132789 (721664), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Така прихильність має характер швидше за примітивний симбіотичний зв'язок дитини з матір'ю, коли мати сприймається тільки як основна умова виживання. Після півроку, в нормі, завдяки розвитку стереотипів, ритуалів спілкування, ігор, у взаємодіях дитини з дорослим з'являється можливість взаємного зосередження уваги не тільки один на одному, але і на зовнішніх об'єктах. Нездатність до концентрації уваги, до зосередження на об'єкті є одним з ранніх явних проявів дитячого аутизму. Порушення активності, сенсорна недостатність розвитку афективних стереотипів взаємодії, емоційного контакту – все це штовхає дитину на пошуки додаткової аутостимуляції, веде до розвитку гіперкомпенсаторних механізмів, що дозволяють дитині заглушити, зменшити відчуття афективного дискомфорту. На доступному їй рівні дитина розробляє витончені способи аутостимуляціі стенічних афективних станів. Прагнення аутичних дітей до постійного відтворення одних і тих же стереотипних дій, що викликають приємні їй відчуття, вносить великий внесок у розвиток одноманітної поведінки.

Таким чином, в перше півріччя життя у аутичної дитини спостерігаються порушення в розвитку початкової фази комунікативних навиків, основним змістом якої є налагодження можливості обміну емоціями, вироблення загальних емоційних вражень щоденних ситуацій. До кінця першого – початку другого півріччя життя у дитини, що розвивається нормально, є чітка диференціація "своїх" і "чужих", і серед "своїх" найбільша прихильність виникає до матері як основної особи, що говорить про достатню розробленість індивідуальних стереотипів емоційного спілкування.

Експериментальна частина

З метою відпрацювання практичних навичок діагностики РДА, нами були переглянуті теоретичні положення відносно даної теми, здійснена організація пошуку базового підприємства, для реалізації мети. В процесі спілкування з психологами м. Первомайська, виявилося, що в загальноосвітніх школах можна зустріти дітей, у яких спостерігаються розлади аутичного спектру. З одним із таких учнів, була проведена діагностична робота. Ярослав навчається у ЗОШ № 5 І-ІІІ ступенів. Він являється учнем 5-Б класу. Особливими ознаками поведінки даної дитини є неможливість встановити нормальні контакти не тільки з класом, а і з батьками. Хлопчик уникає спілкування з однолітками, боїться рухових ігор, неохоче спілкується із чужими дорослими. Його відповіді, в основному закритого змісту (так, ні, не знаю). До дошки його не викликають, з місця відповідає дуже тихо, і то не завжди. Вчителі до нього звикли, перевіряють завдання у письмовій формі. Інтелект дитини збережений. Про це свідчать результати за тестами «Виключення зайвого» - вербальний та проективний варіанти. Словесний варіант складається із надрукованих двадцяти серій, кожна з яких вміщує по п’ять слів. Піддослідному пропонувалося 4 слова об`єднати в одну групу, дати їй назву, а одне слово викреслити.

Ярослав вірно називав родові поняття і виключав зайве слово. Із 20 серій правильно було виконано – 14, що свідчить про середній рівень інтелектуальних можливостей. Виконання невербального тесту вдалося краще. Із 14 картинок правильно було інтерпретовано – 12, що свідчить про достатній рівень вміння систематизувати і класифікувати.

Наступним етапом було використання методики «Три дерева», яка діагностує батьківсько-дитячі взаємини. Наявність одного об’єкта свідчить про не сформованість колективної спрямованості, та відсутність емоційного зв’язку в сім`ї. Хлопчик намалював пальму. Якщо розглядати роботу у межах психоаналізу – можна зробити наступні висновки:

1. Пальма – символ одинокості, гордощів.

2. Острів, на якому вона (пальма) зображена символізує прагнення обмежити свою територію.

3. Надмірний натиск ліній, свідчить про тривожність, щодо можливості порушення даної території.

В процесі спілкування з батьками даної дитини вияснилося, що хлопчик з раннього віку міг залишатися сам на тривалий час. Довго дивитися у вікно, не міняючи пози. Не любив тілесного контакту (пестощів, поцілунків). Залишаючи його на дитячому майданчику, батьки були переконані у тому, що дитина нікуди не піде, буде чекати їх на тому ж місці, на якому її було залишено.

Виясняючи причини такої поведінки хлопчика, ми зрозуміли, що батькові даного учня властиві такі ж самі риси: малоконтактність, замкнутість, сором’язливість. Він взагалі не бажав спілкуватися, мотивуючи це зайнятістю. Можливо у даному випадку спрацював генетичний фактор, який був ускладнений госпіталізмом дитини у ранньому віці. Так склалася доля Ярослава, що тривалий час він перебував у старенької бабусі, котра, постійно поралася по господарству і дуже мало часу приділяла хлопчику.

Уточнюючи анамнестичні дані, з кожним разом виникало переконання у правильності діагнозу – аутичних тенденціях. Так, за розповіддю матері, перебуваючи у дитячому садочку, хлопчик завжди сидів у куточку, і в разі спроби вихователів вивести його звідти, проявляв агресивні дії – кусався і дряпався. Не любив, коли навколо нього відбувалися якісь зміни (зміна ліжечка, місця за сніданком чи обідом). Словниковий запас дитини (за словами матері) формувався повільно. Але (що є незвичайним явищем) – вражає вишуканість мови, правильність у формуванні речень, чіткість у вимові слів. Уява у дитини бідна, це виявилося у процесі діагностики. На прохання домалювати якомога більше деталей, щоб утворилися образи, які містять елемент кола, хлопчик довго не хотів реагувати, а згодом, все ж таки домалював стереотипні лінії, в результаті чого вийшов абстрактний образ. На запитання «Що це є?» - хлопчик відповів - «Зима». Спілкуючись із шкільним психологом, вияснилося, що Ярослав включений у корекційну групу, яка працює за програмою «тренінг емоційної зрілості». Динаміка (за словами психолога) просліджується, але досить повільно.

Прогнозуючи подальший розвиток цього учня, можна зробити наступні висновки:

1. при належному ставленні до дитини оточуючих, при здійсненні регулярної корекційної роботи можна досягти позитивних результатів, оскільки інтелект дитини збережений і глибоких симптомів аутизму не спостерігається;

2. педагогічну корекцію повинні здійснювати одночасно і батьки і педагоги, співпрацюючи з психологом та дефектологом.

3. Важливим компонентом у роботі з такою дитиною є формування позитивної мотивації до змін.

Працюючи з даною дитиною та людьми із її оточення, виникло переконання щодо нелегкості даної роботи, яка потребує професійного такту, комунікабельності, емпатійності, а основне, володіння теоретичним матеріалом з дефектології, діагностичними критеріями РДА.

Висновок

Досліджуючи проблему раннього дитячого аутизму, її діагностику, ми дійшли наступних висновків.

1. Дана проблема досить актуальна і потребує більш детального вивчення нами симптомів її прояву.

2. Незважаючи на достатню розробленість теми, в процесі її вивчення як зарубіжними, так і вітчизняними авторами, залишилося багато «білих плям» щодо її виникнення. «Дотепер невідома етіологія аутизму. Класична школа, спираючись на емпіричне дослідження, описує етіологію аутизму як кортикальні та субкортикальні порушення, як створення складних динамічних взаємодій між окремими ділянками головного мозку. Частина вчених розглядає аутизм як наслідок порушення психологічних взаємодій «мати - дитина» »;

3. Діагностика РДА базується на спостереженні за розвитком дитини в процесі навчально-виховної діяльності, на зборі анамнестичних даних (під час спілкування з батьками, та ближнім оточенням дитини). Можна використовувати під час встановлення контакту з дитиною проективні та вербальні методики. Хоча краще діють проективні, і це є закономірним проявом аутичних дітей.

4. Дані діагностики дитини, яка навчається у ЗОШ №5 І-ІІІ ступеня, м. Первомайська, свідчать про наявність розладу аутичного спектру нескладної форми, що дає учневі можливість навчатися у масовій школі.

5. Систематична корекційної робота з хлопчиком, яку будуть здійснювати фахівці разом із батьками, забезпечить можливість подальшої соціалізації дитини.

6. Основні зусилля в побудові корекційної роботи можуть бути спрямовані на створення емоційного та психологічного комфорту, почуття впевненості та захищеності, а згодом на поступове обережне введення нових навичок, форм поведінки.

Тезаурус основних понять

1. Аутизм – відлюдькуватість, бар’єр у взаєминах з іншими …(В. миргородський, 1995)

2. Афект – найбільший ступінь виявлення страху, гніву, радості…(Тарабрина Н.,2001)

3. Аутичне мислення – заглиблення у світ особистих переживань із послабленням або втратою контакту з реальною дійсністю, відсутністю бажання спілкуватися з людьми, обмеження емоційних проявів (Ломов Б., 1995)

4. Адекватна поведінка – поведінка, яка відповідає обставинам і ситуації (Чабан О., 2001)

5. Увага – це один із проявів орієнтувального рефлексу і вольових процесів, спрямованих всередину психічної діяльності людини….(О.Чабан, 2001)

6. Неологізми – це нові слова, вигадані хворим, значення яких зрозуміле лише йому (Дегтяр В., 2001)

7. Пасивний негативізм – невмотивована відмова хворого виконувати будь-яку дію, не реагування на прохання щось зробити (Корсакова К.,1988)

8. Емоційні розлади – лабільність настрою, схильність до страхів, неадекватність емоційної реакції…(Менделевич, 1998)

9. Стереотипні рухи – дії, які виконуються час від часу, без будь-якої мотивації (Менделевич, 1998)

10. Симбіотичний зв'язок – тісний зв'язок з іншим об’єктом, що проявляється в повній, або частковій ідентифікації (Менделевич, 1998)

11. Ситуація – становище, збіг умов і обставин, що створюють відповідне становище(Корсакові К, 1988)

12. Психодрама – театральний експеримент, метод, який застосовується у корекційній діяльності (Чабан О., 2001)

13. Психопатія – патологічно змінений характер (Чабан.О., 2001)

14. Паралогічне мислення – порушення мисленя на рівні суджень (Чабан О., 2001)

Використана література

1. Клиническая психология: Учебник / Под ред. Б.Д. Карвасарского. – СПб: Питер, 2004. – 960 с. (Серия «Национальная медицинская библиотека»). – с. 959.

2. Корсакова К.К., Московичюте Л.И. Клиническая нейропсихология. – М., 1988. – с. 153.

3. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология. – М., 1998. – с. 236.

4. Лурия А.Р. Высшие корковые функции человека и их нарушения при локальных поражениях мозга. – М., 2000. – с. 95

5. Коректувальна педагогіка: Основи навчання і виховання дітей з відхиленнями в розвитку: Навчальний посібник для студентів середніх педагогічних учбових закладів / Б.П. Пузанов, В.І. Селіверстов, С.Н. Шаховськая, Ю.А. Костенкова; Під ред. Б.П. Пузанова. - 3-е видавництво, доп. - Видавничий центр "Академія", 2001. - 160 с.

6. Петрова В.Г., Белякова І.В., Хто вони, діти з відхиленнями в розвитку? - М.: Флінта: Московський психолого-соціальний інститут, 1998. – 104с.

7. Психокоректувальна і розвиваюча робота з дітьми: Навчань. допомога для студентів середніх педагогічних учбових закладів / І.В. Дубровіна, А.Д. Андреева, Е.Е. Данілова, Т.В. Вохмянина; під ред. І.В. убровіной. 2-е видавництво, стереотип. - Видавничий центр "Академія", 2001. - 160 с.

8. Шаповал Т. Допомога дітям з особливими потребами // Психолог, липень, 2003. – 48 с.

9. Нове тесты ІQ / Серия психологические єтюды. – Ростов н /Д: «Феникс», 2003. - 352 с.

Характеристики

Список файлов реферата