Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади формування здорового способу життя

1.1 Вплив сімейного неблагополуччя на здоров`я дітей

1.2 Здоровий спосіб життя і його складові

Розділ 2. Соціально-педагогічна діяльність по формуванню здорового способу життя

2.1 Діяльність ЦСССДМ у напрямі формування здорового способу життя у дітей з неблагополучних сімей

2.2 Програми, спрямовані на формування здорового способу життя

Висновки

Література

Вступ

Актуальність: Серед значимих для людини цінностей одне з ведучих місць займає родина. Однак у реальному житті це не завжди і не усіма усвідомлюється з достатньою глибиною і відповідальністю. І тільки зруйнувавши це вогнище відносного життєвого благополуччя, ми починаємо по-справжньому задумуватися про те, де і які помилки були допущені, чому не удалося зберегти те, що ми так легко втратили і навряд чи зможемо відтворити в тім же виді. Хоча кожна доросла людина більш-менш чітко розуміє, що її сімейне щастя знаходиться в його руках, далеко не всі задумуються про щастя і благополуччя дітей, що виховуються в родинах, якщо, звичайно, це не стосується їхніх власних чад, та й то не завжди. І наслідку подібного відношення до дітей негайно позначаються у вигляді тих або інших відхилень у їх поведінці й особистісному розвитку.

Дотримання здорового способу життя впливає на формування, збереження та зміцнення здоров`я, сприяє інтелектуальному і духовному розвитку особистості, успішному навчанню. Здоровий спосіб життя дитини позитивно впливає на стан її здоров`я, на її духовність, моральні орієнтири, формування певних рис характеру, полегшує переборювання психоемоційних навантажень, стресових ситуацій, що свідчить, у свою чергу, про високий рівень її психічного здоров`я.

Вивченням даної проблеми займалися і продовжують займатися спеціалісти різних галузей науки – це і психологи, і соціологи, і педагоги; серед них найбільш відомі – Л.І.Божович, В.І.Нефедов, М.І.Буянов, А.Е.Личко, Б.В.Алмазів та ін.

Об`єкт дослідження – процес формування здорового способу життя.

Предмет дослідження – форми ы методи організації здорового способу життя у дітей з неблагополучних сімей.

Мета роботи – проаналізувати основні аспекти формування здорового способу життя дітей з неблагополучних сімей.

Основні завдання дослідження:

1. проаналізувати вплив сімей неблагополучних на формування особистості та стан здоров`я дітей

2. розглянути основні аспекти та способи формування здорового способу життя та розглянути можливості допомоги дітям з неблагополучних сімей;

3. проаналізувати напрямки і зміст соціально-педагогічної роботи ЦСССДМ із формування здорового способу життя.

Розділ 1. Теоретичні засади формування здорового способу життя

1.1 Вплив сімейного неблагополуччя на здоров`я дітей

Говорити про сімейне неблагополуччя і просто, і складно одночасно, тому що форми його досить різноманітні, як різноманітні типи і різновиди сімейних союзів. Якщо при явному сімейному неблагополуччі (алкогольна або наркотична залежність одного або декількох членів родини, сімейні конфлікти, насильство і жорстоке звертання з дітьми, асоціально-аморальна поведінка батьків і т.п. ) не виникає сумніву ні в педагогів, ні в громадськості щодо того, що такі родини не можуть успішно справлятися зі своїми основними функціями, насамперед з виховними задачами, створюють десоціалізуючий вплив на дітей, то його сховані форми не викликають особливої тривоги і стурбованості. Зовні респектабельні родини зі схованим неблагополуччям демонструють подвійну мораль, що діти досить швидко засвоюють і роблять законом свого життя.

Якщо говорити про причини сімейного неблагополуччя, то і тут не усі обстоїть просто, як може показатися на перший погляд. Різкі зміни в економіці, політику і соціальній сфері в Україні негативно відбилися не тільки на матеріальній стороні родини, але і на взаєминах між її членами, і насамперед між батьками і дітьми. По-перше, збільшився розрив між життєвими цінностями різних поколінь. По-друге, зріс рівень вимог з боку батьків до своїх дітей в умовах різнорівневого навчання в освітніх школах, гімназіях, ліцеях; і нарешті, по-третє, спостерігається вплив завищених соціальних вимог.

Унаслідок цього зросла напруженість у спілкуванні батьків з дітьми, різко збільшився рівень тривожності вже в початковій школі. З одного боку, батьки не мають у своєму розпорядженні достатній час для виконання виховної функції в необхідному обсязі через додаткове навантаження на роботі, що значно зросла в останні роки. З іншого боку, багато батьків не мають знання, що дозволяють вирішити ту або іншу конкретну проблему, що часто зненацька виникла в сімейних відносинах.

Оскільки в даний час тиск на родину з кожним днем росте і велика його частка приходиться на дітей, має сенс звернути увагу саме на цю категорію українських громадян, що мають потребу в особливому захистові не тільки від соціальних труднощів, але найчастіше і від своїх власних батьків.

Однієї із самих розповсюджених серед неблагополучних є неповна родина. Відсутність повноцінного зразка для внутрішньосімейної соціалізації майже завжди веде до визначених порушень у психічному й особистісному розвитку дитини.

З огляду на різнорідний характер неповних родин, виділені проблеми, що позначаються на психічному стані дитини в розведеній, осиротілій і позашлюбній родині. У наш час кількість самотніх матерів, на жаль, невблаганно росте і тому дуже важливо знати, які труднощі соціального і психологічного порядку очікують матерів-одинаків і їх дітей.

У процесі формування особистості родина відіграє чільну роль: це перша сходинка соціалізації і самосвідомості особистості. Тут дитина здобуває уміння і навички в спілкуванні і людському взаєморозумінні, тут закладається моральний вигляд і відбувається професійне самовизначення.

В історичному плані ми живемо в період, коли всі зовні задані системи цінностей (політичні, економічні, моральні, релігійні й ін.) виявилися фальшивими, немає нічого "святого". Пошук і твердження щирих людських цінностей йде повільно. Від цього найбільше страждають діти.

Безсумнівно, яке б велике місце в розвитку дитини ні займала школа, батьки залишаються першими педагогами своїх дітей і несуть головну відповідальність за їх виховання. Дитина емоційно прив'язана до батьків, його "Я" найтіснішим чином включена в сімейне "Ми." У дитинстві, отроцтві і юності діти засвоюють з родини всі те, що їм буде потрібно на етапі дорослої соціалізації. Яку би сторону розвитку дитини ми не взяли, завжди вирішальну роль на тому або іншому віковому етапі відіграє родина.

Що ж собою представляє процес розвитку дитини в неблагополучній родині? На думку Л.І. Божовича, розвиток особистості дитини - це базисний модус її існування, що включає в себе всі процеси становлення, усю сферу можливого: і плани, і перспективи, і надії, і мрії, і бажання, і побоювання, і страхи, і відчуття погрози. У розвитку будь-якої особистості існують як позитивні, так і негативні, так називані мінусові, фази, коли відносини зі світом збіднюються, тимчасові перспективи звужуються, можливості самореалізації скорочуються Таким періодом у житті дитини може бути перебування в неблагополучній родині.

Життя дитини в більшості випадків копіюється і відбиває від буття дорослого її оточення, тому що в засвоєнні соціального досвіду для нього важливу роль грають імітація й ідентифікація, тобто наслідування поводженню значимих для нього інших людей, що веде до прийняття їхніх цінностей, установок, норм і образів поводження. Якщо поруч - неблагополучне середовище. де відсутня система життєвих цінностей і дитина росте сам по собі, те дуже незабаром він підхоплює всієї її хвороби. Хвороби, джерелом яких є відсутність щирих людських цінностей, називаються по-різному, аморальність, цинізм, моральний розклад, соціальна занедбаність... Остання відбиває байдужність суспільства до долі тих, хто сьогодні особливо потребує допомоги і підтримки, - до неповнолітніх дітей. Не по своїй волі вони ростуть у родинах наркоманів, алкоголіків, повій, токсикоманів, у псевдоблагополучних родинах. Їхні батьки - це люди, хворі фізично або морально. На думку В. І. Нефедова [8], діти не народжуються поганими, але стають такими, якщо перед їх очима - щоденний дурний приклад батьків. Вони нічого не забувають, а якщо забувають слова, те все-таки залишається глибокий слід у душі. І з цих слідів "формується фундамент душі" дитини.

Позиція стосовно соціально запущеної дитини з неблагополучної родини обумовлюється численними складовими:

1) визначенням своєї класифікації неблагополучних родин; появою в ній таких типів родин, що стають неблагополучними через нездоров'я самої дитини, а потім руйнують її психічний стан;

2) виділенням симптомокомплексу психологічних і психопатологічних особливостей, що обумовлюють надмірне реагування дітей на сімейне неблагополуччя;

3) впливом сімейного неблагополуччя на дитину, схильної до загостреного реагування на всілякі несприятливі фактори.

Неповноцінна родина однозначно не займається вихованням дітей - тут діти бездоглядні.

На думку М.І. Буянова, "різні бувають родини, різні зустрічаються діти, так що тільки система відносин "родина - дитина" має право розглядатися як благополучна або неблагополучна" [4].

Неблагополучна для дитини родина - це не синонім асоціальної родини. Звичайно, родина п'яниці або родина наркомана для будь-якої дитини буде неблагополучною, але поняття неблагополуччя варто розглядати в співвідношенні з конкретною дитиною, на кому це неблагополуччя відбивається. Для однієї дитини родина може бути підходящої, а для іншої ця родина стане причиною значних переживань і навіть психічного захворювання. Душа маленької людини дуже ранима і вимагає постійної уваги. Протест дитини виражається в бродяжництві, самовільних виходах з будинку, виборі небажаних друзів, появі різних видів залежностей, протиправних діях. Якщо родина проводить дитині необхідних життєвих "щеплень", то вона легко набуває форми порушеної поведінки: озлобленість, відсутність самостійності, схильність до пияцтва, соціальної пасивності.

У сучасній психолого-педагогічній науковій літературі існує кілька класифікацій неблагополучних родин. Ці класифікації в основному не суперечать, а доповнюють одна одну. Л.С. Алексєєва розрізняє наступні види неблагополучних родин: конфліктна, аморальна, педагогічно некомпетентна й асоціальна родини. Г.П. Бочкарєва виділяє види родин, в основу змісту яких покладені переживання дитини: 1) родина з неблагополучною емоційною атмосферою, де батьки не тільки байдужі, але і грубі, неповажні стосовно своїх дітей, принижують їх волю; 2) родина, де відсутні емоційні контакти між її членами, де має місце байдужність до потреб дитини при зовнішнім благополуччі відносин. Дитина в такій родині прагне знайти емоційно значимі відносини поза родиною; 3) родина з нездоровою моральною атмосферою, де дитині прищеплюються соціально небажані потреби й інтереси, йде залучення дорослими в аморальний спосіб життя.

З.В. Баерунас виділяє варіанти виховних ситуацій, що сприяють появі неадекватної поведінки. А.Е. Личко відзначає чотири неблагополучні ситуації в родині: 1) гіперопіка різних ступенів; 2) гіпоопека, що нерідко переходить у бездоглядність; 3) ситуація, що створює "кумира" родини; 4) ситуація, що створює "попелюшок" у родині. Б.Н. Алмазів виділяє чотири типи неблагополучних родин, що сприяють появі "важких" дітей: 1) родини з недоліком виховних ресурсів; 2) конфліктні родини; 3) морально неблагополучні родини; 4) педагогічно некомпетентні родини. М.Раттер [10] серед обставин, що сприяють появі "важких" дітей, відзначає сімейні травми: конфлікти в родині, недостатність любові батьків, смерть одного з них, батьківську жорстокість або просто непослідовність у вихованні, перебування в дитячому будинку і т.д. М.І.Бешкетників [5] визначив наступні типи родин: гармонічна, що розпадається; родина, що розпалася; неповна; повні деструктивні; псевдосолідарна. На думку І.В.Козубовської [8], об'єктами уваги психологічних служб школи в першу чергу повинні стати родини з несприятливими умовами виховання дітей:

- соціально-демографічними (неповні, багатодітні, батьки розводяться й ін.);

- матеріально-побутовими (малозабезпечені, безробітні й ін.);

- медико-соціальними (батьки-інваліди, алкоголіки, наркомани, психічно хворі й ін.);

- психологічний і соціально-педагогічними (тривожний мікроклімат у родині, емоційно-конфліктні взаємини, педагогічна некомпетентність батьків і ін.);

- соціально-правовими (криміногенний спосіб життя батьків; раніше суджені й ін.).

Різні види депривацій, ступінь їх виразності і тривалість, природні властивості організму дитини, який знаходиться під впливом цих факторів, визначають особливості його розвитку в неблагополучному середовищі родини. На думку дослідників І. Лангмайера, З. Матейчика, Д. Хебба [5], цей стан пов'язаний з такою життєвою ситуацією, де людські психічні потреби не задовольняються досить довгий час. Соціальна депривація, що тісно переплітається з емоційною і сенсорною, приводить до бездоглядності, бродяжництву, ізоляції від психічно здорових людей і появі групи соціально запущених дітей і підлітків.

Спадкоємна і средовая схильність до алкоголю, наркотикам, спадкоємна дегенерація виявляється не тільки в психічних захворюваннях або дебільності, але й у повній емоційній вихолощеності, інакше кажучи, в емоційній тупості, що приводить до соціальної дезадаптації. У суспільстві намічається тенденція росту родин зі спадкоємною дегенерацією: бомжі, злодії, суджені, повії, недоумкуваті. Установи соціального патронажу сьогодні не в змозі вплинути наявними засобами на ці родини.

Фізичний розвиток дитини з неблагополучної родини визначається численними порушеннями його здоров'я, простежуються: травми центральної нервової системи (запалення і струси мозку, порушення у функціонуванні органів зору і слуху); слабкий моторний розвиток (рухове), дефекти й аномалії будови тіла, що грають велику роль у формуванні індивідуальних особливостей характеру дитини, ріст і вага у більшості дітей знаходиться на нижній границі норми через неправильне і нерегулярне харчування, порушення сну, гігієни, хвороб шкіри й ін. Фізіологічний стан дітей виражається також у порушеннях м'язового тонусу, сечовипускання із симптомами, що супроводжуються: безсонням, головними болями, тиками, невиправданою слізливістю. У дітей часто відзначається резидуальне ураження головного мозку, токсична енцефалопатія з розвитком гострих процесів, де є присутнім розірване мислення і несформована мова.

Соціальна позиція дитини підліткового віку визначається небажанням бути схожими на своїх батьків, вони соромляться їх способу життя, відкрито або потай виражають протест. В уявленнях про майбутнє в підлітків з неблагополучних родин переважають девіантні моделі соціалізації. Вони синтезують стиль життя своїх батьків зі способом життя, що йде до нас з екранів телевізорів, рекламних роликів. Це - суміш раціонального й ірраціонального, часом "рожеві мрії" і спосіб життя маргиналів (бомжів, наркоманів і т.д.). На них особливо великий вплив створюють американські фільми про бандитів, кілерів, повій. Не ховаючи цього, вони пишуть про це у творах. У підлітків з неблагополучних родин уже сформовані гедоністичні установки (постійне бажання розважатися, відчувати незвичайний стан, що активно сьогодні підтримується західним кінематографом і суспільною безвідповідальністю). Побутове пияцтво в присутності дітей розглядається як щось природне, характерне для нашої культури і не знаходить в суспільстві гідної протидії. Відношення дітей до цього явища теж позитивне.

Психотравмуюче середовище неблагополучної родини визначає якісно іншу стадію вікового розвитку дитини: пам'яті, уваги, типу темпераменту, розвиненості тих або інших здібностей і т.д. Потребо-мотиваційна сфера, що складає ядро особистості, у дитини з такої родини недостатньо розвинута і до того ж зазнає деформації в негативному напрямку. На думку Л.І. Божовича [6], цим дітям властиво негативне відношення до навчання, що характеризується бідністю і вузькістю мотивів, не сформованістю навчальної діяльності, невміння діяти в пошуку рішень, тривожністю, напруженістю. Пізнавальна сфера цих дітей відрізняється неорганізованістю, а через невміння керувати своєю увагою діти стають імпульсивними. У цілому можна говорити про нерозвиненості пізнавальної сфери цих дітей: відчуттів, сприйняття, пам'яті, мислення, уяви.

Розумовий розвиток дитини, на думку американського дослідника Блума [6], що виріс у неблагополучній родині, відрізняється від його благополучного однолітка розходженням у коефіцієнті розумового розвитку в 20 балів. Для цих дітей характерні елементи сенсорної депривації. Сенсорний голод, що не задовольнявся в родині або школі, у них найчастіше заповнюється яскравими і сильними враженнями вулиці, засобами масової комунікації. Гуркітлива музика сучасних дискотек, енергійні танці, вино, наркотики, дрібне хуліганство дають підживлення формуванню негативної особистості. Проведені вітчизняними (А.В. Запорожець, АН. Леонтьев) і закордонними (Ж. Піаже, Дж. Гібсон, Р. Хелд) психологами дослідження показали величезний вплив образів сприйняття на психіку дитини. Негативні зорові образи зберігаються в пам'яті дітей на довгі роки і, не маючи позитивних образів і позитивних прикладів існування, домінують у свідомості дитини.

Характеристики

Тип файла документ

Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.

Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.

Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.

Список файлов курсовой работы