32273 (692484), страница 19

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 19)

Договор поставки – договор, по которому одна сторона – поставщик обязуется передать (поставить) в обусловленные сроки (срок) другой стороне – покупателю товар (товары), а покупатель обязуется принять указанный товар (товары) и уплатить за него определённую денежную сумму.

Стороны: хозяйственные организации, граждане Украины, иностранцы и лица без гражданства, осуществляющие хозяйственную деятельность и зарегистрированные в соответствии с законом в качестве предпринимателей.

Поставка товаров без исключения договора поставки осуществляется лишь в случаях и порядке, предусмотренных законом.

Предмет: определённые родовыми признаками продукция, изделия с наименованием, указанным в стандартах, технических условиях, документации к образцам, прейскурантах либо в товароведческих карточках, а также продукция и изделия, определенные индивидуальными признаками.

Срок: по соглашению сторон, если не определён, то считается заключённым на один год.

Договір поставки як різновид договорів на реалізацію майна, що найбільше подібний до договору купівлі-продажу, є консенсуаль-ним, оплатним та двостороннім. Проте договір поставки має кваліфікуючі ознаки, що дозволяють відрізнити його від інших видів договорів цієї групи, насамперед, від договору купівлі-продажу:

1) Суб'єктний склад договору поставки - сторони в договорів - учасники господарських відносин, при цьому постачальник повинен бути суб'єктом господарювання, що професійно здійснює виробництво та/або реалізацію відповідних товарів; покупцем може бути інший суб'єкт господарювання або інша організація, що застосовує цей договір для матеріально-технічного забезпечення своєї статутної (основної) діяльності;

2) Цільова спрямованість договору поставки завжди є господарською, не пов'язаною із особистим, домашнім або іншим подіб ним споживанням; мета договору - забезпечення господарських потреб учасників господарських відносин (для виробників продукції та суб'єктів торговельної діяльності - щодо реалізації товарів/продукції, для покупців - щодо матеріально-технічного забезпечення своєї основної/статутної діяльності);

3) Об 'єктом договору поставки є продукція виробничого призначення (сировина, матеріали тощо), або товари для продажу на ринку;

4) Моменти укладання і виконання договору поставки не збігаються в часі.

Форма договору поставки. Договори поставки (як і інші господарські договори) укладаються в письмовій формі: у повній - шляхом підписання єдиного документа - та скороченій - шляхом обміну листами, телеграмами, телетайпограмами, телефонограмами, радіограмами чи шляхом прийняття постачальником замовлення покупця до виконання.

Мають бути визначені:

А) Предмет договору;

Б) Строки і порядок поставки;

В) Якість товарів;

Г) Вимоги щодо комплектності товарів;

Д) Порядок виконання;

Е) Порядок приймання поставленої продукції;

Є) Відповідальність за неналежне виконання договору поставки.

75. Понятие и характеристика договора контрактации сельскохозяйственной продукции

Государственная закупка сельскохозяйственной продукции осуществляется по договорам контрактации, которые заключаются на основе государственных заказов на поставку государству сельскохозяйственной продукции.

По договору контрактации производитель сельскохозяйственной продукции (далее - производитель) обязуется передать заготовительному (закупочному) или перерабатывающему предприятию либо организации (далее – контрактанту) произведённую им продукцию в сроки, количестве, ассортименте, предусмотренных договором, а контрактант обязуется содействовать производителю в производстве указанной продукции, принять и оплатить её.

Істотними умовами цього договору, крім вищезгаданих, відповідно до ч. З ст. 272 ГК є:

- види продукції (асортимент), номер державного стандарту або технічних умов, гранично допустимий вміст у продукції похідних речовин;

- кількість продукції, яку контрактант приймає безпосередньо у виробника;

- ціна за одиницю, загальна сума договору, порядок і умови доставки, строки здавання-приймання продукції;

- обов'язки контрактанта щодо подання допомоги в організації виробництва сільськогосподарської продукції та її транспортування на приймальні пункти і підприємства;

- взаємна відповідальність сторін у разі невиконання ними умов договору;

- інші умови, що мають передбачатися Типовим договором контрактації сільськогосподарської продукції, затвердженим у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідальність за невиконання чи неналежне виконання сторонами договірних зобов'язань у формі штрафних санкцій має визначатися сторонами в договорі, проте за найбільш серйозні порушення обов'язковість такої відповідальності і навіть вид та розмір санкцій передбачається в законі.

76. Понятие договора аренды в сфере хозяйствования

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ч. 1 ст. 283 ГК). У користування за договором оренди відповідно до ч. 2 ст. 283 ГК України може передаватися індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості.

Об'єктом оренди можуть бути:

- цілісні майнові комплекси підприємств чи їх структурних підрозділів, тобто господарські об'єкти, що забезпечують завершений цикл виробництва продукції (робіт, послуг), з відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; проте оренда структурних підрозділів державних та комунальних

підприємств не повинна порушувати виробничо-господарську цілісність, технологічну єдність даного підприємства;

- нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);

- інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

Умови договору оренди:

- істотні умови (відповідно до ч. 1 ст. 284 ГК): об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації"); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Сторони договору оренди:

Орендар та Орендодавець

77. Правовое регулирование торгово-биржевой деятельности

Запровадження ринкових засад та форм господарювання в економіку України зумовило широке застосування конкурентних способів укладання господарських договорів на реалізацію майна (у т. ч. цінних паперів як специфічного виду майна) шляхом проведення торгів і, відповідно, спеціалізованих організацій, що здійснюють організаційно-правове забезпечення проведення торгів та надання пов'язаних з цим послуг. Серед таких суб'єктів господарських відносин особливе місце посідають біржі - одна з найстаріших організаційно-правових форм, що використовується для проведення торгів.

Універсальне поняття біржі в господарському законодавстві України відсутнє, оскільки правове становище двох основних видів бірж - фондової і товарної - регулюється різними нормативно-правовими актами - Законом України від 18.06.1991 р. «Про цінні папери і фондову біржу» і Законом України від 10.12.1991 р. «Про товарну біржу». У Господарському кодексі України положення про ці види бірж містяться в різних главах.

Водночас аналіз положень зазначених законів та відповідних положень ГК України дозволяє виділити такі спільні кваліфікуючі ознаки біржі будь-якого виду:

• корпоративні засади створення та діяльності (організація корпоративного типу), що передбачає створення кількома (для фондової - щонайменше 20) особами, які після державної реєстрації біржі набувають статусу учасника біржі; управління біржею за допомогою системи органів, вищим з яких є загальні збори членів біржі;

• спеціальний предмет діяльності, некомерційної за своїм характером,- організація торгів на біржі, зосередження попиту та пропозиції на певне майно (продукцію, товари чи цінні папери), сприяння формуванню їх біржового курсу (шляхом біржового котирування цін на підставі реєстрації цін, що виникають стихійно на окремій біржі з урахуванням укладених біржових угод); збирання й обробка інформації товарів (цінних паперів), що допускаються до торгів на біржі, регулювання біржових операцій (порядку укладення біржових угод);

• заборона здійснювати комерційне посередництво;

• можливість отримання плати за послуги, що надаються біржею за встановленими нею цінами (відповідно до встановленого нею розміру плати) з метою забезпечення основної діяльності й покриття пов'язаних з нею витрат;

• наявність власного майна, що формується за рахунок внесків учасників та інших джерел, передбачених на підставі закону статутом біржі;

• обов'язковість двох локальних документів, на підставі яких функціонує біржа,- статуту біржі та правил біржової торгівлі;

• особливий порядок укладення угод на біржі, що визначаються правилами торгівлі на біржі, а також розгляду спорів, пов'язаних з біржовими угодами.

Узагальнення зазначених ознак дозволяє дати визначення біржі як некомерційної господарської організації корпоративного типу, що забезпечує організацію та проведення торгів на біржі й укладення за результатами торгів біржових угод, а також може надавати за плату пов'язані з основною діяльністю послуги (крім комерційного посередництва).

78. Правовое положение товарных бирж

1. Порядок створення, функції, права та обов'язки

Товарна біржа створюється на засадах добровільного об'єднання заінтересованих юридичних і фізичних осіб, яким це не заборонено чинним законодавством. Так, засновниками і членам товарної біржі не можуть бути органи державної влади та управління, а також державні установи (організації), що перебувають на державному бюджеті.

Заснування товарної біржі здійснюється шляхом укладення засновниками угоди, яка визначає порядок та принципи її створення, склад засновників, їх обов'язки, розмір і строки сплати пайових, вступних та періодичних внесків.

Кожний із засновників сплачує пайовий внесок, розмір якого визначається в укладеній між ними угоді.

Державна реєстрація товарної біржі здійснюється в загальному порядку, встановленому для підприємств (юридичних осіб). З моменту державної реєстрації товарна біржа набуває статусу юридичної особи і відповідно - право здійснювати свою діяльність згідно із спеціальною правосуб'єктністю.

2. Угоди товарної біржі: поняття, види, порядок укладання

Однією з особливостей товарної біржі є порядок укладання на ній угод та вимоги до їх змісту і форми.

Біржовою визнається угода, що відповідає сукупності умов:

а) якщо за своїм змістом вона є угодою на реалізацію майна (купівлю-продаж, поставку, обмін товарів), допущеного до обігу на товарній біржі. Вимоги до біржового товару регулюються правилами біржової торгівлі окремих бірж;

б) якщо її учасниками є члени біржі та вона укладається членами біржі або за їх дорученням біржовими брокерами;

в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

Біржова угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі і за умови такої реєстрації не підлягає нотаріальному посвідченню (щодо угод з нерухомістю). Виконуються біржові угоди поза біржею (товару як такого на біржі немає).

Особливості укладання біржових угод врегульовано ст. 15 «Біржові операції» та ст. 17 «Правила біржової торгівлі» Закону «Про товарну біржу». Детально біржові угоди регулюються Правилами біржової торгівлі, затвердженими біржовими комітетами, а зміст цих угод визначається Типовими контрактами, що їх також затверджують біржові комітети.

79. Порядок заключения, изменения и расторжение хозяйственных договоров

Заключение хозяйственного договора - это встречные договорно-процедурные действия двух или больше субъектов хозяйствования относительно выработки условий договора, которые соответствуют их реальным намерениям и экономическим интересам, а также юридическое оформление договора (предоставление этим условиям определенной формы) как правового акта. Особенностью хозяйственных договоров является то, что при их заключении применяются определенные технико-юридические процедуры, то есть порядок высказывания предложения заключить договор (оферты) и принятие ее (акцепта) в значительной мере формализованный. В ХК впервые в нормативном порядке обобщены и сформулированы общие условия заключения договоров, которые порождают хозяйственные обязательства. В частности, в ст. 179 ХК установлено, что заключение хозяйственного договора является обязательным для сторон, если он основан на государственном заказе, исполнение которого является обязанностью для субъекта хозяйствования в случаях, предусмотренных законом, или существует прямое указание закона относительно обязательности заключения договора для определенных категорий субъектов хозяйствования или органов государственной власти или органов местного самоуправления.

Субъекты хозяйствования, которые обеспечивают потребителей (как субъектов хозяйствования, так и нехозяйствующих субъектов) электроэнергией, связью, услугами железнодорожного и других видов транспорта, а в случаях, предусмотренных законом, также другие субъекты обязаны заключать договоры со всеми потребителями их продукции (услуг). Законодательством могут быть предусмотренные обязательные условия таких договоров. Как установлено ч. 7 ст. 179 ХК, хозяйственные договоры заключаются по правилам, установленными ГК Украины с учетом особенностей, предусмотренных ХК, другими нормативно-правовыми актами относительно отдельных видов договоров. Устанавливая правила заключения хозяйственных договоров, ХК выделяет общий для всех видов договоров порядок их заключение (ст. 181 ХК) и особенности заключения хозяйственных договоров в зависимости от их вида, оснований, места заключения и т.п. (ст. 182-187 ХК). Порядок (процедура) заключение хозяйственного договора делится на ряд стадий, на каждой из которых соответствующая сторона должна совершить определенные действия, установленные законом. 1-а стадия - посылка предложения заключить договор (оферта). Согласно ч. 1 ст. 641 ГК предложение заключить договор (оферта) может сделать каждая из сторон будущего договора, затем проект договора может быть предложен любой из сторон (ч. 2 ст. 181 ХК). Предложение заключить договор должно содержать существенные условия договора и выражать намерение лица, которое она сделала, считать себя обязанной в случае ее принятия.

Характеристики

Список файлов ответов (шпаргалок)