115944 (711845), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Рис. 2. Діаграма розподілу учнів за рівнями сформованості інформаційно-технологічних умінь під час експерименту.

Умовні позначення до рис. 2: КГК – контрольна група, констатувальний етап; КГФ – контрольна група, формувальний етап; ЕГК – експериментальна група, констатувальний етап; ЕГФ – експериментальна група, формувальний етап.

Згідно методу перевірки статистичних гіпотез за критерієм Пірсона (для рівня значущості = 0,05 критичне значення величини ²_кр = 7,82), на початку експерименту було перевірено узгодженість контрольної та експериментальної груп і доведено, що вони належать до однієї генеральної сукупності, оскільки ²²_кр (інформаційно-технологічні уміння – ² = 2,52 ²_кр = 7,82, уміння роботи з інформацією – ² = 0,02 ²_кр = 7,82, уміння інформаційно-технологічної діяльності – ² = 0,11 ²_кр = 7,82). Після проведення експерименту експериментальна і контрольна вибірки мають статистично значущі відмінності, оскільки ²_експ>²_кр: інформаційно-технологічні уміння – ²_експ = 11,46 > ²_кр = 7,82, уміння роботи з інформацією – ² _експ = 10,08 > ²_кр = 7,82, уміння інформаційно-технологічної діяльності – ² _експ = 10,69 > ²_кр = 7,82. Це дозволяє стверджувати, що педагогічний експеримент підтвердив справдження гіпотези нашого дослідження, а також ефективність запропонованої дидактичної моделі формування інформаційно-технологічних умінь старшокласників у процесі навчання.

Проведене теоретико-експериментальне дослідження дозволяє зробити такі загальні висновки.

1. У дисертації представлено дидактичні засади і нове практичне розв’язання актуальної проблеми формування інформаційно-технологічних умінь старшокласників у процесі навчання, що виявляється у розкритті сутності, структури та змісту педагогічного поняття “інформаційно-технологічні уміння”, дослідженні умов та розробці дидактичної моделі формування інформаційно-технологічних умінь старшокласників у процесі навчання.

Аналіз існуючих класифікацій умінь та їх змісту показав, що поняття „інформаційно-технологічні уміння” не застосовується в психолого-педагогічній літературі в явному вигляді, а в розглянутих інформаційних, навчально-інформаційних, інформаційно-пошукових уміннях ставиться акцент на пошуку та опрацюванні інформації. Розгляд освітніх тенденцій щодо соціального замовлення суспільства і освіти в цілому вимагає формування у випускників умінь якісно нового рівня, необхідних для успішного розв’язання завдань з усіх сфер його практичної діяльності із застосуванням комп’ютерних засобів і інформаційних технологій. Доведено, що під час вивчення освітніх галузей „Технології” та „Математика” з використанням інформаційно-комунікаційних технологій навчальні уміння учнів набувають якісно нового стану і класифікуються нами як інформаційно-технологічні. З’ясовано, що існуючі варіанти подання змісту та механізмів формування вмінь вказують на необхідність поділу навчальної діяльності щодо засвоєння умінь на ряд етапів, причому їх послідовність та зміст майже однакові у ряді експериментів. Тому проблема формування інформаційно-технологічних умінь старшокласників є актуальною і вимагає з’ясування сутності та розробки структури і змісту даного поняття і конструювання дидактичної моделі їх формування.

2. Розкрито сутнісне розуміння та визначено структуру і зміст педагогічного поняття “інформаційно-технологічні уміння”. Складено матрицю, яку можна вважати своєрідною моделлю наукового з’ясування сутності педагогічного поняття “інформаційно-технологічні уміння”. Ця матриця також дала змогу виділити структурні компоненти інформаційно-технологічних умінь учнів старшої школи. Сформульовано авторське означення інформаційно-технологічних умінь як взаємоузгодженої сукупності (послідовності) цілеспрямованих дій, які учень здатний свідомо здійснити на основі здобутих знань та набутого досвіду виконання простих (за зразком) операцій із раціональним застосуванням необхідних способів, прийомів та засобів, у тому числі комп’ютерних. За змістом матриці розглянуто структуру інформаційно-технологічних умінь і доведено можливість їх формування під час вивчення матеріалу освітніх галузей “Технології” та “Математика”.

3. Виявлення дидактичних засад формування інформаційно-технологічних умінь старшокласників у процесі навчання подано як двоетапний процес. На першому етапі виділяються фактори, закономірності та принципи відбору змісту інформаційно-технологічних умінь, на другому – умови, закономірності, принципи та методи формування інформаційно-технологічних умінь. При цьому кожен етап є дворівневою структурою: перший етап містить рівень загального теоретичного уявлення та рівень навчального предмету; другий етап – рівень навчального матеріалу і рівень навчального процесу.

Принципи та закономірності формування інформаційно-технологічних умінь розглядаємо на рівні навчального матеріалу та рівні навчального процесу. Принципами формування інформаційно-технологічних умінь на рівні навчального матеріалу є: науковість, системність змісту, доступність навчального матеріалу та диференціація навчальних завдань, на рівні навчального процесу – науковість, систематичність та послідовність, зв’язок навчання з практикою, становлення самосвідомості учнів, диференціація навчання, індивідуалізація навчання, доступність, міцність, навчання на високому рівні складності, наочність. До закономірностей (рівень навчального матеріалу та рівень навчального процесу) віднесено: науковість, врахування вікових особливостей учня в процесі формування інформаційно-технологічних умінь, підвищення впливу групових форм роботи на покращення рівня сформованості інформаційно-технологічних умінь, реалізація чотирирівневої системи методичних підходів у процесі формування інформаційно-технологічних умінь.

Теоретично обґрунтовані дидактичні умови формування інформаційно-технологічних умінь старшокласників: науково-технологічна спрямованість навчання та реалізація міжпредметних та інтегративних зв’язків у ході навчального процесу; відбір і структурування навчального матеріалу згідно з певною технологічною діяльністю; систематичне використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі; практична спрямованість занять та збільшення часу самостійної роботи учнів (під керівництвом вчителя та без такого); забезпечення педагогічного управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів з реалізацією зворотного зв’язку та реалізація періодичної рефлексії результатів навчання, зокрема, способів дій.

4. У процесі дослідження визначено чотири рівні сформованості інформаційно-технологічних умінь: початковий, середній, достатній, високий. До критеріїв, за якими виявлятимуться рівні сформованості інформаційно-технологічних умінь, віднесено: інформаційно-технологічні знання, уміння роботи з інформацією, уміння інформаційно-технологічної діяльності. Діагностування рівнів сформованості інформаційно-технологічних умінь учнів було проведено за результатами тестування (інформаційно-технологічні знання) та виконання учнями контрольних робіт (уміння роботи з інформацією та уміння інформаційно-технологічної діяльності).

5. Розроблено та науково обґрунтовано дидактичну модель формування інформаційно-технологічних умінь учнів старшої школи, яка включає: дидактико-цілепокладальний компонент (мета, принципи, закономірності, дидактичні умови та завдання формування інформаційно-технологічних умінь старшокласників); формувальний компонент (методичні підходи (формально-операційний, задачно-інструктивний, задачно-технологічний, проблемний) та методичні прийоми, форми організації навчання та засоби навчання); діагностико-коригувальний компонент (педагогічний контроль та діагностика навченості).

Результати констатувального експерименту засвідчили, що в учнів старшої школи на середньому рівні сформовані інформаційно-технологічні уміння. Серед учнів, які брали участь в експериментальному дослідженні на констатувальному етапі (408 учнів), початковий рівень сформованості інформаційно-технологічних умінь виявили 11,05% учнів, середній – 45,12%, достатній – 31,35%, високий – 12,48%.

Проведене дослідження виявило, що в експериментальній групі, у порівнянні з контрольною, відбулися значніші зміні у рівнях сформованості інформаційно-технологічних умінь: спостерігалося збільшення кількості учнів з достатнім (високим) рівнем на 10,51% (6,04%) та 1,75% (0,58%) для експериментальної та контрольної груп відповідно, та мало місце зменшення кількості учнів з початковим (і середнім) рівнем сформованості інформаційно-технологічних умінь на 4,43% (12,13%) та 1,16% (1,19%) для експериментальної та контрольної груп відповідно. 43,10% учнів експериментальної групи перейшли на наступний рівень сформованості інформаційно-технологічних умінь, так 5,42% учнів набули середній, 7,04% – високий рівні.

Результати педагогічного експерименту засвідчили, що впровадження розробленої дидактичної моделі формування інформаційно-технологічних умінь в учнів старшої школи сприяє підвищенню рівня сформованості інформаційно-технологічних умінь.

Статистичне опрацювання результатів педагогічного експерименту, здійснене із використанням критерію узгодженості Пірсона (для рівня значущості = 0,05 критичне значення величини ²_кр=7,82; значення статистики критерію ² для експериментальної групи склало: для інформаційно-технологічних умінь – 11,46, для умінь роботи з інформацією – 10,08, для умінь технологічної діяльності – 10,69), засвідчило підтвердження гіпотези нашого дослідження про те, що формування інформаційно-технологічних умінь старшокласників у процесі навчання здійснюватиметься на достатньому рівні, якщо відбудеться впровадження дидактичної моделі формування інформаційно-технологічних умінь старшокласників; процес навчання учнів спрямовуватиметься на те, щоб навчити учнів приймати правильні рішення і конструювати раціональну технологію розв’язання навчально-пізнавальних задач (що забезпечувалося розробкою відповідного навчально-методичного матеріалу, диференційованого за змістом); здійснюватиметься педагогічне управління процесом індивідуальної навчальної діяльності учнів (за рахунок впровадження розроблених методичних підходів до формування інформаційно-технологічних умінь учнів та шляхом їх інтегрування до навчальних завдань).

6. Розроблено і апробовано під час педагогічного експерименту навчально-методичне забезпечення з формування інформаційно-технологічних умінь старшокласників у процесі вивчення освітньої галузі “Технології” (на прикладі предмету “Інформатика”). Результати експериментальної апробації засвідчили ефективність його застосування у навчальному процесі.

Проведене дослідження дає змогу на якісно новому рівні здійснити формування в учнів інформаційно-технологічних умінь під час вивчення предметів освітніх галузей “Математика” та “Технології”.

Подальші наукові дослідження з даної проблеми пов’язуватимуться з вивченням можливостей застосування елементів технологічного навчання не тільки для предметів з освітніх галузей “Технології” та “Математика”, а й у процесі вивчення інших шкільних предметів, та впровадженням підходів щодо формування інформаційно-технологічних умінь до методичних систем більшості шкільних предметів.

Основні положення дослідження викладено в таких публікаціях:

1. Луньова Г.С. Професійна підготовка майбутнього вчителя інформатики до методики технологічного навчання// Наукові праці: Науково-методичний журнал. – Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П.Могили, 2004. – Вип. 23 (Педагогічні науки). – Т. 36. – С. 63–67.

2. Луньова Г.С. Впровадження методики технологічного навчання до сучасного заняття з інформатики у старшій школі// Вісник Луганського національного педагогічного університету ім. Тараса Шевченка (Педагогічні науки). – Луганськ, 2005. – № 4 (84) квітень. – С. 128–137.

3. Луньова Г.С. Технологічне навчання: методичні аспекти та можливості використання на уроках інформатики// Вересень. – 2005. – № 3 (33). – С. 112–119.

4. Луньова Г.С. Формування інформаційно-технологічної компетентності в учнів старшої школи як потреба сучасної освіти// Зб. наук. праць. Спеціальний випуск. Уманський державний педагогічний університет ім. П.Тичини. – Київ: МІЛЕНІУМ, 2005. – С. 47–54.

5. Луньова Г.С. Інформаційно-комунікаційні технології як засіб формування інформаційно-технологічних умінь учнів під час вивчення освітніх галузей “Технології” і “Математика”// Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. – 2006. – № 6. – С. 47–54.

6. Луньова Г.С. Педагогічна доцільність визначення інформаційно-технологічних умінь старшокласників у системі навчальних умінь// Вісник Луганського національного педагогічного університету ім. Тараса Шевченка (Педагогічні науки). – Луганськ, 2006. – № 2 (97) лютий. – С. 102–110.

7. Луньова Г.С. Проведення заняття з технологічного навчання інформатики в старшій школі// Науковий вісник Миколаївського державного університету: Зб. наук. праць. – Миколаїв: МДУ, 2006. – Випуск 12 (Педагогічні науки). – Т. 2. – С. 230–242.

8. Тихонова Т.В., Луньова Г.С. Методика навчання учнів інформаційним технологіям на уроках інформатики// Вересень. – 2003. – №1 (23). – С. 61–66. (Теоретичне осмисленні аспектів впровадження технологічної освіти до шкільного курсу інформатики, означення методичних підходів до навчання учнів інформаційних технологій у шкільному курсі інформатики).

9. Тихонова Т.В., Луньова Г.С. Формування у старшокласників інформаційно-технологічної компетентності під час навчання інформатики// Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах – № 2. – 2006. – С. 6–13. (Визначення структури поняття “інформаційно-технологічна компетентність”, окреслення технології формування елементів інформаційно-технологічної компетентності в учнів старшої школи під час навчання інформатики).

10. Луньова Г.С. Технологічне навчання учнів інформаційних технологій на уроках інформатики// Комп’ютерно-інформаційні і комунікаційні технології у навчальному процесі середньої та вищої школи: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (15–17 травня 2003 р.). – Косів, Івано-Франківська область, Україна, 2003. – C. 90–93.

11. Луньова Г.С. Сучасне заняття з інформаційних технологій в рамках технологічного навчання з інформатики// Інформаційно-комунікативні технології у середній і вищій школі: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (27–29 травня 2004 р.). – Київ-Ізмаїл, 2004. – С. 196–198.

12. Луньова Г.С. Технологічна освіта в умовах сучасного навчання інформатики// Стратегія управління закладами освіти в умовах формування інформаційного суспільства: Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції (22–24 квітня 2004 р.). – Київ-Миколаїв, 2004. – С. 101–103.

13. Луньова Г.С. Визначення структури інформаційно-технологічних умінь старшокласників// Комп’ютерна підтримка навчальних дисциплін у середній та вищій школі: Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (8–9 грудня 2005 р.). – Луганськ: Альма-матер, 2005. – С. 35–36.

14. Луньова Г.С. Формування інформаційно-технологічних умінь учнів старшої школи у процесі вивчення інформатики// Проблеми прийняття рішень в умовах невизначеності: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (12–17 вересня 2005 року). – Бердянськ, 2005. – С. 65–67.

15. Луньова Г.С. З’ясування сутності поняття „інформаційно-технологічні уміння” в умовах сучасної освіти// Модернізація освіти: пошуки, проблеми, перспективи: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (22–25 травня 2006 р.). – Київ –Переяслав-Хмельницький, 2006. – С. 66–68.

16. Луньова Г.С. Інформаційно-технологічна компетентність учнів старшої школи// Інформаційні технології в науці, освіті і техніці (ІТОНТ-2006): Матеріали V Всеукраїнської конференції молодих науковців (3–5 травня 2006 р.). – Черкаси: ЧНУ, 2006. – С.132–133.

17. Луньова Г.С. Дидактична модель формування інформаційно-технологічних умінь в учнів старшої школи// Анотовані результати НДР Інституту педагогіки за 2006 р. – К.: Пед. думка, 2007. – С. 157–158.

18. Дорошенко Ю.О., Тихонова Т.В., Луньова Г.С. Концептуальні засади методики технологічної освіти на уроках інформатики// Інформатизація освіти України: стан, проблеми, перспективи: Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції (8–9 вересня 2003 р.). – Херсон, 2003. – С. 42–44. (Аналіз положень технологічної освіти, складання змісту навчального посібника для студентів з методики навчання інформатики та апробація методики роботи з ним).

19. Тихонова Т.В., Луньова Г.С. Використання методики технологічного навчання у шкільному курсі інформатики// Інформатизація освіти України: Європейський вимір: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (14–17 травня 2007 р.) – Київ–Кам’янець-Подільський, 2007. – С. 203–205. (Визначення структури педагогічного поняття “інформаційно-технологічні уміння”).

АНОТАЦІЇ

Луньова Г.С. Дидактичні засади формування інформаційно-технологічних умінь старшокласників у процесі навчання. – Рукопис.

Характеристики

Список файлов реферата