147153 (730436), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Недоліки цих машин: великі динамічні навантаження на відвал, раму та трактор; недостатня видимість робочого органа з кабіни; руйнування дернини та рослинного покриття; згрібання родючого шару ґрунту.
Каменезбиральні машини можуть бути циклічної і неперервної дії. Машини циклічної дії видаляють велике і середнє каміння, що лежить на поверхні або в орному шарі, і транспортують на відстань 50…100 м або вантажать у транспортні засоби. Машини неперервної дії видаляють з орного шару і збирають з поверхні мале й середнє каміння в процесі суцільного розпушування та просіювання орного шару. Вони бувають напівпричіпними або причіпними. Ґрунт розпушують робочими органами пасивної (зуби, ножі, лемеші) і активної (ротаційні) дії. Зібране каміння розвантажують у бункери-накопичувачі або в транспортні засоби, які рухаються поряд з машиною, та вивозять за межі очищуваної ділянки.
Частіше застосовують машини циклічної дії. Поворотний або неповоротній відвали таких машин здійснюють комбіновані рухи: поступальний разом з трактором і вертикальний або підйом з поворотом відвала із зубами. Викорчуване каміння транспортують піднятою штовхаючою рамою. Машини неперервної дії мають два робочі органи: землерийний та сепарувальний.
У машині з ґратчастим ковшем-гребінкою, який складається з двох бокових щитів і зубів, що шарнірно закріплені на напівпричіпній рамі, ґратчастим ковшем і бункером керують гідроциліндрами. Зубами ковша-гребінки провадять суцільне розпушення ґрунту і заповнюють його камінням. Ґрунт просівається між зубами ковша. Після заповнення ківш з камінням повертають гідроциліндром навколо осі та розвантажують у ґратчастий бункер. У деяких машин ківш-гребінку встановлюють збоку трактора.
У машині з лемешем і вібраційним (або ексцентриковим) хитним грохотом завдяки струшуванню добре відокремлюється ґрунт від каміння, яке переміщують у транспортний засіб скребковим конвеєром. Велика пропускна спроможність у дискового сепаратора. Він складаються з 8… 16 приводних валів на кожному з яких встановлені диски, що подрібнюють ґрунтові грудки і відокремлюють каміння. Каміння скребковим конвеєром завантажують у транспортний засіб.
У машині з подвійною сепарацією ґрунт з камінням за допомогою стрічкового конвеєра подається до каменедробильного барабана, який подрібнює грудки фунту та частково відокремлює ґрунт від каміння. Остаточно сепарація здійснюється на конвеєрі, де провадиться інтенсивне струшування за ранок перекочування ланцюга по струшувальному ролику. Відокремлений ґрунт частково проходить у зазори грохота, а каміння з грудками ґрунту через відбійний щит надходить на дисковий сепарувальний барабан. У барабані відбувається відокремлення каміння від ґрунту та дрібного каміння.
Активний землерийний робочий орган, який приводиться у рух від ВВП трактора, сприяє первинному відокремленню ґрунту від каміння за рахунок відкидання каміння з ґрунтом жорсткими та пружними зубами роторів на маятниковий сепаратор.
Подальший розвиток каменезбиральних машин йде в напрямку збільшення ширини захвату та вантажопідйомності в машинах циклічної дії, удосконалення сепараторів і землерийних робочих органів у машинах неперервної дії.
Застосовують також комплекси робочого обладнання для каменезбиральних робіт на базі тракторів тягового класу 50 кН: ківш для завантаж дрібного каміння; навантажувач середнього та дрібного каміння; закидач-зарівнювач, розпушувач-вичісувач каміння; чагарникові граблі.
Для розколювання великого каміння застосовують пересувні електрогідравлічні установки на автомобільному шасі, де встановлена гідравлічна станція з електроприводом. Робочу рідину подають по шлангах до гідромолота для розколювання каміння.
Знаходять використання також пневмогідравлічні молоти на рукояті гідравлічного одноковшового екскаватора. Існують каменезбиральні машини, в яких відсортоване велике каміння в дробарці перетворюють на щебінь.
Зрізану рослинність збирають у вали і купи чагарниковими граблями, корчувальними боронами, корчувачами-збирачами. Для вантаження зібраної рослинності застосовують навантажувачі. Перевозять деревні залишки та каміння на лижах і тракторних причепах на гусеничному та колісному ходу. Для вивезення лісу використовують трелювальні трактори та корчувально-трелювальні лебідки. Для збирання кореневих і деревних залишків і валкування дрібних деревних залишків застосовують підбирачі та валкувальннки дрібних залишків.
Чагарникові граблі бувають з передньою та задньою навіскою робочого органа.
Передній робочий орган має ґратчасту раму. У гнізда нижньої частини рами встановлені зігнуті зуби, які мають плоску нижню поверхню та направлені вперед у вигляді клина. Під час руху чагарникових граблів зуби підхоплюють зрізану рослинність, яка утворює перед рамою вал. Після переміщення до місця укладання чагарникові граблі відсовуються заднім ходом, залишаючи вал на місці. Навісний робочий орган чагарникових граблів на задній рамі являє собою решітку, в нижній частині якої встановлені 7…8 зубів для збирання чагарника. Чотири зуба спираються на опорні лижі. Такий робочий орган навішують також на задню навісну систему трактора. На передню навісну раму встановлюють робочий орган граблів-збирачів – ґратчастий відвал з прямими зубами. Робочий орган навантажувача рослинності із щепним захватом це – подвійна стріла, на нижньому кінці якої шарнірно псині верхні і нижні захвати. Стрілу піднімають гідроциліндрами. Захватами керують гідроциліндри через штанги. Нижні захвати-щелепи вводять під навантажувану рослинність і виштовхують її до верхніх захватів. Вантажать рослинність опусканням нижніх захватів.
Навантажувач з поворотним відвалом має простий робочий орган у вигляді плоского відвала з подовженими зубами. Трактор рухом вперед заглиблює відвал зубами під вал зрізаної рослинності. Піднімаючи раму з відвалом і повертаючи останній гідроциліндром, вантажать рослинність у автомобілі або на тракторні візки.
За допомогою каменезбиральної машини або навантажувача рослинності завантажують транспортні причіпні лижі. Саморозвантажувальні лижі перевертають назад гідроциліндрами навісної системи трактора. Якщо підйом лижі недостатній для розвантаження, то заднім ходом трактора її можна підняти до вертикального положення.
Саморозвантажувальний тракторний причіп має платформу зі знімними бортами. Рама причепа через арку спирається на передню вісь і дві задні півосі. Для розвантаження платформу піднімають гідроциліндром. На причепі можна перевозити самохідні та причіпні машини, для вантаження яких причіп оснащений похилими містками та лебідкою з приводом від вала відбору потужності трактора.
Первинна обробка – складова частина культуртехнічних заходів. До її складу входять: оранка, боронування, фрезерування, розпушення, планування, ущільнення ґрунту і таке інше. При цьому використовують чагарниково-болотні та дискові плуги, спеціальні борони, ґрунтообробні фрези, розпушувачі, вирівнювачі сільськогосподарські, котки, інші машини та обладнання.
Чагарниково-болотні плуги бувають одно-, дво – та трикорпусні для первинної оранки земель з попередньо зрізаним чагарником і розкорчованих, Однокорпусні та дискові плуги застосовують для оранки площ з великою і кількістю деревних залишків і вкритих чагарником висотою до 1,5…2 м.
Плуги бувають причіпні та навісні з гідравлічним, механічним і комбінованим керуванням.
Навісні чагарниково-болотні плуги бувають без опорного колеса та з опорним колесом. Раму плуга навішують на важелі навісної системи.
Полиця має напівгвинтову чи гвинтову робочу поверхню для кращого приорювання чагарника. В нижній частині полиці розташований леміш (іноді долото). Позаду полиці кріплять перо, яке поліпшує обертання скиби.
Перед плужним корпусом до рами чіпляють ніж з лижею. Проміжок між і корпусом і ножем закривають спеціальним щитом для запобігання від забивання. Глибину оранки плуга без опорного колеса можна регулювати підйомом і опусканням опорної лижі. Якщо є опорне колесо, то глибина оранки залежить від встановлення ручного гвинтового механізму. Підйом і опускання і шуга виконують гідроциліндрами навісної системи. Гідроциліндри при роботі знаходяться в плаваючому положенні, а плуг спирається на лижу або опорне колесо.
Навісні плуги більш маневрені, ніж причіпні, вони легше очищуються при забиванні рослинністю.
Рама чагарниково-болотних плугів для зменшення забивання рослинністю розташована вище і міцніша (так само, як і корпус), ніж у звичайних сільськогосподарських плугів. Ширина захвату плугів 0,6…1,35 м, глибина оранки 0,25…0,4 м.
У причіпних дискових борон кожна секція двосекційної борони має раму з двома дисковими батареями. Передня секція розробляє ґрунт в одному напрямку за рахунок розташування дисків опуклістю всередину, а задня – в іншому (опуклість дисків назовні). Тягами міняють кут атаки для зміни інтенсивності подрібнення скиби.
Рис. 3 Ґрунтообробні фрези: а – причіпна (вигляд ззаду); б – навісна (вигляд спереду); 1 – опорне колесо; 2 – гвинтовий механізм регулювання глибини фрезерування; 3 – кожух; 4 – граблі; 5 – ножі; 6 – сошник; 7 – редуктор; 8 – бортовий редуктор; 9 – місця кріплення до важелів і тяги навісної системи; 10-карданно-телескопічний вал; 11 – колінчаста напіввісь
Глибину боронування регулюють поворотом колінчастої осі гвинтовим механізмом або гідроциліндром.
Навісні дискові борони кріплять до навісної системи тракторів. У них так само змінюють кут атаки.
Ширина захвату дискових борон, що агрегатуються з тракторами, 2,2…3,5 м, глибина обробки 20…25 см. Застосовують диски діаметром 500…1000 мм, по 5–9 дисків у одній батареї. Продуктивність борони при роботі в один слід 1… 1,8 га/год.
Ґрунтообробні фрези призначені для поверхневого розпушення ґрунту без обороту шару при освоєнні осушених боліт і задернілих мінеральних ґрунтів, при корінному покращенні луків і пасовищ, добуванні торфу, а також при розробці шару ґрунту після оранки.
Вони бувають причіпні та навісні. їх ще називають болотними. Фрезерний барабан з ножами 5 (рис. 3), обертаючись навколо своєї осі, переміщається в площині, перпендикулярній осі обертання. При цьому здійснюється суцільне розпушення та подрібнення ґрунту і дернини на глибину до 25…30 см. Фрезерний барабан, насаджений на вал, складається з кількох секцій-дисків, на кожному з яких закріплюють від двох до восьми ножів 5. Диск може повертатися по відношенню до вала при зустрічі ножів з перешкодою. Він має фрикційну передачу.
Фрезерний барабан причіпної фрези (рис. 3, а) встановлений у рамі з кожухом 3, яка через дві колінчасті напівосі спирається на колеса 1. Змінюючи положення напівосей гвинтовим механізмом 2, можна регулювати глибину обробки. Позаду фрези ставлять граблі 4 для утримання шматків дернини, що кидаються.
Барабан навісної фрези (рис. 3, б) встановлений на рамі, яку начіпляють у і очках 9 на навісну систему трактора. Рама під час роботи спирається на і ґрунт двома колесами 1 або зігнутими штабами з лижами, які можна регулювати по висоті. Привод фрези – від вала відбору потужності трактора.
Фрези мають ширину захвату 0,9…2 м і обробляють ґрунт на глибину 20…25 см. Діаметр барабана з ножами – 0,56. 0,75 м. Кількість ножів 16…120. При частоті обертання від 3,3…5 с-1 і робочій швидкості 3,6…4,6 км/год продуктивність досягає 0,3…0,5 га/год. Основний недолік фрез 4 низька продуктивність тому, що для достатнього подрібнення ґрунту потрібно два-три проходи.
Болотно-торф'яні прикочують ґрунти причіпними та навісними котками. Причіпні гладкі водоналивні котки мають власну масу біля 2500 кг, з водою – біля 7500 кг. Ширина захвату – 4,2…4,5 м. Агрегатують їх по три з трактором класу 30 кН. Кожний коток обертається з віссю в підшипниках, закріплених на рамі. Найбільший питомий тиск котка на ґрунт не перевищує 69 кПа, на торф'яних ґрунтах рекомендують тиск 29,4…49,0 кПа, на мінеральних – 49,0…69,7 кПа.
Для вирівнювання (планування) ґрунтів застосовують причини вирівнювачі купинорізи та багатовідвальні планувальники-вирівнювач.
3. Машини для прокладання відкритих каналів (каналокопачі)
Каналокопачі призначені для копання каналів меліоративних систем у ґрунтах І II, Ш категорій. Вони розробляють ґрунт у виїмках або насипних (подушках), перемішують його в одну або обидві сторони створення дамб, кавальєрів або розкидають його на прилеглий до площі з однієї або обох сторін.
До каналокопачів висувають наступні вимоги: прокладання канати розмірів за один прохід, задовільне планування і чистота дна, у формування дамб, укладання ґрунту в кавальєр або розкидати рівномірно на один або обидва боки каналу, забезпечення дна і коефіцієнта закладання укосів, надійна прохідність на перезвоволожених ґрунтах.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
