142891 (691495), страница 3
Текст из файла (страница 3)
Активна громадсько-політична діяльність ТУКЗ та Берегівської районної Ради народних депутатів стала головним чинником автономіських домагань угорського населення в кінці 1991 року.
Таким чином, угорці Закарпаття в умовах суспільно-політичної трансформації кінця 80-х – початку 90-х рр. опинились в складній ситуації розвалу СРСР, протистояння місцевої еліти, пожвавлення зв'язків із Угорщиною. Ці взаємопротилежні фактори і зумовили демократичні орієнтації кінця 80-х рр. ТУКЗ на чолі з Ш. Фодо і привели до фактичного згортання цих процесів через домагання автономії області в складних геополітичних обставинах початку 90-х рр.
Товариство угорської культури Закарпаття (ТУКЗ) (м. Ужгород, з цією назвою засноване у 1993 році, статус обласний, діє незалежно від Демократична спілка угорців України), нараховує близько 22 тисяч (за окремими даними до 30 тисяч) членів. Статут ТУКЗ див. [Додаток].
На даний час Товариство очолює народний депутат України XІV скликання Мікловш Ковач. Народився 8 квітня 1967 році у с. Сюрте Ужгородського району Закарпатської області. У 1991 році закінчив Ужгородський державний університет, історичний факультет, Науковий університет ім. Лоранда Етвеша, політолог-історик. У 1990-98 рр. – депутат Ужгородської райради. З 1996 р. – голова Товариства угорської культури Закарпаття. У 1998-2002 р. – народний депутат України 3 скликання.
За своїм юридичним статусом Товариство представляє інтереси усіх угорців України і тому настійливо претендує на отримання і розподіл коштів, що виділяє Угорщина на акції з підтримки угорської національної меншини в Україні [18, с. 135].
Наразі угорська національна меншина має найбільш вагомий потенціал у плані задоволення культурно-освітніх та духовно-релігійних потреб. Отже, ідея територіальної національної автономії початку 90-х рр. в умовах становлення української державності (протягом десяти років незалежності України) еволюціонувала в практичну реалізацію самодостатньої культурно-національної автономії угорців Закарпаття [12, с. 85].
В сучасній редакції програми Товариства угорської культури Закарпаття, викладено ряд концепцій стосовно культурної, політичної та економічної діяльності Товариства. Головним завданням товариства насамперед є і залишається – захист інтересів угорського населення Закарпаття. ТУКЗ є масовою організацією, в яку входять особи різних віросповідань і різних політичних поглядів. Таким чином, Товариство не намагається нав'язати свою ідеологію, воно бажає забезпечити можливість для реалізації різноманітних життєвих цінностей в рамках демократії.
Співробітництво ТУКЗ з Угорщиною є найтіснішим із його зовнішніх зв'язків. Але при цьому воно бере до уваги багато аспектів. Товариство не може пов'язати себе ні з однією партією, ні з одним рухом. Взаємозв'язок з ними не виходить за рамки загальних національних питань. Разом з цим воно не бажає допустити реалізації зовнішніх партійних та інших інтересів в житті Товариства. Виходячи з того, що інтереси закарпатських угорців представляє єдина загальна, організація – ТУКЗ, яка захищає їх інтереси, Товариство підтримує виключно такі прагнення, які служать перспективним інтересам нашого народу.
Товариство намагається встановити зв'язки з іншими угорськими політичними і культурними організаціями у Карпатському регіоні, воно приймає участь у роботі різноманітних узгоджувальних форумів. Товариство підтримує зв'язки з організаціями угорців Заходу, і вважає за важливе виражати свої прагнення і на міжнародних форумах. Як частина угорської нації, Товариство бере на себе роль моста, що об'єднає національності у якості майбутньої європейськості [18, с. 137].
Політична сфера діяльності Товариства в основному обмежена структурою держави, тому вона повинна базуватися на широкому політичному консенсусі, і легалізуватися конституційно, а при її формуванні не можна нехтувати національними аспектами.
ТУКЗ підтримує процес демократизації державного устрою. Умовою для цього є відповідне розмежування гілок влади та побудова відповідної структури установ парламентської системи. В якості складової частини демократичної системи необхідно створити адміністративний і конституційний суди та інститут уповноваженого з прав людини та національних меншин, а також більшу увагу треба приділити безпосереднім засобам демократії.
Щодо організаційного життя Товариства найважливішим завданням є самоорганізація. Роботу Товариства визначає компетентність, фаховість, політична поміркованість, постійний аналіз альтернатив, проведення політичної діяльності адекватно умовам. ТУКЗ підтримує створення, зміцнення і збереження угорських професійних, культурних, благодійних організацій, об'єднань і т. д.
Товариство намагається встановити конструктивні зв'язки з іншими легітимними громадськими організаціями та партіями Закарпатського регіону. Особливе значення придає Товариству зміцнення зв'язків з іншим національними організаціями Закарпаття. Товариство приймає участь у створенні місцевої влади і у її роботі. Виходячи з цього, ТУКЗ має послідовно зберігати своє політичне обличчя, свою безумовну зобов'язанність перед інтересами угорців.
Метою ТУКЗ в його культурно-політичній діяльності є створення самостійної угорськомовної системи установ, заснованої на законах України і на всеугорській культурі, яка включає в себе мережу установ національної культури і освіти.
Основу політики Товариства в області освіти представляє створення системи освіти високого професійного рівня, що об'єднує в собі універсальне і засноване на національних цінностях навчання, яка спроможна на виховання самостійно думаючої, активної, відповідальної особистості. Товариство підтримує створення самостійної мережі угорськомовних дитячих садків і шкіл, а також утворення таких органів, які ними керують. Клопочеться про створення в повному обсязі системи угорськомовної освіти на Закарпатті, включаючи професійні установи (наприклад: підвищення кваліфікації вчителів угорськомовних шкіл), методичні, обслуговуючі центри. Надає допомогу у створенні церковних і приватних навчальних закладів, у відкритті філіалів навчальних закладів Угорщини, у можливості постградуального навчання [30, с. 433].
Одним із основних якісних показників національного існування є сфера користування угорською мовою. Одним із головних завдань Товариства є розширення по можливості цієї сфери у повному обсязі суспільного існування. Це завдання ми можна розв'язати тільки за допомогою створення відповідних правових норм і максимального використання тих можливостей, які надають ці норми. Товариство виступає за відновлення багатомовності в документації, діловодстві, керівництві, у роботі рад, у публічних надписах, у топонімічних назвах, за відновлення історичних назв.
Економічне благополуччя є тією основною умовою, без якої суспільний лад є крихким, а добрі міжнаціональні відносини можуть бути легко розірваними. Звідси слідує те, що радикальна перебудова економіки є спільним інтересом для всіх народностей і національностей України.
В напрямках соціальної політики Товариство вважає за необхідне докласти зусиль для полегшення становища населених пунктів (особливо з угорським населенням) з невигідним розташуванням. Тільки так можна зберегти історично створені громади, зменшити міграцію населення, й особливо переселення молоді у міста. Завдяки цьому на місцях може виникнути сила, яка здатна зберегти і відтворити місцеву культуру.
Виходячи із мети створення добре працюючої системи соціального захисту (приділяючи особливу увагу національним меншинам), треба створити і такі установи, які були би покликані оцінювати соціальне становище населення. Треба підтримувати діяльність церков, об'єднань і приватних осіб, яка спрямована на зміцнення соціальної безпеки через служби милосердя і підтримки.
В галузі медицини і екології Товариство пропонує – вимоги до охорони навколишнього середовища мають входити до різноманітних економічних програм. Потрібно віддавати перевагу тим технологіям, які сприяють збереженню навколишнього середовища. Треба зробити обов'язковою перевірку нових проектів на їх вплив на навколишнє середовище.
Особливо треба наголосити на економіці енергії, на повторній переробці відходів, на вимогах до технічної якості транспорту, на збереженні і перевезенні небезпечних матеріалів. Треба створити сувору систему екологічного оподаткування. Потрібно перевіряти допустиму норму використання хімікатів в сільському господарстві. Треба ввести систематичний контроль продукції.
Необхідно надати перевагу тим програмам розвитку, які діють у напрямку деконцентрації населення, котрі націлені на створення відповідної комунальної інфраструктури, на відповідне якісне і кількісне водопостачання, на зменшення навантаження руху в місцевостях [30, с. 435].
Але на жаль, можливість консолідації цих національно-культурних організацій угорців України у найближчій перспективі видається сумнівною, особливо з огляду на особисту неприязнь та амбіції їх керівництва, а також прагнення стати депутатом Верховної Ради від угорської нацменшини. Обидва ці об'єднання зареєстрували на базі свого членства партії угорців України.
При цьому слід мати на увазі, що сформовані контакти політичних структур України та Угорщини (Соціал-ліберальна коаліція (УР) підтримує тісні зв'язки та контактує з Демократичною Спілкою угорців України (ДСУУ), а права коаліція (УР) – з Товариством угорської культури Закарпаття (ТУКЗ)), що об'єднують відповідно провладні та опозиційні сили, здійснюють вплив на формування ситуації в регіоні [30, с. 437].
Таке позиціонування спричиняє розвиток як позитивних, так і негативних тенденцій. Наприклад, внаслідок розбудови і посилення впливу в суспільно-політичному житті України ДСУУ угорська меншина Закарпаття зайняла більш стриману позицію у відстоюванні своїх інтересів, бо її еліта конструктивно була налаштована до співпраці з органами влади України. Водночас, застосування комплексу заходів Угорщиною щодо підтримки ДСУУ та відповідна переорієнтація місцевих органів влади Закарпаття на посилення співпраці з цією громадською спілкою, спричинили до відкритого конфлікту між чисельними угорськими організаціями краю, підштовхнули ТУКЗ до переходу на опозиційну платформу.
Вагомим чинником впливу на діяльність усіх об'єднань етнічних угорців України є факт їх фінансування праматірною країною за посередництвом Міністерства освіти, Міністерства національної культури і спадщини, Міністерства закордонних справ Угорщини, низки різноманітних угорських фондів шляхом оголошення і впровадження культурологічних, освітніх, гуманітарних та економічних програм.
Аналіз ситуації в цій сфері свідчить, що політичні й фінансові зусилля УР в регіоні спрямовуються на забезпечення домінування в середовищі угорської меншини політично вигідних їй структур. Водночас, суб'єктивізм угорської сторони у підтримці організацій угорців України сприяє конфронтації між різними громадськими об'єднаннями угорців, спричиняє загострення конфліктів між ними, шкодить національним інтересам України.
Урядові й неурядові установи та організації сусідньої країни використовують вироблений роками механізм впливу на діяльність угорських громадських організацій шляхом запровадження різноманітних програм та проектів у місцях компактного проживання етнічних угорців у регіоні, фінансування їх через різні угорські фонди. А саме: ім. Д. Iйеша, ім. Опацойі, «Уй кийзфогаш» («Нове рукостискання») та низки інших, що впродовж останнього десятиріччя стали постійними чинниками угорського впливу на суспільно-політичне життя в регіоні [12, с. 88].
При розробці концепції національної політики країни угорські експерти врахували, що економічний розвиток територій компактного проживання закордонних угорців безпосередньо впливатиме і на процес економічного росту саме Угорщини, а в перспективі сприятиме ефективному проникненню угорського капіталу в Україну.
Офіційний Будапешт виявляє зацікавленість і до соціально-політичних процесів, що відбуваються в Україні. Серед найактуальніших – перспективи вирішення проблеми територіально-адміністративного складу Закарпатської області, трансформація колишньої спеціальної економічної зони «Закарпаття» та можливість її інвестування, підтримка етнічно спорідненого угорського населення за межами краю, питання про можливе створення т.зв. угорського Притисянського району з автономічними ознаками на базі населених пунктів Берегівського, Виноградівського та частково Хустського, Тячівського районів Закарпатської області.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
