116585 (712007), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

До експериментального навчання було залучено 401 учень. В експериментальних групах було 201 учень, а в контрольних – 200 учнів. На етапі підготовки експериментальних матеріалів в усіх групах було проведено анкетування і опитування школярів, яке виявило особистісні характеристики учнів та їхнє ставлення до іноземної мови і дидактичної гри. Опрацьовані анкетні дані уможливили визначити індекс задоволеності учнів вивченням іноземної мови. Виявлено, що 105 учнів мають максимум задоволеності від вивчення іноземної мови, 145 – задоволені, 96 школярів виявили байдуже ставлення до цього навчально предмета, 31 – незадоволені, а 24 учні показували максимум незадоволеності. Здійснивши відповідні розрахунки, ми з’ясували, що індекс задоволеності молодших школярів становив І = + 0,34.

На підготовчій стадії другого етапу експерименту було проведено анкетування учителів іноземних мов. Обстеженням було охоплено 120 педагогів. Аналіз одержаних даних свідчить, що більшість учителів (96,5 %) вважають за необхідне використання дидактичних ігор у процесі навчання і лише 3,5 % – необов’язковим. Спостереження за навчальним процесом у початковій школі дозволило з’ясувати, що вчителі, які використовують дидактичні ігри, не завжди враховують мету і завдання уроку, не дотримуються етапів організації навчально-ігрової діяльності тощо. Практично відсутня аргументована і цілеспрямована система дидактичних ігор, яка здатна сприяти ефективному формуванню іншомовної комунікативної компетенції школярів, удосконалювати технологію навчання, оптимізувати навчальну діяльність учнів, задовольняти їхні вікові потреби у грі під час виконання непростої для їхнього віку діяльності, якою є оволодіння іноземними мовами.

Основна стадія експериментального навчання передбачала апробацію експериментальної педагогічної технології дидактичної гри. У процесі експериментального навчання учні експериментальних і контрольних груп виконували всі навчальні завдання, передбачені змістом підручників. Їхня кількість для обох груп була однакова. Проте різниця полягала в тому, що для навчання учнів експериментальних груп виконання близько 40 % із цих завдань пропонувалися у процесі проведення дидактичних ігор різних видів, за дотриманням сукупності дидактичних умов.

Частка ігор для формування фонетичних навичок становила 9,6 % від загальної кількості дидактичних ігор, запропонованих у циклі, лексичних – 14,4 %, граматичних – 9,6 %, орфографічних – 9,6 %. Ігри, спрямовані на розвиток умінь аудіювання, становили 9,6 % від загальної кількості дидактичних ігор, умінь говоріння – 19,2 %, читання – 9,6 %, письма – 9,6 %. Ігри, що сприяють формуванню соціокультурної компетенції – 9,6 %.

На початку експериментального навчання було помічено, що учні одержують задоволення від навчально-ігрової діяльності. З кожною наступною грою уроки ставали емоційнішими, насиченішими, закладалися основи для доброзичливих стосунків у дитячому колективі. Завдяки цьому у дітей з’являлися тісні міжособистісні стосунки, які, зазвичай, впливали на розвиток у школярів відчуття відповідальності за результатами власної діяльності. Учні підтримували, довіряли й допомагали одне одному. Вони порівнювали свій внесок у перемогу з іншими гравцями, намагалися бути сильнішими, швидшими, помітнішими та спритнішими. Діти самі знаходили правильні відповіді, розмірковували, розвивали уміння контролювати свою комунікативну діяльність, а також комунікативну діяльність інших учасників гри.

Удосконалення мовленнєвих умінь і навичок учнів експериментальних груп, розвиток їхніх творчих здібностей, емоційно-вольової сфери, покращення стосунків у групі сприяли підвищенню індексу задоволеності, який, за нашими розрахунками, становив І = + 0,49 (І = + 0,34 на початку експерименту). Цей факт підтвердив ефективність дидактичних ігор не лише у процесі вивчення іноземної мови, а й для розвитку і виховання особистості учня та формування позитивного мікроклімату в дитячому колективі. В учнів контрольних груп індекс задоволеності залишився практично на тому самому рівні, що і на початку експериментального навчання, і становив І = + 0,36.

Мала місце позитивна динаміка змін стану сформованості мотивації учасників експериментальних груп до вивчення іноземних мов. Кількість учнів експериментальних груп з високим рівнем мотивації у 2-х класах становила 49,5 % (43,5 % – на початку експериментального навчання), 46,4 % (40,6 %) – у 3-х класах, а у 4-х – 47,9 % (38,9 % – на початку експерименту).

Дещо інші результати були у контрольних групах. У 2-х класах кількість учнів із високим рівнем мотивації до вивчення іноземних мов зросла відносно до аналогічного показника перед початком експерименту на 1,6 % і становила 43,6 %, у 3-х і 4-х класах на 3 % (41,9 % і 42 % відповідно). Кількість учнів експериментальних груп з низьким рівнем мотивації у середньому знизилася на 2,7 %, а у контрольних групах – на 1,2 %.

Завдяки систематичному застосуванню дидактичних ігор молодші школярі мали змогу постійно задовольняти свої потреби у грі. Таким чином, підтверджено припущення, що дидактичні ігри можна використовувати на різних етапах уроку. Учителі-експериментатори відзначали, зокрема, методичну доцільність застосування їх під час вивчення нового матеріалу, закріплення і систематизації знань учнів, перевірки домашніх завдань, на початку уроку для актуалізації навчального досвіду школярів. Застосування дидактичних ігор різних видів сприяло тому, що діти усвідомлювали, що лише достатнє володіння іншомовними засобами спілкування може забезпечити їм участь і перемогу в грі.

Учні початкової школи сприймали навчальну діяльність як гру. Вони не замислювались над тим, що, граючись, навчаються. Ці чинники значною мірою впливали на ефективність і швидкість формування у школярів іншомовних навичок і вмінь, оскільки гра, практично, створювала їм умови і середовище для іншомовного спілкування, чого вони самі не завжди усвідомлювали.

Організовуючи навчально-ігрову діяльність, ми виходили із положень вікової психології про потенційні можливості молодшого школяра сприймати пізнавальні завдання і цілеспрямовано розв’язувати їх. Складність і поступовість запропонованих ігор перебувала у прямій залежності від віку учнів. Спочатку керування дидактичною грою здійснював безпосередньо вчитель, а пізніше діти вже самі пропонували свої варіанти організації гри, розробляли правила тощо. Іноді вони виконували роль учителя, організовуючи гру. Учні активно включались у процес визначення ведучого, капітанів команд, приносили свої іграшки, а також власноруч виготовляли дидактичний матеріал, який використовували у процесі навчально-ігрової діяльності. Звичайно, цьому передувала змістовна підготовка школярів, у процесі якої вони могли неодноразово спостерігати, як виконує цю роботу сам учитель. Діти пропонували свої плани проведення ігор, а роль учителя, у такому випадку, зводилася до підбору навчального матеріалу, що вивчався і був адекватний меті уроку. Таким чином, стимуляцію пізнавальної активності учнів у процесі експериментального навчання забезпечували через залучення їх до організації та активної участі у грі, до підбору ігрового матеріалу, до допомоги вчителеві тощо.

Аналіз результатів експериментального дослідження показав, що на початку експериментального навчання 35,2 % учнів експериментальних груп виявляли незначний інтерес до вивчення іноземної мови, 23,5 % – були байдужими, 7,9 % – мали негативне ставлення, 25,9 % – виявляли значну зацікавленість іноземною мовою. Після експериментального навчання динаміка розвитку зацікавленості школярів докорінно змінилася. Так, 51 % учнів виявили чітко виражені позитивні враження від вивчення іноземних мов і лише у 28,8 % школярів оволодіння мовою викликало певною мірою зацікавленість. Причиною цього був різний рівень готовності учнів до оволодіння іноземною мовою. Аналіз анкетних даних підтвердив це припущення. Ми з’ясували, що, крім іноземної мови, молодші школярі (16,5 % респондентів) виявляють зацікавленість і у вивченні інших навчальних предметів. 12,3 % дітей подобається іноземна мова поряд із рідною мовою, фізичним вихованням, музикою, образотворчим мистецтвом та ін. В учнів контрольних груп аналогічні показники були такими: 37 % школярів (36,5 % – на початку) виявляли інтерес і зацікавленість уроками іноземної мови, 20,5 % (24,5 % – на початку) були байдужими і лише 27,5 % (26 % – на початку) мали стійкі мотиви до вивчення цього навчального предмета.

Аналіз показників індексу задоволеності учнів експериментальних груп демонстрував тенденцію до зростання. На початку експериментального навчання він становив І = + 0,34, у процесі навчання – І = + 049 (І = + 0,36 – в учнів контрольних груп) і І = + 0,60 (І = + 0,39 – в учнів контрольних груп) наприкінці експерименту.

Здійснивши моніторинг стану сформованості мотивації молодших школярів до вивчення іноземних мов, ми з’ясували, що кількість учнів експериментальних груп з високим рівнем мотивації до вивчення іноземних мов у 2-х класах зросла, порівняно з аналогічним показником перед початком експерименту, на 14,7 % (5,9 % – у контрольних групах), у 3-х класах – на 14,6 % (6,2 % – у контрольних групах), на 17,7 % (7,5 % – у контрольних групах) у 4-х класах. У 2-х і 4-х класах експериментальних груп школярів із низьким рівнем мотивації не виявилося зовсім. Кількість таких учнів наприкінці експериментального навчання у середньому по класах становила 0,5 %, а у контрольних групах – 6,4 %. Результати цього моніторингу переконливо свідчать про ефективність запропонованої педагогічної технології для формування в учнів позитивної мотивації учіння. Окрім того, ці зміни ми пояснюємо і доцільною дидактично дібраною і реалізованою системою ігор, які проводилися з дотриманням визначеної нами сукупності дидактичних умов.

Під час експериментальної діяльності зафіксовано показники особливостей взаємодії учителя та учнів у процесі навчально-ігрової діяльності, а також динаміку розвитку пізнавальної активності школярів. Якщо перед початком експериментального навчання в експериментальних групах високий рівень сприятливості психологічного мікроклімату становила 8 % (8 % – у контрольних групах), то після експерименту він становив 12 % (9 % – у контрольних групах). Середньо-низький рівень несприятливості на початку експериментального навчання становила 7 % (6 % – у контрольних групах), а після експерименту 0,5 % (4 % – у контрольних групах).

Результати експериментальної діяльності свідчать про переваги педагогічної технології дидактичної гри у навчанні іноземних мов молодших школярів для оптимізації навчального процесу. В експериментальних і контрольних групах за один і той самий проміжок часу комунікативні вміння з іноземних мов досягли різного рівня розвитку, а це означає, що експериментальна педагогічна технологія забезпечує ефективніші умови для інтенсифікації процесу формування і розвитку іншомовної комунікативної компетенції учнів початкової школи, ніж умови, в яких навчались школярі контрольних груп.

Одержані дані свідчать про те, що в учнів експериментальних груп рівень сформованості мовної компетенції виявився дещо вищим. У середньому 65 школярів (31,9 %) експериментальних груп не припустилися жодної помилки, виконуючи тест. У контрольних групах цей показник становив 27,5 % (55 учнів).
А відтак, різниця між експериментальними і контрольними групами становила 4,4 %.

Компетенція в аудіюванні. Результати тестування показали, що жодної помилки під час його виконання не припустилося 19,6 % учнів експериментальних груп та 15 % у контрольних групах.

Таблиця 1

Результати тестування рівня сформованості в учнів

компетенції в аудіюванні

Групи		Кількість допущених помилок
		0	1	2	3	4	5	6	7	8
ЕГ	К-сть учнів	39	48	37	34	24	19	-	-	-
	%	19,6	24,2	18,4	16,4	11,8	9,6	-	-	-
КГ	К-сть учнів	30	45	38	34	26	25	2	-	-
	%	15	22,5	19	17	13	12,5	1	-	-

Компетенція у говорінні. Як видно з таблиці, найбільшої кількості балів (17) досягли 9 учнів із експериментальних груп і лише двоє дітей із контрольних груп. Найменший показник у контрольних групах – 3 бали (5 дітей), а в експериментальних – 4 бали (троє дітей).

Таблиця 2

Результати тестування рівня сформованості в учнів

компетенції у говорінні

Групи		Кількість балів
		3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17
ЕГ	Учнів	-	3	9	14	16	16	21	17	21	20	14	16	13	12	9
КГ	Учнів	5	9	13	18	21	17	26	24	18	18	9	8	8	6	2

Компетенція у читанні. Аналіз одержаних даних дав змогу з’ясувати, що коефіцієнт помилковості в учнів експериментальних груп становив 9,9 %, а в контрольних – 11,1 %. Відрізняються і показники техніки читання слів і речень.

Характеристики

Список файлов реферата