82405 (688445), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Стратегічний аналіз - перетворення бази даних, отриманих у результаті аналізу середовища, на стратегічний план підприємства.

До інструментарію стратегічного аналізу належать:

• формальні моделі й кількісні методи;

• самостійний творчий аналіз, що базується на специфіці під­приємства, аналітичних та інтуїтивних здібностях менеджерів і плановиків. [3]

Стратегічний аналіз можна виконувати у два етапи:

• порівняння планових орієнтирів підприємства і реальних мож­ливостей, які пропонує середовище; аналіз розриву між ними;

• аналіз можливих варіантів майбутнього підприємства; визна­чення стратегічних альтернатив.

При аналізі ефективного використання прибутку підприємства важливе значення мають методи його прогнозування.

Методами прогнозування називають сукупність прийомів та оцінок, які дають змогу на основі аналізу минулих (ретроспективних) внутрішніх і зовнішніх зв’язків, притаманних об’єкту, а також їхніх змін винести судження певної ймовірності щодо майбутнього розвитку об'єкта.

Надійний вибір методів прогнозування залежить від таких факторів:

• цілей прогнозу, його завдань;

• періоду на який формується прогноз;

• специфіки об’єкта прогнозування;

• вірогідності і повноти вхідної та вихідної інформації;

• обмежуючих факторів прогнозування (ресурсів алгоритмів, програм тощо).[13]

Отже має бути єдина система оптимального вибору методів, яка відповідатиме таким вимогам:

• використання способів апріорної оцінки і методів, які поєднують суб'єктивну цінність та об'єктивну значимість оцінок;

• застосування оцінок має бути чітким і не допускати різних тлумачень щодо вибору методу;

• створення можливостей нарощування інформації для використання різних методів прогнозування.

Система оцінки і вибору методів прогнозування включає блоки аналізу, завдання та об'єкти відповідності придатності оцінок, вихідної інформації вибору і попередження. До системи надходить завдання на прогноз що є документом, котрий визначає об'єкт прогнозу, його мету, а також використання результатів прогнозу період, на який він розрахований, та ймовірну ступінь його точності. Виходячи із цілей прогнозного дослідження здійснюється вибір виду прогнозу.

У блоці відповідності містяться всі типові види прогнозу. До блоку придатності та аналізу об'єкта надходить інформація про види прогнозів. Блок придатності є матрицею рядки якої — групи методів прогнозування, колонки — види прогнозів, перетини рядка з колонками — ймовірність успіху.

У блоці аналізу досліджується об'єкт прогнозування — тут він подається у вигляді ієрархічної структури, що має назву дерево. Чим складніший об’єкт, тим розлогіше дерево. В блоці вихідної інформації визначається можливість використання експертних або фактографічних методів прогнозування шляхом оцінки повноти і достовірності можливої інформації. В блоці попередження визначається період на який розраховано прогноз.

У блоці оцінок мститься інформація про обмеження в розробці прогнозів, рядками якої є група методів прогнозування колонками - часові, трудові, матеріальні та фінансові затрати для розробки прогнозів.

Прогнозування поведінки великих систем може бути виправданим лише в межах імовірнісних категорій, а тому для очікуваних подій можна визначати лише ймовірність їх настання, застосовуючи характеристики передніх величин дисперсій коефіцієнтів репресії тощо. Числова послідовність факторів або показників, що характеризують зміни об'єктів дійсності в часі називаються часовим рядом. Методи дослідницького прогнозування включають метод екстраполяції, метод автокореляційних функцій, метод прогресивних і кореляційних моделей, метод на основі функцій з гнучкою структурою.[2]

У курсовій роботі ми будемо робити прогнозування прибутку підприємства на наступний робочий період за допомогою методів екстраполяції, що в свою чергу дасть можливість приймати управлінські рішення щодо подальшого розвитку підприємства.

Метод екстраполяції - один із основних в прогнозуванні розвитку великих систем. Він передбачає, що на основі статистичних даних визначаються закономірності змін і відповідно тенденції зміни даних. Після цього визначаються значення прогнозованих величин за межами існуючих емпіричних касових або динамічних рядів. Застосування методу екстраполяції можливе лише тоді коли встановлено більш або менш точну залежність у часових рядах, а також визначено область на яку розповсюджується екстраполяція, тобто розповсюдження минулих і сучасних закономірностей зв'язків і співвідношень на майбутнє.

Прогноз визначає очікувані варіанти економічною розвитку, виходячи із гіпотези, що основні фактори і тенденції минулого періоду зберігаються на період прогнозу. Таку гіпотезу висунуто, виходячи з інерційності економічних явищ і процесів. Інерційність соціально-економічних явищ проявляється двояко: по-перше як інерційність взаємозв’язків, тобто збереження залежності кореляції прогнозованої змінної від сукупності факторних ознак, по друге як інерційність у розвитку окремих сторін явищ — темпів, напрямів, коливання кількісних показників протягом значного періоду. Інерційність розвитку економіки пов’язана з факторами, які діють тривалий час.

Статистичний прогноз передбачає не лише достовірне якісне передбачення, а й достатньо точний кількісний вимір ймовірних можливостей очікуваних значень ознак. Помилка статистичного прогнозу буде тим менша, чим довша база і чим менший строк прогнозу.[6]

Вивести універсальний алгоритм визначення допустимого строку попередження неможливо. Тому обмежимося емпіричним правилом: у більшості випадків строк попередження не повинен перевищувати третьої частини довжини бази прогнозу. Приміром для прогнозу на три роки бажано мати ряд динаміки для прогнозу не менше як за 9 років

Метод екстраполяції ґрунтується на припущенні про незмінність факторів, що визначають розвиток об'єкта, який вивчається, і полягає в розповсюдженні закономірностей розвитку об'єкта в минулому на його майбутнє. Залежно від особливостей зміни рівнів у ряду динаміки прийоми екстраполяції можуть бути простими і складними.

Першу групу складають методи прогнозування, засновані на припущенні щодо постійності в майбутньому абсолютних значень рівнів, середнього рівня ряду, середнього абсолютного приросту, середнього темпу росту.

Друга група методів екстраполяції ґрунтується на виявленні основної тенденції, тобто застосуванні статистичних формул, які описують тренд (тенденцію). Цю групу методів можна поділити на два основних типи: на адаптивні та аналітичні (криві зростання). Адаптивні методи прогнозування базуються на тому, що процес їхньої реалізації полягає у вирахуванні послідовних в часі значень прогнозованого показника з урахуванням ступеню впливу попередніх рівнів. До них належать методи власних та експоненціальних середніх, метод гармонійних ваг, метод авторегресивних перетворень. В основу аналітичних методів (кривих зростання) прогнозування покладено принцип одержання за допомогою методу найменших квадратів оцінки детермінованої компоненти ft, що характеризує основну тенденцію.

Основними методами екстраполяції є методи рухомого середнього, експоненційного згладжування, регресійний аналіз тощо.[13]

2. СУЧАСНИЙ СТАН ЕКОНОМІКО-ФІНАНСОВОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Природно-економічна характеристика ТОВ «СПП ЛАНА»

Товариство з обмеженою відповідальністю «СПП ЛАНА» є правонаступником сільськогосподарського виробничого підприємства «ЛАНА». Товариство з обмеженою відповідальністю «СПП ЛАНА» засновано відповідно до рішення загальних зборів засновників сільськогосподарського виробничого підприємства «ЛАНА», зареєстрованим розпорядженням Михайлівської районної ради держадміністрації № 427 від 27 листопада 1993 року. Товариство є юридичною особою, створеною шляхом реорганізації СПП й ТОВ.

Раціонально організованим сільськогосподарським підприємством можна рахувати таке, в якому максимально враховані і використані місцеві умови, так важливо дати правильну оцінку природним умовам і місцеположенню господарства.

Адміністративно-господарський центр ТОВ «СПП ЛАНА» розташований в с. Плодородне Михайлівського р-ну Запорізької області.

Якісна характеристика клімату і ґрунтового покриву дозволяє обробляти всі районуючі культури за інтенсивними технологіями.

Територія землекористування є рівнинною, яка знаходиться в зоні степової рослинності і відноситься до Михайлівського агрогрунтового району Північного Лівобережно-дніпровського степу.

За підприємством закріплено 2128,5 га землі в постійне користування. З них с/г угідь (рілля) - 2067,5 га і багаторічні насадження - 61 га, а також орендовані землі пайовиків - 1870,82 га орних земель

На території землекористування проходять дороги загального користування з твердим покриттям, що забезпечують під'їзди до сівозмінних масивів.

Транспортні умови є достатньо сприятливими для здійснення автоперевозок (підприємство знаходиться в 4 км від траси Москва-Сімферополь), але не достатньо вигідні з погляду збуту і постачання, оскільки найближчі пункти промислових центрів знаходяться в 40 км (м. Мелітополь) і в 100 км (м. Запоріжжя) від даного господарства.

Економічно вигідні перевезення залізничним транспортом, оскільки через с. Плодорідне проходить залізниця і є станція Плодорідне, де є майданчики для вантаження і вивантаження вагонів.

2.2 Організаційний устрій ТОВ «СПП ЛАНА»

ТОВ «СПП ЛАНА» є підприємством, утвореним на засадах угоди громадян, шляхом об’єднання їх майнових, земельних паїв, власних коштів для підприємницької діяльності відповідно до чинного законодавства з метою отримання прибутку, нарощування виробництва сільськогосподарської та іншої продукції і товарів. Товариство є юридичною особою і здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства, статуту і установчого договору. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів.

ТОВ «СПП ЛАНА» є власником майна, наданого йому учасниками у власність, продукції, виробленої в результаті господарської діяльності, отриманих доходів, а також іншого майна, набутого на підставах, незаборонених законодавством.

Товариство має власний баланс, розрахункові рахунки в національній й іноземній валюті. В 2002 році ТОВ «СПП ЛАНА» товариство - з іноземними інвестиціями.

Підприємство здійснює свою діяльність на принципах повного госпрозрахунку, самоврядування й самофінансування, самостійно здійснює зовнішньоекономічну діяльність.

Ціль товариства - прискорити впровадження науково-технічних досягнень у сільськогосподарському виробництві; благосприяти найбільш повному задоволенню потреб підприємств, організацій, окремих громадян сільськогосподарськими продуктами, продукцією переробки, будівельними матеріалами, товарами народного споживання, а також надання побутових, торговельних, фінансових, транспортних, посередницьких послуг; поліпшення технологічних, економічних показників, вивчення споживчого попиту, забезпечення гнучкого виробництва товарів, послуг, робіт і підвищення їхньої якості.

Для здійснення поставленої мети товариство забезпечує:

• виробництво, переробку й реалізацію сільськогосподарської продукції /продукція рослинництва/;

• виробництво й реалізація насіння сільськогосподарських культур;

• створення інфраструктурної бази для обслуговування сільгосптехніки, матеріально-технічне забезпечення технікою, паливно-мастильними матеріалами, запчастинами для індивідуальних, фермерських й інших господарств;

• виробництво й реалізацію будматеріалів, а також виконання пусконалагоджувальних і будівельних робіт;

• випуск і реалізація товарів народного споживання;

• вивчення споживчого попиту й надання посередницьких, юридичних послуг підприємствам, організаціям, приватним особам;

• надання кредиту для стимулювання розвитку фермерських господарств, організація посередницьких фінансових послуг;

• організація торговельних точок;

• організація навчання й стажування керівників і фахівців сільгосппідприємств і фермерських господарств за рубежем; участь у зовнішньоекономічній діяльності, здійснення внутрішніх і міжнародних автоперевезень;

• участь в організації міжнародного туристичного обслуговування.

Джерелами формування коштів і майна товариства є:

• грошові кошти, матеріальні внески;

• прибуток, отриманий від господарської діяльності;

• безоплатні або благочинні внески;

• інші джерела незаборонені законодавством.

Учасники товариства мають право:

• на отримання роботи у товаристві з урахуванням можливостей товариства і кваліфікації учасника;

• брати участь у діяльності товариства і в управлінні його справами, обирати і бути обраним до виборчих органів управління, вносити пропозиції щодо поліпшення діяльності товариства, ліквідації наслідків у роботі його службових осіб тощо;

• на отримання частки прибутку, яка підлягає розподілу між учасниками, відповідно до кількості і якості вкладеної ним праці, а також суми внесених паїв;

• отримувати інформацію про діяльність товариства, в т. ч. ознайомлюватися з даними бухгалтерського обліку і звітності;

• та ін.

Учасники товариства зобов’язані:

- дотримуватись вимог установчих документів, правил внутрішнього розпорядку, статуту, виконувати рішення і розпорядження директора і зборів;

- виконувати свої зобов’язання пере товариством;

- не розголошувати комерційної таємниці товариства.

Характеристики

Список файлов курсовой работы