132789 (721664)

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла

13

Міністерство освіти і науки України

Кіровоградський інститут регіонального управління і економіки

Приватний вищий навчальний заклад

Реферат

на тему:

Діагностика раннього дитячого аутизму

Кіровоград – 2007

Зміст

Вступ

І. Історичний аспект проблеми раннього дитячого аутизму (РДА)

І.1 Основні етапи у становленні проблеми РДА

І.2 Різні підходи до проблеми раннього дитячого аутизму у зарубіжних та вітчизняних психологічних школах

І.3 Клініко-психологічні класифікації РДА

ІІ. Діагностика раннього дитячого аутизму

ІІ.1 Діагностичні критерії РДА

ІІ.2 Основні ознаки розвитку аутичної дитини

ІІ.3 Проблеми формування зв’язку аутичної дитини з матір`ю: діагностичне значення

ІІІ. Експериментальна частина

Висновок

Тезаурус основних понять

Використана література

Вступ

Сучасні дослідження свідчать, що у світі зростає кількість дітей, які страждають від тяжкого порушення розвитку – аутичного синдрому. Тому в останні десятиріччя в коло наукових досліджень дефектології потрапляє аномалія психічного розвитку за типом раннього дитячого аутизму (РДА). Цією проблемою все більше цікавляться психіатри (особливо дитячі), психологи, педагоги. «Аутизм - це відлюдькуватість, бар’єр у взаєминах з іншими, проте і відчайдушна потреба в спілкуванні, і водночас страх перед ним. Аутизм – це неспроможність знайти в собі сенс власного існування через відчуття мінімальної безпеки, необхідної для зустрічі із зовнішнім світом» (Джованні Джервіс).

Аутизм привертає до себе особливу увагу, бо кількість аутичних дітей у всьому світі зростає. Нині окремі статистичні дослідження вказують, що 1 дитина з 1000 має класичний аутизм, а 1 зі 125 – розлад аутичного спектру; 1 з 10 дітей класифіковано як розумово відсталу. (6)

Аутизм – проблема не тільки дітей, а й сім`ї та суспільства. Цей розлад часто називають «прихованим» тому, що аутичні люди залишаються незрозумілими. Коли у навчальних закладах зустрічаються діти з аутичними тенденціями – їм необхідна кваліфікована психолого-педагогічна допомога, яка полягає у створенні емоційного та психологічного комфорту, вихованні почуття впевненості та захищеності, а згодом у поступовому обережному введенні нових навичок, форм поведінки.

Діагностика раннього дитячого аутизму базується на методі спостереження. Спостерігаючи за аутичною дитиною в природних умовах можна помітити неадекватність поведінки, розлади психічних процесів, емоційної сфери.

Метою нашої роботи є прагнення узагальнити знання з розвитку та діагностики дітей, які страждають на РДА.

Для реалізації мети ми поставили наступні завдання:

• підібрати і опрацювати матеріал з даної теми;

• описати як розглядалася проблема РДА у історичному аспекті;

• вказати на основні діагностичні критерії раннього дитячого аутизму;

• описати основні ознаки розвитку аутичної, для врахування їх у діагностичних цілях;

• провести дослідження дитини з аутичними тенденціями;

• здійснити прогноз відносно подальшого розвитку цієї дитини.

Історичний аспект проблеми РДА

Поняття "синдром раннього дитячого аутизму" увів в обіходь американець Л. Каннер, який в 1943 році у власній клініці спостерігав 11 схожих між собою випадків. Завдяки його послідовникам - австрійцю Г. Аспергеру і нашому співвітчизнику С. Мнухіну – сьогодні ми маємо в своєму розпорядженні обширні знання про цю хворобу.

Клінічна, патологічна одиниця РДА признається фахівцями більшості країн. Не дивлячись на це, в поглядах на генез і прогноз раннього дитячого аутизму немає спільних думок. Підходи до визначення РДА зазнають зміни, практично, впродовж усіх 50-ти років, що пройшли з часу його опису.

За даними психіатрів Німеччини, США, Японії частота РДА зустрічається від 4 до 26 випадків на 10000 дитячого населення. Співвідношення хлопчиків і дівчаток 4/5: 1. У дітей з РДА коефіцієнт інтелектуальності більш ніж в двох третинах випадків нижчий 70.

Етапи становлення РДА

Можна виділити 4 основні етапи в становленні проблеми раннього дитячого аутизму:

1) донозологічний період кінця 19 початку 20 століття характеризується окремими згадками про дітей з прагненням до усамітнення.

2) так званий доканнеровський період, що приходиться на 20-40 роки минулого століття. Вирізняється постановка питань про можливість виявлення у дітей шизоїдних тенденцій (Сухарєв Г.Е., 1927, Сімеон Т.П., 1929 і ін.), а також про суть "порожнього" аутизму (1937).

3) каннеровський період (43-70 рр.) ознаменований виходом у світ кардинальних праць по аутизму, як самого Л. Каннера (1943), так і Н. Аспергера (1944), а пізніше і великої кількості робіт інших фахівців. У своїй першій роботі Л. Каннер охарактеризував РДА, як особливий стан, з порушеннями спілкування, мови, моторики, яке він відніс до станів так званого "шизофренічного" спектру.

У подальші роки РДА розглядався як конституціональний особливий стан (Рімланд (1964), Башина В.М. (1974); як аутистичний напад, який трапляється після нападу шизофренії (Вроно М.Ш., Башина В.М., (1975), і ін. Такі клініцисти, Арн Ван Кревелен, 1952, Мнухін С.С. із співавторами у 1967році висунули концепцію органічного походження РДА, згідно якої мало місце часткове або повне фенокопірування синдрому РДА. Нарешті, ряд дослідників відстоював поліетіологічність РДА, пов'язуючи його походження з органічними, реактивними причинами, наслідками порушення симбіозу між матір'ю і дитиною, - порушеннями адаптаційних механізмів у незрілої особи (Маглер Н, 1952; Ніссан Г., 1971 і багато інших). У ці ж роки були виявлені аутичні симптоми в клініці хворих на олігофренію, при ушкодженій X хромосомі, синдромі Ретта і ін.

4) післяканнеровський період (80 - 90 роки) характеризується відходом від позицій самого Л Каннера в поглядах на ранній дитячий аутизм. РДА став розглядатися, як неспецифічний синдром різного походження.

У Росії перший опис органічного аутизму був представлений в 1967 році С.С. Мнухіним із співавторами. Опис РДА типу Каннера в 1970 році, в 1974 році – Г.Н. Півоварової і В.М. Башиної, Каганом В.Б. у 1982; РДА в контексті шизофренії постнападу в 1975 році М.Ш. Вроно, В.М. Башиною та іншими.

Вперше вдалося описати найважливішу особливість РДА Канн ера – особливий асинхронний тип затримки розвитку. Ознаки асинхронії розвитку виявлялися в порушенні ієрархії психічного, мовного, моторного, емоційного дозрівання, порушенні фізіологічного феномена витіснення примітивних функцій складними, як це характерно для нормального розвитку дітей, тобто в синдромі "перешарування" примітивних функцій складними (Башина В.М., 1979, 1974, 1989).

Виявилася варіантність аутичних синдромів від легких до важких, синдром каннеровського РДА зближувався з РДА процесуального шизофренічного походження. У встановленому феномені асинхронії розвитку, властивому РДА Каннера, виступала головна відмінність від всіх інших видів порушеного розвитку з симптомами аутизму іншого походження, що важливе для діагностики і прогнозу РДА, різного походження, різного патогенезу.

Таким чином, з часу опису РДА в 1943 р. Каннером і незабаром Аспергером можна виділити дві його основні форми: синдром дитячого аутизму Каннера і аутична психопатія Аспергера.(3)

Варіант Аспергера звично легший, при ньому не страждає "ядро особистості". Цей варіант багато авторів відносять до аутичної психопатії. При цьому якісні порушення соціальної взаємодії, незвичайно інтенсивні або обмежені, стереотипні поведінка, інтереси і активність (аналогічні проявам РДА) виділяються як діагностичні критерії синдрому Аспергера, для якого типова відсутність клінічно значущої загальної затримки експресивної або рецептивної мови або когнітивного розвитку. У літературі представлені описи різних клінічних проявів при цих двох варіантах аномального психічного розвитку. Так, наприклад, РДА Каннера звичайно рано виявляється – на перші місяці життя, або впродовж першого року. При синдромі Аспергера особливості розвитку і відхилення в поведінці, як правило, починають виявлятися на 2-3 році життя і більш чітко – до молодшого шкільного віку. При синдромі Каннера дитина починає ходити раніше, ніж говорити, при синдромі Аспергера мова з'являється раніше ходьби. Синдром Каннера зустрічається як у хлопчиків, так і у дівчаток, а синдром Аспергера вважається "крайнім варіантом норми". При синдромі Каннера має місце пізнавальний дефект і важчий соціальний прогноз, мова, як правило, не несе комунікативної функції. При синдромі Аспергера інтелект більш збережений, соціальний прогноз значно краще і дитина звичайно використовує мову як засіб спілкування. Зоровий контакт також кращий при синдромі Аспергера, хоча дитина і уникає чужого погляду; загальні і спеціальні здібності також кращі при цьому синдромі. (2)

Різні підходи до проблеми РДА в зарубіжних і вітчизняних психологічних школах.

В межах психоаналізу аутизм розглядається як результат ранньої психогенної дії, обумовленої байдужим, холодним відношенням з боку матері. Ранній психологічний стрес, специфічна патологія батьківсько-дитячих відносин, на думку авторів цієї концепції, призводять до патологічного розвитку особи. Проте є результати численних досліджень хворих на аутизм, що свідчили про його зв'язок з органічними і генетичними чинниками, а також вивчення взаємодії матерів з дітьми, які страждають аутизмом, дозволили спростувати твердження про те, що особиствсні особливості матерів і їх негативне відношення до дитини являються причиною розвитку хвороби. Інші концепції, де акцент робиться на афектних розладах, можна розбити на дві групи. Згідно теоріям першої групи, причина всіх проявів аутизму – емоційні порушення. На думку авторів концепцій другої групи, афективні розлади також визначають взаємодію зі світом у хворих на аутизм, проте, самі вони похідні від специфічних когнітивних порушень. Найбільш послідовною і детально розробленою концепцією, що відноситься до першої групи, ми вважаємо теорію В.В. Лебединського, О.С. Никольської, Е.Р. Баєнської, М.М. Ліблінг. Згідно цієї концепції, біологічна недостатність створює особливі патологічні умови, до яких вимушена пристосовуватися аутична дитина. З моменту народження спостерігається типове поєднання двох патогенних чинників:

1. порушення можливості активно взаємодіяти з середовищем, що виявляється в зниженому життєвому тонусі;

2. зниження порогу афектного дискомфорту в контактах зі світом, що виявляється в хворобливих реакціях на звичні подразники і підвищеної ранимої при контактах з іншою людиною. Обидва вказані чинники діють в одному напрямі, перешкоджаючи розвитку активної взаємодії з середовищем, створюючи передумови для посилення самозахисту. Аутизм, на думку авторів, розвивається не тільки тому, що дитина ранима і мало витривала в емоційному відношенні. Багато проявів аутизму інтерпретуються як результат включення захисних і компенсаторних механізмів, що дозволяють дитині встановлювати відносно стабільні, хоча і патологічні, взаємостосунки зі світом. В межах даної концепції спотворення розвитку когнітивних функцій – це наслідок порушень в афективній сфері. Особливості формування моторних процесів, сприйняття, мови, мислення безпосередньо позв'язуються з грубими емоційними розладами. Виділення чотирьох рівнів афектної регуляції дозволяє авторам пояснити весь спектр проявів аутизму (рівневий підхід).

Клініко-психологічні класифікації РДА

Клініко-психологічна структура раннього аутизму, як особливої форми недорозвитку (за Каннером), характеризується наступними ознаками:

1. аутизм як крайня «екстремальна» одинокість дитини, що формує порушення її соціального розвитку поза зв’язком з рівнем інтелектуального розвитку;

2. прагнення до постійності, що проявляється у вигляді стереотипних знань, надмірної пристрасті до різних об’єктів, протидія змінам в оточенні;

3. особлива характерна затримка і порушення розвитку мови, також поза зв’язком з рівнем інтелектуального розвитку дитини;

ранній прояв (до 2,5 років) патології психічного розвитку, в більшій степені пов’язаної з особливим порушенням психічного розвитку, ніж з його регресом. (К)

Клініко-психологічна класифікація РДА в межах рівневого підходу

Нікольська виділяє чотири типові групи раннього дитячого аутизму (Нікольська, 1985; 1987), в кожній з яких афективна адаптація дитини визначатиметься механізмами одного з чотирьох рівнів. Основними критеріями розподілу вибрані характер і ступінь порушень взаємодії із зовнішнім середовищем і тип самого аутизму.

Діти I групи з аутичною відчуженістю від оточуючого характеризуються глибокою агресивною патологією, важкими порушеннями психічного тонусу і довільної діяльності. Їх поведінка носить польовий характер і виявляється в постійній міграції від одного предмету до іншого. Ці діти мутичні. Нерідко вживають не членороздільні, афектно акцентуйовані словосполучення. Не мають потреби в контактах, не оволодівають навичками соціальної поведінки. Немає і активних форм афектного захисту від оточуючого. Вони не тільки бездіяльні, але і повністю безпорадні, майже або зовсім не володіють навичками самообслуговування. Швидше за все, тут йдеться про ранній злоякісний безперервний перебіг шизофренії ("люцидна кататонія"), часто ускладненої органічним пошкодженням мозку.

Діти цієї групи мають якнайгірший прогноз розвитку, потребують постійного доглядуВ умовах інтенсивної психолого-педагогічної корекції у них можуть бути сформовані елементарні навички самообслуговування; вони можуть освоїти письмо, елементарний рахунок і навіть читання, але їх соціальна адаптація утруднена навіть в домашніх умовах.

Характеристики

Тип файла документ

Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.

Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.

Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.

Список файлов реферата