145145 (728120), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

• товари та інші предмети, що ввозяться в Україну на виконання Угоди між Україною та США щодо надання допомоги Україні в ліквідації стратегічної ядерної зброї, а також запобігання розповсюдженню зброї масового знищення;

• товари, що ввозяться в Україну на виконання Угоди між урядами України, Канади, США та Швеції про створення Українського науково-технологічного центру;

• товари, що ввозяться в Україну на виконання Угоди між урядами України та СІЛА про гуманітарне і техніко-економічне співробітництво;

• товари, що ввозяться в Україну на виконання Угоди між Урядом України та Комісією Європейського Співтовариства з метою реалізації проектів технічної допомоги в рамках програми TACIS;

• товари, що ввозяться в Україну на виконання програми технічної допомоги, що надається урядом Канади;

• товари, що ввозяться на виконання інших міжнародних та міжурядових угод.

Проведений аналіз по надання пільг за міжнародними договорами про вільну торгівлю та кооперацію свідчить, що у 2000 році пільги за цими угодами становили 4,35 млрд. дол. США.

Наслідки запровадження системи пільг у сфері тарифного регулювання міжнародних економічних відносин - неоднозначні.

З одного боку, позитивні зміни відбуваються у структурі зовнішньоекономічних зв'язків, з іншого - має місце негативний вплив на економічну ситуацію в країні, оскільки від системи існування пільгового режиму сплати ввізного мита, яким користуються понад 200 суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності втрачає, насамперед, Державний бюджет.

Але головний недолік, на нашу думку, полягає в тому, що порушуються умови функціонування конкуренції як рушійної сили формування ринкової моделі господарювання. За наявності пільг велика частка високоліквідних товарів ввозиться в Україну через комерційні структури. Основним видом діяльності окремих суб'єктів господарювання стала власне реалізація їх пільгового статусу.

Наслідки політики держави у сфері митного регулювання імпорту у періоді, що аналізувався, засвідчують, що зміни у ставках мита та зміни обсягів імпорту були неадекватними.

Отже, доходимо висновку, що обсяги імпорту переважно змінювались не завдяки цілеспрямованим заходам держави у сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності, а під дією певних факторів, а також власних мотивів тих чи інших суб'єктів регулювання, які здійснювали державну політику в даному періоді. Тому формування чинного на певний відрізок часу митного тарифу має провадитись, виходячи не лише з економічних інтересів окремих суб'єктів господарювання, ай з урахуванням загальнодержавних інтересів залежно від реального стану економіки країни, тобто необхідно враховувати такі фактори, як конкурентоспроможність вітчизняної продукції, можливість внутрішнього виробництва та строків освоєння продукції, ступінь дефіцитності товару, рівень його виробничої та соціальної значущості, збереження та створення нових робочих місць, можливості залучення іноземних та стимулювання внутрішніх інвестицій. Водночас, варто зауважити, що врахування цих чинників може призвести до відхилення від наведеної вище базової схеми побудови тарифу. Періодичність коригування діючих на певний момент часу ставок митного тарифу повинна визначатись на базі динаміки розвитку економіки країни.

Характеристики

Список файлов реферата