Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Коефіцієнти старіння визначають по формулі:

,

где и фізико-механічний показник гуми відповідно до та пічок старіння.

Коефіцієнти старіння для стандартных гум на основі різних каучуків наведені в таблиці 2. Головною причиною різної стійкості до теплового старіння є різна хімічна будова макромолекул еластомерів. Наявність великої кількості подвійних зв’язків погіршує стійкість до старіння, а атомів фтору, хлору, силіцію тощо – підвищує її.

За атмосферного старіння оцінюють здатність гум до зберігання або експлуатації в природних кліматичних умовах при дії сонячної радіації, вологи, температури, вітру, складу навколишнього повітря. Умови випробувань повинні відповідати таким, в яких буде зберігатись або експлуатуватись гума. Тому випробування проводять як на відкритих, незахищених площадках, так і на площадках, які захищені від прямого попадання вологи та и сонячного світла (будки, навіси і т. ін.). Якщо передбачено зберігання і експлуатація гум в конкретній кліматичній зоні, то випробування проводять в місцях з найбільш жорсткими для даної кліматичної зони умовами. Умови природного старіння, які створюється на таких відкритих площадках, відповідають умовам експлуатації гумових виробів.

Таблиця 2. Стійкість до теплового старіння наповнених (сажових) гум

Випробують як недеформовані гуми в формі пластин розміром 150X 150X1 мм, так і статично розтягнуті гуми в формі смужок розміром 10X100X 1 мм. Підготовка та установка зразків повинна відповідати вимогам методу випробування на атмосферне старіння (ГОСТ 1140).

Стійкість до старіння недеформованих гум оцінюють по строкам появи певних дефектів (липкості, плям, тріщин и т. ін.) та по коефіцієнтам старіння, які визначають на зразках по ГОСТ 270, що викарбовано з пластин, які піддали старінню.

Стійкість до старіння розтягнутих гум характеризують проміжком часу від початку випробування до появи перших тріщин, до розриву або до появи інших дефектів. Крім того, проводять оцінку тріщин (в балах) на ділянці, яка найбільш постраждала, за спеціальною шкалою, що ураховує частоту та глибину тріщин.

Результати старіння оцінюють через певні строки (в залежності від завдання) в інтервалі від кількох місяців до 10 років від початку випробування.

Основний недолік методів природного старіння тривалість. Тому на практиці часто користуються більш короткочасними методами штучного старіння. Однак природне старіння дає точну оцінку стійкості гуми до старіння в конкретних кліматичних умовах.

Накопичення даних по природному старінню гум має велике значення для перерахунку строків штучного старіння на відповідні строки природного старіння (метод екстраполяції).

Методи штучного старіння.

Під штучним старінням розуміють зміну фізико-механічних властивостей гуми внаслідок дії факторів, які прискорюють процес старіння (нагрів, підвищені концентрації озону або кисню, ультрафіолетове опромінювання тощо).

Існує ряд методів прискореного старіння гуми: теплове, озонне, світло-озонне та т. Ін.

Методи штучного старіння дозволяють викликати в гумі за короткий строк зміни, які з’являються в ній при природному старінні через декілька років. Якщо, наприклад, зміна властивостей гуми в процесі витримки протягом 3 діб при 100°С ідентично зміні її властивостей за атмосферного старіння протягом 5 років, можна вважати, що даний режим прискореного старіння відповідає п’ятирічному строку зберігання гуми в атмосферних умовах. Для нових розроблених гум дані, по природному старінню яких ще відсутні, використовують дані штучного зберігання найбільш близьких по складу гум.

В повітряному середовищі, в кисневому середовищі, під тиском та в інертному середовищі можна проводити прискорене теплове старіння. Випробування гуми в недеформованому стані на прискорене теплове старіння в повітряному середовищі (ГОСТ 271) складається з витримки зразків в термостаті за температури в межах від 70 до 250°С протягом заданого часу та визначення коефіцієнтів старіння. Зразки мають форму стандартних двобічних лопаток по ГОСТ 270.

Тривалість випробування (24, 48, 72, 96, 144 або 240 годин) встановлюється в залежності від призначення гуми, температура випробування в залежності від виду каучуку, з якого виготовлено гуму. Умови прискореного старіння для різних каучуків наведено і таблиці 3.

теплостійкість температура старіння гума

Таблиця 3. Рекомендований температурний режим штучного прискореного старіння для різних гум

За підбору температури випробування необхідно ураховувати температурну область застосування гуми.

Для випробувань на старіння використовують термостат, який складається з нагрівача та робочої камери, з вентилятором для циркуляції нагрітого повітря. Робота нагрівальних елементів автоматично регулюється контактним термометром та реле. В термостаті підтримується температура з точністю до ±1ч2 °С.

Література

1. Берштейн Л.А. Лабораторный практикум по технологии резины. - Л.: Химия, 1989. - с. 169-182.

2. Захаров Н.Д. Лабораторный практикум по технологии резины. – М.: Химия, 1988. с. 116-122.

Размещено на Allbest.ru

Характеристики

Список файлов реферата