115374 (711656), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

2. Середній ступінь. Діти із середнім ступенем дизартрії становлять найбільш численну групу. Для них характерна відсутність рухів лицьових м’язів. Дитина не може надути щоки, витягнути губи, щільно зімкнути їх. Руху язика обмежені. Дитина не може підняти кінчик язика вгору, повернути його вправо, уліво, удержати в даному положенні. Значні труднощі представляє перемикання від одного руху до іншого. М’яке піднебіння буває часто малорухомим, голос має назальний відтінок. Характерно рясна слинотеча. Утруднено акти жування й ковтання.

Мова таких дітей звичайно дуже невиразна, змазана, тиха. Характерна нечітка через малорухомість губ, язика артикуляція голосних, вимовних звичайно із силь-ним носовим видихом. Частіше дзвінкі приголосні заміняються глухими. Нерідко звуки наприкінці слова й у сполученнях приголосних опускаються.

Діти з подібним порушенням не можуть успішно навчатися в загальноосвітній школі. Найбільш сприятливі умови для їхнього навчання й виховання створені в спеціальних школах для дітей з важкими порушеннями мови, де до цих учнів здій-снюється індивідуальний підхід.

3. Важкий ступінь псевдобульбарної дизартрії ― анартрія ― характери-зується глибокою поразкою м’язів і повною бездіяльністю мовної апарат. Лице дитини, що страждає анартрією, маскообразне нижня щелепа відвисає, рот постійно відкритий. Язик нерухомо лежить на дні ротової порожнини, рухи губ різко обме-жені. Утруднено акти жування й ковтання. Мова відсутня повністю, іноді є окремі нечленороздільні звуки.

Діти з анартрією при гарному розумовому розвитку також можуть навчатися в спеціальних школах для дітей з важкими порушеннями мови, де завдяки спеціаль-ним логопедичним методам успішно опановують навичками листа й програмою по загальноосвітніх предметах.

7. Афазія

Афазія (від грец. а ― частка, яка означає заперечення, phasis ― мова) ― цілковита або часткова втрата раніше сформованого мовлення (Синоніми ― розпад, втрата мови). Як правило, до афазії відносять мовне порушення, якщо воно відбулося після трирічного віку.

Причини афазії полягають у різноманітних органічних порушеннях мовних систем головного мозга в період уже сформульованої мови. При даній патології спостерігаються ушкодження в лобових, тім'яних, потиличних і скроневих частках кори лівої півкулі.

Афазія є результатом:

1. важких травм головного мозку;

2. запальних процесів і пухлин мозку;

3. судинних захворювань і порушення мозкового кровообігу.

Форма афазії, важкість дефекту й характер його протікання залежать від факторів:

1. просторість вогнища поразки і його локалізація;

2. характер порушення мозкового кровообігу;

3. стан непотерпілих відділів мозку, які виконують компенсаторні функції.

Афазія найчастіше виникає в дорослому віці. Але іноді вона спостерігається й у дітей. Дитяча афазія буває двох видів: моторна й сенсорна.

1. Моторна афазія виникає при поразці мовнорухового центра (центр Брока). Характерним є те, що хворий або зовсім втрачає здат-ність говорити, або в нього зберігаються дуже незначні мовні можливості. Моторний афазик чує мову, розуміє її, але сам не володіє здатністю відтворювати мовлення. Йому важко пра-вильно повторити підказані слова, пропозиції, хоча в ряді випадків він може вимовити випадкові склади, слова, обривки речень («От»; «Це»; «Я сам» і т.п.). Таке явище зветься емболофразія (від греч. еmbol ― вставляння, вторгнення, phases ― мова).

Поряд з такою важкою картиною експресивної мови при «чистій» формі мо-торної афазії розуміння мови зберігається.

При моторній афазії в дітей частково або повністю розпадаються навички письмової мови. Читання порушується більше чим письмо. При голосному читанні проявляються порушення читання («вона» ― замість ворона).

У дітей з моторною афазією поряд з неможливістю відтворювати ряди складів і речень нерідко відзначається правильне написання цифрових рядів, складання з розрізної абетки свого ім'я, прізвища й т.д.

2. Сенсорна афазія. При сенсорній афазії в першу чергу порушується сприйняття мови (центр Вернике). Тому страждає і її розу-міння. Афазик чує мову, але не розуміє, про що говорять. Тому що у цих випадках виявляється органічне ураження переважно сенсорних (сприймальних, чуттєвих) центрів мовлення.

На ранніх стадіях захворювання мозку відзначається більш глибокий розлад розуміння мовлення, на більш пізніх етапах захворювання афазики утрудняються в розумінні лише окремих значеннєвих структур. Сенсорний афазик втрачає здатність дізнаватися раніше виучені слова.

Словесна продукція в дітей із сенсорною афазією сильно відстає від норми слова спотворені, часто зустрічаються заміна одного елемента мови ― складу, слова ― іншими).

При сенсорній афазії розпадаються навички письма й читання: дитина не впізнає написаних слів, навіть тих, які він раніше добре знав; розрізняючи окремі букви, він не може зрозуміти змісту складених з них слів.

Ритміко-мелодійна сторона мови при сенсорній афазії, як правило, не страждає; мова дітей досить інтонована.

Діти з різними формами афазії повинні навчатися і виховуватися в спеціальних навчально-виховних закладах системи Міністерства освіти України, де створено оптимальні умови логопедичної та загальної корекційно-виховної роботи, які сприяють виправленню цих тяжких мовних порушень.

Внаслідок загального системного порушення мови органічного центрального характеру (алалії або афазії), а також через деякі інші мовні порушення, пов’язані, головним чином, із дефектністю фонематичного (мовного) слуху, в дітей можуть виникнути повні або часткові розлади в оволодінні читанням і письмом.

8. Алалія

Алалія (від грец. а ― частка, яка означає заперечення, лат. lalia ― мова) ― відсутність або недорозвиненість мовлення. (Синоніми ― дислалія, рання дитяча афазія, афазія розвитку, глухонімота). Це один із найскладніших дефектів мови, при якому ушкоджені операції відбору та програмування на всіх етапах сприймання та відтворення мовного висловлювання. При цьому система мовних засобів (фонематичних, граматичних, лексичних) не формується. Порушується управління мовленнєвими рухами, що відбивається на відтворенні звуків і складів.

Велике значення в практиці логопедичної роботи має відмежування алалії (як первинного дефекту) від вторинних порушень мовного розвитку при розумовій відсталості і порушенні слуху.

Причини, що викликають порушення формування мови, пов’язані з органічними поразками ЦНС. До них відносяться:

• виникає при ураженнях мовних зон великих півкуль головного мозку (центр Брока і центр Верніке).

• запальні, травматичні поразки головного мозку (ускладнення після мінінго-енцефаліту, краснухи, травм);

• крововиливу в мозок внаслідок важких і швидких пологів;

• обмінні порушення в період внутрішньоутробного розвитку плода, під час родового акту, а також у період раннього розвитку дитини у віці від одного місяця до одного року;

• можливо при перенесенні дітьми складні захворювання дихальної системи, важкого рахіту, порушення сну й харчування в ранні місяці життя.

Розрізняють дві форми алалії: моторну й сенсорну. Моторна алалія пов'язана з порушенням діяльності мовнорухового аналізатора, а сенсорна ― з порушенням мовнослухового аналізатора.

1. Моторна алалія. Моторна алалія ― результат органічного порушення центрального характеру. Таке нездорове неврологічне тло в сполученні із грубим відставанням у мовному розвитку приводить до зниження мовної активності, виникненню мовного негативізму (небажання говорити), поступовому відставанню в психічному й інтелектуальному розвитку.

У таких дітей недостатні навички самостійного побутового само обслуго-вування: вони погано одягаються, не вміють защібати ґудзики, шнурувати черевики, зав’язувати бант і т.д. Порушена й загальна моторика: діти ніяково рухаються, частіше звичайного спотикаються й падають, не можуть пострибати на одній нозі, пройти по колоді, ритмічно рухатися під музику й т.п. Відстає розвиток моторики артикуляційного апарата. Дитина утрудняє відтворення певних артикуляційних ру-хів (підняти язик верх і удержати в такому положенні, облизати верхню губу, похлопати язиком й т.д.), а також перемикання.

Для дітей з алалією характерно недостатній розвиток психічних функцій, як увага й пам’ять. У них підвищена стомлюваність і низька працездатність.

Характерною ознакою моторної алалії є перевага розладів експресивного мов-лення (вираження, висловлення), різке зниження можливостей самостійних зв’язних висловлень. У дітей відзначаються утруднення в оволодінні активним словниковим запасом, граматичним порядком мови, звуковимовлення і тридцятимільйонною структурою слова.

Мова дітей-алаліків для неспеціаліста при короткочасному спілкуванні зде-більшого незрозуміла. Аморфні утворення типу «тя бах»; «дека мо» (чашка впала; дівчинка миє) можуть бути тямущі тільки в безпосередній ситуації, при підкріпленні мови відповідними жестами й мімікою.

Моторна алалія ділиться на три рівні:

1-й рівень. Дитина не може виразити дії, події, бажання не пов'язані з на-очної щохвилинної ситуацією й у такий спосіб виявляється поза мовним спілкуванням.

2-й рівень мовного розвитку дає дитині можливість виразити свої окремі спостереження, судження в більше доступній для навколишній формі. Наприклад: «Сік. Ипята. Сябака бизит гоки. Матики таюта изя, сянька, канька » ― Сніг. Хлопці. Собака біжить із гірки. Хлопчики качаються на лижах, санках, ковзанах.

3-й рівень містить у собі більше розгорнуті висловлення. Однак при їхньому аналізі чітко виділяються помилки в лексико-грама-тичному й фонетичному оформленні. Наприклад: «Быя в бабути Ані. Моя тота Нада, вона ботея, деевне, зивот. Катоски сеяи, кятные ягоди. » ? Була в бабусі Ані. Моя тітка Надя, вона боліла в селі. Живіт. Картоплі сіяли. Червоні ягоди.

При моторній алалії розуміння зверненої до дитини мови відносно збережено. Діти адекватно реагують на словесні звертання дорослих, виконують прості про-хання й доручення.

Для дітей-алаліків є важкими завдання, що передбачають розуміння:

• форм однини й множини дієслів і іменників («Покажи, про кого говорять пливе й про кого ― пливуть »; «Дай мені гриб, а собі візьми гриби »);

• форм дієслів чоловічого й жіночого роду минулого часу («Покажи, де Сашко пофарбував літак, і де Сашко пофарбувала літак»);

• окремих лексичних значень («Покажи, хто йде по вулиці й хто переходить вулицю»);

• просторового розташування предметів («Поклади ручку на книжку, поклади ручку в книжку»);

• установлення причинно-наслідкових зв’язків.

Помилки у виконанні подібних завдань пояснюються тим, що діти переважно орієнтуються на лексичне значення слів, що становлять інструкцію, і не враховують граматичних і морфологічних елементів (закінчень, приводів, приставок та ін.), що уточнюють зміст.

Порушення значеннєвої сторони мови в дітей з моторною алалією вимагають тривалої й систематичної корекції. Поза спеціальним навчанням цей дефект не переборюється. Вихователь зобов'язаний направляти дітей з моторною алалією на консультацію до логопеда для наступного пристрою в спеціальний дитячий садок.

2. Сенсорна алалія. При сенсорній алалії головним у структурі дефекту ― порушення сприйняття й розуміння мови при повноцінному фізичному слуху. Сен-сорна алалія обумовлена поразкою скроневих областей головного мозку лівої пів-кулі (центр Вернике).

Діти або зовсім не розуміють зверненої до них мови, або розуміють її вкрай обмежено. При цьому вони адекватно реагують на звукові сигнали, можуть розріз-няти після невеликого тренування різні по характері шуми (стукіт, скрегіт, свист идр.). Разом з тим діти зазнають більших труднощів у визначенні напрямку звуку.

У дітей із сенсорною алалією відзначається явище эхолалії ― автоматичне повторення чужих слів. Найчастіше замість відповіді на питання дитина повторює саме питання, неправильно виконують прохання.

Провідним дефектом для цієї рідко, що зустрічається категорії, дітей є пору-шення фонематичного слуху (сприйняття фонем рідної мови), що проявляється в різному ступені.

Недостатність фонематичного слуху може проявлятися в тому, що діти не роз-різняють слова, близькі по звучанню, але різні за змістом (бочка ― дочка; мишка ― миска; рак ― лак), не вловлюють різницю в граматичних формах.

Незважаючи на те що в практиці випадки сенсорної алалії зустрічаються вкрай рідко, ці діти вимагають до себе пильної уваги, тому що тільки у відповідних умовах і при тривалій корекції можлива часткова компенсація даного дефекту й підготовка дитини до навчання в спеціальній школі для дітей з порушеннями мови.

9. Порушення письма й читання

Поряд з патологією усного мовлення існує й порушення письмового мовлення. Це порушення письма й читання.

Оскільки письмо і читання тісним образом взаємозалежні, порушення письма, як правило, супроводжуються порушеннями читання. Щоб контролювати своє письмо, дитина повинна читати написане, і, навпаки, при читанні вона користується написаним нею або іншим текстом.

У цей час установлено, що порушення письма й читання в дітей найчастіше виникають у результаті загального недорозвинення всіх компонентів мовлення: фонетико-фонематичного й лексико-граматичного.

Характеристики

Список файлов реферата