Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Таблиця 2.5. Основні показники господарської діяльності та використання матеріально-технічної бази магазину «Шедевр»

Показники	Од. вим.
Річний роздрібний товарооборот	тис. грн.	1670
Товарні запаси на кінець року	тис. грн.	155,3
в т.ч. у торговому залі	тис. грн.	57,5
Середньоспискова чисельність працівників	чол.	8
в т.ч. у торговому залі	чол.	3
Загальна площа магазину	м2	80
Площа торгового залу	м2	45
Площа, зайнята під обладнання	м2	12,6
Демонстраційна площа	м2	32,4

Обчислимо техніко-економічні показники ефективності використання площі торговельного залу досліджуваного магазину.

1. Товарооборот на 1 м² торгової площі магазину визначається за формулою:

, (2.1)

де – товарооборот на 1 м² торговельної площі, тис. грн.;

Q – річний обсяг роздрібного товарообороту, тис. грн.;

– площа торговельного залу магазину, м².

37,1 тис. грн.

2) Товарооборот на 1 м² загальної площі магазину визначається за формулою:

, (2.2)

де – товарооборот на 1 м² загальної площі, тис. грн.;

Q – річний обсяг роздрібного товарообороту, тис. грн.;

– загальна площа магазину, м².

20,8 тис. грн.

3) Товарооборот на одного працівника магазину визначається за формулою:

, (2.3)

де – товарооборот на одного працівника, тис. грн.;

Q – річний обсяг роздрібного товарообороту, тис. грн.;

Ч – чисельність працівників магазину, чол.

208,75 тис. грн.

4) Товарооборот на одного працівника торгового залу визначається за формулою:

, (2.4)

де – товарооборот на одного працівника торгового залу, тис. грн.;

Q – річний обсяг роздрібного товарообороту, тис. грн.;

– чисельність працівників торгового залу, чол.

556,7 тис. грн.

5) Частка площі торгового залу в загальній площі магазину визначається за формулою:

, (2.5)

де – частка площі торгового залу в загальній площі магазину, %;

– площа торгового залу, м²;

– загальна площа магазину, м².

56,25%.

6) Визначаємо частку товарних запасів, якi розміщені в торговому залі магазину, за формулою:

, (2.6)

де – частка товарних запасів, якi розміщені в торговому залі магазину, %;

– товарні запаси, якi розміщені в торговому залі, тис. грн.;

– товарні запаси в магазині, тис. грн.

37,0%

Частка товарних запасів у торгових залах магазинів з традиційними методами продажу складає, як правило, 30–40%, даний показник магазину «Шедевр» знаходиться в цих рамках – складає 37%, що свідчить про достатню кількість товарних запасів у торговому залі магазину.

7) Для розрахунку коефіцієнта установочної площі використовується така формула:

, (2.7)

де – коефіцієнт установочної площі;

– площа, на якій розміщено торгово – технологiчне обладнання, м²;

– площа торгового залу магазину, м².

0,28

Коефіцієнт установочної площі показує, яка частина торгового залу зайнята під обладнання. Значення цього показника має знаходитися в межах 0,27–0,32. Отримане значення 0,28 свідчить про достатню кількість обладнання у магазині.

8) Коефіцієнт демонстраційної площі магазину визначається за формулою:

, (2.8)

де – коефіцієнт демонстраційної площі;

– демонстраційна площа (площа викладки товарів), м²;

– площа торгового залу магазину, м².

0,72

Коефіцієнт демонстраційної площі характеризує співвідношення площі всіх елементів обладнання, що розміщено в торговому залі магазину та використовується для викладки товарів, i торгової площі магазину. Цей показник для магазинів з продажу непродовольчих товарів має бути в межах – 0,60–0,85. Даний показник становить 0,72, тобто знаходиться в нормі, що свідчить про те, що демонстраційна площа магазину є достатньою.

9) Коефіцієнт ємності обладнання визначається за формулою:

, (2.9)

де – коефіцієнт ємності обладнання;

– демонстраційна площа (площа викладки товарів), м²;

S обл. – площа, на якій розміщено торгово – технологічне обладнання, м².

– коефіцієнт демонстраційної площі;

– коефіцієнт установочної площі.

2,57

Отже, проаналізувавши отримані дані техніко – економічних показників ефективності використання площі торговельного залу магазину, можна зробити висновок, що всі показники знаходяться в нормі, кількість обладнання в магазині, демонстраційна площа торговельного залу є достатніми.

Загалом, після детального ознайомлення з фінансовими даними діяльності магазину «Шедевр», приходимо до висновку, що магазин «Шедевр» працює ефективно і злагоджено, із зростанням прибутку і обсягів товарообігу з року в рік. Обчисливши техніко – економічні показники ефективності використання площі торговельного залу розуміємо, що плануванням торгового залу займались справжні професіонали.

3. Обґрунтування та вибір місцерозміщення магазину з продажу непродовольчих товарів

При розміщенні роздрібної торговельної мережі необхідно враховувати наступні фактори:

• щільність та характер житлової забудови;

• інтенсивність потенційних потоків покупців;

• розвиток громадського та індивідуального транспорту;

• рівень доходів населення тощо.

Існує декілька принципів розміщення роздрібної торговельної мережі:

1. Принцип рівномірного розміщення роздрібної торговельної мережі – передбачає, що на кожну ділянку міста з визначеною кількістю населення припадає певна кількість магазинів, що дозволяє задовольнити попит покупців.

2. Принцип групового розміщення – означає необхідність територіального наближення магазинів різного товарного профілю з метою забезпечення комплексного попиту на товари.

3. Принцип орієнтації магазинів на певну зону торговельного обслуговування – передбачає поділ магазинів на:

– магазини місцевого значення – розміщуються в житловій зоні у межах пішохідної доступності;

– магазини загальноміського значення – призначені для обслуговування населення всього міста;

– магазині в складі торгових центрів;

– магазини, розміщені біля автомагістралей.

При розміщенні торговельного підприємства на території сільських районів враховують функціональну значимість кожного населеного пункту: районний центр, кущові (міжгосподарських і внутрішньогосподарських) центри та звичайні (рядові) села. Так, у районних центрах роздрібна торговельна мережа може налічувати різні ї види та типи. В рядових селах, зазвичай застосовується розвізна та розносна торгівля.

4. Принцип економічності − ефективність витрат, забезпечення необхідного рівня рентабельності та обсягу продажу.

При здійсненні вибору розміщення торговельного підприємства виділять такі рівні:

− макроекономічний рівень − на якому здійснюється просторова сегментація ринку на основі інформації про економіко-правові, територіально-географічні, соціально-демографічні характеристики кожного сегмента;

− регіональний рівень − на якому визначаються економічні розбіжності між регіонами (областями, районами);

− локальний рівень − визначається кілька альтернативних зон на території обраного району;

− внутрішньолокальний рівень – здійснюється вибір остаточного варіанта розміщення торговельного підприємства із кількох альтернативних ділянок (об’єктів торгівлі);

− просторове розміщення торговельного підприємства − визначення елементів архітектурного виконання об’єкта торгівлі, розміщення торговельного обладнання тощо.

Зона торговельного обслуговування – географічна територія, на якій розміщуються фактичні та потенційні споживачі товарів та послуг конкретного роздрібного торговельного підприємства.

Ближня торговельна зона (основна) − це територія, на яку припадає 60−65% покупців магазину. Як правило, межі цієї зони знаходяться не далі, ніж за 2−4 км, або 10 хв. транспортної доступності магазину.

Середня торговельна зона − це територія, на яку припадає приблизно 20% обсягів продажу (радіус − 2−6 км, або не більше, ніж 15−20 хв. транспортної доступності магазину).

Дальня торговельна зона охоплює покупців, які нечасто (або випадково) здійснюють купівлю у визначеному магазині.

Магазин «Шедевр» розміщений на центральній вулиці міста, поблизу нього знаходиться багато державних установ і закладів – міська рада, міський будинок культури, інші заклади – кафе, салони краси, центр діагностики, магазини і т.д. Це свідчить про те, що кожного дня сотні людей проходять повз магазин «Шедевр» і таким чином можуть зайти і зробити покупку, що свідчить про врахування інтенсивності потенційних потоків покупців Такий фактор, як щільність та характер житлової забудови був врахований при виборі місцерозміщення, адже саме в центрі міста (де і знаходиться магазин), найбільше споруд і різних будівель, що сприяє розвитку торгівлі. Поруч з магазином розміщена стоянка для автотранспорту, по вулиці проходить громадський транспорт, доволі широкий тротуар, що дає змогу зупинитися біля вітрини магазину, щоб роздивитися річ, яка сподобалась, й при цьому не заважати руху людей, які можливо кудись поспішають. Це говорить про хороше розташування магазину. За принципом орієнтації магазинів на певну зону торговельного обслуговування, «Шедевр» є магазином загальноміського значення, оскільки він призначений для обслуговування населення всього міста, а не лише прилеглої пішохідної зони.

Проаналізувавши місцерозміщення магазину «Шедевр» можна прийти до висновку, що місцерозміщення магазину вибране вдало, головним плюсами стали такі фактори, як розміщення в центрі міста, інтенсивність потенційних потоків покупців, розвиток та наближеність громадського та індивідуального транспорту, рівень доходів населення тощо. Багато людей просто гуляючи на повітрі і навіть не плануючи щось купити – заходять до магазину «Шедевр» і обов'язково щось купують. Це говорить про хорошу роботу рекламних агентів і загалом всіх працівників магазину, про врахування принципів місцерозміщення магазинів і факторів, що впливають на вдалість вибору місцерозміщення магазину.

Характеристики

Список файлов курсовой работы