83070 (688670), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

Для цеху 1 вони складуть: См = 55,12*(120/100)=66,14 (грн.)

Для цеху 1: См = 49,31*(40/100)=19,72 (грн.)

Для цеху 3: См = 93,84*(57/100)=53,49 (грн.)

Також визначимо витрати по трьом цехам:

См = 66,14 + 19,72 + 53,49= 139,35 (грн.)

4. Визначимо загальнозаводські витрати. Загальнозаводські витрати включають витрати по управлінню підприємством, загальногосподарські витрати, збори та відрахування. Для того щоб мати можливість розрахувати цю накладну статтю використаємо наступну формулу:

Сн=αн*Сб, (3.4)

де Сн – величина загальнозаводських витрат на одиницю виробу, грн.;

Сб – величина бази розподілу (сума основної заробітної плати виробничих робітників та витрат на одиницю виробу), грн.

αн – процентний коефіцієнт, яким накладна стаття пов’язана з базою розподілу, який можна визначити наступним чином:

αн= Сзв / Сб', (3.5)

де Сзв – величина загальнозаводських витрат в грн.

Сб' – величина бази розподілу (сума основної заробітної плати виробничих робітників та витрат на утримання та експлуатацію устаткування), грн.

Визначимо αн:

αн=349/(740+530)=0,27

Визначимо загальнозаводські витрати по цеху 1:

Сн = 0,27 (82+68)=40,5 (грн.)

По цеху 2: Сн = 0,27 (17+42)=15,93 (грн.)

По цеху 3: Сн = 0,27 (50+88)=37,26 (грн.)

5. Наступним кроком розрахуємо цехову собівартість, яка складається з ціни матеріалів, транспорту заготівельних витрат, загальної заробітної плати та витрат на утримання та експлуатацію машин та устаткування.

Цехова собівартість виробу А складає:

Сц =536+26,8+475,84+139,35=1177,99 (грн.)

Для виробу Б: Сц =390+19,5+475,84+139,35=1024,69 (грн.)

Для виробу В: Сц =128+6,4+475,84+139,35=749,59 (грн.)

6. Знаходимо виробничу собівартість, яка розраховується шляхом додавання цехової собівартості та загальнозаводських витрат.

Виробнича собівартість виробу А становить:

Св =1177,99+40,5=1218,49 (грн.)

Виробу Б: Св = 1024,69+15,93=1040,62 (грн.)

Виробу В: Св = 749,59+37,26=786,85 (грн.)

7. Визначимо інші виробничі витрати, що містять витрати, пов’язані з випробуванням якості виробів на відповідність установленим стандартам, вимогам нормативної документації. Ці витрати відносять на окремий виріб, враховуючи базу розподілу – виробничу собівартість, вони складають 1,1% від виробничої собівартості.

На виріб А вони складуть: Ві = 1218,49*0,011=13,40 (грн.)

На виріб Б: Ві = 1040,62*0,011=11,45 (грн.)

На виріб В: Ві = 786,85*0,011=8,66 (грн.)

8. Визначаємо позавиробничі витрати. Вони включають витрати на збут продукції, а саме на вивчення ринку, на рекламу та продаж продукції. Ці витрати відносять на окремий виріб, враховуючи базу розподілу – виробничу собівартість. Вони складають 1,6% від виробничої собівартості.

На виріб А вони становлять: Вп = 1218,49*0,016=19,50 (грн.)

На виріб Б: Вп = 1040,62*0,016=16,65 (грн.)

На виріб В: Вп = 786,85*0,016=12,59 (грн.)

9. Тепер ми можемо визначити повну собівартість виробів. Вона складається з виробничої собівартості, інших виробничих витрат та позавиробничих витрат.

Отже, повна собівартість виробу А дорівнює:

Сп = 1218,49+13,40+19,50=1251,39 (грн.)

Виробу Б: Сп = 1040,62+11,45+16,65=1068,72 (грн.)

Виробу В: Сп = 786,85+8,66+12,59=808,10 (грн.)

10. Тепер можемо розрахувати очікуваний прибуток. Рентабельність виробу А дорівнює 15%, виробів Б і В відповідно 20 і 17%.

Прибуток виробу А складе: П = 1251,39*0,15=187,71 (грн.)

Виробу Б: П = 1068,72*0,2=213,74 (грн.)

Виробу В: П = 808,10*0,17=137,38 (грн.)

11. Також ми можемо розрахувати оптову відпускну ціну підприємства, яка складається з повної собівартості та прибутку.

Оптова ціна виробу А становитиме:

Ц = 1251,39+187,71=1439,10 (грн.)

Виробу Б: Ц = 1068,72+213,74=1282,46 (грн.)

Виробу В: Ц = 808,10+137,38=945,48 (грн.)

12. Останнім кроком розрахунків визначимо відпускну ціну підприємства. Вона розраховується за формулою:

Цв=Сп+П+ПДВ, (3.6)

де Цв – відпускна ціна підприємства;

Сп – повна собівартість виробу;

П – прибуток;

ПДВ – податок на додану вартість.

Але для початку розрахуємо ПДВ, який становить 20% від оптової ціни підприємства.

З виробу А він складе: ПДВ = 1439,10*0,2=287,82 (грн.)

З виробу Б: ПДВ = 1282,46*0,2=256,49 (грн.)

З виробу В: ПДВ = 945,48*0,2=189,10 (грн.)

Тепер ми можемо розрахувати відпускну ціну підприємства.

Відпускна ціна виробу А становить:

Цв = 1251,39+187,71+287,82=1726,92 (грн.)

Виробу Б: Цв = 1068,72+213,74+256,49=1538,95 (грн.)

Виробу В: Цв = 808,1+137,38+198,10=1134,58 (грн.)

Результати проведених розрахунків занесемо в таблицю 3.4.

Таблиця 3.4. Результати проведених розрахунків

Показники	Величина показників, грн.
	Виріб А	Виріб Б	Виріб В
Витрати на матеріали	536,00	390,00	128,00
Зворотні відходи	4,00	10,00	12,00
Транспортно-заготівельні витрати	26,80	19,50	6,40
Основна заробітна виробничих робітників	55,12	49,31	93,84
Додаткова заробітна плата	11,02	9,86	18,77
Витрати на утримання та експлуатацію устаткування	66,14	19,72	53,49
Цехова собівартість	1177,99	1024,69	749,59
Загальнозаводські витрати	40,5	15,93	37,26
Інші витрати	13,40	11,45	8,66
Виробнича собівартість	1218,49	1040,62	786,85
Позавиробничі витрати	19,50	16,65	12,59
Повна собівартість	1251,39	1068,72	808,10
Прибуток	187,71	213,74	137,38
Оптова ціна підприємства	1439,10	1282,46	945,48
ПДВ	287,82	256,49	189,10
Оптова відпускна ціна підприємства	1726,92	1538,95	1134,58

Дані таблиці кінцевий розрахунковий показник – оптова відпускна ціна підприємства складається з таких показників як повна собівартість, прибуток та ПДВ. З точки зору споживача, цей показник повинен бути максимально низьким. Зазвичай підприємство, якщо воно не монополіст, намагається знизити ціну до максимально можливого рівня, щоб продукція мала попит і могла конкурувати на ринку. Зробити це можливо не зменшуючи прибутку, який закладається підприємством, за допомогою зниження собівартості. В наступній таблиці ми зможемо побачити статті витрат, що займають найбільшу частку в структурі собівартості.

Якщо розглядати поелементно, тобто вироби А, Б, В, ми можемо зробити такі висновки: найбільша оптова відпускна ціна підприємства з трьох виробів по виробу А, яка складає 1726,92 грн. Цей виріб має таку високу оптову відпускну ціну через те, що в нього найбільша з трьох виробів повна собівартість 1251,39 грн. та високі витрати на утримання та експлуатацію устаткування, які дорівнюють 66,14 грн.

На відміну від виробу А, виріб Б має значно меншу відпускну ціну, що становить 1538,95 грн. така ціна склалася внаслідок менших витрат на утримання та експлуатацію устаткування (19,72 грн.) та меншої повної собівартості (1068,72 грн.). Виріб В, як видно з таблиці, має найменшу оптову відпускну ціну підприємства, що становить 1134,58 грн. через те, що в нього повна собівартість (808,10 грн.) менша ніж у виробів А і Б.

Таблиця 3.5. Структура собівартості

Назва показників		Виріб А				Виріб Б			Виріб В
		грн.		%		грн.	%		грн.		%
Витрати на матеріали		536,00		42,83		390,00	36,49		128,00		15,84
Транспортно-заготівельні витрати		26,80		2,14		19,50	1,82		6,40		0,80
Загальна заробітна плата		475,84		38,02		475,84	44,52		475,84		58,88
Витрати на утримання та експлуатацію устаткування		139,35		11,14		139,35	13,04		139,35		17,24
Загальнозаводські витрати		40,50		3,24		15,93	1,50		37,26		4,61
Інші витрати	13,40		1,07		11,45			1,07		8,66		1,07
Позавиробничі витрати	19,50		1,56		16,65			1,56		12,59		1,56
Повна собівартість	1251,39		100		1068,72			100		808,10		100

Проаналізувавши дані таблиці можна зробити висновки, що виріб А має найбільшу собівартість, яка складає 1251,39 грн., за рахунок того, що в структурі собівартості цього виробу найбільшу питому вагу займають витрати на матеріали (536 грн. або 42,83%) і загальна заробітна плата (475,84 грн. або 38,02%). На основі цих даних можна зробити висновок, що виріб А є матеріаломістким та трудомістким.

Характеристики

Список файлов курсовой работы