Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла

Реферат на тему:

«Поняття творчої особи та аналіз її якостей»

План

Вступ

1. Творчий початок в людині

2. Поняття про розвиток особи

3. Передумови геніальності

4. Геніальність – це хвороба?

Висновок

Список літератур

Вступ

В повсякденному житті ми говоримо про виховання дітей, маючи на увазі вплив батьків, родичів, вчителів та інших дорослих. Ці впливи виявляються не ефективними, то зачинають шукати винних: поганих товаришів, “шкідливі” кінофільми і телепередачі, некваліфікованих вчителів. Нерідко говорять і про погану спадковість. І все це цілком справедливо.

Дитина, з’явившись на світ, володіє певними задатками . Причому довгий час багато вчених стверджували, що і те і інше завжди має знак плюс і лише від виховання залежить, розвинуться вони чи ні. Тепер наука надала нам серйозних підстав бути значно менш оптимістичними. Отримані переконливі дані про те, наприклад, що частка людей народжується схильними до наркоманії, алкоголізму, навіть протилежній поведінці. Інша справа, що така схильність не фатальна. Стане людина, наприклад, наркоманом чи ні, залежить від того, як складеться його життя, починаючи вже з дитинства.

Залежить це і від виховання, тобто цілеспрямованого впливу на дитяти, підлітка, хлопцеві. Але значною мірою те, якою стане людина, які його завдатки і схильності розвинуться, яких особових якостей він набуде, залежить від багаточисельних обставин його життя. Від того, які люди зустрінуться на його шляху і як складуться його стосунки з ними. Від того, в якому географічному, природному, соціальному середовищі він буде рости, як з ним взаємодіятиме. Від того, наскільки активно сама людина прагне збудувати свою взаємодію з навколишнім світом, взаємини з людьми. Тобто від того, як йтиме його розвиток — фізичне, психічне, емоційне, інтелектуальне, соціальне.

1. Творчий початок в людині

А як же відбувається розвиток творчого в людині?

Багато таланту, розум і енергія вклали в розробку педагогічних проблем, пов'язаних з творчим розвитком особи, насамперед особи дитяти, підлітка, видатні педагоги 20-х і 30-х років: А.В. Луначарський, П.П. Блонський, С.Т. Шацький, Б.Л. Яворський, Б.В. Асаф’єв, Н.Я. Брюсова. Спираючись на їх досвід, збагачений півстолітнім розвитком науки про навчання і виховання дітей, кращі педагоги на чолі з “старійшинами” - В.Н. Шацькою, Н.Л. Гродзенською, М.А. Румер, Г.Л. Рошалем, Н.І. Сац продовжували і продовжують теоретично і практично розвивати принцип творчого розвитку дітей і юнацтва.

Творчий початок народжує в дитини жваву фантазію, жваву уяву. Творчість за природою своєю засновано на бажанні зробити щось, що до тебе ще ніким не було зроблено, або хоча б те, що до тебе існувало, зробити по-новому, по-своєму, краще. Інакше кажучи, творчий початок в людині - це завжди прагнення вперед, до кращого, до прогресу, до досконалості і, звичайно, до прекрасного в найвищому і ширшому сенсі цього поняття.

Ось такий творчий початок мистецтво і виховує в людині, і в цій своїй функції воно нічим не може бути замінене. По своїй дивній здатності викликати в людині творчу фантазію воно займає, безумовно, перше місце серед всіх багатообразних елементів, складових складну систему виховання людини. А без творчої фантазії не зрушитися з місця ні в одній області людської діяльності.

Нерідко від батьків і навіть від вчителів-вихователів можна почути такі слова: “Ну навіщо він витрачає дорогий час на твір віршів - адже в нього немає ніякого поетичного дару! Навіщо він малює - адже з нього все одно художника не вийде! А для чого він намагається складати якусь музику - адже це не музика, а нісенітниця якась виходить!..”

Яка у всіх цих словах величезна педагогічна помилка! В дитини треба обов'язково підтримувати будь-яке його прагнення до творчості, якими б наївними і недосконалими не були результати цих прагнень. Сьогодні він пише нескладні мелодії, не вміючи супроводжувати їх навіть найпростішим акомпанементом; складає вірші, в яких коряві рифми ; малює картинки, на яких змальовані якісь фантастичні істоти без рук і з однією ногою.

Тільки не надумайтеся посміятися над цими проявами дитячої творчості, якими б смішними вони вам не здалися. Це було б найбільшим вашою педагогічною помилкою, яку тільки можна зробити в даному випадку. Адже за всіма цими нескладностями і корявостями криються щирі і тому самі дійсні творчі стремління дитини, самі справжні прояви його крихких відчуттів і думок, що не сформувалися ще.

Він, можливо, не стане ні художником, ні музикантом, ні поетом (хоча в ранньому віці це дуже важко передбачати), але, можливо, стане відмінним математиком, лікарем, вчителем або робітником, і ось тоді благотворним чином дадуть про себе знати його дитячі творчі захоплення, добрим слідом яких залишиться його творча фантазія, його прагнення створювати щось нове, своє, краща, рушійна вперед справа, якій він вирішив присвятити своє життя.

Російські вчені психологи Медведева І.Я. і Шилова Т.Л. в рамках проведення програми «Драматичною психоэлевации», працюючи з «важкими» дітьми, розповідають про різноманітні ситуації, коли батьки і педагоги, не розгледівши творчі початки в особі дитяти, трохи не завдали непоправної шкоди формуванню його особи, характеру.

Наприклад, Олексій С., який, народися в сім'ї з іншими установками, був би абсолютно нормальним, здоровим і швидше за все щасливим. А так зовнішність його була спотворена частими тиками, він сильно заїкався, боявся розкрити рот і підняти очі. Але коли все ж піднімав їх, неприваблива особа осявалася якимсь нетутешнім світлом. Мати скаржилася на його тупість, нездатність до навчання, а в цих волошкових очах читалися соромливе натхнення і жвава мрія, що причаїлася.

Дуже швидко з'ясувалося, що Олексієва мрійливість і є «корінь зла». Авторитарний батько і повністю підпорядкована йому мати із завзятістю, гідною кращого застосування, штовхали хлопчика на чужу йому дорогу, вимагали від нього уміння працювати руками, інтересу до точних наук. А він був мрійником. Він навіть в анкеті на питання «Що ти більш за все любиш?» лаконічно відповів: «Мріяти».

Психологам було дуже важко переконати батька, що працював на будівництві, і матір, що виросла в селі, в тому, що мрійливий Олексій, якщо його, такого, яким він є, підтримати і допомогти йому правильно зорієнтуватися, може не лише повністю видужати, але і стати видатною людиною. Коли обличчя хлопчика перестало сіпатися, батьки дітей, які займалися з Олексієм в одній групі, здивовано перешіптувалися: «Треба ж, хлопчисько який красивий!»

Мрійливість не шкідлива властивість. А в передпідлітковому, підлітковому і юнацькому віці це найважливіший елемент.

Розмова про виховання в людині творчого початку веде нас до дуже важливої і актуальної в наших умовах проблеми: про відмінність між фахівцем-творцем і фахівцем-ремісником. Ця надзвичайно важлива проблема найтіснішим чином пов'язана з проблемами естетичного виховання.

Справжній фахівець-творець відрізняється від рядового фахівця-ремісника тим, що прагне створити щось крім того, що йому “по інструкції” належить створювати. Ремісник же задовольняється тим, що створює лише те, що йому покладене - “звідси і до цього місця”. До більшого і до кращого він ніколи не прагне і не хоче обтяжувати себе подібними прагненнями. Його не можна звинуватити в поганій роботі - адже він робить все, що йому покладене, і, можливо, навіть добре робить. Але таке, загалом формальне відношення до своєї праці, в якій би області це не було, не лише не рухає життя вперед, але навіть служить гальмом, тому що по відношенню до життя стояти на місці не можна: можна тільки або рухатися вперед, або відставати.

Наявність або відсутність в людині творчого початку, творчого відношення до своєї праці і стає тим вододілом, який минає між фахівцем-творцем і спеціалістом -ремісником.

Це необхідно підкреслити зі всією ясністю, бо доводиться інколи чути більш ніж дивну думку, ніби існують професії “творчі” і професії “нетворчі”. Найбільша помилка! І помилка це на практиці приводить часто до того, що людина, що займається нібито нетворчою роботою, має право не творчо відноситься до своєї праці.

Немає такої області, такої професії, де не можна було б проявити творчий початок. І коли говорять, що випускників загальноосвітньої школи треба орієнтувати на ту або іншу професію, забувають про головний: про те, що з першого класу школи треба вселяти таким, що вчиться думка, що немає поганих професій, як немає і професій нетворчих, що, працюючи в будь-якій професії, кожен з них зможе відкрити новий, хоч би і маленький світ. А ось якщо працюватиме по ремісничому, не творчо, то і в самій “творчій” професії нічого путнього не створить.

Тому найважливіше завдання естетичного виховання в школі - розвиток в учнів творчого початку, в чому б воно не виявлялося - в математиці або в музиці, у фізиці або в спорті, в суспільній роботі або в шефстві над першокласниками. Творчий початок грає величезну роль в самих класних заняттях. Це знають всі хороші педагоги. Адже там, де з'являється творча ініціатива, там завжди досягається економія сил і часу і одночасно підвищується результат. Ось чому не правд вчителі, несхильні вводити у вивчення предметів, що викладаються ними, елементи естетики, мистецтва, посилаючись на те, що їх власне навантаження і навантаження учнів і без того дуже велика. Ці вчителі не розуміють, від якого доброго, щедрого і вірного помічника вони тим самим відмовляються.

2. Поняття про розвиток особи

Особу найчастіше визначають як людину в сукупності його соціальних, придбаних якостей. Це означає, що до особових не належать такі особливості людини, які генотипні або фізіологічно обумовлені, ніяк не залежать від життя в суспільстві. У багатьох визначеннях особи підкреслюється, що до особових не належать психологічні якості людини, що характеризують його пізнавальні процеси або індивідуальний стиль діяльності, за винятком тих, які виявляються в стосунках до людей, в суспільстві. В понятті «особа» зазвичай включають такі властивості, які є менш стійкішими і свідчать про індивідуальність людини, визначаючи його значущі для людей вчинки.

Особа - це людина, взята в системі таких його психологічних характеристик, які соціально обумовлені, виявляються в суспільних за природою зв'язках і стосунках є стійкими, визначають етичні вчинки людини, що мають істотне значення для нього самого і що оточують.

Формування особи людини - це послідовна зміна і ускладнення системи стосунків до навколишнього світу, природи, праці, іншим людям і до себе. Воно відбувається впродовж всього його життя. Особливо важливий при цьому дитячий і юнацький вік.

Розвиток людини як особи здійснюється всесторонньо і цілісно в єдності його фізичних і духовних сил. Психологія і педагогіка стверджують, що людська особа формується і розвивається в діяльності і спілкуванні. Провідні риси особи розвиваються в результаті зовнішнього впливу на особу, її внутрішній світ.

Розвиток людини - це процес кількісної і якісної зміни, зникнення старого і виникнення нового, джерело і рушійні сили якого приховані в суперечливій взаємодії як природних, так і соціальних сторін особи.

Природна сторона людини розвивається і змінюється впродовж всього його життя. Ці розвитку і зміни носять віковий характер. Джерело соціального розвитку особи знаходиться у взаємодії особи і суспільства.

На формування особи впливають три чинники: виховання, соціальна середа і спадкові завдатки.

Виховання розглядається педагогікою як провідний чинник, оскільки це спеціально організована система дії на підростаючу людину для передачі накопиченого суспільного досвіду.

Соціальне середовище має переважно значення в розвитку особи: рівень розвитку виробництва і характер суспільних стосунків визначають характер діяльності і світогляд людей.

Задатки - особливі анатомо-фізіологічні передумови здібностей до різних видів діяльності. Наука про закони спадковості - генетика - вважає наявність у людей сотні різних завдатків - від абсолютного слуху, виняткової зорової пам'яті, блискавичної реакції до рідкої математичної і художньої обдарованості.

Але самі по собі задатки ще не забезпечують здібностей і високих результатів діяльності. Лише в процесі виховання і навчання, суспільного життя і діяльності, засвоєння знань і умінь у людини на основі завдатків формуються здатності. Завдатки можуть реалізуватися лише при взаємодії організму з навколишнім соціальним і природним середовищем.

“Чи вдастся індивідові на зразок Рафаеля розвинути свій талант - це цілком залежить від попиту, який, у свою чергу, залежить від розподілу праці і від породжених ним умов освіти людей.” (Маркс До., Енгельс Ф. “Німецька ідеологія”, соч. 2-т)

Творчість передбачає наявність біля особи здібностей, мотивів, знань і умінь, завдяки яким створюється продукт, що відрізняється новизною, оригінальністю, унікальністю. Вивчення цих властивостей особи виявило важливу роль уяви, інтуїції, неусвідомлюваних компонентів розумової активності, а також потреби особи в самоактуалізації, в розкритті і розширенні своїх творчих можливостей. Творчість як процес розглядалася спочатку з діячів мистецтв і науки, де особлива роль відводилася “осяянню”, натхненню і подібним до них станам, що змінюють попередню роботу думки.

3. Передумови геніальності

Кожна дитина має задатки генія. Ми всі члени однієї спільноти, званої homo sapiens, і тому успадкували гени, завдяки яким володіємо унікальним людським мозком, ми народжуємося в певних обставинах, які можуть стимулювати або уповільнити процес розвитку, при кожному народженні дитини на світло з'являється потенційний геній...

Що стосується індивідуальних талантів, то їх різноманітність така велика, вони настільки незалежно успадковуються, що через генетичну рекомбінацію кожній людині дістається в долю якийсь набір здібностей, будь то самі різні види слухової і зорової сприйнятливості, слуховій і зоровій пам'яті, комбінаторні здібності, лінгвістичні, математичні, художні дарування.

Характеристики

Тип файла документ

Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.

Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.

Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.

Список файлов реферата