145903 (728922), страница 8

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 8)

Визначення збільшення допоміжного часу

Знаючи Нч стару ми можемо визначити t оп. ст.:

Нч. ст. 200

t оп. ст. = = = 199 c.

1 + (6,92+5,88)/100 1,128

Отже:

t оп.нов. = t оп.ст. + t в.доп. = 199 + 7,2 = 206 с.

Нч. н. = 206х 1,128 = 232,4 с.

Розрахуємо Нч на операцію “Пришити 3 гудзики на пілочку жакета з одночасним обвиванням ніжки” на машині для пришивання гудзиків FBS-340 фірми “Джуки”.

За даними проспектів фірми маємо:

витрати часу на пришиття гудзика – час циклу = 22,9 с.

На рисунку 3.6 схематично зображений повний цикл роботи машини:

Крок 1 – Встановити гудзик на штифт гудзикоудержувач (подальші гудзики встановлюються під час виконання кроку 5);

Крок 2 – Встановити матеріал;

Крок 3 – Зробити так, щоб гудзикоудержувач втримував гудзик на місці;

Крок 4 – Втягнути нитку в голку і відміряти потрібну довжину;

Крок 5 – Пришиття гудзика і обвивка нитяної ніжки;

Крок 6 – Зняти вироб з машини і зав’язати.

1 2

11

3

4

6 5

Рис. 3.6 Схема повного циклу роботи автомата

Пришити 3 гудзики і обвити ніжки

t оп. = 3(t м. + t всп. + t кач.), (3.2)

де 3 – кількість гудзиків;

t м. + t всп. + t кач. – час циклу,

t оп. = 3х22,9 = 68,7 с.

6,29 + 5,88

Нч. = 68,7(1 + ) = 77 с.

100

Усі інші нововведені операції розраховуються аналогічно.

Аналізуючи пропозиції щодо вдосконалення технології виготовлення жакета жіночого на Бердичівській швейній фабриці розрахуємо наступні показники:

• скорочення витрат часу Рч, %;

• збільшення продуктивності праці Р, %.

Рч = Те/Тс х 100 = 496,8/8189 х 100 = 6,07 %.

Р = Те/(Тс – Те) х 100 = 496,8/7692,2 х 100 = 6,46 %,

де Те – економія часу від впровадження прогресивної технології, с;

Тс – трудомісткість виробу до впровадження пропозицій щодо вдосконалення, с.

3.4 Обгрунтування і вибір обладнання.

На Бердичівській швейній фабриці у потоці по виготовленню жакету жіночого використовується обладнання фірм “Стробель”, “Текстима” та інш. Характеристика обладнання наведена у таблицях 4.5, 4.6.

3.5 Проектування технологічного потоку.

3.5.1 Попередній розрахунок.

Нові ринкові умови, в яких доводиться працювати підприємствам легкої промисловості України ставлять їх перед проблемою “виживання”. Тому підприємства вимушені виготовляти вироби різними по величині партіями, працювати з перебоями в постачанні матеріалів, тому, як правило, вироби сильно відрізняються по структурі матеріалів, що постачаються для їх виготовленн, по наявності конструкторсько-декоративних елементів. У зв’язку з цим доцільно застосовувати послідовно-асортиментний запуск, при якому потік, виготовляючи позначену партію виробів кожної моделі, працює і розраховується як однофасонний.

Таблиця 3.5

Технічна характеристика швейних машин

Таблиця 3.6

Технічна характеристика обладнання ВТО

При проектуванні технологічного потоку з послідовно-асортиментним запуском необхідно враховувати наступні вимоги:

• дотримання умови узгодження по кожній моделі;

• дотримання однорідності змісту організаційних операцій по моделях;

• мінімальне число переміщень робітників при зміні моделей.

При невеликих відмінностях в трудомісткості по моделях (не більше 2-3%) доцільний розрахунок потоку і схеми розподілу праці вести по середньозваженій трудомісткості і середньозваженому такту. З моменту введення заходів щодо удосконалення технологічного процесу виготовлення жакету жіночого маємо:

ТА = 7692,2 с.;

ТБ = 7690,2 с.;

ТВ = 7694,2 с.

Таким чином, різниця між максимальною і мінімальною трудомісткістю становить 2,5%.

Розрахуємо трудомісткість середньозважену (Т_сер.зв.) і такт середньозважений (_сер.зв.).

(Т_іm_i)

Т_сер.зв. = = 7692,2 с. (3.3)

m_i

Т_сер.зв.

_сер.зв. = = 160,25 c. (3.4)

Кр

Умови узгодження

t о.о. = (0,9  1,15) Кр

при Кр =1 t о.о. = 144,23  184,3 с.;

при Кр =2 t о.о. = 288,6  368,6 с.;

при Кр =3 t о.о. = 432,69  552,9 с.;

3.5.2 Складання схеми розподілу праці.

Розрахуємо середній розряд та середній тарифний коефіцієнт.

Для розрахунку середнього тарифного коефіцієнту та середнього розряду необхідно скласти зведення робочої сили потоку. Для спрощення та зменшення можливих помилок зведення робочої сили потоку доцільно складати у два етапи: спочатку – за часом неподільних операцій, а потім – за розрахунковою кількістю робітників.Зведення робочої сили потоку – у таблиці (дивись додаток).

Середній тарифний коефіцієнт розраховується за формулою:

(Q_iКр_r)

Q_сер. = , (3.5)

Кр_r

де (Q_iКр_r) – сума тарифних коефіцієнтів,

Кр – розрахункова кількість робітників у потоці, чол.

62,795

Q_сер. = = 1,3

48,34

Середній розряд розраховується за формулою:

(r_iКр_r)

r_сер. = , (3.6)

Кр_r

Характеристики

Список файлов реферата