114429 (711343), страница 8
Текст из файла (страница 8)
4. За відсутності на сьогодні глибоких за змістом вітчизняних праць з дидактики екологічної освіти і виховання, систематизовано ідеї і підходи щодо визначення принципів освіти і виховання, які існують у сучасній вітчизняній і зарубіжній педагогічній науці. На цій основі вдосконалено класифікацію принципів екологічної освіти і виховання учнів у позашкільних навчальних закладах, до складу якої входять принципи: цілісності; неперервності; інтегративності, міждисциплінарності, взаємозв’язку краєзнавчого і національного підходів у розкритті екологічних проблем, гуманізації стосунків людини і природи, прогностичності, логічної єдності і послідовності, взаємозв’язку інтелектуального та емоційно-вольових виявлень особистості, практичної спрямованості. Однак, враховуючи специфіку екологічної освіти і виховання, зокрема у позашкільних навчальних закладах, побудованої на інтеграції навчально-виховного матеріалу і міжпредметній основі, обґрунтовано додаткові принципи: спрямованості на розвиток інтелектуальної, емоційно-ціннісної та діяльнісно-практичної сфери особистості; доцільності форм, методів та засобів у відповідності до змісту і завдань екологічного виховання; забезпечення умов реалізації особистісно орієнтованих навчально-виховних завдань; практичної спрямованості.
а) у зв’язку з відсутністю навчально-методичних посібників (крім авторських), у яких здійснювався б аналіз методичного апарату екологічної освіти і виховання учнів різного віку, нами охарактеризовано сутність, функції та удосконалено класифікацію форм екологічної освіти і виховання учнів 1-9 класів. За дидактичною метою форми екологічної освіти і виховання розподілено на: теоретичного навчання, комбінованого навчання, навчально-практичні, масової і конкретної природоохоронної роботи. Провідною формою організації навчання і виховання учнів у позашкільному навчальному закладі є заняття гуртка.
б) з метою підвищення ефективності формування компонентів екологічної . вихованості учнів розроблено типологію занять гуртка та доведено педагогічну доцільність застосування кожного з типів у навчально-виховному процесі позашкільних навчальних закладів: а) набуття нових інтелектуальних умінь і навичок (теоретичний аспект); б) формування емоційно-ціннісного ставлення до природи (морально-духовний аспект); в) застосування набутих інтелектуальних умінь і навичок у конкретній природоохоронній роботі; г) дослідницька діяльність (моніторинг – тематичний чи комплексний); д) конкретна суспільне корисна і масова робота (теоретико-прикладний аспект); е) аналіз і корекція набутих інтелектуальних умінь і практичних навичок; є) систематизація та узагальнення набутих в) охарактеризовано сутність і функції методів екологічної освіти і виховання учнів у позашкільному навчальному закладі: мотиваційна, освітньо-виховна, розвивальна, діяльнісно-практична та корекційна. Основними методами реалізації змісту екологічної освіти і виховання є: група комунікативно-пізнавальних (словесні і наочні методи); група перетворювально-систематизуючих (індуктивні і дедуктивні методи, репродуктивні проблемно-пошукові, активні, практичні методи); група мотиваційно-виховних (методи мотивації; методи виховання: всебічного впливу на особистість, формування досвіду та стимулювання екологічно-доцільної поведінки і діяльності в довкіллі); група методів контролю і корекції (методи контролю, самоконтролю і коригування).
5. Визначено сутність, структуру побудови та функції розроблених у процесі дослідження чотирьох логічно пов’язаних між собою і вплетених у канву навчально-виховного процесу нових активних організаційно-педагогічних форм, відповідних їм методик реалізації змісту екологічної освіти та виховання учнів як в умовах позашкільних навчальних закладів, так і безпосередньо в природі протягом всього календарного, а не лише навчального року. Саме останнє є новим підходом до побудови навчально-виховного процесу, оскільки забезпечує наступність і неперервність навчання і виховання учнів, значно розширюючи як часові, так і географічні межі вивчення й охорони ними довкілля. Такими формами є: «Екологічний майданчик» (для учнів 1 — 4 класів), «Ентомологічний мікрозаказник» (для учнів 5-7 класів), «Програма охорони прісних водойм України» (для учнів 7-8 класів), «Екологічний табір-експедиція» (для учнів 8-9 класів) та доведено їх ефективність у формуванні екологічної вихованості учнів.
6. З метою ефективної реалізації на практиці змісту екологічної освіти і виховання учнів у позашкільних навчальних закладах розроблено та доведено педагогічну ефективність організаційно-педагогічної структури МТК, ДГ, гуртка, відділу (секції) та його самоврядування, у позашкільному навчальному закладі, а також варіанти ієрархічних, радіальних та необмежених типів інформаційної та комунікативної взаємодії учнів у їх межах.
7. Розроблено та апробовано критерії ефективності: змісту екологічної освіти і виховання учнів (інтелектуальний: усвідомлення, аналіз, порівняння, узагальнення; емоційно-ціннісний (усвідомлення цінності і значення об’єктів природи); діяльнісно-практичний (визначення напрямів, вироблення алгоритму роботи, очікувані результати); активних організаційно-педагогічних форм (мотиваційний, змістовий, організаційний, процесуальний, технологічний, комунікативний, результативний, прогностичний) у навчально-виховному процесі позашкільних навчальних закладів і на їх основі здійснено аналіз рівнів сформованості екологічної вихованості учнів 1 – 9 класів.
8. Виділено, обґрунтовано сутність та доведено педагогічну доцільність п’яти основних структурних компонентів розробленої функціональної моделі екологічної освіти і виховання учнів 1 – 9 класів у позашкільних навчальних закладах як гуманістично спрямованої педагогічної системи: учень (учнівський колектив – гурток, МТК, ДГ); педагог (спеціаліст); мета та конкретні цілі навчання (виховні, навчальні, розвивальні); зміст екологічної освіти учнів; форми, активні організаційно-педагогічні форми, методи, засоби та педагогічні умови ефективної реалізації змісту екологічної освіти і виховання учнів.
9. Результативність та педагогічна ефективність розробленого змісту, активних організаційно-педагогічних форм і методик, як складових функціональної моделі екологічної освіти і виховання учнів, доведено кількісно-якісними змінами сформованості екологічної вихованості учнів 1-9 класів. Показники сформованості досліджуваної якості в учнів експериментальних груп на формуючому етапі дослідження, значно перевищують показники контрольних груп учнів і в декілька разів перевищують відповідні показники, •»добуті під час констатуючого етапу дослідження.
Кількість учнів з низьким рівнем сформованості інтелектуального компонента зменшилась в експериментальних групах до 6,3% проти 8,3% у контрольних. В експериментальних групах порівняно з контрольними зросла кількість учнів з середнім і, особливо – з високим рівнем сформованості кожного з компонентів екологічної вихованості особистості.
Для оцінки ефективності дослідження суттєвим € збільшення кількості учнів експериментальних груп з високим рівнем сформованості діяльнісно-практичного компонента, який на констатуючому етапі виявився сформованим найменше.
Таким чином, внаслідок впровадження розробленої нами системи екологічної освіти і виховання учнів у позашкільних навчальних закладах найбільш суттєвих змін зазнали компоненти екологічної вихованості, що характеризують позитивні зміни у ставленні особистості до природи, а не обсяг здобутих знань. Останнє підтверджено результатами дослідно-експериментальної перевірки готовності учнів 1 – 9 класів до самостійного вивчення і охорони природи, коефіцієнт якої який зріс в експериментальних групах з 0,28 на констатуючому етапі дослідження до 0,63 на його формуючому етапі, тоді як у контрольних групах лише з 0,17 до 0,28.
Отже, аналіз результатів дослідно-експериментальної перевірки ефективності екологічної освіти і виховання учнів у позашкільних навчальних закладах, зокрема методами математичної статистики, підтвердив педагогічну доцільність та ефективність: обґрунтованих нами концептуальних підходів, принципів, розроблених критеріїв відбору, структурування і побудови їх змісту; функціональної моделі екологічної освіти і виховання учнів, яка за своєю сутністю є гуманістично спрямованою педагогічною системою, центром якої є дитина; принципів, активних організаційно-педагогічних форм і методів реалізації змісту екологічної освіти і виховання у межах нової структури самоврядування відділу, структур гуртка (МТК, ДГ), що в сукупності забезпечило умови ефективного формування екологічної вихованості учнів 1 -9 класів у позашкільних навчальних закладах.
10. У процесі дослідження розроблено програмно-методичне забезпечення процесу формування екологічно вихованої особистості у позашкільних навчальних закладах. До його змісту увійшли: збірник «Програм для творчих учнівських об’єднань позашкільних та загальноосвітніх навчальних закладів (еколого-натуралістичний напрям)», навчально-методичні посібники: «Екологічне виховання учнів у процесі дослідницької роботи», «Екологічне виховання учнів молодшого шкільного віку у позашкільних навчальних закладах», «Дослідницька робота учнів з екології в позашкільних установах і школах» та «Екологічне виховання учнів 5 — 9 класів у позашкільних навчальних закладах», понад 5 2 науково-методичних статті та інструктивно-методичних матеріалів.
Подальших досліджень вимагають проблеми психолого-педагогічного обґрунтування ефективних умов становлення і розвитку творчої особистості у навчально-виховному процесі позашкільного навчального закладу, визначення та обґрунтування сутності умов застосування комп’ютерних технологій в екологічній освіті і вихованні учнів різного віку, обґрунтування управління і корекції освітньо-виховної діяльності та створення організаційно-педагогічної моделі позашкільного навчального закладу, обґрунтування і розробки змісту, ефективних форм і методів підготовки і перепідготовки педагогів у галузі позашкільної освіти.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
