diploma2_1 (708693), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

Прибуток банку 1 (див. додаток 7) збільшувався протягом звітного періоду і станом на 1 квітня 1998 року склав 3930100 грн. Надходження від позареалізаційних операцій теж мали тенденцію до зростання з 1046710 грн. до 5756400 грн. станом на 01.04.98 року. Збитки мали місце в першому та останньому кварталах звітного періоду. Не дивлячись на збільшення сум, на які зменшується оподатковуваний прибуток, сума податків також збільшувалась в даному періоді. Прибуток в розпорядженні банку збільшився більше ніж у 5 разів і на 1 квітня 1998 року склав 8392701 грн.

Розглянувши порядок визначення балансового та чистого прибутку банку 2 (див. додаток 8), можна зробити наступні висновки. Прибуток банку зростав і на 1 квітня 1998 року склав 3094613 грн., що більше в порівнянні з 1 липням 1997 року в 18,6 рази. Надходження від позареалізаційних операцій протягом року не змінювалися і залишились на рівні 4510 грн. Слід відмітити відсутність збитків. Збільшилась і сума податків, що пов'язано зі зростанням балансового прибутку.

Чистий прибуток банку 2 збільшувався протягом даного періоду, проте в останні два квартали він майже не з змінився і становив 01.01.98р. 1362780 грн., а 01.04.98р. – 1384795 грн.

Найважливішими показниками прибутковості діяльності комерційного банку, які рекомендовані згідно Інструкції №10 є:

-дохід на активи;

-дохід на капітал.

Дохід на активи (Да) – це відношення прибутку після оподаткування до середньої вартості активів, виражений в відсотках:

Дохід на капітал (Дк) – це відношення прибутку після оподаткування до середнього капіталу, виражений в відсотках.

Показник дохідності активів характеризує ефективність використання всіх ресурсів, які банк отримав у своє розпорядження, а показник дохідності капіталу – дохідність капіталу учасників.

Інструкція “Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків” рекомендує узагальнюючим показником банківської діяльності вважати дохідність капіталу, а показник дохідності активів пропонує вважати частковим показником, який відображає внутрішню політику банку, професіоналізм його апарату, який підтримує оптимальну структуру активів та пасивів з точки зору доходів та витрат.

В таблиці 2.1. наведені значення відношення прибутку після оподаткування до активів для двох банків станом на 1 квітня 1998 року. Таблиця 2.1.

Дохід на активи для банку 1 та банку 2 станом на 1.04.98.р.

Як видно із таблиці, найбільшу дохідність активів (12,73%) має банк 1, що свідчить про ефективність використання всіх ресурсів, які отримав банк у своє розпорядження.

В таблиці 2.2. наведені розрахунки коефіцієнтів доходу на капітал станом на 1 квітня 1998 року.

Таблиця 2.2.

Дохід на капітал для банку 1 та банку 2 станом на 1.04.98р.

Згідно даних таблиці нижчий рівень показника дохідності капіталу має банк 2 — 17,5%.

Отже, показники прибутковості вищі в обох випадках по банку 1, хоча таке співпадання буває не завжди.

В цілому для підвищення прибутковості капіталу банківської установи, необхідно збільшувати прибутковість його активів і зменшувати частку статутного капіталу в загальній сумі коштів банку.

За Інструкцією №10 вимірювання ефективності діяльності банку здійснюється за допомогою таких показників:

1. Чистий спред (ЧС).

2. Чиста процентна маржа (ЧВМ).

3. Чистий дохід одного працюючого (ЧДП).

4. Чистий дохід до витрат на утримання персоналу та інші.

В таблиці 2.3. відображається результат розрахунку (див. додаток 9) вищезазначених показників для банку 1 та банку 2 на 1 квітня 1998 року.

Таблиця 2.3.

Розрахунок показників прибутковості банків станом на 1.04.98р.

Отже, виходячи з отриманих результатів можна зробити наступні висновки.

1. Значення показника чистого спреду для банку 1 складає 27,69%, а для банку 2 – 22,44%. Це свідчить, що банк 1 більш успішно виконує функцію посередника, адже він залучає кошти за нижчі відсотки, а розміщує за вищі, що і знайшло відображення в значенні показника чистого спреду.

2. Як банк 1, так і банк 2 має позитивну чисту відсоткову маржу, яка демонструє, наскільки доходи від активних операцій здатні перекривати витрати по пасивним операціям. Проте в банку 2 значення показника вище ніж в банку 1, і становить 16,46%. Але це більше пояснюється меншою сумою загальних активів банку 2 в порівнянні з банком 1, адже відсотковий прибуток (різниця між отриманими і сплаченими відсотками) в банку 2 менша (4848822 грн. в банку 1 та 3513441 грн. в банку 2).

3. В банку 1 продуктивність праці одного працюючого більше, ніж у банку 2, так як один працівник банку 1 виробляє 20216 грн., в той час, як в банку 2 –5539 грн.

4. На кожну грошову одиницю, витрачену на утримання працівників банку 1, припадає 2,94 грн. чистого прибутку, а на кожну грошову одиницю, вкладену в персонал банку 2 – лише 0,8 грн. Отже, в банку 2 на утримання працівників затрачено більше коштів, ніж вони “створили” чистого прибутку, тобто витрати, пов’язані з утриманням персоналу в даному банку не окупилися. Таким чином, з метою підвищення прибутковості роботи банківської установи, керівництву банка 2 слід посилити контроль за рівнем адміністративних витрат та здійснити заходи щодо зменшення їх розміру.

Узагальнюючим показником, що характеризує прибутковість діяльності комерційного банку, можна назвати показник загальної рентабельності, який розраховується як відношення чистого прибутку банку до його витрат. Визначимо значення цього показника для банку 1 та банку 2 на 1 квітня 1998 року:

R1= 8392701 / 7664895*100% = 109,5%

R2= 1384795 / 4754701*100% = 29,12%

Показник загальної рентабельності банку 1 станом на 1.04.98р. склав 109,5%, банку 2 – 29,12%. Тобто, на 1 гр.од. витрат банку 1 припадає 1,09 гр.од. прибутку після оподаткування. В банку 2 на одну грошову одиницю витрат припадає 0,29 гр.од. чистого прибутку. Це свідчить, що робота банку 2 була менш ефективною, ніж у банку 1.

Розглянемо тепер фактори, що впливають на дохідність капіталу банку. Одним з таких факторів є відношення прибутку (Пр) до статутного капіталу (Ск) у вигляді:

Пр / Ск = Пр/А : Ск / А

Виходячи з формули показника дохід на активи, отримаємо

Пск = Да / Кск , де (1)

Пск - прибутковість статутного капіталу,

Да – дохід на активи,

А – загальні активи,

Кск – коефіцієнт статутного капіталу.

Звідси, для підвищення прибутковості капіталу (статутного капіталу) банку слід збільшувати дохідність активів і зменшувати відношення статутного капіталу до активів, або, інакше кажучи, зменшувати частку статутного капіталу в загальній сумі коштів банку. А для збільшення дохідності активів слід, зокрема, збільшувати частку власних коштів банку в загальній сумі його коштів. Проте збільшення власних коштів бакну, основною частиною яких є статутний капітал, буде означати одночасно збільшення знаменника виразу (1), тобто зменшення прибутковості капіталу банку.

Отже, для керівництва банку в результаті його діяльності може виникнути також питання, які значення показників, що характеризують діяльність банку є бажаними. Як бачимо з вище викладеного, при збільшенні достатності капіталу банку буде зменшуватися його прибутковість. В таких випадках, як відомо, із теорії оптимального управління, застосовують два основних підходи.

При першому підході шукають компромісний варіант, який в даному випадку буде означати деякий прийнятний рівень достатності капіталу, при всякому прийнятному рівні прибутковості банку. Значення прийнятних рівнів достатності капіталу і прибутковості банку будуть при цьому визначатися суб’єктивною думкою керівництва банку.

При другому підході вибирають один із показників ефективності, який намагаються максимізувати / мінімізувати, а на значення решти показників покладають обмеження. Вибір цих обмежень взагалі також є суб’єктивним, проте в разі випадків вони можуть об’єктивно існувати. В даному випадку таким обмеженнями можна вважати нормативи Національного банку України, що визначають достатність капіталу банку і ліквідність його балансу.

Отже, при такому підході критерієм ефективності діяльності банку є такий розмір показників прибутковості, який забезпечує максимальні норми прибутку при одночасному виконанні нормативів, встановлених НБУ.

2.2. Напрямки зростання доходів банку від здійснення банківських операцій.

У викладеному вище матеріалі було виявлено, за рахунок якої діяльності комерційні банки формують свої доходи. Основне джерело банківських доходів — кредитна діяльність. Були визначені фактори, що впливають на розмір формування прибутку (проценти сплачені та отримані, величина позичкових коштів). Проте важливе завдання управління формуванням прибутку є не тільки виявлення факторів, що визначають розмір доходу, але й вміння управляти цими факторами та тим самим збільшувати обсяг отриманого прибутку.

В зв’язку з цим необхідно виділити основні напрямки (причини) зростання доходів.

1. Загальне зростання групи активів, що приносять процентний дохід.

2. Зміна питомої ваги доходних активів в сукупних активах.

3. Зміна загального рівня процентної ставки по активних операціях банку.

4. Зміна струтури портфелю доходних активів, тобто підвищення питомої ваги ризикових кредитів в кредитному портфелі банку, наданих під високі проценти.

Необхідно провести характеристику кожного з напрямків.

І.Загальне зростання групи активів, що приносять процентний доход.

Цією групою активів є кредитні операції банку. Для їх проведення банку необхідні, по-перше, залучення клієнтів, які бажають отримати кредит. У теперешній час для комерційних банків України це не проблема. Тих, що мають потребу в грошових ресурсах достатньо, і проблема — не в кількості, а в якості клієнтів (мається на увазі їх здібність відповідати по своїм забов"язанням). По-друге, банк повинен мати достатній кредитний потенціал, який відображає величину мобілізованих в банку коштів за відрахуванням резерву ліквідності.

Таким чином, для збільшення обсягів активу, що приносить дохід, банку необхідно нарощувати свій кредитний потенціал, який складається із власних і запозичених коштів. В цьому зв"язку комерційні банки повинні діяти за наступними напрямками:

— збільшення числа банківських вкладників, для чого банку потрібно проводити зважену маркентингову і процентну політику. Особливу увагу слід приділити залученим коштам населення, які володіють нелегальним грошовим потенціалом. Розглянемо діяльність банку АБ "Еліта" м. Запоріжжя по цьому напрямку:

Таблиця 2.4.

Структура депозитів АБ "Еліта".

Банк, як видно із вищеприведених даних, успішно нарощує свої позичені ресурси, особливо це стосується депозитів організацій та населення.

Характеристики

Список файлов реферата