82405 (688445), страница 5
Текст из файла (страница 5)
2.4 Формування прибутку в ТОВ «СПП ЛАНА»
На формування прибутку як фінансового показника роботи підприємства, що відображається в бухгалтерському обліку, в офіційній звітності підприємства впливає встановлений порядок визначення фінансових результатів діяльності, обчислення собівартості продукції, загальногосподарських витрат, визначення прибутків (збитків) від різних видів діяльності.
Прибуток в загальному економічному розумінні – це додаткова вартість, що створюється в процесі виробництва, або іншими словами – це вартість, створена в процесі підприємницької діяльності, понад вартості виробничо спожитих ресурсів і робочої сили.
З прийняттям стандарту бухгалтерського обліку №3 «Звіт про фінансові результати» підприємства, в тому числі й аграрні, визначають прибуток на різних стадіях його формування, а саме: валовий прибуток, операційний прибуток, прибуток від звичайної діяльності до оподаткування, прибуток від звичайної діяльності після оподаткування і чистий прибуток.
Розглянемо процес формування прибутку в ТОВ «СПП ЛАНА».
Таблиця 2.7 Динаміка формування прибутку ТОВ «СПП ЛАНА»
| Показники | 2003 р. | 2004 р. | 2005 р. | 2005 р. до 2003 р.,% |
| Дохід (виручка) від реалізації продукції( робіт, послуг) | 4391 | 7092 | 7017 | 159,8 |
| Податок на додану вартість | 312 | 701 | 662 | 212,78 |
| Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг) | 4079 | 6391 | 6355 | 155,79 |
| Собівартість реалізованої продукції | 2199 | 3756 | 4402 | 200,18 |
| Валовий прибуток (збиток) | 1880 | 2635 | 1953 | 103,88 |
| Інші операційні доходи | 95 | 495 | 730 | 768,42 |
| Адміністративні витрати | - | 283 | 119 | 100 |
| Витрати на збут | - | - | 703 | 100 |
| Інші операційні витрати | 487 | 316 | 318 | 65,29 |
| Прибуток (збиток) від операційної діяльності | 1488 | 2531 | 1545 | 103,83 |
| Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування | 1488 | 2531 | 1545 | 103,83 |
| Податок на прибуток | - | - | 10 | 100 |
| Прибуток (збиток) від звичайної діяльності після оподаткування | 1488 | 2531 | 1535 | 103,16 |
| Надзвичайні доходи | - | - | 47 | 100 |
| Чистий прибуток (збиток) | 1488 | 2531 | 1582 | 106,32 |
Аналізуючи таблицю 2.7, можна відзначити такі зміни, що відбулися в 2005 р. порівняно з 2003 р.: дохід (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг) зріс на 59,8%, разом з тим зріс податок на додану вартість на 112,78%; зріс чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг) на 55,79%, зросла собівартість на 100,18%; за період 2003-2005 р.р. ТОВ «СПП ЛАНА» отримувало прибуток, валовий прибуток зріс на 3,18%, також зросли інші операційні доходи на 668,42%, у 2003 р. адміністративних витрат не було в 2005 р. вони становили 119 тис. грн., також не було витрат на збут і 2003 р., а і 2005 р. вони становили 703 тис. грн.; зменшення відбулось по іншим операційним витратам на 34,71%, прибуток від операційної діяльності зріс на 3,83%, податок на прибуток нараховувався лише у 2005 р. – 10 тис. грн., прибуток від звичайної діяльності після оподаткування зріс на 3,16%; у 2005 р. в ТОВ «СПП ЛАНА» були надзвичайні доходи – 47 тис. грн.; чистий прибуток в ТОВ «СПП ЛАНА» зріс на 6,32%.
3. ШЛЯХИ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ НА ПІДПРИЄМСТВІ
3.1 Прогнозування прибутку підприємства на основі методів екстраполяції
При аналізі ефективного використання прибутку підприємства важливе значення мають методи його прогнозування.
Більшість методів прогнозування базується на використанні історичної інформації, представленої у вигляді часових рядів, тобто рядів динаміки, які впорядковуються за часовою ознакою. Головна ідея аналізу часових рядів полягає у побудові тренду на основі минулих даних і наступному екстраполюванні цієї лінії у майбутнє. При цьому використовуються складні математичні процедури для отримання точного значення трендової лінії, визначення будь-яких сезонних або циклічних коливань. Перевага цього методу полягає у тому, що він базується на цифрових даних. Аналіз часових рядів доцільно використовувати тоді, коли в наявності є достатній обсяг "історичної" інформації, а зовнішнє середовище досить стабільне. Недоліком можна вважати те, що головне припущення, яке приймається при застосуванні аналізу часових рядів, може бути помилковим - майбутнє насправді може бути несхожим на минуле.
Під час формування прогнозів з допомогою екстраполяції звичайно спираються на статистично обґрунтовані тенденції зміни тих чи інших кількісних характеристик об'єкта. Екстраполяційні методи є одними з найбільш розповсюджених і розроблених серед усіх способів економічного прогнозування.
Вказані методи дуже широко застосовуються як менеджерами, так і спеціалістами – аналітиками.
Для того, щоб отримати ефективний прогноз, необхідно знати і правильно використовувати всі його елементи.
Елементом успішного прогнозування є вибір часового ряду. При цьому потрібно керуватися такими правилами:
1) часовий ряд включає результати спостережень, починаючи від першого і до останнього;
2) усі часові проміжки між елементами часового ряду повинні мати однакову тривалість - не варто включати в один ряд дані за декади і місяці;
3) спостереження фіксуються в один і той самий момент кожного часового періоду;
4} пропуск даних в часовому ряді не допускається.
Одним із способів отримання прогнозу є метод рухомого середнього.
В разі його використання прогноз будь-якою періоду являє собою середній показник декількох результатів спостережень часового ряду. У загальному вигляді формула рухомого середнього виглядає так:
Ft+1 = (Dt + Dt-1 +…+ Dt-N-1) / N, (3.1)
де Ft+1 - прогноз для часового періоду t+1;
Dt ,…, Dt-N-1 - фактичні значення показника;
N - кількість періодів у часовому ряді.[13]
Розрахуємо прогноз отримання чистого прибутку в ТОВ «СПП ЛАНА» на 2006 рік за допомогою цього методу на основі даних наведених в ІІ розділі.
F2006 = (1488+2531+1582) / 3 = 1867 тис. грн.
Отже, як бачимо, що середнє значення прибутку, який може отримати підприємство у 2006 році, приблизно дорівнюватиме 1867 тис. грн.
Розрахунки за допомогою цього методу достатньо точно відображають зміни основних показників попереднього періоду. Іноді вони навіть ефективніші, ніж методи, основані на довгострокових спостереженнях.
Дещо складнішим, ніж рухоме середнє, є метод експоненційного згладжування, який забезпечує досить швидке реагування прогнозу на всі події, що відбуваються протягом періоду, який охоплюється часовим рядом. Основна ідея цього методу полягає в т ому. що кожен новий прогноз досягається шляхом зсування попереднього прогнозу в напрямку, який би давав кращі результати порівняно зі старим прогнозом. Базове рівняння має такий вигляд:
Ft+1 = α * Dt + (l - α)*Ft, (3.2)
де Ft+1 - прогноз дія часового періоду t+1;
Dt фактичне значення показника у момент часу t;
Ft - прогноз, зроблений у момент часу t;
α – константа згладжування (0< α <1).
Константа згладжування є самокоригованою величиною.[13]
Скористаємося методом експоненційного згладжування для прогнозування значення прибутку в ТОВ «СПП ЛАНА» на 2006 рік. Для нашого випадку α =0,2. За прогноз на 2003 рік візьмемо фактичне значення показника (чистий прибуток). Далі почергово розрахуємо прогноз прибутку на кожний рік.
Таблиця 3.1
Прогнозування чистого прибутку в ТОВ «СПП ЛАНА» за допомогою методу експоненційного згладжування
| Рік | Чистий прибуток (факт), тис. грн. | Прогноз чистого прибутку, тис. грн. |
| 2003 | 1488 | 1488 |
| 2004 | 2531 | 1488 |
| 2005 | 1582 | 1696,6 |
| 2006 | ------ | 1673,68 |
F2006 = 0,2 * 1582 + (1-0,2) * 1696,6 = 1673,68
Зробивши прогноз за допомогою методу експоненційного згладжування, ми отримали значення прибутку на 2006 рік у 1673,68 тис. грн. Як ми бачимо – значення цього прогнозу відрізняється від прогнозу за допомогою методу рухомого середнього (1867 тис. грн.). Але в даній ситуації, на мою думку, метод експоненційного згладжування більш точно відображає зміни прогнозує мого показника у часі.
3.2 Врахування ризику при прогнозуванні прибутку підприємства
Підприємство у своїй діяльності завжди поєднане з невизначеністю, яка виникає, наприклад, у таких випадках:
-
невизначеність зовнішнього середовища;
-
невизначеність економічної кон'юнктури, яка випливає з невизначеності попиту та пропозиції на товари, гроші, фактори виробництва і т.д.;
-
невизначеність у багатоваріантності сфер застосування капіталу;
-
невизначеність у різноманітності критеріїв надання переваги інвестування коштів;
-
невизначеність, пов'язана з обмеженням знань про предметну галузь бізнесу і т.п.[5]
Отже ризик є об'єктивним елементом у прийнятті будь-якого господарського рішення через те, що невизначеність — неминуча характеристика умов господарювання в сучасних умовах.
Ризик — це діяльність, пов'язана з подоланням невизначеності в ситуації неминучого вибору, у процесі якого є можливість кількісно і якісно визначити імовірність досягнення передбачуваного результату, невдачі і відхилення від мети.
Або, ризик — це дія (діяння, вчинок), здійснювана в умовах вибору в надії на сприятливий результат, коли у випадку невдачі існує небезпека опинитися в гіршому становищі, ніж до вибору.
Тепер спробуємо охарактеризувати сутність ризику:
-
можливість відхилення від передбачуваної мети, заради якої здійснюється обрана альтернатива;
-
імовірність досягнення бажаного результату;
-
відсутність впевненості в досягненні поставленої мети;
-
можливість матеріальних, моральних та інших втрат, пов'язаних з обраною в умовах невизначеності альтернативою.
Ризик, що відноситься до чистого прибутку підприємства (після відрахування усіх витрат, у тому числі податків), відомий під назвою ризик недоодержання прибутку.[12]
Прибуток може бути зненацька зменшений під впливом внутрішніх чи зовнішніх факторів, наприклад, змін економічних умов чи змін у законодавстві і регулюванні.
Найбільш розповсюдженими показниками ризику недоодержання прибутку є:
-
стандартне відхилення;
-
варіація чистого прибутку після виплати податків;
-
прибутковість активів.
Чим більше стандартне відхилення чи варіація прибутку підприємства, тим більше ризикованим виглядає становище підприємства з погляду прибутку. Щоб одержати економічний прибуток, підприємець повинен свідомо піти на прийняття ризикового рішення, тому що поряд з ризиком втрат існує можливість одержання додаткових доходів. «Хто не ризикує, той не виграє». Можна вибрати рішення, що містить менше ризику, при цьому буде отримано і менший прибуток, вищий ризик найчастіше пов'язаний з одержанням і вищого прибутку.
Принципове рішення про прийняття ризикованого проекту залежить від переваг між прибутковістю вкладених коштів у проект і їх надійністю, що, у свою чергу, розуміється як неризикованість одержання доходів.[5]
Визначити ризик недоодержання прибутку підприємство може порівнявши фактичні значення отриманого прибутку з прогнозованим значенням прибутку. Так, користуючись даними таблиці 3.1 фактичні значення отриманого прибутку і прогнозовані значення прибутку, можемо проаналізувати існування ризику недоодержання прибутку на протязі 2003-2005 р.р.
R2004 = 2531 тис. грн. / 1488 тис. грн. = 1,7
R2005 =1582 тис. грн. / 1696,6 тис. грн. = 0,93
Тобто, ми бачимо, що на протязі 2003-2004 р.р. підприємство отримувало постійні прибутки, а от у 2005 році підприємство не доотримало прибуток, що був запланований, тобто існував ризик (R2005=0,07).
3.3 Політика підприємства щодо ефективного управління прибутком
Ефективність політики управління прибутком підприємства визначається не тільки результатами її формування, але і характером її розподілу. Розподіл прибутку є процесом формування напрямів її майбутнього використання відповідно до цілей і задач розвитку підприємства. Характер розподілу прибутку визначає істотні аспекти діяльності підприємства, роблячи вплив на її результативність.
Висока роль характеру розподілу прибутку в діяльності підприємства визначається наступними основними положеннями:
1. Розподіл прибутку безпосередньо реалізує головну мету політики управління ним — підвищення рівня добробуту власників підприємства.
2. Розподіл прибутку є основним інструментом дії на зростання ринкової вартості підприємства. В прямій формі ця дія виявляється в забезпеченні приросту капіталу в процесі капіталізації частини розподіленого прибутку, а побічно воно забезпечується основними пропорціями цього розподілу.
3. Пропорції розподілу прибутку визначають темпи реалізації стратегії розвитку підприємства. Ця стратегія реалізується в процесі інвестиційної діяльності підприємства, обсяги якої визначаються можливостями формування фінансових ресурсів, в першу чергу, за рахунок внутрішніх джерел. А реінвестований в процесі розподілу прибуток є основним з цих внутрішніх джерел.
4. Характер розподілу прибутку є найважливішим індикатором інвестиційної привабливості підприємства.
1>














