145903 (728922), страница 6

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

ІІІ. Впровадження прогресивної технології –

найважливіший резерв зниження собівартості

продукції.

3.1 Характеристика асортименту і вибір моделі.

На сучасному етапі розвитку ринкових відносин в Україні перед працівниками легкої промисловості стоїть відповідальне завдання – задовольнити потреби населення асортиментом високоякісних, красивих тканин та швейних виробів, що користуються попитом.

Одяг та його асортимент постійно змінюються під впливом зростання потреб і змін смаків споживачів, прагнень до оновлення, досягнень науково-технічного прогресу тощо.

Сучасний одяг багатофункціональний, і під функцією одягу можна розуміти ту роль, яку він відіграє в житті людини. Мірою функціональної досконалості одягу є його відповідність потребам споживача.

Основні функції одягу можна подати у вигляді ієрархічної структурної схеми (3.1).

На першому рівні представлені дві узагальнені функції: утилітарна і інформаційно-естетична.

Функції одягу

0-й рівень

1 -й рівень

Утилітарні

Інформаційно-естетичні

2

Захисні

Фізіолого-гігієнічні

Інформаційні

Естетичні

-й рівень

Рис.3.1. Основні функції одягу

Утилітарна функція одягу на другому рівні поділяється на захисні і фізіолого-гігієнічні; інформаційно-естетична – на інформаційні та власне естетичні. На третьому рівні кожна з функцій другого рівня конкретизується елементарними функціями. Так, захисні функції одягу є найважливішими в цій групі, оскільки одяг захищає організм людини від несприятливих чинників різних середовищ:

• фізичних (статична електрика, підвищена запиленість, перегрівання, гаряча вода тощо);

• хімічних (кислоти, луги, нафта та ін.);

• біологічних (укуси комах, гризунів, вплив бактерій, грибів, рослин тощо);

• механічних пошкоджень (удари, порізи тощо);

• фізіологічно-психологічних (статичні, динамічні, емоційні перевантаження тощо).

Фізіолого-гігієнічні функції одягу визначають зручність його під час експлуатації і комфортні умови мікроклімату.

Інформаційні функції дають інформацію про людину (її професію, смаки, рівень культури тощо) і про її одяг (призначення, сучасність, новизну).

Власне естетичні функції визначаються відповідністю одягу образу людини, досконалістю композиції виробу, а також рівнем якості його виготовлення і оздоблення (товарним виглядом).

Кожна модель відповідного виду виконує не всі функції, а тільки декілька, з яких одна-дві головні, а інші – другорядні.

Ступінь задоволення одягом вимог, що ставляться до нього, залежить від багатьох чинників, які можна виділити в три основні групи:

1. властивість матеріалу одягу, зумовлена його волокнистим складом, структурою, колористичним оформленням тощо;

2. модель і конструкція одягу (ступінь прилягання його до тіла посадка на фігурі, величина пакету одягу, величина припусків на вільне облягання);

3. термічна і хімічна технологія: обробка деталей і вузлів виробів (надання формостійкості, відштовхувальних властивостей, кількість і конструкція швів тощо).

Структуру системи для оцінки якості одягу у зв’язку зі значною кількістю чинників, що впливають на неї, доцільно наводити як багаторівневу, ієрархічну, яка будується за принципом: від загального – до часткового.

Якість одягу, Я₀

0-й рівень

1-й рівень

Споживчі показники, Я₁

Техніко-економічні показники, Я₂

2 -й рівень

Соціальні

Естетичні

Експлуатаційні

Стандартизація та уніфікація

Економічні

Функціональні

Ергономічні

Технологічні

Рис.3.2. Структура системи оцінки якості одягу

Якість одягу (в цілому) на найвищому (нульовому) рівні являє собою цілісну систему, сукупність властивостей, які можуть з часом кількісно змінюватись, а рівень якості визначений одним комплексним показником Я₀.

На першому рівні ієрархії система поділяється на дві підсистеми показників, що визначають споживчі (Я₁) та техніко-економічні (Я₂) рівні якості одягу. Показники кожної підсистеми залежать від класових, групових та одиничних показників властивостей, що знаходяться на нижчих рівнях ієрархії.

У сучасному моделюванні прийнято кілька головних силуетів верхнього одягу, призначених для споживачів різних вікових, розмірних та повнотних груп. Три силуети – прямий, прилеглий та напівприлеглий стали класичними і протягом десятків років є основними при будь-яких змінах моди.

Споживчі показники Я₁

1-й рівень

2-й рівень

Функціональні Я₂₁

Соціальні Я₁₁

Естетичні Я₃₁

Ергономічні Я₄₁

Експлуатаційні Я₅₁

Відповідність головній цільовій функції, конкретному призначенню Я₁₂₁

Відповідність прогнозу споживчого попиту Я₁₁₁

Новизна моделі та конструкції (відповідність сучасному стилю та моді Я₁₃₁

Антропометрична відповідність Я₁₄₁

Зносостійкість матеріалів та елементів конструкції (довговічність) Я₃₅₁

3-й рівень

Відповідність розмірно-зростового асортименту одягу споживчого попиту Я₃₁₁

Гігієнічна відповідність Я₂₄₁

Ступінь досконалості композиції моделі

Я₂₃₁

Формостійкість деталей, країв одягу Я₂₅₁

Відповідність розмірній та повнотній віковій групі споживання Я₂₂₁

Психофізіологічна відповідність Я₃₄₁

Стійкість матеріалів і з’єднувальних швів до розривних навантажень Я₁₅₁

Конкурентоспроможність на внутрішньому та зовнішньому ринках

Я₂₁₁

Товарний вигляд Я₃₃₁

Рис.3.3. Споживчі показники якості одягу

Техніко-економічні показники Я₂

1-й рівень

2-й рівень

Стандартизація та уніфікація конструкції Я₁₂

Технологічність конструкції Я₂₂

Економічність Я₃₂

3-й рівень

Рівень технологічної наступності моделей серії Я₂₁₁

Рівень конструктивної наступності серії Я₁₁₂

Експлуатаційна технологічність Я₂₂₂

Виробнича технологічність Я₁₂₂

Рівень зведених витрат на одиницю продукції Я₁₃₂

Рівень споживчих витрат на експлуатацію виробів Я₂₃₂

Рис.3.4. Техніко-економічні показники якості одягу

Увійдемо в світ жіночої моди 2001 року. У цьому сезоні віддають перевагу добротним тканинам, змішуванню жанрів, стилів, багатошаровості. Тепло, комфорт, помірність – головні критерії оцінки одягу. Технічний прогрес і швидка зміна моди диктує необхідність різкого скорочення термінів розробки і зниження витрат праці, коштів і матеріалів на створення і освоєння виробництва нових моделей одягу. Від моделі, її конструкції залежить успіх роботи на всіх подальших стадіях виробництва, тобто такі показники як трудомісткість виготовлення виробу, продуктивність праці, вартість обробки, собівартість виробу, а також прибуток і рентабельність виробництва.

У дипломі пропонуються моделі жакета жіночого з шерстяних тканин. Тому що останнім часом жіночий жакет завойовує все більшу популярність і в колекціях провідних кутюр’є завжди знаходить місце класичний блейзер. Для такого жакету обов’язкові: чіткість модного силеуту, правильно знайдені пропорції, використання тканин, що добре зберігають форму.

Класичні жакети можуть мати однобортну або двобортну застібку. У залежності від моди у верхній частині пройми для придання окату потрібної форми застосовують різної величини ватні або пружні прокладки. На лівій поличці розташовують нагрудну кишеню з листочком або його імітацію, на поличках знизу – кишені “в рамку” або з клапанами.

На рисунку 3.5 представлений модельний ряд жакета жіночого, пошитого на Бердичівській швейній фабриці. Всі вибрані моделі виконані на одній конструктивній основі, що дозволяє застосовувати загальні методи обробки і однотипне обладнання при їх виготовленні.

Опис зовнішнього вигляду моделі А.

Жакет на підкладці рекомендується виготовляти з шерстяних гладкофарбованих тканин. Жакет однобортний напівприталеного силуету, з вшивними рукавами, з вшивним коміром, із застібкою по борту на 3 обметані петлі і 3 гудзики. Кінці коміру та лацканів округлої форми. Пілочки з пришивними бочками, виточками по талії, з прорізними кишенями “в рамку”.

Спинка зі швом посередині, пришивними бочками та плечовими виточками. Комір відкладний. Рукава вшивні двохшовні по низу з двома гудзиками. Нижні кути бортів округлої форми. Низи рукавів запрасовані і оброблені підкладкою.

Відмінні особливості моделі Б.

Жакет із застібкою по борту на 5 обметаних петель і 5 гудзиків. Кінці коміру та лацканів гострі. Нижні кути бортів прямокутної форми.

Відмінні особливості моделі В.

Кінці коміру та лацканів прямокутної форми. Кишені розташовані у напрямку нитки основи. Нижні кути бортів прямокутної форми.

3.2 Вибір матеріалів та режимів обробки.

Жіночі жакети є комплексними багатошаровими виробами, зовнішній вигляд, споживчі і експлуатаційні властивості яких значною мірою залежать від якості матеріалів, що застосовуються, відповідності їх вимогам, що висуваються до даного асортименту виробів і науково обгрунтованого формування з них раціонального пакету.

Для оцінки якості костюмних матеріалів, визначення режимів їх обробки в швейному виробництві і умов експлуатації жакетів жіночих необхідно визначення наступних показників: стійкість до умов експлуатації, поверхневої щільності, розривного навантаження, повітропроникності. Матеріали, що застосовуються для жакетів жіночих, повинні володіти хорошими теплозахисними властивостями і високою стійкістю забарвлення до дії світла і води.

Як матеріали верху для виготовлення жіночих жакетів в масовому виробництві застосовуються тканини шерстяні і напівшерстяні з вкладенням хімічних волокон, льнолавсанові, бавовняні, формостійкі трикотажні полотна з синтетичних волокон, трикотажні полотна і групи розтяжності з шерстяної пряжі, багатошарові стьобані і дубльовані матеріали, натуральні і штучні одежні шкіри і замша.

Шерстяні і напівшерстяні тканини для жіночих жакетів за структурою розділяють на камвольні, тонкосуконні: виробляють їх жаккардовим, креповим, дрібновізерунковим переплетінням, з рельєфними ткацькими малюнками, ворсовою поверхнею. Поверхнева щільність таких тканин знаходиться в межах 200-300 г/м³.

Характеристики

Список файлов реферата