139114 (724764)

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла

ХРИСТИЯНСТВО : ВИТОКИ, СЕКТИ. ХРИСТИЯНСТВО В УКРАЇНІ

Зміст

1. Виникнення християнства і його розкол

1. Православ’я

1. Католицизм

1. Протестантизм

1. Християнські секти православного напрямку

1. Християнські секти протестантського напрямку

1. Уніатська церква

Література

2. Виникнення християнства і його розкол

Християнство виникло у 2-й половині 1 століття н.е. у східних провінціях Римської імперії в умовах розпаду рабовласницького ладу. Віросповідними джерелами християнства є «святе письмо» (Біблія) і «священний переказ» - постанови Вселенських соборів, деякі напрямки християнства визнають і інші джерела своєї догматики. Характерними рисами християнства є визнання Ісуса Христа посланником Бога, сином Божим, віра у Троїцю (єдиного бога у трьох іпостасях: бог-батько, бог-син і бог-дух святий), віра в існування потойбічного світу і в прийдешний страшний суд над живими і мертвими тощо.

Раннє християнство виникло як релігія рабів Римської імперії. Поразки їх повстань, особливо повстання під керівництвом Спартака, тяжкі податки і безвихідна нужда підривали їх віру в знищення соціального гноблення власними силами і породжували мрії про прихід божого народного рятівника - месії. Месіанські ідеї і лягли в основу нової релігії. У ранньому християнстві були бунтарські тенденції. Вони знайшли своє відображення у розумінні принципів соціальної справедливості: суспільній власності на засоби виробництва, особливо на землю, у принципах хто не працює - той не їсть, кожному по праці. До речі, ці принципи стали в ХІХ ст. гаслами міжнародного робітничого і комуністичного руху.

Але поступово з зміною соціального складу християнських громад змінилася і християнська ідеологія. Вона все більше схилялася на бік рабовласницького Риму. В ІV ст. гоніння християн з боку влади змінилося їх активною підтримкою. У 324р. християнство стало державною релігією Римської імперії і його тісний союз з державними властями продовжується в багатьох країнах до цього часу.

Християнство не являється єдиною релігією. Воно, як і інші релігії, розпалося на ряд самостійних напрямків, найбільш значущим з яких є православ’я, католицизм і протестантизм. У християнстві є також і багато сект. Зберігаючи в основному ортодоксальні положення християнської догматики, ці напрямки і секти відрізняються своєрідним тлумаченням деяких догматів, окремими особливостями культу.

1. Православ’я

Православ’я почалося складуватися після розподілу Римської імперії на Східну і Західну (345) як офіційна релігія Східної (Візантійської) імперії. Як самостійна течія християнства воно існує з 1054 р., а як державна релігія Київської Русі з 988 р.

Православ’я немає єдиного організаційного центру. Національні православні церкви користуються незалежністю (автокефалією). Православ’я - основна конфесія України, Росії, Білорусії, Болгарії, Румунії, деяких югославських республік, Греції, Кіпру.

В основу православного віросповідання покладено «святе письмо» Біблія (Старий Заповіт і Новий Заповіт) і «священний переказ» постанови двох перших вселенських собрів Нікейського (325) і Константинопольського (381). На них був прийнятий так званий «Символ віри». В ньому коротко викладено сутність християнського віровчення, яке і складає догматику православ’я. В ньому стверджується, що існує єдиний бог в трьох іпостасях: бог-батько, бог-син, бог-святий дух. Бог-дух святий виходить від бога-отця. «Символ віри» вимагає вірити у вічне потойбічне життя. Центральне місце у православ’ї займають догмати про спокутну жертву Ісуса Христа, про всезагальну гріховність людей, про необхідність особистого порятунку шляхом ретельного виконання обрядів і наказів церкви тощо. Духовенство видається за посередника між богом і людьми. Вважається що воно має «божественну благодать» і може передавати її людям через таїнства: хрещення, миропомазання, причащання, покаяння, вінчання (шлюб), священство, єлеосвящення. Таїнства супроводжуються обрядами.

Шанування хреста - мабуть один з головніших обрядів православ’я. Хрест - це символ християнської віри. Їм увінчані усі християнські храми, одяг священників. Його носять на тілі віруючи. Без хреста не обходиться жоден християнський обряд. Це символ в пам’ять мученицької смерті Ісуса Христа. Хрест вселяє віруючим ідею покірності, готовності подібно Христу йти через страждання.

Православні вклоняються іконам, щоб через зображення бога або святого заручитися їх підтримкою. У своїх молитвах віруючі звертаються до бога, святих з конкретними проханнями, скаргами, надіями.

У православних розповсюджений також культ реліквій-предметів, які, на їх думку, належали Ісусу Христу або святим, культ мощей (нетлінні останки вмерлих людей, що об’явлені святими), а також святих місць.

Складовою частиною православних обрядів являються християнські свята. За православним церковним календарем на кожен день року випадає те чи інше свято. Це свята на честь Ісуса Христа, Богородиці, якогось святого, якоїсь чудотворної ікони тощо.

До головних, найбільш шануємих свят відносяться Пасха і так звані двунадесяті свята: Різдво Христове (7 січня), Хрещення (19 січня), Різдво Богородиці (21 вересня), введення в храми Богородиці (4 грудня), Сретеніє господнє (15 лютого), Преображення (19 серпня), вхід Господень в Єрусалим або Вербна неділя (святкується в неділю перед Пасхою). Вознесіння Господнє (святкується на 40-й день після Пасхи в пам’ять вознесіння Ісуса Христа на небо), Троїця (святкується на 50-й день після Пасхи), зведення хреста господнього (27 вересня).

Престольними святами або просто престолами звуться свята, які встановлені на честь того чи іншого святого, богородиці, чудотворної ікони тощо.

Значне місце у православному культі займають пости. Великий піст починається з понеділка після масляниці і продовжується 40 днів до Пасхи. Різдвяний піст триває 40 днів з 28 листопада по 27 січня, також існують і інші пости. Взагалі православний повинен поститися 200 днів на рік.

Православ’я відіграло значну роль в утвердженні Київської Русі, у боротьбі за звільнення від золотоординського нашестя, впровадженні писемності. І до цього часу воно виховує людей в дусі духовності (внутрішньої моральної впевненості), відіграє певну роль в консолідації народів України. Хоча треба відмітити, що політичні позиції православних церков неоднозначні.

1. Католицизм

Процес формування католицизму почався у зв’язку з виникненням у 395 р. Східної і Західної Римської імперії. На відміну від православ’я католицизм став державною релігією Західної Римської імперії. Остаточно католицизм склався у 1054 з розподілом християнської церкви. Католицька церква стала оплотом престолів всіх західноєвропейських монархів. Вона сама перетворилася у найбільшого землевласника. Головними підпорами католицизму були і залишаються монастирі і ченці ордена (єзуїти, домініканці, францисканці та інші). Як і всі християни, католики визнають «святе письмо» Біблію і «священний переказ» тобто постанови вселенських соборів, як джерело своєї віри. Вони також шанують хрест, вклоняються іконам. У них також розповсюджений культ реліквій, мощей, вони відмічають всі християнські свята, додержуються постів тощо.

Але католицизм все ж відрізняється від православ’я. Католики поряд з раєм і пеклом визначають чистилище, існування якого заперечують православні. В чистилищі душі померлих, на думку католиків, можуть очищатися від гріхів. Католики визнають, що дух святий виходить не тільки від бога-отця, але і від бога-сина, тоді як православні - тільки від бога-отця. Католики вважають, що духовенство має особливу благодать і має право відпускати будь-які гріхи. У католиків священнослужителі не мають права вступати в шлюб. У них дуже розповсюджений культ богородиці.

Джерелом віри католики визнають не тільки «священне писання» тобто Біблію але і «священний переказ»: енцикліки (послання) пап римських. Взагалі організації католицької церкви притаманна сувора централізація: її очолює папа римський, який одночасно є правителем церковної держави Ватикану - крихітної державки в центрі Риму, яка займає площу 44 га, має населення близько 1 тис. чоловік, свій герб, прапор, гімн, пошту, телеграф, пресу, поліцію і інші атрибути влади. Папа римський через римську курію - центральний адміністративний апарат католицької церкви керує всією католицькою церквою і її багато численними організаціями, діючими у подавляючій більшості країн світу. Він назначає кардиналів і єпископів з представників духовенства різних країн. Сам папа римський обирається на все життя колегією кардиналів (конклавом). Католики вважають його «вікарієм Ісуса Христа», тобто його заступником, спадкоємцем святого Петра.

Православна церква України як і в інших місцях не залежить від католицької церкви. Але католицизм досить розповсюджений у деяких Західних областях України. В ХVІІ ст. Польська шляхта прагнула використати католицизм для поневолення українського і білоруського народів. Найбільш значним актом проникнення католицизму на Україні було укладення у 1596 р. Брестської унії, на основі якої виникла греко-католицька церква.

В зв’язку з католицькою експансією виникає і розвивається так звана полемічна література: твори Христофора Філарета (ХVІ - ХVІІ ст.), Івана Вишенського (1545-1550 – кінець 1620р.), Стефана Зизанія (близько 1570-1621), Миколи Смотрицького (бл. 1578-1638) та інші. Особливо різку критику Унії дав І. Вишенський в своєму памфлеті «Послання до втікши від православної віри єпископам» (1598).

4. Протестантизм

Протестантизм сформувався у ХVІ ст., як ідеологічна доктрина реформації-широкого антифеодального і антикатолицького суспільно-політичного і ідеологічного руху, який охопив в ХVІ - ХVІІ ст. більшість країн Східної та Центральної Європи. Одним з перших кроків реформаційного руху був виступ Мартіна Лютера, німецького священика проти індульгенцій. Лютер виступив також проти претензій католицького духовенства контролювати совість і віру на правах посередника між людьми і богом.

Назва «протестантизм» пов’язана з історичними подіями. У 1529 р. на Шпейєрському сеймі група німецьких князів і представників міст підписали, так звану Протестацію (звідси і назва) - протест проти рішення більшості сейму про обмеження у Німеччині лютеранства. Надалі протестантизмом почали називати всі нові церкви і церковні напрями, що відкололися від католицизму в ході реформації, зокрема лютеранство.

Протестантизм - це релігійний напрямок, який відноситься до християнства. Але в порівнянні з православ’ям і католицизмом він має деякі особливості у догматиці і культі. Протестантизм відкидає основні католицькі догмати, насамперед про зверхність і непорушність папи римського, про церковну ієрархію, про спасіння через посередництво церкви тощо і висуває свої. Один з основних догматів протестантизму є догмат про спасіння через особисту віру. Єдиним джерелом віровчення протестантизм визнає Біблію. В протестантизмі немає поклоніння іконам, мощам, святим. В ньому залишені тільки таїнства хрещення і причащання. Богослужіння ведеться рідною мовою прихожан, культ спрощено. Він зведений до проповідей, спільних молитов і співів псалмів. Протестантизм виступає проти зовнішньої прояви релігійності, намагається перетворити релігійність на внутрішній світ людини.

В протестантизмі немає єдиної церкви. З самого моменту його виникнення в ньому сформувалося декілька течій, які існують до цього часу: це - лютеранство, англіканство і кальвінізм.

Основи лютеранства виклали Лютер і його послідовник Меланхтон у «Книзі Згоди» (1580). Основним догматом лютеранства є положення про «спасіння душі» через особисту віру (без посередництва церкви). Лютеранство вимагає секуляризації церковного майна. Обрядність лютеранства дуже спрощена: хрещення, причащання, проповіді, спільні молитви, співи псалмів. У лютеранстві заперечуються: складна церковна ієрархія, чернецтво, шанування ікон, культ святих тощо. Лютеранство проголошує положення про загальне священство (здійснювати богослужіння може кожен віруючий), рівність усіх перед богом. Організаційною основою лютеранської церкви є громада, або конгрегація, якою керують церковна рада і пастор. Лютерани об’єднуються в національні євангелічні церкви, які входять до складу Всесвітньої лютеранської федерації (з 1947 р.). Лютеранство поширене у Німеччині, скандинавських країнах і США.

Англіканство склалося в Англії у ХVІ ст. У 1549 р. була складена «Книга громадського богослужіння», що еклектично поєднувала в догматиці і культі елементи католицизму і протестантизму, а саме: католицький догмат про рятівну роль церкви і протестантське вчення про спасіння особистою вірою. Головою англійської церкви був об’явлений англійський король. Англійська буржуазна революція ХVІІ ст., що скинула владу короля, скасувала англіканство. Проте у 1669 р. після реставрації королівської влади англіканство було відновлено. У ХVІ ст. від англіканства відокремилося пуританство, яке вимагало очищення церковної організації і обрядів від залишків католицизму. Пуритани добилися реформи церкви в Шотландії і стали поривати з англійською церквою, створюючи свої громади на чолі с пресвітерами. Вони почали переслідуватися англійськими властями, і частина пуритан емігрувала в Північну Америку.

Сучасна англійська церква є складовою частиною англійського державного апарату. Главою церкви визначається король, чи королева. Єпископів через прем’єр-міністрів назначає король. Крім Англії, англійські церкви існують у США, Канаді, Австралії, Індії, Японії і деяких африканських країнах.

Кальвінізм виник у ХVІ ст. y Швейцарії. Його головними ідеологами були Ж.Кальвін і Цвінглі. Основу віровчення кальвінізму становить доктрина про «абсолютне напередвизначення» богом ще до створення світу долі людей. Свідченням про богообранність людини є успіхи в особистому житті і діяльності. Кальвінізм немає церковної ієрархії. На чолі громад стоять старійшини (пресвітери), які обираються з числа членів церкви, і проповідники. Кальвінізм відкидає майже всі зовнішні атрибути католицького культу: ікони, свічки тощо. Головне місце у богослужінні займають читання і коментування Біблії, співи псалмів. В наші часи кальвінізм поширений у Швейцарії, США, Голландії, Німеччині, Великобританії. У сучасному кальвінізмі існують течії реформаторів, пресвітеріан, конгрегаціоналістів. Невелика кiлькiсть кальвіністів-реформаторів є в Закарпатській області.

Характеристики

Тип файла документ

Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.

Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.

Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.

Список файлов реферата