112141 (710760), страница 5
Текст из файла (страница 5)
18. Чи часто при вирішуванні важливих справ ви берете ініціативу на себе?
19. Чи дратують вас оточуючі і чи хочеться вам побути наодинці?
20. Чи правда, що звичайно ви погано орієнтуєтеся в незнайомій ситуації?
21. Чи подобається вам постійно бути серед людей?
22. Чи виникає у вас роздратування, якщо не вдається закінчити розпочату справу?
23. Чи відчуваєте ви труднощі, незручність або ніяковієте, якщо доводиться проявляти ініціативу, щоб познайомитися з новою людиною?
24. Чи правда, що ви втомлюєтеся від частого спілкування із товаришами?
25. Чи любите ви брати участь в колективних заходах?
26. Чи часто проявляєте ініціативу при вирішенні питань, що торкаються інтересів ваших товаришів (колег, учнів)?
27. Чи правда, що ви почуваєтеся невпевнено серед малознайомих вам людей?
28. Чи правильним є твердження, що ви рідко прагнете довести свою правоту?
29. Чи вважаєте ви, що без особливих зусиль можете внести пожвавлення в малознайому для вас компанію?
30. Чи брали ви участь у громадській роботі школи?
31. Чи прагнете ви обмежити коло своїх знайомих невеликою кількістю людей?
32. Чи правильно, що ви не прагнете відстоювати свою думку чи рішення, якщо воно не було зразу прийняте вашими товаришами (колегами, учнями)?
33. Чи почуваєтеся ви невимушено, потрапивши в незнайому для вас компанію?
34. Чи з бажанням ви приступаєте до організації різних заходів для своїх товаришів?
35. Чи правда, що ви не почуваєтеся впевнено і спокійно, коли доводиться що-небудь говорити великій групі людей?
36. Чи часто ви спізнюєтеся на ділові зустрічі чи побачення?
37. Чи правда, що у вас багато друзів?
38. Чи часто ви опиняєтеся в центрі уваги своїх товаришів (колег)?
39. Чи часто ви ніяковієте при спілкуванні з малознайомими людьми?
40. Чи правда, що ви не дуже впевнено почуваєте себе в оточенні великої групи своїх товаришів (колег)?
Бланк відповідей
| 1 | 11 | 21 | 31 | Кком = _______ Q ком = _______ |
| 2 | 12 | 22 | 32 | Корг = _______ Q орг = _______ |
| 3 | 13 | 23 | 33 | |
| 4 | 14 | 24 | 34 | |
| 5 | 15 | 25 | 35 | |
| 6 | 16 | 26 | 36 | |
| 7 | 17 | 27 | 37 | |
| 8 | 18 | 28 | 38 | |
| 9 | 19 | 29 | 39 | |
| 10 | 20 | 30 | 40 |
Ключ
Комунікативні схильності: 1+, 3-, 5+, 7-, 9+, 11-, 13+, 15-, 17+, 19-, 21+, 23-, 25+, 27-, 29+, 31-, 33+, 35-, 37+, 39-.
Організаторські схильності: 2+, 4-, 6+, 8-, 10+, 12-, 14+, 16-, 18+, 20-, 22+, 24-, 26+, 28-, 30+, 32-, 34+, 36-, 38+, 40-.
На кожне запитання потрібно відповідати таким чином: якщо ваша відповідь позитивна, то у відповідній клітинці «Бланку відповідей» потрібно поставити знак «+ «, негативна відповідь – знак «-».
Обробка та оцінка матеріалів: за допомогою відповідних ключів по кожному розділу методики підраховуємо кількість відповідей, що збігаються. Оцінний коефіцієнт (К) комунікативних та організаторських схильностей виражається відношенням кількості відповідей, що збіглися по кожному розділу, до 20-максимально можливого числа збігів (20).
Обрахунок проводимо за формулою:
, або К = 0,05m,
де К – оцінний коефіцієнт; m – кількість відповідей, що збіглися з ключем.
Коефіцієнти, одержані за цією методикою, можуть коливатися у межах від «0» до «1». Ті з них, що наближаються до «1», свідчать про високий рівень вияву тих або інших схильностей. Наближення ж значення коефіцієнта до «0» – свідчення низького рівня. Оціночний коефіцієнт (К) – це кількісна характеристика. Для якісної стандартизації використовують шкали оцінок, де тому або іншому діапазону кількісних показників К відповідає певна оцінка Q.
ШКАЛА ОЦІНОК КОМУНІКАТИВНИХ СХИЛЬНОСТЕЙ
| К | Q | Рівень комунікативних схильностей |
| 0,00 – 0,45 | 1 | Низький |
| 0,46 – 0,55 | 2 | Нижче середнього |
| 0,56 – 0,65 | 3 | Середній |
| 0,66 – 0,75 | 4 | Високий |
| 0,76 – 1,00 | 5 | Дуже високий |
ШКАЛА ОЦІНОК ОРГАНІЗАТОРСЬКИХ СХИЛЬНОСТЕЙ
| К | Q | Рівень організаторських схильностей |
| 0,00 – 0,45 | 1 | Низький |
| 0,46 – 0,55 | 2 | Нижче середнього |
| 0,56 – 0,65 | 3 | Середній |
| 0,66 – 0,75 | 4 | Високий |
| 0,76 – 1,00 | 5 | Дуже високий |
Педагоги (учні), які одержали оцінку «1», характеризуються дуже низьким рівнем прояву схильності до комунікативної чи організаторської діяльності.
В педагогів (учнів), які одержали оцінку «2», розвиток зазначених схильностей нижчий середнього. Вони не прагнуть до спілкування, почувають себе невпевнено в новій компанії, колективі, проводять час наодинці із собою, обмежують свої знайомства, переживають труднощі в налагодженні контактів з людьми, у виступі перед аудиторією, погано орієнтуються и незнайомій ситуації, не відстоюють свою думку, важко переживають образи. Прояв ініціативи в суспільній діяльності дуже незначний, вони прагнуть не приймати самостійних рішень.
Для тих, хто одержав оцінку «3», властивий середній рівень прояву комунікативних чи організаторських схильностей. Особи з таким рівнем розвитку зазначених схильностей прагнуть до контакту з людьми, не обмежують коло власних знайомств, планують свою роботу, відстоюють свою думку. При цьому «потенціал» схильності не дуже стійкий. Ця група потребує серйозної та планомірної корекційної роботи.
Ті, хто одержали оцінку «4», віднесені до групи з високим рівнем прояву комунікативних чи організаторських схильностей. Вони швидко знаходять собі друзів, однодумців не губляться в нових обставинах, постійно розширюють коло знайомств, займаються суспільною діяльністю, допомагають близьким друзям, колегам, виявляють ініціативу в спілкуванні, із задоволенням беруть участь у громадських заходах, здатні самостійно приймати рішення у важкій ситуації.
Ті, що одержали оцінку «5», мають дуже високий рівень зазначених схильностей. Вони мають потребу у відповідній діяльності і активно до неї прагнуть. Швидка орієнтація у важких ситуаціях, невимушеність поведінки в новому колективі, ініціатива, прагнення до самостійних рішень, відстоювання власної думки, домагання того, щоби вона була прийнята, – усе це притаманно їм. Вони можуть внести пожвавлення у незнайому компанію, наполегливі в діяльності, яка їх приваблює. Вони шукають задоволення потреби в комунікативній та організаторській діяльності.
РІВНЕВІ ШКАЛИ ОЦІНКИ ПОТЕНЦІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ ПЕДАГОГА ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ПРАЦІ ТА ОЦІНЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ЙОГО ДІЯЛЬНОСТІ (ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ КОЛЕГАМИ)
Оцінка психологічної готовності вчителя до роботи в сучасній школі
| Рівень | Якісна характеристика | Бал |
| Оптимальний | Учитель чітко уявляє собі мету і завдання, які стоять перед сучасною школою. Дана мета не суперечить його внутрішнім, переконанням. Позиція вчителя характеризується прагненням до максимального особистого внеску в справу, якнайшвидшого здійснення прогресивних перетворень. Основною рушійною силою в діяльності педагога виступають внутрішні мотиви, а зовнішні позитивні й зовнішні негативні мотиви перебувають на другому плані | 9 10 |
| Допустимий | Учитель не зовсім чітко уявляє собі необхідність змін у роботі школи. Йому властивий деякий консерватизм мислення, однак це не заважає йому в основному правильно розуміти мету і завдання, які стоять перед сучасною школою. Основною рушійною силою в діяльності вчителя виступають внутрішні мотиви за наявності значної частки зовнішніх позитивних мотивів і незначної – зовнішніх негативних мотивів | 6 7 8 |
| Критичний | Учитель не бачить необхідності в неперервному вдосконаленні системи освіти, йому властивий консерватизм мислення. Сприймає лише суто організаційні зміни (введення нових навчальних планів, зміни; в порядку комплектування класів, ведення нових посад тощо) і не розуміє необхідності в перегляді змісту освіти, зміні та вдосконаленні методик викладання тощо. Основною рушійною силою в його діяльності виступають зовнішні позитивні мотиви за наявності значної частки зовнішніх негативних мотивів. Внутрішні мотиви не відіграють істотної ролі | 4 5 |
| Недопустимий | Учителю притаманний мотиваційний комплекс: зовнішні негативні мотиви, які, в свою чергу, більші за внутрішні мотиви. Головна орієнтація – на зовнішню негативну мотивацію – уникнути неприємностей і лише заради цього виконання тих чи інших вимог реформи. При цьому яскраво проявляється позиція очікування: «Нехай інші випробують усі нововведення, а я подивлюся, що з цього вийде» | 2 3 |
| Випадкова людина в школі. Помилився у виборі професії й очікує зручного випадку для того, щоб покинути школу | 1 |
Оцінювання технічної готовності вчителя до роботи в школі за обраною спеціальністю
| Рівень | Якісна характеристика | Бал |
| Оптимальний | Учитель досконало знає свій предмет. Методична підготовка дозволяє йому легко змінювати форми проведення занять. Бачить можливості свого предмета для морального вихованім учнів. Має необхідну педагогічну і психологічну підготовку. Знає необхідні нормативні документи. Вміє працювати з технічними засобами навчання. Бачить перспективу розвитку свого предмета, перспективу використання комп’ютерної техніки | 9 10 |
| Допустимий | Учитель знає свій предмет, необхідні нормативні документи, основні форми організації занять. Методична підготовка дозволяє досягати хороших результатів, нехай не завжди оптимальними методами. Має необхідну педагогічну і психологічну підготовку, але потрібно збагачувати знання з педагогіки і психології. Бачить можливості свого предмета для морального виховання учнів. Уміє користуватися технічними засобами навчання. Нечітко уявляє собі можливості використання ЕОМ у навчальному процесі | 6 7 8 |
| Критичний | Учитель знає свій предмет лише в рамках шкільної програми. Нормативні документи про школу знає поверхово, що викликає труднощі в роботі. Методична підготовка вимагає значного вдосконалення. Не вміє використовувати на практиці знання з педагогіки і психології. Не уявляє собі в повному обсязі виховних можливостей предмета. Не вміє працювати з технічними засобами навчання. Не уявляє можливостей використання ЕОМ у навчальному процесі | 4 5 |
| Недопустимий | Не знає свого предмета в рамках шкільної програми. Припускається фактичних помилок під час пояснення фактичного матеріалу. Не має необхідної методичної підготовки. Не знає необхідних нормативних документів про школу, не орієнтується в нових технологіях навчання | 1 2 3 |
Оцінювання планування вчителя
| Рівень | Якісна характеристика | Бал |
| Оптимальний | Характер планування визначається твердою самоустановкою на досягнення максимальних результатів. Неухильно дотримуються принципи планування. Плани спрямовані на впровадження в життя досягнень перспективного педагогічного досвіду, на реалізацію та безумовне виконання ухвалених урядових рішень про освіту. Під час планування роботи враховують результати попередньої діяльності, визначено шляхи закріплення й подальшого розвитку досягнутого, передбачається послідовне усунення недоліків. Планові заходи формулюють чітко, без декларативності й загальних фраз. У них передбачено проведення конкретної роботи, виконання якої має бути піддане контролю. Плани забезпечують єдність дій школи, сім’ї та громадськості й передбачають досягнення мети найоптимальнішими методами. Плани відображають оптимальний мотиваційний комплекс праці педагога: – внутрішня мотивація; – зовнішня позитивна мотивація; – зовнішня негативна мотивація. | 9 10 |
| Допустимий | Характер планування визначають лише вказівкою «згори». Принципів планування загалом дотримуються. Плани враховують досягнення передового перспективного досвіду, спрямовані на реалізацію урядових рішень про модернізацію та розвиток освіти, але не спрямовані на досягнення максимальних результатів і розв’язанні завдань освіти, виховання й розвитку школярів. Планування роботи здійснюється на основі неповного аналізу результатів попередньої діяльності, хоч і з урахуванням у них основних моментів попереднього досвіду. В планах проглядається недостатня цілеспрямованість і вимогливість до себе. В них виявляється мотиваційний комплекс: – зовнішня позитивна мотивація; – зовнішня негативна мотивація; – внутрішня мотивація. | 6 7 8 |
| Критичний | Характер планування визначається прагненням мати вигляд «не гірший за інших». Принципів планування дотримано лише частково, оскільки вчитель не засвоїв їх міцно. Планування здійснюється на основі безсистемного аналізу результатів попередньої діяльності, випадкових фактів із життя школярів, неглибоких знань на рівні підготовленості учнів до сприймання нового. В планах не передбачено узгодженості з колегами, формально враховано вплив на учнів громадських організацій, сім’ї. В планах виявляється мотиваційний комплекс: – зовнішня позитивна мотивація; – зовнішня негативна мотивація; – внутрішня мотивація. | 4 5 |
| Недопустимий | Характер планування визначено лише формальними вимогами. Не дотримано принципів планування, оскільки вчитель їх не знає. Плани складено без будь-якого аналізу, без опори на досягнуті результати. Інколи допускається відсутність планів. Ставлення до них визначено мотиваційним комплексом: – зовнішня негативна мотивація; – зовнішня позитивна мотивація; – внутрішня мотивація. | 1 2 3 |
Оцінювання викладацької діяльності вчителя
| Рівень | Якісна характеристика | Бал |
| Оптимальний | Глибоко розкриває і показує практичне застосування положень предмета, який викладає, створює основи для трудового навчання й професійної орієнтації школярів. Стимулює активність школярів на уроці пізнавальними і практичними завданнями, формує потребу в самостійному отриманні знань, у творчому переосмисленні засвоєного. Широко практикує активні форми та методи навчання. Повністю використовує можливості предмета для морального виховання учнів. Володіє способами оптимізації навчально-виховного процесу. Досягає максимально можливих результатів. Знання учнів оцінює обґрунтовано. | 9 – 10 |
| Допустимий | В основному розвиває й показує практичне застосування основних положень предмета, який викладає, сприяючи тим самим створенню основ для трудового навчання й професійної орієнтації школярів. Практикує, хоч і з окремими елементами формалізму, активні форми навчання. Виконує державні навчальні програми, озброюючи учнів міцними знаннями, вміннями і навичками. Використовує, але не повною мірою, можливості предмета та морального виховання учнів. Запроваджує елементи оптимізації навчально-виховного процесу. В основному досягає реально можливих результатів успішності. Знання учнів оцінює обґрунтовано. | 6 7 8 |
| Критичний | Знання учнів поверхові. Вміння та навички не міцні. Є проблеми з окремих розділів державних програм у значних груп учнів. Навчальний предмет не викликає інтересу в учнів. Учитель погано володіє способами оптимізації навчально-виховного процесу. Практикує, але без успіху, активні форми навчання. Не використовує можливостей навчального предмета для морального виховання учнів. Знання учнів оцінює на завжди обґрунтовано. | 4 5 |
| Недопустимий | У всіх учнів значні упущення в знаннях. Учитель не виконує державні навчальні програми, хоч умови для цього створено; учитель не володіє способами оптимізації навчального процесу, не використовує можливості навчального предмета для морального виховання учнів. Знання учнів оцінює необґрунтовано. | 1 2 3 |
Оцінювання позаурочної організаційно-виховної роботи
| Рівень | Якісна характеристика | Бал |
| Оптимальний | Учитель є провідним організатором виховних впливів на учнів з боку школи, позашкільних виховних закладів, громадських організацій. Значно впливає на організацію виховання дітей у сім’ї. Впливає на вибір учнями професій (у старших класах). Вибір форм та організація позаурочної діяльності учнів має цілеспрямований характер, який відповідає інтересам суспільства в цілому і колективу зокрема | 9 10 |
| Допустимий | Учитель не виступає провідним організатором виховних впливів на учнів з боку школи, позашкільних виховних закладів, громадських організацій. Але його позаурочна організаційно-виховна діяльність спрямована на досягнення мети виховання, яку ставить суспільство в цілому і колектив зокрема. У своїй діяльності вчитель досягає не менших успіхів, ніж перша категорія вчителів | 6 7 8 |
| Критичний | Учитель не лише не виступає провідним організатором виховних впливів на учнів, а й допускає в організації позаурочної діяльності неузгодженість з колективними зусиллями. На частину учнів він не має ніякого впливу | 4 5 |
| Недопустимий | Організація позаурочної діяльності учнів має беззмістовний характер. Учитель не надає батькам допомоги у вихованні їхніх дітей. Не має ніякого впливу на більшість учнів, з якими працює | 1 2 3 |
| Учитель негативно впливає на вихованців. Заважає іншим членам педагогічного колективу, батькам досягати позитивних результатів у вихованні дітей. Провокує учнів на протиправні дії |
ОЦІНЮВАННЯ РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ НАД ПІДВИЩЕННЯМ СВОГО ПРОФЕСІЙНОГО РІВНЯ
| Рівень | Якісна характеристика | Бал |
| Оптимальний | Учитель вивчає за різними джерелами досягнення педагогічної науки і практики, постійно вдосконалює свою методику викладання, шукає нові форми і методи організації занять з учнями. Розширює знання зі свого предмета. Зростання педагогічної майстерності відображається на результатах його діяльності. Вчитель першим у школі використовує новаторські технології. Займається дослідницькою роботою | 9 10 |
| Допустимий | Учитель вивчає за різними джерелами досягнення педагогічної науки і практики. Вдосконалює традиційну методику викладання. За необхідності шукає нові форми і методи організації занять з учнями. Розширює знання зі свого предмета. Але зростання педагогічної майстерності обмежується лише потребами сьогоднішнього дня. Він не заглядає у день завтрашній. Вчитель не прагне першим у школі використовує новаторські технології, але успішно переймає їх у своїх колег | 6 7 8 |
| Критичний | Учитель вивчає досягнення педагогічної науки і передової практики згідно з рекомендаціями адміністрації школи і колег Упроваджує, але без успіху, нові форми і методи організації занять з учнями. Лише на показ вдосконалює свою методику викладання. Не цікавиться або зрідка цікавиться досягненнями науки і техніки. Не розширює знань зі свого предмета, задовольняючись тим, що отримав під час навчання в педагогічному навчальному закладі | 4 5 |
| Недопустимий | Учитель не вивчає останніх досягнень педагогічної науки і передової практики. Не використовує досвіду своїх колег. Не вдосконалює своєї методики викладання. Не розширює знань зі свого предмета. | 1 3 |
ОЦІНЮВАННЯ МОРАЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ, СТУПЕНЯ ОВОЛОДІННЯ ПРИНЦИПАМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ, КУЛЬТУРНИХ ІНТЕРЕСІВ УЧИТЕЛЯ
| Рівень | Якісна характеристика | Бал |
| Оптимальний | Учитель має чітко вироблену життєву позицію, яка не суперечить моральним нормам суспільства. Його культура спілкування, зовнішності, його судження про шляхи розвитку суспільних відносин, про моральні якості інших людей не суперечать вимогам суспільства. Спосіб життя вчителя відповідає моральним та етичним нормам. Учитель не залишає поза увагою громадські вчинки інших людей. Його естетичні інтереси виявляються в літературі, музиці, кіно, театрі. Вчитель своєю поведінкою, культурою спілкування визначає моральні орієнтири для колективу школи, є прикладом для учнів | 9 10 |
| Допустимий | Культура спілкування й зовнішності відповідає вимогам суспільства, але не завжди спосіб життя відповідає моральним та етичним нормам. Учитель сам в основному дотримується норм професійної етики, але в той же час може не реагувати на порушення з боку інших вчителів. Культурні інтереси проявляються в сферфі літератури, музики, кіно, театру і п.т. | 6 7 8 |
| Критичний | Культура спілкування й зовнішності не завжди відповідає вимогам оточення. Має місце розходження між словом і ділом. Боротьба з антигромадськими вчинками лише на словах. Інтереси до літератури, музики, кіно, театру поверхові | 4 5 |
| Недопустимий | Культура спілкування й зовнішності не відповідає вимогам професійної етики. Вчитель дає неправильну оцінку антигромадськими проявам в суспільстві. Виправдовує антисоціальні інтереси окремих членів суспільства. Не цікавиться мистецтвом. Здійснює негативний вплив на учнів | 2 3 |
| Допускає грубі порушення норм життя суспільства. Негативно впливає на учнів. | 1 |
ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ГРОМАДСЬКОЇ РОБОТИ
| Рівень | Якісна характеристика | Бал |
| Оптимальний | Учитель бере активну участь у роботі громадських організацій. Результати його діяльності в громадських організаціях схвалює більшість членів цих організацій та оточення. Вчитель часто виступає з ініціативами щодо поліпшення роботи громадських організацій. Результати роботи мають соціальне значення | 9 10 |
| Допустимий | Учитель бере участь у роботі громадських організацій, не відмовляється від громадських доручень, але сам ініціативи не виявляє. Результати громадської діяльності відомі всім. | 6 7 8 |
| Критичний | Учитель має громадські доручення (є членом громадських організацій), але виконує їх не досить сумлінно, або їх виконання негативно відбивається на результатах основної діяльності. Можливо, про результати його громадської діяльності нічого не відомо. | 4 5 |
| Недопустимий | Ухиляється від виконання громадських доручень, від роботи в будь-яких громадських об’єднаннях, організаціях | 1 2 3 |
ОЦІНЮВАННЯ КОМПЕТЕНЦІЙ ВЧИТЕЛЯ ЖИТИ РАЗОМ
| Рівень | Якісна характеристика | Бал |
| Оптимальний | Учитель уміє узгоджувати свої дії з діями педагогічного колективу, цінує колективний досвід, уміє вчитися в колег, збагачуючи свій індивідуальний досвід досвідом колективу. Поважає прогресивні традиції колективу. Оберігає колектив від руйнівного впливу таких особистісних якостей як недоброзичливість, дратівливість, вразливість, нетактовність, нетерпимість до критики. Свідомо робить свій особистий внесок у життя педагогічного колективу, усвідомлюючи свою відповідальність за все те, що в ньому відбувається. Бореться з проявами кастовості, професійного егоїзму | 9 10 |
| Допустимий | Вчитель дотримується норм професійної етики, виявляє повагу до колег, чуйність, уважність, делікатність. Підтримує колективні традиції, але не відчуває особистої відповідальності за стан морального клімату в колективі. Не порушуючи норм співжиття, вчитель водночас байдужий до порушення цих норм іншими членами колективу. Підтримує всі прогресивні започаткування колективу, але не виступає їх організатором | 6 7 8 |
| Критичний | Учитель має слабкі навички колективної праці (сподівається лише на свої сили). Зв’язки з колегами – односторонні (або лише споживацькі, або визначені випадковими стосунками, або проявляються лише з особистої зацікавленості тощо). Інколи допускає нетактовні судження про роботу своїх колег, через що можуть виникнути конфліктні ситуації. | 4 5 |
| Недопустимий | Зв’язок із колективом відсутній. Допускає порушення професійної етики, зневажливо ставиться до колег. Претензії на особливе становлення тощо. Створює конфліктні ситуації. Негативно впливає на соціально-психологічний клімат у колективі | 1 2 3 |
ОЦІНЮВАННЯ ВМІННЯ ВЧИТЕЛЯ ОРГАНІЗОВУВАТИ СВОЮ ПРАЦЮ І ПРАЦЮ УЧНІВ
| Рівень | Якісна характеристика | Бал |
| Оптимальний | Учитель чітко дотримується режиму дня, дорожить своїм часом і часом учнів. Оптимально організовує свою працю. Немає втрат часу на уроці. Дотримується техніки безпеки під час організації занять, гігієнічних і санітарних вимог. Відповідно до своїх можливостей займається фізкультурою, спортом | 9 10 |
| Допустимий | Учитель загалом дотримується шкільного режиму дня, дорожить своїм часом і часом учнів. Оптимально організовує свою працю, дотримується техніки безпеки, гігієнічних і санітарних вимог. Ті порушення, які мають місце, не мають великого впливу на здоров’я учнів та його здоров’я. | 6 7 8 |
| Критичний | Учитель не завжди дотримується режиму дня (запізнюється на уроки, затримує учнів після дзвінка), не завжди дотримується гігієни і санітарії, що, можливо, відбивається на здоров’ї учнів. Не вміє оптимально організувати свою працю. Заняття фізкультурою, спортом вважає марним витрачанням часу | 4 5 |
| Недопустимий | Учитель грубо порушує шкільний режим дня, вибиваючи таким чином інших із звичного режиму роботи. Результатів досягає загалом з допомогою нескінченних додаткових занять, позаурочних заліків. Грубо порушує вимоги техніки безпеки, що впливає на здоров’я дітей. До фізкультури і спорту байдужий | 1 2 3 |
АНКЕТУВАННЯ УЧНІВ
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
