qqq (708068), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Процес підготовки й прийняття законів про місцеві ОП та бібліотечну справу розпочався достатньо активно, хоча і з деяким запізненням. У проекти законів і постанов виконавчої влади закладається захист коштів на комплектування, введення податкових пільг для колекторів та інших книготоргівельних фірм, що займаються комплектуванням бібліотек. Вузловий момент – сполучення контролю за доставкою місцевого обов’язкового примірника з передачею інформації про видання в систему “Books in print”. На наш погляд, цю функцію може ефективно здійснювати регіональна УНБ як найбільш зацікавлена установа. Залучення у процес ЦБ регіонів у якості організаторів потоку інформації допомогло б і у поповненні основних фондів національних бібліотек країни, що отримують загальноросійський комплект ОП. Назріла необхідність надання регіональним УНБ статусу книжкових палат, як у більшості національно – територіальних утворень Росії. Подібна міра теж повинна бути закріплена законодавчо, щоб забезпечити ЦБ – КП регіону можливість контролювати, в своїх же інтересах, доставку ОП зразу й до Російської книжкової палати.

Додаткова проблема – доставка замовленої літератури у регіони. ЦКНБ, що взяв на себе цю функцію, поки обмежується колом УНБ – одержувачів платного ОП й пропанує доставку поштою, що не завжди задовольняє бібліотеки. Поштові витрати можуть згасити переваги від системи в цілому. Для багатьох більш вигідні конкретні перевезення. Вихід безпосередньо на видавництво чи книготоргівельну фірму передбачає можливість самовивозу.

У найближчому п’ятеріччі слід очикувати стабільного зростання фондів у цілому й по всім типам бібліотек, особливо у регіональних УНБ, а також повільного зростання фондів у мережі державних бібліотек – філій ЦБС. Загальний річний коефіцієнт збільшення прогнозується рівним 0,386 %, для регіональних УНБ – 2,207 %. Темпи зростання книговидачі будуть відставати від зростання фондів й складуть: для державних масових бібліотек приблизно 0,531 % на рік, для регіональних УНБ – 0,469 %. У складі нових надходжень збільшиться питома вага документів на оптичних дисках. Покращаться користувацькі характеристики цього виду носіїв, що має велике економічне значення (формування великих масивів документів, не дивлячись на обмежені можливості книгосховищ). Оптичні диски відкривають також перспективи для створення національної системи страхових фондів.

У наших бібліотеках нараховується до двох десятків видів носіїв інформації. Суттєво збільшилася частка грамплатівок та слайдів, головні бібліотеки регіонів намагаються придбавати аудіо- та відеокасети, дискети, компакт-диски (курси іноземних мов, образотворче мистецтво, класична музика, енциклопедії, звіти, реферативні видання, депоновані праці, ігри та ін.). Все це покращує привабливість фондів регіональних УНБ для користувачів. І все ж частка інформації на нетрадиційних носіях у тих же регіональних УНБ становить в середньому 1,6 %, а видання на CD-ROM складають взагалі мізерну частку – 0,0004 %, хоча поточне комплектування документами на CD-ROM дозволило б бібліотекам заощадити величезні площі. Якщо на CD-ROM перевести різні види технічної літератури, описи винаходів, образотворчі видання, карти, ноти, більшу частину журналів і газет, що зберігаються у бібліотеках, можна буде вивільнити приблизно 62 % площі книгосховищ.

Зразу ж постає питання: що робити з оригіналами видань, які будуть переведені на CD-ROM ? Частина з них залишиться у депозитаріях, частина може бути взагалі виключена з бібліотек. Але є пам’ятки культури, переведення яких на нетрадиційні носії означає лише створення страхового фонду у відповідності з програмою “Пам’ять Росії” та не звільняє бібліотеки від проблем, що пов’язані зі збереженням безцінних оригіналів. Тому особливо важливо вирішити питання про фінансування цієї роботи. Відмітимо, до речі, що необхідно заохочувати придбання бібліотеками коштовних видань з мистецтва (за умови цільового виділення коштів) як найбільш довговічних за критеріями культурно – історичної цінності та “старіння”, що не мають “дублів” у вітчизняному книговиданні, в тому числі на електронних носіях; видатних творів зарубіжної енциклопедистики.

Які переваги видань на оптичних дисках ? Це:

• нові можливості пошуку інформації (його можна ввести за авторами, словами з заголовку, предметним рубрикам, джерелу публікації та іншим параметрам);

• можливість включення до тексту видання рухомих кольорових ілюстрацій, музичних кліпів;

• компактність збереження (інформація з одного компакт-диску, при перенесенні на папір, розташовується на двох полицях);

• економічна ефективність (наприклад, сукупна вартість річної підписки на 21 журнал складає більше 12 тис. доларів, в той час як оптичні диски, що їх комулюють, коштують біля 5 тис. доларів);

• необхідний матеріал можна зразу ж роздрукувати на прінтері чи перенести на дискету, а не переписувати від руки;

• інформація на нетрадиційних носіях швидше доходить до читача, при цьому заощаджується настільки дефецитний папір;

• видання джерел інформації на CD-ROM дозволяє ефективно вирішити проблему додаткових тиражів, а у бібліотеках організовувати централізоване докомплектування.

При формуванні фондів аудіовізуальних матеріалів потрібно буде вирішити ряд суттєвих проблем. Компакт-диски потребують “додатку” – персонального комп’ютера та спеціального дисководу. Строк використання оптичних дисків з записаною інформацією – від 10 до 40 років. Тому їх необхідно періодично оновлювати. Важкою є проблема обліку цих матеріалів. При складанні сьогоднішніх державних стандартів з обліку й бібліографічного опису не приймалися до уваги особливості електронних та оптичних носіїв інформації, в результаті чого їх статистичний облік не відповідає дійсності.

При впровадженні довідкового обслуговування на основі електронних носіїв інформації нашим бібліотекам не слід винаходити свої форми, ігноруючи світовий досвідⁱⁱⁱ та багаточисельні міжнародні служби, вже доступні російським споживачам.

Певні складності пов’язані з удосконаленням структури фондів великих регіональних УНБ, що обумовлені появою в них перспективних форм носіїв інформації. У цій галузі спостерігається певна еволюція поглядів^iv. Виділення фондів, що спеціалізовані по тим чи іншим принципам, розширить можливості використання всього документного зібрання головної бібліотеки регіону. Однак на структуру фондів різних УНБ значний вплив становлять місцеві умови: з одного боку, це ресурси, що маються, з іншого – характер інформаційних потреб користувачів. Діє й суб’єктивний фактор. Співпадаючи з власним розумінням доцільності, УНБ підбирають оригінальні варіанти структури фонду з різним ступенем дрібності ланок, що виділяються.

У сучасних умовах необхідний перегляд традиційної технології формування депозитаріїв. Головне – створення розподілених депозитарних фондів, відхід від традиційних уявлень про них як про концентровані сховища всіх видів документів. Це передбачає посилення довідково-інформаційної роботи, створення єдиної інформаційної системи, чіткої координації діяльності бібліотек. Посилюється роль бібліотек низової, районної ланки, в тому числі, у формуванні фондів місцевих малотиражних, періодичних й аркушевих видань. Необхідно використовувати як канал комплектування вторинний відбір документів з вже сформованих фондів, активно включитись у процес поточного комплектування. Вирішального значення набуває поміркована державна політика цільового фінансування регіональних УНБ – зональних депозитаріїв, а при необхідності їх капітального будівництва.

У межах Федеральної програми “Збереження й використання пам’ятників історії та культури, унікальних історико-культурних й природних територій музейних і бібліотечних фондів” (1993 – 1995) йшла підготовка серії путівників по бібліотекам та небібліотечним документним зібранням Росії. У наступні роки буде здійснюватись видання чотирьох випусків путівників,що охоплювали б бібліотеки Росії від найзначніших до бібліотек районного й міського рівнів й розкривали фонди, довідково-бібліографічний аппарат, послуги, що надаються (ця робота повинна й надалі фінансуватись в рамках федеральної програми).

Проведення комплексу заходів (консервація й реставрація видань, переведення на мікроносії історично цінної літератури, необхідний протипожежний захист, створення системи охорони фондів та ін.) дозволить забезпечити умови для більш активного їх використання на базі нових технологій, бо добре відомо, що доступ до фондів більш широкого кола користувачів вимагає посилення уваги до їх збереженності.

Особливо слід відмітити значення людського фактора. Крім бібліотечного професіоналізму необхідно враховувати ціннісно-моральні орієнтації осіб, що приймають управлінські рішення при комплектуванні, матеріальний добробут і моральне задоволення (в тому числі, потрібність професії бібліотекаря у суспільстві). Про актуальність проблеми і в той же час про її малу розробленість свідчать публікації, що епізодично з’являються^v.

Виходячи з матеріалів вибіркових спостережень, що ми маємо, можна зробити висновок, що особи, що приймають управлінські рішення у галузі комплектування бібліотек, забезпечення збереження фондів та їх доступності для користувачів, є спеціалістами досить високої кваліфікації.

Бібліотекам середньої управлінської ланки – заступники директорів, зав. Відділами та секторами – у більшості своїй мають стаж бібліотечної роботи від 21 року до 25 років й знаходяться у віці 43 – 47 років. Це люди зі сталим світоглядом, сформованою системою моральних настанов, що здатні приймати помірковані та зрілі рішення. До другої категорії управлінців відносяться спеціалісти “нової хвилі” з 11 – 15 річним стажем у віці 33 – 37 років. Частина комплектаторів мають крім бібліотечної, другу вищу освіту (університет чи педагогічний інститут) та, відповідно, володіють широким базисом у галузі культури. Названі фактори навіть в умовах змістовної строкатості книжкового потоку дають можливість кваліфікованого відбору документів у фонд. Однак в результаті поганого фінансування відбувається зуження фронту робіт по комплектуванню й обробці видань, що тягне за собою скорочення штатів. Іншою причиною втрати цінних кваліфікованих кадрів як серед управлінської ланки, так і серед рядових співробітників є вкрай низька заробітна плата. Непрестижність бібліотечної професії у суспільстві призвела до того, що випускники інститутів культури знаходять застосування своїм знанням й здібностям у інших галузях діяльності. Втечка кадрів каталізує утворення важковідновних прогалин у складі фондів, а відповідно, ставить певні бар’єри на шляху до створення повноцінного інформаційного суспільства.

І наостанок. Найближчим часом передбачається збільшення попиту бібліотек на методичне забезпечення управлінських рішень, що торкаються формування документних фондів на місцях. У зв’язку з цим необхідно підтримувати відповідні науково-дослідні розробки як базу оптимізації керівництва формуванням фондів.

Перехід радянської економіки на ринкові умови створює передумову запозичення досвіду інформаційних установ зарубіжних країн, що використовують маркетинг. Це повинно викликати інтерес не тільки у державних установ культури, якими є бібліотеки, але й у інших служб, які будуть працювати на принципах госпрозрахунку.

Сьогоднішня система організації розповсюдження інформації як бібліотеками, так і іншими інформаційними установами, не відповідає світовим вимогам, що в свою чергу, не відповідає зростаючим потребам соціального, науково-технічного й культурного прогресу у СРСР. Адже тільки ЦНБ АН УРСР ім. В. І. Вернадського може використовувати базу даних ІНІСН АН СРСР; ще декілька Пристосовно до бібліотечної справи, дана концепція дозволить при відповідному моніторингу уникнути помилок визначення пріорітетних напрямків розвитку інформаційних ресурсів.

Застосування за кордоном бібліотечно-інформаційного маркетингу дозволяє державним інформаційним службам, таким як наукові, публічні, спеціальні і академічні бібліотеки, досягти часткової самоокупності, фінансової незалежності від інших підрозділів, відшкодування витрат на розробку нових інформаційних продуктів та послуг.

Швидке впровадження у наші бібліотеки сучасної інформаційної техніки та технології, розширення галузей її застосування дозволить створити необхідну базу для впровадження бібліотечно-інформаційного маркетингу, що дозволить більш повно задовольнити попит споживача, а також покращити матеріально-технічну базу бібліотеки.

Для цього бібліотекам необхідно:

• проводити комплексне дослідження інформаційного ринку;

• складати бібліографічні повнотекстові та числові бази даних;

• організовувати роботу зі збору, обробки випадкової інформації;

• організовувати рекламу своїх інформаційних ресурсів;

• давати прогноз на характер інформаційних продуктів та послуг;

• визначати ціноутворення на інформаційні продукти та послуги;

Для успішного проведення цих робіт потрібний корінний перегляд у підготовці бібліотечних кадрів. Робота по підготовці кадрів, що проводиться інститутами культури і бібліотеками України повинна передбачати вивчення та використання маркетингу, а також створення моніторингів як комплексної системи збору, обробки та аналізу науково-технічної, соціально-політичної, екологічної та іншої інформації, спостереження, оцінки такої інформації та прогнозування пріорітетних інформаційних напрямків. Підготовка кадрів ускладнюється тим, що це буде вимагати подорожчання учбового процесу та тим, що вища школа поки не працює з установою на перспективу, передбачаючи попит на спеціалістів у даній галузі.

У вирішенні даної проблеми необхідно:

• забезпечити інтеграцію між бібліотеками та вузами, а також між кафедрами усередені вузів;

• підготувати нові підручники та навчальні посібники;

• створити групи з подальшою орієнтацією на управлінську діяльність;

• створити термінологічне забезпечення з курсів і спецкурсів;

розробити та впровадити гнучкий учбовий план підготовки спеціалістів, що дозволяє адаптувати Вивчення репертуару нових надходжень у державні бібліотеки України засвідчує відсутність в їх фондах цінних видань, особливо художніх творів. Це викликано і поширеною політикою вилучення найважливіших видань для стихійного книжкового ринку. Таке положення може бути виправлене лише за умови відновлення і реорганізації “Бібліотечної серії”, пріоритетним її державним фінансуванням, як цілоьвого замовлення для наших закладів. До речі, воно складалося разом з колективами клишнього Держкомпреси й усіх наших видавництв. Спільно визначались, які кращі твори виходитимуть протягом нинішнього року.[14]

Характеристики

Список файлов реферата