82132 (688350)

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла

Зміст

Вступ

1. Методологічні основи здійснення ярмаркової діяльності

2. Ярмаркова діяльність в Україні на сучасному етапі

3. Дослідження Сорочинського ярмарку регіонального рівня і перспективи його розвитку

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність теми. В сучасних умовах розвитку ринкових відносин виникає нагальна необхідність підвищення ефективності ярмаркової діяльності підприємств. Ярмарки як інструмент товарного ринку висувають чіткі вимоги до їхньої ефективної організації: ретельне вивчення, аналіз цільової спрямованості, уміння компетентно вести спілкування з відвідувачами, налагодження контактів та їхня підтримка по закінченні ярмарку.

На сучасному етапі соціально-економічного розвитку, в умовах прискорення в Україні процесів щодо інтеграції у світовий економічний простір, ярмаркова діяльність набуває все більш актуального значення, оскільки вона дозволяє комплексно вирішувати такі завдання:

1. розширення міжнародних та міжрегіональних зв’язків, у першу чергу економічних та інвестиційних, поглиблення виробничої кооперації;

2. поширення новітніх технологій, розширення використання інноваційних методів виробництва, сприяння технічній та технологічній модернізації підприємств;

3. залучення додаткових інвестиційних коштів як внутрішніх, так і іноземних інвесторів;

4. закріплення позицій підприємств на стратегічно важливих ринках збуту товарної продукції та послуг, освоєння нових перспективних ринків відповідно до основних напрямів зовнішньоекономічної політики держави;

5. стимулювання впровадження систем якості на підприємствах, активізація процесів стандартизації та отримання сертифікатів на відповідність міжнародним вимогам, підвищення конкурентоспроможності продукції;

6. визначення попиту на стратегічно важливих та перспективних ринках збуту в країнах та регіонах світу, формування відповідної виробничої політики підприємств.

Актуальність теми дослідження обумовлена тим, що в умовах бурхливого, майже стихійного розвитку ярмаркової діяльності в Україні, збільшення кількості ярмаркових заходів, підвищення зацікавленості ними керівників підприємств різних форм власності постає завдання розробити теоретичне підґрунтя для цього важливого напрямку діяльності підприємств. Методологічні та методичні питання організації та розвитку ярмаркової діяльності та пов’язані з цим прикладні аспекти досліджувались зарубіжними науковцями: Я. Критсотакісом, С. Міллером, Б. Монтгомері, Дж. Олвудом, С. Гопалакрішною та ін., в тому числі російськими вченими – В. Пєтєліним, І. Філоненком, Л.Назаренко та іншими.

В Україні ярмаркова діяльність ще не набула достатніх теоретичних обґрунтувань і необхідного методичного забезпечення. Питання, що торкаються цієї проблеми, лише частково висвітлювались такими українськими фахівцями, як Т.І. Лук’янець, Е. В. Ромат, С.С. Гаркавенко, А.С. Савощенко, В.І. Фарберов.

Пріоритетними напрямами курсової роботи є:

1. теоретичні узагальнення та методичні підходи щодо місця ярмаркової діяльності на ринку України;

2. урахування особливостей проведення ярмарків, а також їх використання для налагодження контактів між виробниками, споживачами та посередниками;

3. вивчення попиту та пропозиції на ринку під час ярмарків та питань, що стосуються використання ярмарків як джерела конкурентної розвідки;

4. обґрунтування доцільності вдосконалення та впорядкування ярмаркової діяльності.

Мета і завдання курсової роботи. Головна мета курсової роботи – розвиток теоретико-методичних засад організації ефективного ярмарку та аналіз ярмаркової діяльності в Україні на прикладі ТОВ «Сорочинський ярмарок».

Для досягнення цієї мети поставлено та розв’язано такі завдання:

1. визначено особливості організації ярмарків;

2. роль та місце ярмарків в структурі товарного ринку та маркетингової діяльності підприємства;

3. досліджено сучасний стан та перспективи розвитку ярмаркової діяльності в Україні;

4. досліджено маркетингову діяльність ТОВ «Сорочинський ярмарок».

Об’єкт дослідження – ярмаркова діяльність в Україні.

Предмет дослідження – науково-методичні засади та практичні аспекти ярмаркової діяльності.

Методи дослідження. Теоретико-методичну основу дослідження складають фундаментальні положення таких наукових дисциплін, як інфраструктура товарного ринку, маркетинг, маркетингова політика комунікацій, статистика, економіка підприємств. У роботі використано: метод порівняння з метою виявлення відмінностей між існуючими категоріями; метод теоретичного узагальнення для обґрунтування наукових висновків і власної думки щодо проблемних питань дослідження; сучасні методи маркетингових досліджень – аналіз документів, експертні оцінки.

Інформаційну основу склали статистичні матеріали Держкомстату України, дані власних досліджень, узагальнень і розрахунків, публікації в періодичній пресі, матеріали вітчизняних та зарубіжних авторів, що висвітлюють проблемні аспекти розвитку ярмаркової діяльності.

1 Методологічні основи здійснення ярмаркової діяльності

Ярмарки — це регулярно організовувані комерційні заходи з обмеженим часом проведення для продажу / купівлі товарів чи послуг на основі виставлених зразків, а також демонстрації нових досягнень і технічних удосконалень. Також термін «ярмарок» визначають як короткострокова виставка, що регулярно повторюється у визначеному місці під традиційною назвою й в обумовлений термін. Її метою є створення умов для укладення договорів на постачання (купівлю - продаж) товарів або роздрібного продажу товарів населенню.

Характерними рисами ярмарків є їх періодичність, а також те, що в них беруть участь спеціалісти, на них є обов'язковою наявність товарних зразків, а основною метою є укладання угод на купівлю-продаж товарів чи послуг.

За складом учасників (територіальною ознакою) ярмарки можуть бути міжнародні, міжрегіональні і регіональні.

Міжрегіональні ярмарки в межах країни демонструють споживачам продукцію і послуги, запропоновані виробниками декількох регіонів.

Місцеві (регіональні) ярмарки демонструють учасникам товари та послуги конкретного регіону. Вони організовуються в багатьох регіонах країни і дають шанс для успіху на ринку. Склад відвідувачів тут обмежується, але учасники збираються з усієї країни та з-за кордону.

Міжрегіональні та місцеві ярмарки є, переважно, національними. На національні ярмарки у своїй країні допускаються іноземні покупці, але право продажу мають тільки національні фірми.

Ярмарки вважаються міжнародними за значної кількості іноземних учасників (як правило не менше 10%) і відвідувачів спеціалістів (не менше 5%). На міжнародних ярмарках експонуються товари і послуги однієї чи декілька галузей. Їх перевагою є те, що вони зосереджують зразки великої кількості товарів з різних країн. Це дає можливість протягом короткого часу ознайомитися з пропозиціями, отримати необхідну інформацію від фахівців, порівняти ціни, якісні характеристики, провести переговори, визначити комерційні умови і, в підсумку, укласти угоду.

За товарним профілем ярмарки розрізняють універсальні і спеціалізовані.

Слід зауважити, що останнім часом універсальних ярмарків, тобто таких, на яких представлений весь комплекс товарів як споживчого так і промислового призначення, за кордоном більше не існує.

Замість універсальних більше практикуються багатогалузеві ярмарки, де представляється асортимент з детальною і продуманою класифікацією багатьох товарів галузей крупної і дрібної промисловості. Коло галузей визначається інтересами споживачів (наприклад, будівництво та обладнання офісів).

Спеціалізовані ярмарки представлені окремими групами товарів і послуг. Такі ярмарки в межах однієї групи зорієнтовані на потреби конкретних споживачів.

Спеціалізовані ярмарки одночасно закладають основу для ініціативи у сфері кооперації, є місцем обміну товарами, ідеями, ноу-хау. Тут за декілька днів можуть бути перевірені шанси стосовно збуту товарів та послуг. На спеціалізованих ярмарках проявляються процеси та зміни, що відбуваються на ринку, а також визначаються напрями та темпи майбутнього розвитку.

Ярмарки, також, можна поділити на оптові і роздрібні.

На оптових ярмарках укладають договори між учасниками з купівлі-продажу продукції чи товарів. У свою чергу, на роздрібних, учасники реалізують населенню товари народного споживання, сільськогосподарську продукцію та інше.

Організатором ярмарку є юридична особа чи група юридичних осіб, що займаються організацією ярмарку (ярмарковий комітет).

Основними джерелами доходів організатора ярмарку є:

• внески учасників на право участі у ярмарку;

• оплата учасниками оренди стендів та інших площ;

• оплата учасниками додаткових послуг, що надаються їм на виставці;

• вартість проданих вхідних квитків для відвідувачів ярмарку (якщо ярмарок цілком або частково відкритий для населення).

Організація ярмарку складається з 3 етапів: попередній, організаційний, заключний.

На попередньому етапі створюють:

• ярмарковий комітет (яомарком);

• робочу групу.

Ярмарком здійснює загальне керівництво ярмарку. Це колегіальний орган: кожен із членів комітету має право голосу при ухваленні рішення.

Ярмарком очолює голова, який може мати одного чи двох заступників. Комітет наділяється правами й обов’язками відповідно до цілей і завдань ярмарку.

На великих ярмарках створюється дирекція. Дирекція є виконавчим органом комітету. Як правило, директором призначають одного з членів комітету. Директор має такі функції:

1. оперативне керівництво роботою ярмарку;

2. забезпечення рішень комітету;

3. організація укладень договорів;

4. ведення оперативної звітності про хід роботи виставки;

5. визначення порядку приймання і відвантаження експонатів;

6. забезпечення розміщення експонатів на стендах та їх схоронності;

7. інші функції.

Якщо дирекцію чи директора не засновано, їх функції виконує ярмарком на чолі з головою.

Робочу групу формують одночасно зі створенням комітету. Вона потрібна лише на попередньому етапі організації ярмарку, до створення структурних підрозділів (служб). Робоча група розробляє положення про проведення ярмарку і розсилає листи потенційним учасникам з повною інформацією про умови участі у ярмарку. Вона готує й інші рекламні матеріали: запрошення, буклети, картки гостей, анкети опитування відвідувачів та учасників ярмарку тощо.

Про умови участі у ярмарку видається рекламна брошура, яка містить докладну інформація для учасників про:

1. вартість участі без експонатів;

2. ціни оренди виставкових площ;

3. ціни на додаткові послуги;

4. вартість заочної участі з використання експонатів і рекламних матеріалів та інше.

На попередньому етапі збирають відомості про учасників, підписують договори на участь, проводять організаційно-технічні заходи у приміщенні виставки і за її межами (бронюють квитки на зворотній проїзд учасників і місця в готелях, укладають договори на транспортне, екскурсійне і ресторанне обслуговування та ін.), публікують рекламний каталог учасників ярмарку.

На оптових ярмарках, де здійснюється укладення договорів на постачання (купівлю-продаж) товарів, ярмарком створює арбітраж.

Арбітраж виконує такі функції:

1. забезпечує правове обслуговування ярмарку;

2. консультує учасників ярмарку з правових питань;

3. розглядає переддоговірні суперечки.

Організаційний етап включає створення й організацію роботи функціональних підрозділів (служб), а саме:

• транспортної;

• рекламно-інформаційної;

• дизайнерської;

• служби безпеки;

• технічної;

• юридичної;

• медичної;

• фінансової та ін.

Наявність служб залежить від масштабів ярмарку, її спеціалізації та комплексу послуг, що надаються на виставці.

На організаційному етапі здійснюється вся оперативна робота – починаючи від заїзду учасників кінчаючи демонтажем ярмаркового устаткування.

Заключний етап – це підведення підсумків з визначенням позитивних і негативних сторін у роботі ярмарку. Для цього члени ярмаркому складають звіт: розраховують прибуток та ефективність ярмарку, визначають ступінь досягнення поставленої мети, розробляють рекомендації на майбутнє, щоб не припускати організаційних і фінансових помилок.

Візитною карткою комерційного підприємства на будь-якому ярмарку є виставковий стенд. Він є місцем комерційних переговорів і укладання угод і повинен за розмірами та обстановкою відповідати представленим товарам. З погляду технічного виконання стенд повинен бути бездоганним і відповідати конкретним стандартам. На першому плані стоїть завдання презентації товарів-експонатів, орієнтованої на клієнта. Виставковий стенд повинен бути приємним для зору та слуху, викликати позитивні емоції відвідувача.

Виставковий стенд повинен справляти враження, але не показне; здаватися скромним, але не виглядати бідно/ скупо; бути інтригуючим, але не нав'язливим; здаватися строгим, але не відштовхувати; ставати шоу, але не балаганом.

Оформлення стенду повинно бути виконане так, щоб надати йому характерний для фірми і неповторний зовнішній вигляд, основним є презентація товарів. Розміщення та освітлення предметів повинне бути оптимальним. Не товарна маса, а демонстрація кращого - основна мета учасника ярмарку. Головне - показати очевидну користь цього товару для споживача.

Для презентації товарів експонатів спочатку потрібно вияснити такі питання:

1. Чи достатньо привабливий їх зовнішній вигляд експонатів (дизайн, колір, пакування)?

2. Чи може зорове враження від товару-експонату бути підсиленим за рахунок кольорового чи світлового ефекту?

3. Чи можуть товари бути у відкритому доступі, чи потрібно підстрахувати деякі елементи від неправомірних дій (пошкодження, крадіжка тощо)?

4. Наскільки близько до реальної практики можуть бути показані експонати і скільки для цього потрібно місця?

5. Які засоби інформації можуть бути використані (текстові табло, дисплеї)?

6. Як можна продемонструвати послуги?

7. Як можна довести споживачеві корисність товару?

Меблі та інвентар для виставкової та виділеної для переговорів частин стенду повинні підходити одне до одного за формою, кольором та якістю. Це стосується:

1. стендів для інформаційних матеріалів;

2. столів зі стільцями - для бесіди;

3. стійки бару з високими табуретами. Невеликий бар має ту перевагу, що тут можна коротко поговорити (з обслуговуванням), не займаючи приміщення для переговорів;

4. шаф та вітрин.

Крім наочної презентації товару, клієнт розраховує на короткі пояснення з приводу експонатів. Саме такому безпосередньому просторовому розміщенню інформації стосовно експонату відповідає поняття детального розпізнавання. Таким чином, детальне розпізнавання складником як інформації, так і презентації. Тут використовуються такі засоби (частково поєднані між собою):

1. короткі технічні характеристики (текст);

2. графічні зображення;

3. фотографії, діапозитиви (статика/динаміка);

4. кінопроекція;

5. перегляди мультимедіа.

Одним із ключових критеріїв успіху на ярмарку є персонал. Чим ретельніше підібраний персонал, тим більше шансів на високі показники продажу та налагодження нових контактів. Цілеспрямований підбір та інтенсивне навчання співробітників стенду так само важливі, як і ефективна презентація товарів.

До персоналу стенду, сформованому залежно від величини підприємства, належать:

1. представник підприємства (член правління, виконавчий директор);

2. керівництво стенду (відповідає за його роботу);

3. технічний персонал (консультації, демонстрація товарів);

4. референти по країнах (переговори про експорт);

5. перекладач;

6. відповідальний за роботу з пресою;

7. довідково-інформаційна служба стенду;

8. обслуговуючий персонал (бюро, приймання гостей, сервіс, охорона, прибирання).

На виставці про підприємство судять, як про єдине ціле. Кожен член виставкової команди повинен бути готовий до того, щоб показати себе найкращим чином. Персонал стенду, який правильно підготовлений, у найбільшій мірі сприяє безперебійному та успішному ходу ярмарку.

Характеристики

Тип файла документ

Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.

Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.

Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.

Список файлов курсовой работы