147289 (691840), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Потокове виробництво втілює в собі наступні основні принципи:

• диференціації;

• спеціалізації;

• прямоточності;

• паралельності;

• пропорційності;

• ритмічності.

3.2 Класифікація потокових ліній

Основною ланкою потокового виробництва є потокова лінія, що являє собою сукупність спеціалізованих робочих місць, які розташовані по ходу технологічного процесу і виконують певну його частину.

Класифікація поточних ліній заснована на характерних ознаках, що мають істотний вплив на їх продуктивність і організаційно-технічну особливість, а також відображаючих не тільки загальну сутність явищ, але і характерні особливості вагоноремонтного виробництва. (рисунок 3.1).

Рисунок 3.1 – Схема класифікації потокових ліній

3.3 Розрахунок основних параметрів потокової лінії

Параметрами потокової лінії називаються показники, що характеризують організаційно-технічний режим роботи лінії в часі і просторі.

Вихідним параметром при проектуванні потокової лінії у вагоноремонтному цеху є такт потокової лінії (r_пл) – інтервал часу, через який періодично здійснюється постановка вагона, що ремонтується на технологічну позицію.

Теоретичний такт потокової лінії , год,

,(3.1)

де N_в – запланована програма ремонту вагонів, ваг;

к_в – кількість вагонів на одній технологічній позиції, к_в=2 ваг.

год/ваг.

Технологічний такт , год,

, (3.2)

де t_р - тривалість робочого ходу конвеєра, год.

Крок конвеєра , м,

,(3.3)

де – довжина вагону, що знаходиться на потоковій лінії, =14,62 м;

– середня відстань між технологічними позиціями, = 3 м;

м.

Тривалість робочого ходу конвеєра , год,

,(3.4)

де V_к - швидкість руху вагона, V_к =2 м/хв.

хв.=0,15 год.

год/ваг.

Темп потокової лінії , ваг/год,

(3.5)

Щільність робіт ,роб.,

,(3.6)

де - трудомісткість робіт, =5 чол.-год;

- кількість технологічних позицій потокової лінії, = 2 позиції

роб.

Необхідна кількість потокових ліній , п.л..,

. (3.7)

п.л.

Приймаємо кількість потокових ліній .

Фактична програма ремонту вагонів з урахуванням отриманих параметрів потоку, , ваг.,

(3.8)

ваг.

Фронтом роботи цеху або дільниці називають певний простір, на якому містяться обєкти ремонту, обладнання, запас вузлів та деталей і т.і.

У вагоноремонтному виробництві фронт роботи вимірюється в одиницях вагонів (вузлів), що ремонтуються одночасно. Слід розрізняти загальний фронт роботи підприємства (цеху, дільниці або відділення) і фронт роботи потокової лінії.

Фронт роботи потокової лінії ,

. (3.9)

Фронт роботи цеху ,

. (3.10)

Маючи на увазі, що впровадження потокового методу навіть на вже існуючому підприємстві потребує проведення реконструкції виробництва виникає необхідність розрахунку просторових параметрів цехів та дільниць.

Довжина потокової лінії , м,

(3.11)

де – довжина ремонтної позиції, м.

Довжина ремонтної позиції , м,

.(3.12)

м.

м.

Довжина цеху (дільниці), де встановлюється потокова лінія, , м,

, (3.13)

де – відстань від торцевої стінки до осі зчеплення крайнього вагона, = 3 м;

– довжина дільниць для розміщення візків, що викочуються (підкочуються),

= 6 м;

_в – кількість позицій, де відбувається викочування (підкочування) візків, _в = 0.

м.

Приймаємо =78 м.

Ширину цеху (дільниці) визначають за формулою:

,(3.14)

де – відстань між осями двох суміжних колій, =7м,

– відстань від осі колії до крайньої поздовжньої стінки, =5м.

м.

Приймаємо =12 м.

Основна площа цеху , м²,

.(3.15)

м².

Допоміжна площа цеху , м²,

, (3.16)

де – коефіцієнт, який враховує норму допоміжної площі, = 0,1.

м².

Загальна площа цеху , м²,

. (3.17)

м².

Питома вага загальної площі цеху на один відремонтований вагон , м²/ваг,

. (3.18)

м²/ваг.

3.4 Синхронізація технологічного процесу ремонту платформи на потоковій лінії

Незмінною умовою надійності роботи потокової лінії є стабільність її ритму, що досягається суворим узгодженням продуктивності обладнання і праці на окремих робочих місцях і на всіх позиціях потокової лінії, у результаті чого на кожній позиції забезпечується рівність або кратність тривалості операції і такту (синхронізація).

Відхилення часу виконання операції на позиції потокової лінії від такту повинно бути найменшим і не виходити за межі %.

Міра погодження (синхронності) часу виконання операції на позиції з тактом потокової лінії характеризується коефіцієнтом синхронізації, що визначає відношення часу операцій, яке приходиться на одного робочого, до такту потокової лінії.

Коефіцієнт синхронізації визначається за формулою:

. (3.19)

Узгодження операцій по часу вважається правильним, якщо = 1.

Якщо >1, то позиція перевантажена, якщо 1, то позиція недовантажена.

Синхронізація може бути досягнута декількома способами:

а) простим дробленням або округленням операції;

б) механізацією трудомістких робіт;

в) організацією на потоковій лінії додаткових робочих місць;

г) зміною технологічного процесу.

Розраховуємо коефіцієнт синхронізації для першої позиції:

;

Розраховуємо коефіцієнт синхронізації для другої позиції:

;

Згідно результату розрахунку питомої ваги загальної площі цеху на один відремонтований вагон який отримали у цьому розділі та розрахунків робимо висновок, що площа цеху використовується доцільно. А розрахувавши коефіцієнт синхронізації бачимо, що всі операції на поточних лініях узгоджені по часу.

4. Промислово-виробничий персонал та його розрахунок

Робітників вагоноремонтних підприємств можна поділити на промислово-виробничий персонал, зайнятий безпосередньо виробничою діяльністю і обслуговуванням виробництва, і персонал непромислових підрозділів, зайнятий у житловому і коммунальному господарствах підприємства, у сфері культурно-побутового та медично-санітарного обслуговування, у дитячих яслах і садках, у школах та інших навчальних закладах, у підсобних господарствах.

В залежності від характеру виконуємих функцій виділяються наступні категорії промислово виробничого персоналу: робочі, інженерно-технічні працівники (ІТП), розрахунково-конторський персонал (РКП), молодший обслуговуючий персонал (МОП).

В залежності від виконання основних чи допоміжних виробничих процесів робочі поділяються на основні та допоміжні. Як основні так і допоміжні робочі групуються за професіями і спеціальностями, а також за кваліфікаційними розрядами.

ІТП здійснюють функції загального управління і технічного керування. Ця група складається з керівників (начальник підприємства, начальники цехів, дільниць, відділів, бюро), фахівців (інженерів та техніків різноманітних професій і фахів).

До РКП відносяться розрахунково-бухгалтерський персонал, діловоди та інші.

До МОП відносяться: робітники по догляду за службовими приміщеннями (двірники, прибиральники), обслуговуванню робочих і службовців (гардеробщики).

Вхідними даними для розрахунку потреби у виробничих робочих є пронормований технологічний процес і виробнича програма.

Явочну чисельність основних робочих визначають за формулою:

(4.1)

де F_н - номінальний фонд робочого часу робітника за рік, год;

K_н - коефіцієнт виконання норми, K_н=1,2;

Q_в - нормативні витрати часу на один виріб, Q_в =5 люд. год.

,(4.2)

n_р.д. – кількість робочих днів за рік, дн.;

n_зм – кількість змін за день, n_зм=2;

t_зм – тривалість зміни, t_зм =8 год.

,(4.3)

Д_. – загальна кількість днів за розрахунковий період, Д = 365 днів;

– кількість офіційних вихідних, n_вих= 124 дні;

– кількість офіційних святкових днів, n_св= 11 днів;

- кількість днів відпустки, =28 днів.

дні.

год.

Облікову чисельність основних робочих визначають за формулою:

(4.4)

де К_об - коефіцієнт, що враховує співвідношення облікового і явочного фонду часу одного робітника в рік, К_об = 1,2.

Облікова кількість робітників тобто ті, що знаходяться в штаті ВРП, більше явочної. Це робиться для того, щоб можна було підмінити працівників, що знаходяться в чергових відпустках, відсутніх через хворобу і ін.

Розрахунок кількості допоміжних робочих ведеться по нормативах у відсотках до облікової кількості (15%) або по диференційованих нормах обслуговування. Отже, облікову чисельність допоміжних робочих визначають за формулою:

(4.5)

де К_доп - коефіцієнт, що враховує співвідношення допоміжних робітників до основних, К_д=0,15.

Кількість ІТП, чол.,

(4.6)

де К_ІТП, - коефіцієнт, що враховує співвідношення ІТП до основних робочих,

К_ІТП =0,06.

Кількість ОКП, чол..,

(4.7)

де К_ОКП - коефіцієнт, що враховує співвідношення ОКП до основних робочих,

К_ОКП =0,06;

Кількість МОП, чол..,

(31)

де К_МОП - коефіцієнт, що враховує співвідношення МОП до основних робочих

К_МОП=0,03.

Згідно розрахунків для цеху правки вагонів призначаємо:

- інженерно-технічних працівників - один начальник цеху,

- для обчислювально- конторського персоналу призначаємо одного нормувальника,

- для молодшого обслуговуючого персоналу – одного прибиральника.

5. Системи та форми оплати праці робітників

Заробітна плата – це грошове вираження частини національного доходу (фонд споживання), що надходить в індивідуальне споживання робітників у відповідності з кількістю і якістю витраченої праці.

Характеристики

Список файлов курсовой работы