VDV-1517 (708708), страница 13

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 13)

Найреальнішим кроком у цьому напрямку має стати врегулювання питання оплати житла та комунальних послуг. Треба поетапно наблизити тарифи на водо-, теплопостачання та квартирну плату до собівартості. Для цього слід виявити ту категорію населення, яка вже сьогодні може сплачувати комунальні послуги за собівартістю, а також ту, яка не може їх сплачувати і потребує допомоги від держави. У цілому щодо політики дотацій питання має стояти таким чином, що дотації виробникам продукції (послуг) повинні замінюватись на дотації споживачам. Треба посилити адресне надання соціальної підтримки найвразливішим і в першу чергу –непрацездатним членам суспільства, заміняти сплату послуг із бюджету переведенням її у грошові доходи населення.

Значних витрат із бюджету потребує фінансування видатків на соціальне забезпечення населення. Дані таблиці 2.7 свідчать, що їх частка в загальному обсязі видатків у 1998 році склала 6,32 відсотка, що на 1,81 відс. більше, ніж в 1996 році. Таке збільшення в значній мірі відбулося за рахунок збільшення видатків для надання пільг ветеранам та інвалідам війни ( з 58 тис. грн. у 1996 році та 19 тис. - в 1997 році до 76,2 тис. грн. у 1998 році)

Таблиця 2.7

Аналіз видатків на соціальне забезпечення у 1996-1998 роках

Певне збільшення видатків спостерігається і по наданню допомоги одиноким непрацездатним громадянам. Так, в 1996 році ці видатки становили 28 тис. грн. (або 1,14 відс. від загального обсягу видатків), тоді як 1998 році – 46 тис. грн. (або 2 відс). Таке збільшення видатків по соціальному забезпеченню зумовлене значним підвищенням чисельності непрацездатних громадян, що потребують допомоги на дому.

Треба визначити, що система соціального захисту та забезпечення населення в цілому потребує реорганізації, в основу якої необхідно покласти такі принципи:

• соціальні гарантії поширюються тільки на громадян, які працюють за наймом, членів їхніх сімей та непрацездатних осіб. На громадян, які самостійно забезпечують себе роботою, поширюються лише та соціальні гарантії, у фінансуванні яких вони беруть участь;

• диференційований підхід до різних груп населення залежно від ступеня їх економічної самостійності, працездатності;

• перерозподіл економічної відповідальності за реалізацію соціальних гарантій між державою, підприємствами і громадянами;

• визначення рівня соціальних гарантій на підставі соціальних нормативів;

• відповідність форм соціальних гарантій населенню ступеню розвитку ринкових відносин в економіці.

В 1996-1998 роках відбулося значне скорочення витрат на фінансування народного господарства, які становили у 1996 році 4,1 відс., в 1997 році – 5,77 відс., а в 1998 році – 3,51 відс. Видатки на фінансування народного господарства включають в себе:

• видатки на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг;

• видатки на фінансування бюджетних установ агропромислового комплексу (підприємства ветеринарної медицини);

• видатки на фінансування житлово-комунального господарства;

• видатки на фінансування капітальних вкладень та ін.

Як свідчать дані таблиці 2.8, витрати на фінансування народного господарства було скорочено за рахунок зменшення дотації житлово-комунальному господарству (в порівнянні з 1996 роком майже в 9,2 рази), а також за рахунок скорочення бюджетних витрат на фінансування капітальних вкладень (а точніше – за рахунок їх відсутності).

В зв’язку з цим виникає необхідність пошуку коштів для фінансування зазначених видатків. Це можливо за рахунок позабюджетних фондів, можуть бути запроваджені і місцеві податки, а саме: податок на утилізацію побутових відходів або на прибирання сміття, податок на ветеринарне обслуговування худоби та інших домашніх тварин. Усі податки ефективно використовуються у багатьох країнах . Для вирішення зазначених проблем можливе введення самооподаткування. Цей вид податків не новий. Він існував у недалекому минулому. Суть його полягає в тому, що кожен житель села, селища має сплачувати певну суму грошей, які цільовим призначенням ішли б на впорядкування населеного пункту, будівництво доріг, інші громадські потреби. Але всі ці заходи повинні бути впроваджені, в першу чергу, з ініціативи місцевих органів влади.

Таблиця 2.9

Аналіз видатків бюджету Новгородківського району на фінансування народного господарства в 1996-1998 роках.

Продовження таблиці 2.9

Аналізуючи склад витрат фінансової підтримки сільськогоспо-дарського виробництва, слід зазначити, що деякі з них не є функцією бюджету, зокрема, позички колективним сільськогосподарським підприємствам для виробництва сільськогосподарської продукції за державним контрактом та інші цільові кредити. Це має бути функція банків під фіксований процент за кредит із відшкодуванням із бюджету необхідної різниці в процентах, а з бюджету ці кошти повинні бути вилучені.

Так, в 1996 році позички склали 1,18 відсотка від усіх видатків бюджету (або 29 тис. грн.), а в 1997 році питома вага позичок склала 5,65 відс. (або 150 тис. грн.). В 1998 році такі позички сільгоспвиробникам не надавалися. Але це пов’язано не з покращенням стану підприємств АПК, а в зв’язку з відсутністю вільних коштів у місцевому бюджеті.

Окрему увагу слід приділити фінансуванню соціально-культурних заходів.

Виділення бюджетних коштів на фінансування соціально-культурних заходів дозволяє державі розвивати систему народної освіти, охорони здоров’я, фінансувати культуру, задовольняти мінімальні потреби населення в медичному обслуговуванні. Важливо зазначити, що видатки на соціально-культурні заходи мають не тільки соціальне, але й економічне значення. Ці видатки є фінансовою базою для здійснення соціальних прав – на освіту та медичне обслуговування. Вони безпосередньо впливають на здіснення суспільного виробництва, сприяючи відтворенню робочої сили, а також на створення умов для підвищення продуктивності праці.

Не дивлячись на важливу роль цієї групи видатків в соціально-економічних процесах, кількісні характеристики бюджетних видатків на ці цілі далекі від оптимальних, особливо в сфері освіти та охорони здоров’я. Більше того, бюджетні плани по цих видатках не виконуються, а при їх плануванні враховується далеко не повна потреба в витратах на соціально-культурні заходи. Про це свідчать дані таблиці 2.10.

Як свідчать дані таблиці 2.10, в 1996-1998 роках фактичне виконання було нижче запланованих в бюджеті витрат практично по всім вказаним соціально-культурних заходах.

Таблиця 2.10

Співвідношення фактичних витрат бюджету на соціально-культурні заходи з плановими у 1996-1998 роках (тис. грн.)

Аналіз фінансування видатків на освіту представлено таблицею 2.11.

Характеристики

Список файлов реферата