123069 (717087), страница 2
Текст из файла (страница 2)
На рис. 1 показаний прохідний трансформаторний перетворювач з провідним циліндричним виробом. Всередині перетворювача існують змінні магнітні потоки Ф1, Ф2 і Фвн, тобто потік у повітряному зазорі, у виробі і внесений магнітний потік. На основі рішення рівнянь Максвелла у випадку проникнення електромагнітного поля у провідне середовище з урахуванням граничних умов були отримані вирази для розрахунків потоків Ф0, Ф2 і Фвн. Після цього був введений комплексний параметр N, який характеризує питому нормовану внесену ЕРС
ТЕМП, амплітуда і фаза якого має вигляд:
; (1)
(2)
де
, Евн і Е0 – внесена ЕРС і ЕРС без виробу всередині ТЕМП; - коефіціент заповнення
, (3)
ап – радіус вимірювальної обмотки ТЕМП;
і
- дійсна та уявна частини параметра
, який характеризує нормований магнітний поток у виробі.
; (4)
, (5)
ber0-, bei0-, ber1- и bei1 – функції Кельвіна нульового та першого порядків від узагальненого параметра х.
Як бачимо з (1) – (5), амплітуда і фаза параметра
залежать тільки від величини х, причому для немагнітного виробу
, (6)
0 – магнітна константа, f – частота змінного магнітного поля. Залежність N і вн від х наведена в таблиці, при 1x3 (достатня крутизна функцій N і вн).
| x | N | Nx | |вн|, град |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1.00 | 0.123196 | 0.123196 | -80.5473 |
| 1.10 | 0.148086 | 0.179184 | -78.6152 |
| 1.20 | 0.174737 | 0.251621 | -76.5322 |
| 1.30 | 0.202881 | 0.342869 | -74.3135 |
| 1.40 | 0.232207 | 0.455126 | -71.9767 |
| 1.50 | 0.262366 | 0.590323 | -69.5423 |
| 1.60 | 0.292980 | 0.750029 | -67.0331 |
| 1.70 | 0.323663 | 0.935387 | -64.4733 |
| 1.80 | 0.354035 | 1.147075 | -61.8878 |
| 1.90 | 0.383741 | 1.385307 | -59.3017 |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 2.00 | 0.412468 | 1.649872 | -56.7384 |
| 2.10 | 0.439954 | 1.940199 | -54.2199 |
| 2.20 | 0.466001 | 2.255445 | -51.7652 |
| 2.30 | 0.490471 | 2.594594 | -49.3904 |
| 2.40 | 0.513289 | 2.956546 | -47.1084 |
| 2.50 | 0.534432 | 3.340200 | -44.9286 |
| 2.60 | 0.553923 | 3.744521 | -42.8575 |
| 2.70 | 0.571822 | 4.168582 | -40.8987 |
| 2.80 | 0.588214 | 4.611597 | -39.0532 |
| 2.90 | 0.603202 | 5.072928 | -37.3203 |
| 3.00 | 0.616899 | 5.552088 | -35.6974 |
Оскільки визначення співвідношень, які описують диференційні вихорострумові методи пов'язано з виразами, котрі характеризують абсолютні електромагнітні методи, тому спочатку наведемо алгоритм і формули для знаходження а і абсолютним методом. За виміряним значенням фазового кута вн знаходять, використовуючи вн=f(х), узагальнений параметр х, за яким визначають параметр N за функцієй N=f(x). Виміряв значення Евн і знаючи ЕРС Е0, визначають а і виробу за формулами:
(7)
(8)
За допомогою методики розрахунку похибок непрямих вимірювань і використавши формули (6) – (8) і результати таблиці були знайдені вирази для оцінки відносних похибок а і , за якими побудовані залежності а і від х (див. рис. 2). Аналіз цих характеристик показує, що ці похибки визначаються положенням робочої точки (тобто значенням х0) и похибками вимірювальних пристроїв. Тому вони є універсальними і можуть використовуватися для визначення апаратурних похибок вимірювання двох параметрів виробів. Змінюючи частоту магнітного поля, можно задавати раціональні режими роботи перетворювача для досягнення малих а і . На рис. 2 видно, що такі режими забезпечуються при х3.
Модифікація абсолютного метода з відбудовою одного параметра від іншого відрізняється тим, що для окремого визначення вводиться інший комплексний параметр Nx, причому
, (9)
звідки можна визначити за формулою:
(10)
Розрахунок відносних похибок вимірювання , одержаних за формулами, які мають відношення до першої і другої модифікацій, показує, що їх значення співпадають при однакових значеннях узагальненого параметра х.
Після цього був розглянутий диференційний метод визначення двох параметрів виробів та дві його модифікації – без відбудови одного параметра від іншого та з відбудовою.
Для того, щоб отримати основні розрахункові співвідношення для визначення відносних приростів а і були використаний комплексний параметр N у вигляді (1) – (2). Його відносний приріст:
(11)
де х0, N0 – параметри, зв’язані зі стандартним зразком, N/x – похідна параметру N за х; х/х0 – відносний приріст х.
На основі формул для розрахунку N і (див. (7) і (8)), а також використавши функції N=f(x) і вн=f(x), знайдемо вирази для відносних приростів параметрів а і у вигляді:
(12)
(13)
де Евн, вн – збільшення параметрів Евн і вн з урахуванням їх знаків.
За виміряними відносними приростами а і визначимо абсолютні значення цих параметрів, тобто:
а=а0(n+1); (14) =0(m+1), (15)
де n=a/a0=(a-a0)/a0; m=/0=(-0)/0.
У цьому розділі розроблена схема диференційних вимірювань а і трансформаторним перетворювачем (рис. 3). У схемі використовуються два ідентичних прохідних трансформаторних перетворювачі (робочій РП і компенсаційний КП), а також дві компенсаційні котушки взаємоіндуктивності робочого перетворювача КВР і компенсаційного КВК. Намагнічувальні обмотки РП, КП і первинні обмотки КВР і КВК включені згідно і запитуються від генератора синусоїдального струму, що контролюється амперметром А. Вторинні обмотки РП і КВР, а також КП і КВК з'єднані зустрічно. У РП розміщений досліджуваний зразок ДЗ, у КП - стандартний зразок СЗ.
Внесені ЭДС робочого і компенсаційного перетворювачів випрямляються двома випрямними містками ВМ1 і ВМ2, включеними за диференціальною схемою. Різницевий сигнал, пропорційний
, виміряється мікроамперметром кА. Опір rв служить для балансування схеми; ключ К - для відключення мікроамперметра; r - опір, що обмежує струм у ланцюзі мікроамперметра; вольтметр В реєструє ЭДС Евн0. КП зі стандартним зразком. Фазовий кут визначається вимірником фазових зсувів Ф. Мікроамперметр і вимірник фази дозволяють вимірити значення
і , які підставляються у формули (12) і (13), а вже за ними обчислюються збільшення a/a0 і /0.
У цьому розділі також були отримані співвідношення для розрахунку методичних похибок контролю двох параметрів виробів у вигляді:
(16)
де
- друга похідна N за вн у робочій точці х0,
; (17)
; (18)
- друга похідна х за вн.
Тут аН і Н – методичні похибки, обумовлені нелінійністю функцій x=f(вн) і N=f(вн), тобто відхиленням цих функцій у точці х0 і 0 від дотичних, проведених у робочі точці х0; N0; 0. Графічні залежності аН і Н від середнього збільшення хср наведені на рис. 4 і побудовані для робочої точки х0.
Результати розрахунків залежностей N і вн від х (див. таблицю) показують, що похибки нелінійності можуть бути суттєво знижені у робочій точці перегибу, тобто при х0=1,8 і вн=620. В цій точці другі похідні функцій N=f(вн) і x=f(вн) порівнюються з нулем. В цьому випадку замість формули для розрахунків хН (див. (18)) треба використовувати вираз
, (19)
де
- третя похідна х за вн.
У третьому розділі розглянуто електромагнітний метод безконтактного контролю радіусу а та питомої електричної провідності циліндричних немагнітних виробів і зразків за допомогою прохідного параметричного електромагнітного перетворювача ПЕМП у повздовжньому магнітному полі в абсолютному та диференційному варіантах. Виріб в ПЕМП також має доступ до своїх кінців. Спочатку для немагнітного виробу вводиться комплексний параметр М у вигляді:
(20)
(21)
де - фазовий кут зсуву параметра K відносно Е0.
Вираз для пошуку радіусу зразка отримано у вигляді:
(22)
де zвн – повний вносимий опір, - кругова частота (=2f), Rвн – вносимий опір, Lвн – вносима індуктивність. А величина питомої електричної провідності знаходиться з формули (8).
Далі у цьому розділі наведена схема для спільних абсолютних вимірів радіуса і питомої електричної провідності циліндричних немагнітних виробів параметричним перетворювачем (рис. 5). У схемі використані два прохідних перетворювачі: робочій РП і компенсаційний КП, включених у два суміжних плечі моста. У робочому перетворювачі розміщений досліджуваний зразок ДЗ, а компенсаційний перетворювач на час виміру залишається без зразка. У перетворювачі з досліджуваним зразком передбачене регулювання індуктивності L* обмотки (шляхом зміни кількості витків). У плече цього перетворювача включений опір R*, що також може змінюватися. У вимірювальній діагоналі передбачене використання нуль-індикатора НИ і ключа К, що розмикає і замикає ланцюг нуль-індикатора. Опори R1 і R2 включені у відповідні плечі моста. RР – регулювальний опір. Міст запитується від генератора синусоїдального струму Г. Контроль струму в ланцюзі перетворювача з досліджуваним зразком здійснюється амперметром А.
















