Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла

Тема: Принципи гармонійної побудови формоутворення костюма

Поряд із формоутворюючими засобами (матеріал, колір, силуетне рішення), існують й інші засоби композиції, які називають засобами гармонізації: пропорції, масштаб, ритм, статика і динаміка, симетрія й асиметрія, контраст і нюанс, колірні гармонії.

Розглянемо основні об'єктивні властивості форми у тектонічному формоутворенні.

Тектонічні властивості форми

Для оцінки естетичних переваг виробів треба вміти аналізувати функціональні, конструктивно-технологічні та ергономічні основи предметів, що впливають на їх форму. На питання, що таке форма, філософи відповідають, що це структура,спосіб існування матерії. Форма в мистецтві - це внутрішня організація - структура художнього твору, створена для найбільш яскравого вираження його ідейного змісту. Форма в дизайні може бути визначена як високо естетичне вираження внутрішньої структури виробу його зовнішній формі,що відповідає призначенню, конструктивно - технологічним характеристикам та ергономічним вимогам.

У дизайні розрізняють три види форми:

• Функціональну чи утилітарну, обумовлену призначенням виробу чи утилітарними вимогами людини.

• Конструктивну, таку, що потребує раціонального використання фізичних і механічних властивостей матеріалів і конструкцій для виконання заданої функції.

• Естетичну, що відповідає потребі зробити виріб красивим, художньо виразним.

Такий розподіл форми є чисто умовним, існують лише різні аспекти розгляду єдиної форми. Однак, відомі приклади, коли кожен тип форми виявляється, ніби у чистому вигляді.

Отже, необхідна форма виробу може бути створена при одночасному виконанні трьох найважливіших вимог: утилітарних, конструктивно-технологічних і естетичних.

Форма наділена рядом специфічних властивостей: об’ємністю, просторовістю, характером руху в просторі, геометричною побудовою, вагомістю, масивністю, щільністю.

Основні властивості форми - просторовість і матеріальність. Матеріальну форму умовно називають об'ємом, тому що об'єм обмежує частину простору визначеної конфігурації і величини. Поверхні, грані, ребра, точки об'єму - це геометричні елементи форми.

Ґрунтуючись на даних характеристиках, можна стверджувати, що основними матеріально-просторовими характеристиками і проявами предметних форм є їх структура і зовнішній абрис форми. Саме матеріально-просторова структура визначає загальний силует і конфігурацію об'єкта, основні пропорції і розміри. Тому роль структури у формоутворенні об'єктів дизайну є провідною, а зовнішньої оболонки та її пластики - супідрядною, але активною і важливою.

Яскраві приклади структурної інформативності, що виявляються у зовнішній формі, дає природа: у текстурі дерева і пластиці – шаруватої; граніту-зернистої; мармуру і текстильних матеріалів - волокнистої...

Для художньо-тектонічної класифікації форм важливі такі показники як загальна конфігурація чи обрисова поверхня; ступінь розкриття чи закритості; співвідношення і розподіл об'ємів (мас) і просторів (порожнечі); змінюваність чи незмінюваність форми у процесі функціонування.

За своєю геометрією і загальною конфігурацією всі предметні форми відносяться до одного з наступних типів: гранні - переважно з плоскими поверхнями (куби, багатогранники, піраміди); скульптурно- криволіні обмежені вигнутими поверхнями (скульптурні, складні за абрисами форми)

Відкриті форми - у тому числі й ажурні, а також форми із світлоогороджуючею поверхнею (квітка, будинок із суцільним остекленням, проект пам'ятника III Інтернаціоналу, Ейфелева вежа.

Закриті форми - з непрозорою поверхнею, що обгороджує, (потяг, блоковий будинок, яйцеподібні форми).

Однорідні - суцільні форми з компактним заповненням усієї внутрішньої частини, обмеженої корпусом (радіо-, телеапаратура, литі пластикові вироби).

Неоднорідні - пустотілі об'єкти, що включають у себе, як обов'язкові, два компоненти: об'єм (масу) і відкритий простір (порожнечу), наприклад, залізничний вагон, житловий будинок.

Незмінні форми - об'єкти, що зберігають у процесі функціонування в основному незмінними свої побудову і зовнішній вигляд (будинок, головні убори, взуття).

Змінювані об'єкти - форми, взаєморозташування частин у яких змінюється в процесі їх функціонування (крісло-ліжко, друкарська машинка, двигун, одяг).

Незамкнуті форми - об'єкти, структура яких дозволяє їх нарощування і розвиток (секційні меблі, будинки з блоків-секцій, бджолині стільники, одяг зі зйомними деталями).

Замкнуті форми - цілком завершені об'єкти, структура яких не дозволяє подальший їх просторовий розвиток (живі об'єкти, переважна більшість машин).

Моноблокові - прості форми, литі чи штамповані вироби (каски, алюмінієвий посуд, крісла з пластмаси, фетрові головні убори і взуття).

Поліблокові - складні форми, що є упорядкованою сукупністю деякого числа компонентів визначеного рівня складності (абсолютна більшість форм).

Комбінаторні форми - структури, у вигляді окремих предметів чи їх груп, що представляють собою упорядковану сукупність однорідних елементів обмежених різновидів (кристалічні й орнаментальні структури, мереживні тканини, ювелірні вироби, трикотажні полотна).

Абсолютна більшість оточуючих нас предметів об'єднує в собі по кілька різних ознак, а отже, і архітектонічних особливостей: наприклад, форма закрита, гранна, неоднорідна, складної, незмінної структури (житловий будинок) чи відкрита, скульптурно-криволінійна, однорідної, змінюваної, складної форми (телефон, надувне крісло).

Тектонічні формоутворюючі елементи композиції

Геометричний вид форми визначається співвідношенням величин вимірів форми по трьох координатах простору, характером поверхні форми, її контурів у цілому і контурів її деталей.

Перше зорове враження від форми випливає зі ступеня її об'ємності, характеру силуету, контурів. Ступінь об'ємності в костюмі виявляється в обмеженому діапазоні і не виходить за межі можливостей людської фігури, як опори одягу. Форми, що наближаються до форми куба чи кулі, виражають найбільшу об'ємність, а форми, що наближаються до витягнутої лінії, прямої чи кривої, виражають найменшу об'ємність.

Об'ємна форма - це границі, у межах яких виявляється силует.

Силует - це площинне зорове сприйняття об'ємних форм, чітко обмежене контуром. По суті, силует є проекцією об'ємної фігури на площині.

Важливого значення набуває силует костюма у зв'язку з розвитком моди, тому що для моди на певному відрізку часу характерні визначені форми і, отже, силуети одягу.

Загалом силует дає можливість визначити характерні зміни моди в костюмі за певний період. Будучи природними границями якої-небудь форми, силует є рамкою, у межах якої вирішується одяг, костюм.

Слід відзначити, що вищевизначені силуетні форми є узагальненими характеристиками форми, так званими знаками-символами. Більшість геометричних форм одягу є поєднанням двох і більше простих геометричних форм. Однакові силуетні форми в костюмі можуть мати різні за характеристиками поверхні.

Поверхні форми, за геометричним характером, можуть бути прямолінійними чи криволінійними; опуклими чи увігнутими; гладкими чи хвилястими; ламаними; ребристими.

Прикладами хвилястої поверхні в костюмі можуть служити волани, рюші, збірки; ламаної поверхні - складки, гофре, плісе.

Лінії, що визначають форму одягу, за своїм характером поділяються наконструктивні та декоративні.

Конструктивні лінії одягу - це, по-перше, контурні лінії його форми і деталей, по-друге, - видимі лінії з'єднання складових частин і деталей форми: шви, витачки, складки, строчки.

Декоративні лінії - лінії різних обробок одягу: рельєфи, строчки, пояси, клапани, хлястики, шнури, сутаж, вишивка.

Лінії одягу мають властивість створювати ілюзію руху, динаміки або стійкості, статики, вони додають костюму різний характер і виразність.

Під величиною і масою форми розуміють ілюзорне, зорове сприйняття ступеня об'ємності, масивності форми, створюване різними її тектонічними характеристиками.

Величину форми одягу варто розглядати як співвідношення величини форми костюма з фігурою людини. При зіставленні ряду форм за величиною спостерігається їх рівність чи перевага за розмірами однієї форми над іншими. У залежності від величини форми знаходять ступінь її об'ємності, легкості чи ваги. Величина форми буде ілюзорно збільшуватися чи зменшуватися при зіставленні великого і малого. Дрібні деталі у великій формі підкреслюють її величину, великі деталі в цілому зменшують величину форми.

Маса одягу визначає зорову вагову кількість форми одягу в цілому. Маса змінюється в залежності від ступеня об'ємності, лінійності форми. Максимальною масою будуть володіти форми, що наближаються до куба, трапеції та кулі.

Маса одягу змінюється також у залежності від ступеня заповнення форми в межах її границь конструктивними і декоративними лініями, деталями й обробкою. Мінімальна маса буде при найбільш розрідженому заповненні форми. Збільшення розмірів деталей (коміра, кишень) візуально зменшує масу костюма та збільшує величину форми.

Зміна маси форми вбік збільшення чи зменшення залежить також від кольору, малюнка матеріалу, з якого вона зроблена. Колір має ілюзію різного ступеня ваги, легкості, а малюнок дає різний ступінь заповнення поверхні форми одягу.

Членування форми. Розглядаючи форму одягу, що складає костюм людини, можна зробити висновок, що вона не монолітна, а складається з цілого ряду частин. Ця розчленованість форми обумовлена залежністю форми одягу від побудови і форми тіла людини, технологічного процесу її виготовлення, властивостей матеріалів, з яких вона виготовляється, вимог художньої виразності.

Форма тіла людини має дуже складну конфігурацію, щоб одягти цю форму, необхідно спочатку зробити розгортку об'ємної поверхні на площині, розкласти її на складові частини. Розгортка одягу, що облягає поверхні окремих частин тіла людини, на ппощині матеріалу, є задачею, яку вирішує конструювання одягу.

Основи конструкції різних видів одягу визначаються його асортиментом і складаються з найменшої кількості деталей (базові форми), що утворюють об'ємні форми.

Членування одягу на складові частини залежить від розмірів, а особливо, ширини матеріалу, з якого він виконується. При вузьких матеріалах можливість виготовлення виробів деяких форм обмежена і навіть неможлива. Членування форми залежить також від технології виготовлення виробу. Існують технології, що дозволяють виготовляти об'ємні форми без членування матеріалу: суцільне лиття, трикотажне, валяльно-войлочне виробництво). Усі ці вимоги до членування обумовлені потребами конструктивного і технологічного характеру.

Але є й інші види членування форми одягу, залежні від вимог та призначення одягу, його художньої виразності. Одяг може підкреслювати фігуру людини чи ховати її недоліки, виявляти природні пропорції тіла людини і їх видозмінювати. Такого роду членування визначають положення лінії грудей, талії, стегон, колін та ін. Так, довжина одягу може залежати як від його призначення, так і від художніх якостей, що додаються йому.

Положення деталей костюма (пояса, хлястиків, кишень, застібок) також залежить від конструктивних і художніх членувань форми одягу.

Засобами членування форми в костюмі є, у першу чергу, конструктивні лінії (низ переду і спинки, низ рукава, лінія вшивання рукава в пройму й ін.), а також різного роду декоративні лінії, шви, строчки, деталі обробки, вишивка, ґудзики...

Членування форми можуть бути двох видів: повне чи суцільне, ілюзорне чи переривчасте. Членування форми одягу може бути спрямоване по вертикалі, горизонталі та діагоналі. Членування по горизонталі додає фігурі статичність, візуально розширює її; по вертикалі - установлює рівновагу фігури, робить її стрункіше, вище. Діагональні членування руйнують рівновагу форми, підкреслюють асиметричність форми одягу, додають їй жвавість, рухливість, динамічність.

Саме сприятливість членування форми найчастіше визначає ступінь її художньої виразності.

Характеристики

Тип файла документ

Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.

Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.

Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.

Список файлов курсовой работы