143635 (691720), страница 9

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 9)

Безумовними лідерами, як по абсолютній кількості хворих наркоманією, так і у відносних показниках на 10 тисяч населення є промислово розвиті області сходу, південно-сходу і півдня України: Дніпропетровської, Миколаївської, Одеської, Запорізької, Донецька області (33,84; 29,9; 25,61; 18,71; 16,19 на 10 тисяч населення відповідно). Поширеність наркоманії у цих областях у 3-7 разів вище, ніж у Харківській області. Так, наприклад, одна Дніпропетровська область протягом уже 7 років забезпечує п'яту частину загальнодержавного приросту числа хворих наркоманією. Харківська область на їхньому тлі виглядає благополучної: 5,07 на 10 тисяч населення на 31.12.98 р.

Цей показник один з найнижчих на Україні і є 19-й серед 27 адміністративних одиниць України. Кількість хворих наркоманією, що складаються на обліку в наркологічній службі, залежить, насамперед, від двох показників:

1) знову виявлених хворих, що беруться на облік, і від

2) знятих з обліку в зв'язку з видужанням, зі смертю, або зі зміною місця проживання.

Необхідно відзначити, що захворюваність і, отже, поширеність наркоманії залежить в основному від загальної соціально-економічної обстановки в країні, і лише в незначному ступені від діяльності наркологічних служб [3], від яких, однак, багато в чому залежить виявлення хворих наркоманією, зняття їх з обліку по видужанню або в зв'язку зі смертю [11].

Показниками, що безпосередньо відбивають діяльність, наркологічних служб регіонів є: розгорнуті наркологічні потужності й ефективність їхньої роботи.

По забезпеченості ліжками наркологічного профілю область займає 9 місце (2,2 ліжка на 10000 жителів), тобто відноситься до групи областей з найбільш розвиненою стаціонарною наркологічною службою. До цієї групи відносяться області з розвиненою промисловістю, включаючи Київську область. Виключенням з цього правила є м. Київ, де забезпеченість населення наркологічними ліжками майже в 3 рази нижче (0,8 на 10000 населення).

Ефективність роботи наркологічної служби оцінюють по багатьом параметрам, у тому числі по:

1) кількості хворих у стані ремісії на кожні 100 зареєстрованих хворих (ремісія 1-5 років);

2) кількості хворих, знятих з обліку в зв'язку зі смертю і виліковністю на кожні 100 зареєстрованих хворих.

3) кількості хворих, знятих з обліку по видужанню на кожні 100 зареєстрованих хворих.

В усім світі ефективність лікування наркоманії низька. Невисока вона й в Україні. Однак і в цій об'єктивно складній ситуації задача наркологічної служби полягає в тому, щоб досягти максимуму можливої ефективності. По всіх трьох згаданим вище параметрах (див. табл.4-6) Харківська область входить у групу областей з найвищою ефективністю лікування (4-7 місця).

Остання обставина прямо зв'язана з тим, що в Харкові розташовані ведучі наукові установи України в області наркології. Це, насамперед, Український НДІ клінічній і експериментальній неврології і психіатрії і кафедра наркології Харківського інституту удосконалення лікарів. Проведений аналіз переконує в тім, що наркологічна служба Харківської області є в Україні однієї з найефективніших.

У зв'язку зі смертю в Харківській області було знято з обліку в 1999 році 1294 наркологічних хворих, що є одним з найнижчих показників по Україні, що також свідчить про ефективність роботи наркологічної служби.

Таблиця 3.4 Поширеність наркоманії по регіонах України.

Від 0 до 3,0 на 10 тис. Населення	1 Харківська обл.	7 Київська обл. і м. Київ
Від 3,0 до 6,0 на 10 тис. Населення	2 Сумська обл.	8 Запорізька обл.
Від 6,0 до 9,0 на 10 тис. Населення	3 Полтавська обл.	9 Миколаївська обл.
Від 9,0 до 12,0 на 10 тис. Населення	4 Дніпропетровська обл.	10 Одеська обл.
Від 12,0 до 15,0 на 10 тис. Населення	5 Донецька обл.	11 АР Крим
Від 15,0 до 18,0 на 10 тис. Населення	6 Луганська обл.	12 Закарпатська обл.

Необхідно відзначити, що темп розвитку епідемії різко збільшився в 1991 році. Тоді, коли в країні почався практичний перехід до нових форм господарювання і суспільного устрою, що, як відомо, супроводжувалося різким зниженням життєвого рівня значних мас населення, девальвацією і руйнуванням колишньої системи цінностей і іншими несприятливими процесів у суспільстві. Справедливість цього спостереження підтверджує той факт, що перелом 1991 року в темпах розвитку епідемії відбувся в основному за рахунок знову таки промислово розвинутих областей, де зазначені вище негативні суспільні процеси придбали особливу гостроту через різкий спад промислового виробництва. Ці процеси знайшли відображення й у Харківській області (табл.3.5).

Таблиця 3.5Динаміка поширеності наркоманії серед населення м. Харкова і Харківської області в 1989-1999 р.

Роки	Поширеність наркоманії, зареєстрована наркослужбою
	Чол.	Приріст до попереднього року в %
1999	1593	4,5
1998	1524	7,0
1997	1417	2,8
1996	1378	5,0
1995	1313	13,8
1994	1154	24,1
1993	930	13,6
1992	819	12,3
1991	729	15,7
1990	630	7,3
1989	587	-

У традиційно аграрних областях з 1989 по 1998 р. захворюваність наркоманією і токсикоманіями не змінилася і залишалася на відносно низькому рівні. Зареєстрована захворюваність усіма видами наркоманії склала в області 0,87 на 10000 населення. По цьому показнику Харківська область зайняла 20-те місце серед інших областей України.

Таким чином, захворюваність наркоманією в області була набагато нижче, ніж у всіх інших областях з розвинутим промисловим виробництвом і обласними центрами - мегаполісами, включаючи Київ. Більш того, захворюваність наркоманією в Харківській області була навіть нижче, ніж у деяких областях з переважним розвитком аграрного сектора й обласних центрів з населенням до 1 млн. жителів (Сумська, Полтавська, Житомирська, Чернігівська).

В Україні меншу захворюваність наркоманією мають тільки області західного регіону (Закарпатська, Чернівецька, Тернопільська, Львівська, Івано-Франківська, Вінницька). Найбільш висока захворюваність наркоманією в 1998 р. була в Одеській області - 5,21 на 10 тисяч населення, Дніпропетровської - 4,62, Миколаївської - 4,61, Запорізької - 3,48, місті Києві - 3,45, АР Крим - 3,03, Донецької області - 2,3. Варто пам'ятати, що Дніпропетровська і Донецька області безпосередньо граничать з Харківською областю.

Аналіз ситуації зв'язаної з поширенням наркоманії в Україні показує, що протягом усього періоду спостережень відбувався безперервний ріст захворюваності як по Україні в цілому, так і у всіх окремих її областях. При цьому особливо великий темп поширення епідемії був у промислово розвитих областях сходу і півдня країни.

Харківський регіон знаходиться на північному сході України. На поширення наркоманії в ньому впливають усі викладені вище фактори. Особливістю регіону є його різнорідність. Місто Харків - могутній індустріальний центр. У цілому в регіоні переважає сільське населення. Ряд сільських районних центрів має розвиту промисловість і є великими транспортними вузлами (Куп’янськ, Лозова), деякі райони залишаються "чисто" сільськогосподарськими.

Низькі цифри захворюваності токсикоманіями, як в Україні в цілому, так і в Харківському регіоні порозуміваються повільним формування залежності до токсикоманічним препаратів і труднощами діагностики токсикоманій - відсутність достовірних об'єктивних ознак поза станом сп'яніння і поза синдромом скасування [5]. Звертає на себе увагу той факт, що якщо число хворих, що знаходяться на диспансерному обліку, наркоманів значно перевершує профілактичний облік, то число тих, що знаходяться на диспансерному обліку хворих токсикоманіями значно менше профілактичного обліку.

Це пояснюється тим, що:

1) основна частина осіб, що споживають одурманюючі засоби, що не відносяться до наркотиків, не попадає в поле зору лікарів і, отже, не ставиться на облік;

2) значна частина осіб, що вживають токсикоманічні препарати, рано або пізно пробують наркотичні препарати. Таким чином, включаються в незаконний оборот наркотиків, попадають у поле зору правоохоронних органів, що них ставлять на облік, як споживачів наркотичних препаратів;

Таблиця 3.6 Порівняльні статистичні показники поширення і захворюваності наркоманією і токсикоманієюпо Харківській області й в Україні (31.12.1998 р.)

	Україна		Харківська область
	Абсолютні значення	На 10 тисяч населення	Абсолютні значення	На 10 тисяч населення
1. Наркомани "Д" облік	61063	12,15	1524	5,07
"Профілактичний" облік	21432	4,27	619	2,06
Захворюваність	10644	2,12	260	0,87
Вперше узяті на проф. облік	10960	2,18	446	1,48
2. Токсикомани "Д" облік	943	0, 19	23	0,08
"Профілактичний" облік	2070	0,41	99	0,33
Вперше узяті на проф. облік	1253	0,25	80	0,27
Захворюваність	222	0,04	9	0,03

З табл.3.6 видно, що всі основні показники епідемічного процесу в Харківській області нижчі, ніж середньостатистичні по Україні.

3) наркотичні препарати унаслідок своєї більшої наркогенності, ніж токсикоманічні, частіше і швидше приводять до залежності, тобто хвороби як такий. Співвідношення осіб, що вживають токсикоманічні препарати і знаходяться на профілактичному обліку значно вище, ніж співвідношення осіб, що вживають наркотичні препарати і знаходяться на профілактичному обліку, як споживачі наркотиків. Зловживання аддиктивними препаратами, що не відносяться до наркотичних для досягнення ейфорії найчастіше зустрічається в підлітковому віці в період, якому можна було віднести до "первинного пошукового полінаркотизму" (по В.С. Битенському, 1989) [1, 4, 9]. Через цей етап формування хвороби проходять більшість хворих наркоманією.

У 1999 р. найбільша поширеність наркоманії у Харківській області відзначалася в Лозівському, Красноградскому, Первомайському, Куп'янському, Балаклійскому, Дергачівському, Харківському районах.

Ці райони відрізняються деякими особливостями:

1) мають розвинуту промисловість і є великими вузловими транспортними центрами - Лозівський, Куп'янський, Красноградський, Першотравневий райони;

2) близькі до обласного центра - Харківський сільський район, Дергачівский;

3) близькі до регіонів з високим рівнем поширення наркоманії, мають традиційні тісні економічні, транспортні й інші зв'язки з цими регіонами - Лозівський район, Красноградский райони. Безумовним лідером по кількості наркоманів на 10 тисяч населення є Лозівський район. Безумовно, одним з найважливішим факторів високого рівня поширення наркоманії в ньому з'явилася близькість і тісний зв'язок з районами з високим рівнем наркотизму Дніпропетровською, Донецькою, Запорізькою областями.

Поширеність хворих, що страждають залежністю від психоактивних речовин, різна в районах міста (табл.3.7).

Характеристики

Список файлов курсовой работы