124295 (689959), страница 3
Текст из файла (страница 3)
тобто 6,40 > 6,27 мм.
2.3 Розрахунок розмірного ланцюга методом припасування
У складальної одиниці (рис. 1.1, ланцюг В) розбіжність ділильних конусів колеса і шестерні нормується величиною граничного осьового зміщення зубчатого вінця (ГОСТ 1758-86): fдм= ± ±0,048 мм (Rm=70 мм, δ2= 52º, m = 3,5 мм, степінь точності 10-9-8 ГОСТ 1758-86) для конічної передачі.
Дано, мм: В1 = 85, В2 = 18, В3Б8 = 15(-0,120) , ВΔ = fдм.
Номінальний розмір замикальної ланки дорівнює :
ВΔ = В1 – (В2 + В3Б8 + В4) = 85 – (18 + 15 + 62) = 0.
Таким чином, ВΔ = ± 0,048 мм.
Допуск ТВΔ = 0,048 – ( - 0,0480) = 0,096 мм.
Визначаємо середню точність розмірного ланцюга за формулою (1.6):
Отже, при допуску ТВΔ = 96 мкм вирішити цей розмірний ланцюг методом повної взаємозамінності неможливо. Необхідно в ланцюг ввести компенсатор. Оскільки вводити в будь-який механізм зайві деталі небажано, призначаємо в ролі компенсатора ланку В2, в позначенні якого в зв’язку з цим індекс 2 замінимо на к.
Прийнявши для розмірів ланок економічно припустимий 11 квалітет, визначаємо по ньому для усіх складових ланок, крім компенсуючого, стандартні допуски в “тіло” деталей:
Одержимо: В1 = 85H11(+,22); В3Б8 = 15h11(-0,12); В4 = 62h11(-0,19).
Тоді виробничий допуск замикальної ланки Т’Δ розширюється:
Т’Δ = ТВ1 + ТВ3 + ТВ4 = 0,22 + 0,12 + 0,19 = 0,53 мм.
Найбільша розрахункова компенсація:
Vк = Т’Δ - ТΔ = 0,530 – 0,096 = 0,434 мм.
Відхилення замикальної ланки, одержане без участі компенсуючої ланки, знайдемо за формулами (1.3):
Δ’вВΔ = +0,22 – ( -0,12 – 0,19) = 0,530 мм (треба +0,048 мм);
Δ’нВΔ = 0 – 0 = 0 (треба -0,048).
За розрахунковими (із штрихом) і заданими відхиленнями замикальної ланки знаходимо відхилення компенсуючої ланки (В2 = Вк - зменшувальна ланка) за формулою (2.6):
Δ’вК = Δ’вВΔ - ΔвВΔ = 0,530 – (+0,048) = 0,482 мм;
Δ’вК = Δ’нВΔ - ΔнВΔ = 0 – (-0,048) = + 0,048 мм.
Розмір компенсатора для припасування визначається його найбільшою величиною (18 + 0,482 = 18,482 мм), оскільки в інших випадках він буде припасовуватись.
Для приготування компенсатора на нього треба призначити допустимий допуск так, щоб його найменший граничний розмір був не менше 18,482 мм. Тоді:
Вк = 18,482(-0,11) чи Вк = 
мм.
Література
1.ГОСТ 16319-80.Цепи размерные М.: Издательство стандартов, 1982.-29 с. Группа Г02.
2. ГОСТ 1б319-80.Цепи размерные. Расчет плоских размерньк цепей. М.: Издательство стандартов, 1982.- 29 с. ГруппаГ02.
З.Единая система допусков и посадок СЗВ в машиностроении и приборостроении: Справочник: В 2 т. -2- изд., перераб. и доп. –М.: Машиностроение, 1989. Т. 1.-263 с., ил.
4.ГОСТ 25346-82 (СТ СЗВ 145-75). Единая система допусков и посадок. Общие положення, ряды допусков и основных отклонений. М.: Издательство стандартов, 1982.-24 с. Группа Г12.
5. ГОСТ 25347-82 (СТ СЗВ 144-75). Единая система допусков и посадок. Поля допусков и рекомендуемые посадки. М.: Издательство стандартов, 1982.-51 с. Группа Г12.
6. ДСТУ 2500-94. Основні норми взаємозамінності. Єдина система допусків та посадок. Терміни та визначення. Позначення і загальні норми. Видання офіційне. К.: Держстандарт України, 1994.-51 с., іл.
7.Методические указания к курсовой работе по дисциплине «Взаимозаменяемость, стандартизация и технические измерения» для студентов специальности №1512 «Механизация сельского хазяйства». Одесса, 1988.-23 с ил. Разработал Г. А. Иванов.
8.Допуски и посадки. Справочник. В 2-ч/В.Д. Мягков, М.А. Палей,А Б. Романов, В. А Брагинский. - 6-е изд., перераб. и доп. -Л: Машиностроение, Ленинр. отд-ние, 1983. Ч. 2. 448 с., ил.
9.Дунаев П.Ф., Леликов О.П. Расчет допусков размеров.-М.: Машиностроение, 1981.-189 с, ил.
10. Размерный анализ конструкций: Справочник /С.Г.Бондаренко, О.Н. Чередников, В.П. Губий, Т.М. Игнатцев; Под общ. ред. канд. техн. наук С.Г. Бондаренко. - К: Техника, 1989-150 с., ил.
11.Сірий І.С., Колісник В.С. Взаємозамінність, стандартизація і технічні вимірювання. – К.: Урожай, 1995.-264 с. ISBN 5-337-01622-9.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
