qqq (708068)

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла

Київський національний університет культури та мистецтв

К У Р С О В А Р О Б О Т А

На тему:

Відображення питань автоматизації формування фондів

Студента ІІІ курсу

Ф-ту БІС

Гр. СНБ-37

Мінаева Андрія

Київ - 2000

“У сучасних умовах, оптову книготоргівельну систему (Роскнига – місцевий книготорг – колектор), перестала працювати. Розпад державної оптової коли здійснюються радикальні зміни у суспільстві, розробляється концепція перебудови бібліотечної справи, чимале значення має й осмислення історичного досвіду вітчизняного бібліотекознавства, що є важливим методологічним принципом розвитку бібліотекознавства як суспільної науки, реалізацією спадкоємності у розробці наукових ідей та положень, що буде сприяти збільшенню теоретико-методологічного рівня бібліотекознавчих досліджень.

Важливим завданням при відтворенні історії вітчизняного бібліотекознавства є вивчення його національної специфіки.”¹

“Значення дослідження розвитку бібліотекознавства у республиці в тому, що воно допомагає витягти з історичного досвіду переконливі факти для успішного вирішення теоретичних і практичних проблем бібліотечної справи, окреслює коло недостатньо вивчених питань.

Збільшенню ефективності НІР сприяє розробка тем, які пов’язані з перебудовою діяльності бібліотек: бібліотека у сучасному суспільстві, вивчення соціологічними службами причин недостатньої активності читання, запитів читачів та повноти їх задоволення, місця бібліотеки у структурі відпочинку населення; дослідження шляхів удосконалення єдиної мережі бібліотек та єдиного фонду, специфіки їх підсистем та елементів у республіці, інтенсефікація їх функціонування.”

“В процесі переходу великих бібліотек до використання автоматизованих систем та створення інтегрованого електронного каталогу міжвідомчого характеру набувають дослідження ЦНБ ім. Вернадського АН УРСР за участю інших бібліотек республіки “Удосконалення системи бібліотечно-бібліографічного обслуговування читачів в умовах автоматизації бібліотек

“Таким чином, вивчення шляхів розвитку бібліотекознавства в УРСР дає можливість поповнити вітчизняне бібліотекознавство даними про бібліотечну справу як про складову частину національно-культурного будівництва, представляє значний інтерес для проведення порівняльних досліджень, визначення шляхів розвитку бібліотекознавства на сучасному етапі та в перспективі.”

“У теперишній час потрібна активізація теоретико-методологічних досліджень у галузі історії бібліотечної справи, збільшення наукового потенціалу конкретно історичних пошуків”

“Потребують уточнення статистичні матеріали (кількість бібліотек, число книжок, склад читачів, які не в усьому беззаперечні, особливо це характерно для 20-30 рр.)

Необхідно повернути добрі імена незаслужено забутих репресованих діячів бібліотечної справи республіки.”²

“Утвердження у бібліотеці нових форм господарювання дозволить у стислі строки значно покращити ефективність і якість роботи цих установ. Уявляється, що практична реалізація цієї плідної ідеї безпосередньо залежить від вирішення цілого ряду теоретичних і практичних завдань, спроба окреслити коло першорядних завдань та намітити шляхи їх вирішення й буде здійснена у доповіді.”³

“Багато категорій управління бібліотечним фондом (УБФ), в тому числі й принципи не знайшли достатнього висвітлення у пресі.”⁴

В сьогоднішніх умовах – умовах демократизації суспільства – принципи видозмінилися. У 80-ті роки ще був дійовим старий принципат, тобто принципами комплектування бібліотечного фонду були: принцип партійності, профілювання та координування, систематичності та планомірності⁵. Вже у 1990 році Васильченко дещо змінює принципат управління бібліотечним фондом: “До принципів управління бібліотечним фондом, на наш погляд, відносяться принципи: демократичного централізму, політичного підходу, планомірності, сполучення галузевого і територіального управління, сполучення одноосібності та колегіальності”⁶. І нарешті сьогодні час роставив остаточні акценти. У сьогоднішніх умовах принципами комплектування ми називаємо:

• профілювання;

• відповідності;

• централізації;

• віковий;

• планомірн

Проблеми формувания і розвитку бібліотечної мережі не можуть вирішуватись поза тесного зв’язку з питанням управління комплектуванням, використання та збереження фондів як частини информаційного та культурно-историчного потенціалу країни.

Мы не ставимо за мету торкнутись усього комплексу проблем, що виникають у процесі формування документальних фондів бібліотек, а висловлюемо свій погляд на ряд вузлових, на нашу думку завдань управління фондами.

До початку 90-х рр. виникло гостре протиріччя між відносно швидким ростом обсягу фондів (2-3 % на рік) і катастрофічним падінням рівня їх використання. Цей феномен намітився ще у 70-ті рр., але серйозних практичних заходів, не дивлячись на велику кількість постанов партійних та державних органів, не приймалося.

Зовнішні причини накопичення у фондах державних бібліотек літератури, що не використовується або мало використовується полягали у монополизації книгозаббеспечення, відсутності можливостей використання альтернативних джерел комплектування. У бібліотеки направлялося багато «ідеологічно витриманої» суспільно-політичної літератури, надмірна кількість російської художньої класики, а також вузькоспеціалізованих видань по техніці, сільському господарству та природничим наукам. Відсоток «баласту» у фондах державних масових бібліотек складав 40-45 %, а у багатьох доходив до 80 %. У той же час лише у малій кількости задовольняється интерес до окремих категорій творів, що коористуються підвищеним попитом і у цьому розумінні є соціально значучими. Кількість читачів скоротилася, книговидача до початку 90-х рр. впала у порівнянні з 1985 – 1986 рр. приблизно на 27 % в цілому по усім типам загальнодоступних державних бібліотек, особливо у масових, що обслуговують доросле населення, і меньшою мірою у дитячих і юнацьких. Вплинуло на видачу й звертання (в цілях збереження літератури) відкритого доступу – відомого засобу активізації використання фонду читачами. Щоб бути точними, згадаємо також вдосконалення правил обліку видачі, яке у свою чергу зменьшило показник. Однак ця причина носить інший характер.

Ситуація, що склалася типова, з деякими особливостями, також для республиканських, крайових, обласних УНБ (сьогодні ЦБ регионів) при традиційно нерівномірному, в силу историчних обставин, розподіленні документальних ресурсів між окремими бібліотеками. Так, з 1979 по 1994 рр. сукупний фонд регіональних УНБ Росії збільшувався приблизно вдвійче швидше ніж видача з нього. Найвищий його зріст був досягнутий у 1993 р. (149 % до рівня 1979 р.), а найвищий зріст видачі – у 1992 р. (123 % до рівня 1979 р.). настільки яскрава різниця у динаміці показників пояснюється перш за все наявністю у фондах документів, що порівняно слабо використовуються, хоча й забезпечують повноту репертуару найбільших документальних зібрань у регіонах.

Лібералізація цін на видавничу продукцію, инфляційні витки на протязі 3 – 4 останніх років, з одного боку, а з іншого – різьке скорочення бюджетних асигнувань, яке особливо болісно відобразилося на закупівлі літератури, призвели до зменьшення обсягів нових надходжень у бібліотеки всіх типів. Так, по ЦБ регіонів вони склали у 1994 р. (у середньому по Росії) 29 % від рівня 1981 – 1985 рр., при цьому з місцевих бібліотечних колекторів ЦБ отримали документів в 5 разів меньше й з ЦКНБ – в 4 рази меньше. З 1990 по 1994 р. приріст фондів ЦБ склав в средньому 1 %, причому спеціалісти на місцях відмічають в якості хронологічної «негативної» точки 1993 р. Загальне збільшення їх у державних бібліотеках з 880 млн. прим. у 1985 р. до 935 млн. прим. у 1994 р. відбулось в основному завдяки включенню колишніх профспілкових бібліотек у державну, муніципальну бібліотечну мережу (1991 - 1993). В той же час середні розміри фондів державних масових бібліотек (у розрахунку на одну) стабілізувалися й залишаються приблизно на рівні 15 тис. од.

У нових умовах не міг не змінитися підхід до списання літератури. У перебудовний и постперебудовний період бібліотеки отримали деяку свободу при очищенні фондів від видань, що застарілі або мало використовуються. В результаті з причини «застарілість за змістом» з ЦБ вибуло в средньому 46 % літератури, що на 11 % більше, ніж у 1981 – 1985 рр. Однак за ветхістю в тому ж році в середньому вибуло 25 % документів від загального списання, що на 5 % меньше, ніж у 1981 – 1985 рр.; майже наполовину скоротилося списання літератури, що мало використовується. Це пояснюється ненадійністю як комплектування новими надходженнями, так і докомплектування (через фінансові обмеження). Після деякого уповільнення (1990 – 1992) фонди регіональних УНБ знову почали швидко зростати й складають приблизно 145 млн. од. (за даними 1994 р.). Однак є небезпека поступового їх старіння у масових та наукових бібліотеках.

Найважливішим показником зацікавленості населення у суспільних фондах традиційно вважається кількість абонентів. Важке економічне становище у багатьох регіонах Росії призвело до рішення місцевої влади та керівників деяких підприємств та організацій про закриття бібліотек, що значно зменьшило в цілому по Росії кількість зареєстрованих читачів. Однак кількість абонентів в загальнодоступних державних бібліотеках (регіональних УНБ та ЦБС) майже не скоротилося, а в багатьох випадках навіть збільшилося завдяки притоку колишніх читачів технічних та профспілкових бібліотек, що були закриті (через недосконалість форм статистичної звітності мы утримуємось від посилань на опубліковані дані загальноросійської чисельності читачів й обмежимося спробою викласти загальну тенденціюⁱ).

1993 – 1995 рр. для бібліотек стали часом стабілізації. Вони почали адаптуватись, освоювати нові взаємовідносини з суспільством, грати все більшу роль в культурній політиці. В 44 регіонах Росії відзначається рост кількості читачів, перш за все у Володимирській, Архангельській, Кемеровській, Свердловській областях. Особливо міцний интерес до суспільних фондів у молоді, учнів. Книговидача зросла в загальнодоступних державних бібліотеках всіх типів и склалала в 1994 р. коло 1,2 млрд. Причин багато: потреба населення у підвищенні кваліфікації та перекваліфікації, у освоєнні нових учбових програм; невідповідність зросту цін на книжкову продукцію та доходів населення та ін.

В ЦБ регионів відмічаеться збільшення основних показників, котре особливо помітно при глибокому хронологічному порівнянні. Так, в 1994 р. на 10 % більше, ніж в 1980 р. стала кількість абонентів і на 13 % - кількість відвідин. Звісно, другий показник відобразив добре відоме фахівцям зниження зафіксованих відвідин,що позначилися після 1985 р. й викликане тим, що послаблення вимог «згори» привело до змін в обліку. В совокупності обидва показники знаменують достатньо високий рівень збільшення читацького контингенту ЦБ регіонів. Цей відрадний факт викликає на практиці певні.труднощі Традиційно приоритетні для регіональних УНБ категорії – фахівці і вчені в наш час стали посилено цікавитися документальними ресурсами головної бібліотеки регіону. Аналогічні дані досліджень й по іншим типам бібліотек. За результатами опитування, проведеного Російською книжковою палатою у академічних центрах країни, у 1993 р. серед співробітників, що постійно користуються науковими виданнями, зверталися до послуг бібліотек 61 % (у 1991 р. – лише 11 %). Однак небачений до того наплив учнівської молоді робить проблематичним якісне й оперативне обслуговування читачів як одної, так і іншої категорії. Це змушує по-новому осмислити перспективи функціонування ОУНБ, зважуючи на місцях реальні можливості забезпечення різноманітних учбових запитів. Тенденція к приведенню обсягів і складу книжкових зібрань у відповідність з потребами населення, що все більш посилюється – основний позитивний підсумок першої половини 90-х рр.

Зараз на шляху вдосконалення бібліотечних фондів стоїть ряд, хоча й тимчасових, але достатньо потужних перешкод. Це недостатнє фінансування комплектування; непідготовленість внутрішньої технологічної та нормативної бази бібліотек до зменьшення розмірів надходжень й збільшення трудомісткості процесів комплектування; разпад національної системи депозитарного зберігання; неповнота нових надходжень у основні фонди найбільших національних бібліотек країни у звязку з запізнілою розробкою законодавства про обов’язкові примірники. Деякі спеціалісти вважають негативним фактором реструктуризацію видавничого потоку у змістовному, видовому та інших відношеннях. Ми з цим не згодні. Реструктуризація слугує явному покращенню її складу з точки зору масового споживача. Надходження літератури, що мало використовується у державні бібліотеки практично закінчилося, розширилися потенційні можливості вибору книжок, з’явилися альтернативні джерела комплектування.

Розглянемо всі вказані аспекти, по можливості, у технологічній послідовності процесів на шляху книги від видавництва до бібліотеки.

загальновідомо, що тільки належним чином сформований фонд в змозі забезпечити реальний доступ до книги, задовольнити інформаційні потреби різних соціальних прошарків суспільства. При цьому мова йде не тільки і не стільки про національні та інші великі бібліотеки, скільки про загальнодоступні регіональні, міські, районні й сільські. Нижче ми приводимо деякі дані аналізу тієї частини книжкового потоку, який є основою комплектування масових бібліотек (анализ проведений за скороченим комплектом друкованої картки РКП на книжки).

В загальному потоці галузевих та художніх видань середньорічний їх обсяг складає відповідно 49,2 % та 50,8 %, що в цілому корелює зі структурою книговидачі у загальнодоступних бібліотеках. По комплексу художньої літератури щорічно фіксується більше 1000 найменувань, що видані накладом до 100 тис. пр., та більше 1400 найменувань – накладом вище 100 тис. пр. Переоважає (56 %) наклад в інтервалі від 50 тис. до 100 тис. Лідирують тут недержавні видавництва. Їх частка складає 75 % репертуару літературно-художніх творів, а на державні – тільки 24 %. Це сприяє, на наш погляд, великій жанровій, тематичній й ідейній різноманітності репертуару. Однак тільки п’яту частину з видаваємої художньої літератури можна віднести до розряду ядерної; при цьому російська література та література народів Росії складає лише 30 %. В той же час значно збільшилась кількість перекладних книжок (70 % річного об’єму художньої літератури). Немає жодної промислово розвинутої країни, де б зарубіжна белитристика переважала над вітчизняною. Перекладають в основному з французької та англійської мов, перевага надається не класиці, а низькопробним романам та детективам. Часто-густо книжки характеризують низьке поліграфічне виконання й погану якість перекладів.

Що ж стосується самої зарубіжної літератури, то закономірно розширення кола бібліотек, що її придбають, збагачення репертуару закордонних видань, що поступають у регіональні УНБ. В середньому у 1994 р. питома вага літератури на іноземних мовах зросла на 13 % у порівнянні з 1980 р. Комплектування іноземної літератури у ЦБ регіонів стає різноманітнішим за тематикою та мовами. Але придбання закордонних журналів залишається проблематичним, подарунки культурних центрів окремих країн (Франція, Німеччина) завдання не вирішують.

Характеристики

Тип файла документ

Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.

Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.

Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.

Список файлов реферата