kursova (709865), страница 2
Текст из файла (страница 2)
2. ХАРАКТЕРИСТИКА РУХЛИВИХ ІГОР .
Рухливі ігри як засіб фізичного виховання мають ряд особливостей . Найбільш характерні з них складаються з активності й самостійності граючих, колективності дій і неперервності зміни умов діяльності . Діяльність граючих підпорядкована правилам гри, які регламентують їх, поведінку та відносини. Правила полегшують вибір тактики дії та керівництво грою . Взаємовідносини між граючими визначаються перш за все змістом гри . Різниця у відносинах дозволяє виділити дві основні групи – некомандні й командні ігри, які доповнюються невеликою групою перехідних ігор . Некомандні ігри можна поділити на ігри з ведучими і без ведучих . Так само командні ігри роз приділяються на два основні види : ігри з одночасною участю всіх граючих ; ігри з почерговою участю ( естафети ) . Командні ігри розрізняються і по формі поєдинку граючих. Існують ігри без вступу гравців у боротьбу із суперником, а в інших, навпаки, активно ведуть боротьбу з ними . Більш детальніша класифікація ігор основується на їх поділі по рухливим діям . Розрізняють ігри: імітаційні ( з наслідувальними діями ); з перебіжками; з подоланням перешкод; з м'ячем, палками і другими предметами; з опором; з орієнтуванням ( по слуховим і зоровим сигналами ) . Вибір тої чи іншої ігри визначається конкретними задачами й умовами проведення . Для кожної вікової групи характерні свої особливості у виборі й методиці проведення гри .
3. ГРУПА, ЩО ЗАЙМАЄТЬСЯ РУХЛИВИМИ ІГРАМИ.
Дослідження проводилося з групою легкоатлетів, що тренуються на стадіоні від ДЮСШ у місті Дрогобичі. Група складається з дванадцяти чоловік віком від 10-14 років. В групі вісім хлопців та чотири дівчини. Дівчата навчаються в одній школі, але в паралельних класах, а хлопці у різних школах. Тренування проводяться п'ять разів на тиждень з 15.30-17.00.
Учнні вчасно приходять на тренування. Завжди охайні. Уважно вислуховують поради та зауваження тренера. Перед кожним тренуванням тренер приймає правила безпеки проведення тренувань на стадіоні. Учні із заохоченням сприймають і засвоюють запланований тренером план вивчення матеріалу. У кожній частині тренування проводяться рухливі ігри на які відводиться у підготовчій частині-10-15 хвилин, проводяться ігри, які сприяють зосередженню уваги учнів.Найхарактернішими видами рухів для цих ігор є ходьба, біг з нескладними додатковими завданнями; у основній частині-15-20 хвилин, проводяться ігри, які сприяють вивченню і вдосконалення техніки виконання тих чи інших рухів: ігри з бігом на швидкість, зподпланням перешкод, метанням, стрибками та іншими видами рухів, які потребують великої рухливості;у заключній частині- 10-15 хвилин, сприяють активному відпочинку після інтенсивного навантаження в основній частині уроку і завершенню його з добрим, піднесеним настроєм . Ігри незначної та середньої рухливості з простими рухами, правилами та організацією.
Підлітковий вік – період бурного розвитку організму дитини.Ігри для учнів 10-14 років помітно відмінні від ігор молодших школярів.Кількість ігор значно зменшується,а зміст їх ускладнюється.Ці зміни пояснюються особливостями вікового розвитку. У зв'язку з великими перебудовами в організмі підлітка, декілька сповільнюється неперервне удосконалення його рухових функцій.Тому у кожній частині тренування потрібно подавати різноманітні рухливі ігри, які сприяють підвищеній руховій діяльності на всі частини тіла. Порушення коордтнації часто супроводжується деякими погіршеннями діяльності серцево- судинної і других систем організму.Наблюдається в ряді випвдків підвищення збудливості Ц.Н.С відбувається разом із збільшенням сили гальмових процесів і функціональним дозріванням головного моску.Це відображається на психологічному стані учнів, поведінка яких відрізняєтьсянестійкістю, різними змінами настрою, миттєвістю рішень.В грі формуються всі сторони особистості підлітків, відбуваються різноманітні зміни в їх психіці,підготовлюючий період до нової більш розвиненої стадії розвитку.Цим пояснюються безмежні виховні можливості ігор, яку спеціалісти вважають ведучою діяльністю дитини.
Гра – відображення життя .В цьому умовному оточенні, яке створюється уявою,багато справжнього:дії граючих реальні, їх почуття, переживання відверті.Вцьому віці проявляється зрілість і самостійність мислення,підліткам стає доступна складна тактика командних ігор. Гра , самостійна діяльність, в якій діти вступають у спілкування з однолітками.Їх об'єднує єдина мета, спільні зусилля до досягнення мети, спільні інтереси та переживання.В грі дитина починає відчувати себе членом колективу, справедливо оцінювати дії та вчинки своїх товаришів і свої власні.Особливі якості, сформовані в процесі гри, впливають на поведінку дитини в житті, в той самий час навички, які склалися в процесі рухливого спілкування дітей один з одним і дорослими, отримують подальший розвиток у грі.
Підлітків цікавлять також складні елементи гри,або сама складна гра,її інтенсивність та тривалість.Їх захоплює процес складного тактичного спільноборства, складні естафети з подоланням перешкод, ігри типу “ завдання”, ігри з боротьбою та опором, виручкою та взаємовиручкою та допомогою.І тому у цьому віці переважають інтенсивні ігри,які утворюють бадьорий, радісний настрій, роблять життя повним, задовольняють потребу в активній діяльності.
В грі формуються моральні якості: відповідальність перед колективом за доручену справу, відчуття товаришування та дружби,согласування дій при досягненні спільної мети, вміння справедливо вирішувати спірні питання.
Надзвичайно оздоровче значення ігор, які проводяться переважно на свіжому повітрі.
Ще одна дуже важлива деталь, у цьому віці дівчата розвиваються інтенсивніше відбувається завершення утворення кісток, інтенсивне зростання кісток тазу, формування згинів хребта,зменшується хрящове кільце міжпозвонкових суглобів, вага тіла зростає в результаті збільшення м'язової маси тулуба, зменшується відносна сила). Тому дівчата цього віку з проблемами засвоюють вправи у висі, в упорах ,лазіннях і стрибках. Тому бажано добирати такі рухливі ігри, котріб не шкодили на анатомічний розвиток підлітків,а особливо дівчаток.
Звищенаведеного можна зробити висновок, що група, яка займається рухливими іграми досягає високих результатів :в досягненні високих результатів у спортивній діяльності( за допомогою рухливих ігор у дітей розвиваються різноманітні якості : швидкість, спритність, сила і.т.д.; У дітей з'являється стимул до виконання тої чи іншої вправи, вони її виконують із задоволеннм, зацікавленістю, без автоматизму.Завдяки рухливим іграм легкоатлетичні заняття не проходять однотонно.У дітей розвиваються моральні якості: дружба, сумління допомога, доброта, справедливість та багато інших. Гра не обмежує дітей в руховій діяльності, що у цьому віці їм найбільше потрібно.
4. ГРУПА, ЩО НЕ ЗАЙМАЄТЬСЯ РУХЛИВИМИ ІГРАМИ.
Дослідження проводилося з групою легкоатлетів, що тренуються на стадіоні від Д.ЮСШ міста Дрогобича. Група складається з десяти чоловік віком від 10-14 років. У групі вісім хлопчиків та чотири дівчинки. Всі навчаються в різних школах. Тренування проводяться п'ять разів на тиждень з 15.30- 17.00.
Учні вчасно приходять на тренування, завжди охайні та ввічливі, перед тренуванням повторюють правила безпеки тренування на стадіоні, самі шикуються та проводять розминку з цього можна зробити висновок, що тут присутня дисципліна й самовиховання.
Тренер після розминки пояснює нове завдання ,діти його уважно слухають, але у дітей не присутній стимул до сприйняття цього завдання . Вони охоче його виконали якби їх щось стимулювало до цього сприйняття наприклад, рухлива гра. Коли діти починають навчатись тій чи іншій вправі , вони засвоюють її автоматично,як показав тренер, але немає тих емоцій які б заохочували дитину до вивчення цієї вправи. У цій групі діти мають товариські відносини, але вони не сприяють цілковитій допомозі один одному у складній ситуації, наприклад, Оксана виконує конкретну вправу добре, а Ніна виконує її з помилками,Оксана бачить, що Ніні треба допомогти з корегуванням того чи іншого елементу цієї вправи та не підходить допомогти, бо в них не має відчуття взаємодопомоги та розкутості у відносинах.
Все тренування походить однотонно. Не має емоційної підзарядки. Хоч діти і виконують всі настанови тренера,але без отримання задоволення від своєї роботи,їм не цікаво. Беручи до уваги анатомічний розвиток цієї групи дітей,то треба звертати увагу на порушення координації, яке часто супроводжується деякими погіршеннями діяльності серцево-судинної системи організму. Підвищення збудження НС, яке відбувається разом із збільшенням сили гальмових процесів і функціональним дозріванням головного мозку. Це відображається на психологічному стані учнів, поведінка яких відрізняється нестійкістю, різними змінами настрою, миттєвістю рішень. Як що б у цій групі тренер застосовував рухливі ігри, то формувалися б усі анатомічні недоліки і всі сторони особистості підлітків,які приводять до психологічної рівноваги дитини.
Як відомо, гра –це самостійна діяльність, у якій, діти проявляють всі свої можливості. За допомогою гри вони розвивають фізичні якості : спритність, швидкість, силу і.т.д; отримують задоволення від емоційного достатку, розвивають моральні норми поведінки: ввічливість, стриманість, допомога ближньому, сумління; формують психологічні якості: характер, пам'ять, темперамент, мислення, самооцінку, сприяють підвищенню спортивних результатів. У процесі гри діти стають самими собою, руйнуються всі бар'єри спілкування, як із групою, так із тренером. Діти накопичують емоційний дефіцит, який заважав подолати кордони спілкування.
Отже, без використання рухливих ігор у тренувальній діяльності, діти не зможуть виконати з усією наполегливістю завдання, яке ви перед ними ставите. Рухливі ігри розковують дітей, накопичується позитивна енергія, яку вони будуть проявляти на протязі усього тренування.
5. ІГРИ І ВПРАВИ , ЩО СПРИЯЮТЬ ЗАСВОЄННЮ ТЕХНІКИ СТРИБКІВ І
РОЗВИТКУ ШВИДКІСНО – СИЛОВИХ ЯКОСТЕЙ .
a). СТРИБКИ У ВИСОТУ .
1 . “ДІСТАТИ М`ЯЧИК “.
Інвентар – м`ячик, шнурок .
Основна мета – засвоєння ритму виконання останніх трьох кроків і відштовхування . Організація. Підвісити на шнурку м`ячик на доступній учням висоті . Установити по черговість виконання вправи .
Проведення. Учень виконує три кроки розбігу, відштовхується одною ногою і намагається торкнутися рукою підвішеного на шнурку м'ячика. Висота, на якій підвішений м'ячик, поступово збільшується. Для того, щоб знати, на скільки сантиметрів піднімається м'ячик, потрібно на шнурку кожних п'ять сантиметрів зав'язувати вузлик Для визначення особистої або командної першості за кожний удалий стрибок нараховується одне очко. Удалим вважається стрибок, коли учень торкнувся рукою м'ячика. На кожній висоті виконується одна спроба .
2 . “ ВІДШТОВХУВАННЯ І ПРИЗЕМЛЕННЯ В ЗОНАХ “ .
Місце проведення – сектор для стрибків у висоту .
Інвентар – гумовий бинт або планка для стрибків у висоту .
Основна мета – навчитись відштовхуватись й приземлятись .
Організація. Провести з обох боків від планки, в ямі для приземлення і на секторі, на всю ширину ями по три – чотири лінії. Відстань між лініями 20 –30 см . Лінії пронумерувати . Перша від планки лінія, з обох боків, проводиться на відстані 40- 50 см, і має найбільший порядковий номер, друга - на одиницю менший і т.д.
Наприклад,: перша від планки лінія має номер 3, друга №2, третя №1 і т.д. Учнів поділити на дві команди і вишикувати з обох боків від ями в колону по одному . Шикують учнів через одного : один учень з однієї команди, другий – з іншої . Стрибають спочатку всі учні з одного боку, а потім із другого. Тренер спостерігає за місцем відштовхування й приземлення, одразу підраховує очки, які набрав кожний учень . Підрахунок очок проводиться так: учень відштовхується з другої лінії, яка має порядковий номер 2 - отримує два очки, приземляється той же учень на лінію , яка має номер 3, - отримує три очки. Плюсуємо очки за відштовхування й приземлення . У прикладі учень набрав п'ять очок .
Командна першість визначається шляхом підрахунку всіх очок, які набрали учасники команд .
3. “ ХТО ВИЩЕ “.
Місце проведення – сектор для стрибків у висоту .
Інвентар – гумовий бинт або планка для стрибків у висоту , крейда двох кольорів .
Основна мета – вироблення досвіду змагань і звички йти на ризик .
Організація . Беруть участь дві команди . Учасники мають порядкові номери , стрибають почергово . Кожний учасник вибирає для себе висоту, яку буде долати, і заявляє про це тренеру . Тим часом, кожний учасник долає тільки одну висоту . Кожній команді присвоюється колір . Хід командної боротьби відображається на стійках для стрибків кольоровою крейдою (по кольору команди ). Відмітки одного кольору робляться на одній стійці, а другою – на другій .
Проведення . до початку змагань помітки крейдою знаходяться на одній висоті . На кожну заявлену учасником висоту дається три спроби . За кожну взяту учасником висоту команді нараховуються очки, які відповідають взятій висоті .
Наприклад : мінімальна висота 100 см оцінюється в одне очко, 105 см оцінюється в два очки, 110 см оцінюється в три очки і т.д. Таким чином , кожна наступна висота, яка піднімається через п'ять сантиметрів, оцінюється на одне очко більше від попередньої .
Та команда, яка набрала більше очок, виграє перше місце .
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
