124295 (689959), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Порівняємо допуск замикаючої ланки з визначеною сумою допусків усіх складових ланок. Якщо 
=
,то допуски усіх ланок назначені правильно. Коли
,то допуск однієї з ланок (коригований) слід визначити додатково.
Встановлюємо граничні відхилення складових ланок (крім ланок із заданими відхиленнями). При визначенні граничних відхилень складових ланок часто користуються координатою середини поля допуску 
і половиною допуску ТАі/2. Граничні відхилення визначають також за технологічними правилами: для розмірів охоплювальних поверхонь (діаметр отвору, ширина паза та інші) відхилення назначають, як для основного отвору Н (
= 0); для розмірів охоплюваних поверхонь (діаметр вала, товщина виступу та інші) відхилення назначають як для основного вала h (
= 0). Для таких розмірів, як глибина отвору, ширина виступу, між осьова відстань граничні відхилення приймають симетричним ± IT/2.
Часто, враховуючи конструктивно-експлуатаційні вимоги, коригують допуски складових ланок так, щоб задовольнялася умова (1.4).
Коли
, то з числа складових ланок визначають коригуючу ланку. Її граничні відхилення визначають за формулою (1.3).
Пзревіряють правильність розрахунку розмірного ланцюга за формулою (1.4).
При розрахунках розмірних ланцюгів із застосуванням положень теорії імовірності визначають число одиниць допуску за формулою:
(1.8)
Для визначення граничних відхилень в розрахунок вводять середнє відхилення, тобто середину поля допуску
, (1.9)
де 
і 
підставляються зі своїми знаками.
Тоді граничні відхилення і-ої ланки
= +
; = - . (1.10)
Аналогічні формули для замикальної ланки:
=
+
; 
= - . (1.11)
Співвідношення між середніми відхиленнями замикального та складальними ланками має вигляд:
=
(1.12)
Приклад 1. Розрахунок детального розмірного ланцюга ступінчастого вала (див. рис. 1.1, ланцюг А). Номінальні значення ланок. :А1=200 мм (збільшувальна), А2=115 мм, А3 =15 мм (зменшувальні), АΔ-замикальна.
Номінальне значення замикальної ланки:
АΔ = А1 - (А2+ А3) = 200 - (115 + 15) = 70 мм.
Визначаємо допуск замикальної ланки по 14 квалітету, тоді 
=740 мкм (СТ РЕВ 144-88). Приймаємо симетричні граничні відхилення
АΔ =70±0,37 мм.
Визначаємо квалітет розмірного ланцюга:
1)число одиниць допуску [формула (1.6)]:
= 740/(2,9 + 2,2 +1,1) = 120 од. допуску;
2)обираємо квалітет за значенням —11 квалітет ( =100 од. доп.).
Визначаємо допуски складових ланок по табл.3.7 СТ СЗВ 145-88 [ 3 ]:
=290 мкм; 
=220 мкм; 
= 110 мкм.
Визначаємо суму допусків усіх складових ланок:
=
= 290 + 220 + 110 = 620 мкм,
що менше допуску замикальної ланки.
Приймаємо допуск ланки А2 по 12 кваттету і зменшуємо його на 10 мкм.
Усі розрахунки зводимо в табл. 1.3.
Таблиця 1.3
| Аіном | і, мкм | ТАі ,мкм | Аі ,мм (прийнято) |
| А1 | 2,90 | 290 | 200H11(+0,290) |
| А2 | 2,20 | 110 | 115h11(-0,110) |
| А3 | 1,10 | 220 340 ІТ11 ІТ12 | |
| АΔ | — | 740 | 70±0,370 |
Визначаємо відхилення складових ланок:
А1 = 200(+0,290), А3=115(-0,110) , АΔ=70±0,370.
Ланка А2 вибрана коригованою. Її граничні відхилення визначаємо по формулі (1.3).
=
-
-
; +0,370=+0,290- -(-0,110); =+0,030 мм.
=
-
-
; -0,370=0- -0; =+0,370 мм.
Допуск другої ланки
= - =+0,370 - 0,030 = =+0,340 мм.
Перевіряємо виконання умови (1.4):
ТАΔ = 0,740 мм; 
= 0,290 + 0,340 + 0,110 = 0,740 мм.
2.2 Розрахунок розмірного ланцюга методом регулювання
При цьому методі необхідна точність замикальної ланки досягається введенням в ланцюг компенсуючої ланки К чи регулюючого пристрою для того, щоб зміною розміру К (без знімання шару металу) чи його положення одержати замикальний розмір, який буде знаходитися у встановлених межах.
Співвідношення між допусками замикальної ланки, складових і можливим зменшенням розміру компенсуючої ланки має вигляд:
(2.1.)
Необхідна компенсація
(2.2)
Компенсуюча ланка може входити в ланцюг як збільшувальний чи зменшувальний розмір.
Якщо К є збільшувальним, то при найбільших значеннях збільшувальних ланок треба поставити компенсатор найменшої величини. Якщо К є зменшувальним, то при найбільших значеннях зменшувальних ланок треба поставити компенсатор найбільшої величини.
Виходячи із цього, формули для визначення номінальних і граничних розмірів К мають вигляд:
для К збільшувальної ланки
(2.3)
для К зменшувальної ланки
(2.4)
Формула для визначення відхилень К має вигляд для К - збільшувальної ланки
(2.5)
для К - зменшувальної ланки
(2.6)
Кількість прокладок розраховують за формулою з округленням до цілого числа:
n = (
/ ) + 1. (2.7)
Товщина змінних прокладок дорівнює (з округленням в бік зменшення):
. (2.8)
Приклад 2. Розглянемо приклад розрахунку розмірного ланцюга Б.
Номінальні розміри ланок, мм: Б2=140, Б4=5, Б5=15, Б6АΔ=70, Б8=15, Б9=5.
Зазор (між правою кришкою і внутрішнім кільцем підшипника кочення) може змінюватись від 0,5 до 1,5 мм. Припускаючи, що номінальний розмір зазору 1 мм, одержимо S = 1 ± 0,5 мм.
Сумарна величина Б1 і Б3 є компенсатором. У даному ланцюгові К – збільшувальна ланка, так само як і Б2, решта ланок – зменшувальні.
Знаходимо номінальну величину К за формулою (2.3):
1=140-(5+15+70+35+15+5)+К,
тоді К=145-140+1=6 мм.
Розподіляємо номінальний розмір К так, щоб Б1 = 3 мм, Б3 = 3 мм.
Приймаємо, що виготовлення деталей, які входять до даного редуктору, провадиться за 11 квалітетом. Визначивши величини дропусків за табл. 3.19 і 3.20 СТ СЭВ 145-88 [3], поставимо граничні відхилення в тіло деталі, тобто по ходу обробки спряжених поверхонь.
Ланки Б5 і Б8, ширина кілець підшипника і граничні відхилення за ГОСТ 520-89 становлять Δв=0, Δн=-120 мкм. Тоді Б5=Б8=15-0,120.
Дані для розрахунку розташовуємо в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
| Розміри | Номінальний розмір, мм | Ланка в ланцюгу | Відхилення, мкм | Допуск, мкм | |
| Δв | Δн | ||||
| Б1 | 3 | К | розраховуються | ||
| Б2 | 140 | Збільш. | 0 | -250 | 250 |
| Б3 | 3 | К | розраховуються | ||
| Б4 | 5 | Зменш. | +75 | 0 | 75 |
| Б5 | 15 | Те ж | 0 | -120 | 120 |
| Б6 | 70 | –"– | +370 | -370 | 740 |
| Б7 | 35 | –"– | 0 | -160 | 160 |
| Б8 | 15 | –"– | 0 | -120 | 120 |
| Б9 | 5 | –"– | +75 | 0 | 75 |
| БΔ | 1 | Замик. | +500 | -500 | 1000 |
Підрахуємо величини, необхідні для розрахунків (табл. 2.1);
=1000мкм; =1540 мкм; 
Граничні відхилення компенсатора (для К-збільшуючого) одержимо за формулою (2.4):
+500=0-(-120-370-160-120)+ 
, тоді = -270 мкм;
-500=-250-(+75+370+75)+ 
, тоді =+270 мкм.
Перевіряємо величину :
=270-(-270)=540 мкм;
за формулою (2.1) :
1000=1540-540.
Отже, Кmax=6,270 мкм; Kmin =5,730 мм.
Приймемо, що Б1min= 3 мм = S1; Б3min= 2,8 мм = S2.
Число змінних прокладок визначаємо за формулою (2.7):
n = ( / ) + 1 = (540/1000) = 1,54.
Приймаємо S=2 прокладки.
Товщину прокладок визначаємо за формулою (2.8):
= 540/2=270 мкм = 0,270 мм.
Приймаємо товщину прокладки S=0,30 мм.
Перевіряємо розрахунок компенсотора за формулою:
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
