Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 7)

Це створює певні труднощі в роботі практичних лікарів і часто призводить до плутанини при постановці правильного діагнозу і призначенні лікування.

Безумовно, все це перешкоджає адекватному сприйняттю наукової інформації і перекладу наукової медичної літератури, впорядкуванню і систематизації медичної термінології [18,c.246].

Представляють інтерес медичні терміни із зменшувальними суфіксами, які, незважаючи на загальну тенденцію у сфері термінології до втрати зменшувального значення, нерідко зберігають його, оскільки пов'язані з назвою чогось дійсно маленького в розмірах. Але не знаючи системи зменшувальних суфіксів, за допомогою яких йде творення даних слів, іноземний студент не в змозі встановити значення деяких потрібних термінів (подушечки Ебнерові, сосочок Санторінієв, вузлик Бумера, зірочки Ферейєна, Мальгіпієв клубочок, Арнольда поясок, Граафова бульбашка, Ріхарда бахрома, Малла часточки, гудзичок Ландольта, гребінець Лістера, острівець Лангерганса, долинка Рейля, Гушке зубчики, Килліана борозенки та ін.)

If these variables predict а poor outcome despite optimal medical therapy, the next step in the process of selection is evaluation of the presence and reversibility of pulmonary arterial Rale hypertension. This is an important consideration, since orthotopic HT requires that the pulmonary vascular resistance be low, so that the normal right ventricle of the donor heart can adequately support the recipient's circulation after transplantation. In order to measure pulmonary vascular resistance, most HT programs use the measurement of the traditional Wood unit, the limit value being of < 6units at rest or < 3 with maximal vasodilation. Other centers use either the pulmonary vascular resistance index ( corrected for body surface area ) or the transpulmonary pressure gradient ( mean pulmonary artery minus mean pulmonary cappilary wedge pressure ) < 15 mmHg. Whatever measure is used, in patients with values towars the upper limits, it is imperative to demonstrate in the catheterization laboratory that the resistance can be manipulated with either oxygen or vasodilators with or without inotropic agents [47].

Для адекватного перекладу автентичної медичної літератури «гарні терміни» повинні бути обмежені від полісемії, експресивності і тим самим від звичайних нетермінологічних слів, які якраз в переважній більшості багатозначні і експресивні, і повинні мати такі характеристики, як лаконічність, однозначність, стислість, нейтральність, точно відповідати предмету. У медичній термінології є слова, що увібрали в себе чимало з історії минулих епох, з інших сфер людської культури («гастростомія» і «ахіллотомія», «неврологія» і «венерологія», «омфаліт» і «Голова Медузи», спинальгія і симптом Петрушки, «деперсоналізація» і «синдром Аліси в країні чудес», «хвороба Дауна» і «Едіпів комплекс», «сінна гарячка» і «гарячка геморагічна», «намисто Венери» і «рефлекс бульдожий».

У медицині є терміни, які можна розглядати як релікти минулих культурних епох: міфологізми (від античності), біблеїзми (від середньовіччя), терміни з астрології і хіромантії (від епохи Відродження).

Таким чином, висвітлені особливості лінгвістичної характеристики термінологічної медичної лексики як одиниці лексичної системи, епоніми-терміни відіграють значну роль у системі міжмовних комунікацій [16,c.309].

З кінця позаминулого сторіччя і особливо в минулому столітті виникла мода на епонімні назви хвороб, тобто назви за іменами лікарів, що вперше дали більш-менш докладний їх опис. Деякі з них втратили епоніміку.

Наприклад, зараз ніхто не називає ревматизм хворобою Сокольського - Буйо, або нефрит хворобою Брайта. Проте за багатьма захворюваннями залишилися епоніми - назви їх "авторів". Синдром Хаммана - Річа, синдром Дауна, хвороба Вільсона - Коновалова, синдром Рея і так далі.

Видаються багатосторінкові довідники, що увібрали в себе не одну сотню епонімів, що зустрічаються часто, і тому не викликають діагностичний «острах» у фахівців, а також і рідкісні, назва яких нічого не говорить лікареві про клінічну суть хвороби.

Виявлення симптомів цих хвороб не виводить доктора на їх назву логічним шляхом. Розуміючи патогенетичну суть цих симптомів, лікар ставить патогенетичний і локальний діагноз, але, якщо не знає або не пам'ятає епонімну назву хвороби, формально правильний діагноз не поставить [17,c.280].

Більше того, багато з епонімних хвороб для діагностичного розпізнавання потребують не рутинних, нерідко складних, досліджень і аналізів. Діагностичний процес стає все складнішим і складнішим. І хоча цілий загін лікарів - вузьких фахівців і лікарів-інструменталістів (що володіють тим або іншим діагностичним інструментом, наприклад установкою УЗІ, ендоскопом) беруть участь в діагностичному процесі, все одно остаточне рішення про діагноз висловлює хтось один, хто вміє узагальнити всю накопичену різними методами і прийомами інформацію про хвору людину.

Таким чином, завданням перекладача є не тільки правильне розуміння і переклад специфічної термінології, але й допомога лікарям в їх лікарській практиці при явищі міжмовної і міжнародної комунікації.

Висновок

У даній роботі проведено дослідження лексико-стилістичних особливостей перекладу науково-технічних медичних текстів з огляду на значущість цієї проблеми для міжкультурної комунікації.

1)Міжкультурна комунікація в науковій сфері здійснюється у формі корпоративної комунікації і протікає по каналах професійних співтовариств, у більшості випадків її зміст чітко обмежується заданою темою (темами) спілкування. Саме на основі цієї спільності розвивається і розширюється процес міжкультурної взаємодії в науковій сфері.

На відміну від інших сфер комунікації в науковій сфері письмова комунікація має найважливіше значення. Під час здійснення письмової комунікації граматичні і стилістичні особливості науково-технічних текстів визначаються метою комунікації, на основі якої виробляються стратегії, що використовуються авторами під час написання науково-технічних текстів [10,c.208].

Найважливішими причинами, що перешкоджають комунікативним процесам у науковій сфері, є проблеми лінгвістичні.

2)Науковий стиль відображає ментальну діяльність людини у вивченні різних аспектів навколишньої дійсності і всі його жанри слугують для опису об'єкта дослідження. Відповідно до основних вимог ( логічність, точність, об'єктивність), що пред'являються стилю, науковий стиль у мовах, що зіставляються, проявляє універсальні стильові риси, але вибір лексики, фонетичного оформлення мови, морфологічних форм, сполучуваності слів, синтаксичної структури специфічний для кожної мови.

3)Російські науково-технічні тексти в порівнянні з англійськими характеризуються більшою мірою знеособленості., що можна прослідкувати за нечастим використанням займенників і дієслів 1-ї особи, а також ширшим використанням абстрактних і загальних понять та дієслів широкої семантики. Значно частіше використовуються логічні засоби зв'язку. Манера викладу характеризується у переважній більшості поєднаннями, ядром яких є іменник.

У науковому стилі російської мови широко використовуються однорідні члени, прислівникові і дієприслівникові звороти. Для науково- технічних текстів англійською мовою особливо характерні численні атрибутивні групи, що вказують на найрізноманітніші ознаки об'єкта або явища, широке використання має прийменник of для передачі видо-родових відношень.

Також в англійських науково-технічних текстах ширше використовуються стилістично забарвлені засоби, що зумовлює необхідність нейтралізації при перекладі російською мовою.

4)Важливою проблемою досягнення еквівалентності перекладу науково-технічних текстів є передача первинного змісту тексту за допомогою терміносистеми перекладної мови [1,c.78].

Відмінність терміносистем ІЯ і ПЯ спричиняє найбільше труднощів під час перекладу науково-технічних текстів. Звідси витікає необхідність дослідження терміносистем і пошуку шляхів перекладу частково еквівалентної і безеквівалентної лексики. Проблема дослідження термінології є однією з ключових в дослідженні науково-технічних текстів. Термін - слово (словосполучення), що означає поняття спеціальної сфери знання або діяльності. Виявлення розбіжностей в системі понять, що виражаються термінами ІЯ і ПЯ, - важливий крок на шляху міжмовної гармонізації терміносистем, що забезпечує вирішення проблем перекладу термінів у сферах їх функціонування.

5)Епоніми-терміни є одиницями мовного і професійного знання, що забезпечують ефективність міжкультурної комунікації. З цієї причини найбільшу практичну значущість при перекладі науково-технічних текстів має еквівалентний переклад термінології. Ми провели зіставлення епонімів-термінів умедичних текстах англійською мовою на лексико-морфологічному і семасіологічному рівнях. Відмінності в лексичному складі і морфо-синтаксичній структурі епонімів-термінів мають об'єктивні лінгвістичні причини: англійські терміни, в структуру яких входить субстантивний визначальний компонент (іменник або іменна група), не можуть бути перекладені російською мовою без розбіжностей в морфо-синтаксичній структурі, обумовлених відмінностями в граматичній будові мов.

Розбіжності в морфо-синтаксической структурі не перешкоджають передачі значення означуваної термінелементами інтегральної або диференціальної ознаки [3,c.302].

Все це дозволяє рекомендувати транскрипцію, транслітерацию і калькування (зокрема із застосуванням граматичних трансформацій) як прийоми перекладу безеквівалентної термінології. Переклад термінів, що відрізняються за лексичним складом, становить певну практичну складність: він вимагає від перекладача як розуміння значення терміну ІЯ, так і знання термінів ПЯ і не допускає калькування.

На семасіологічному рівні можна виділити три групи термінів:

1. Терміни ІЯ і ПЯ, що традиційно розглядаються як еквівалентні, але такі, що мають певні розбіжності в точному об'ємі понять. Як правило, розбіжності пов'язані з принциповими відмінностями в наукових реаліях ІЯ і ПЯ, і прийняті еквіваленти дозволяють найточніше передати семантику одиниць ІЯ під час перекладу тексту.

2. Терміни ІЯ, що характеризуються багатозначністю в ПЯ.

ІЗ термінів, що входять до цієї групи, найбільше одиниць що являють собою однослівні терміни.

У переважній більшості випадків багатозначність має суто лінгвістичну причину, тобто не обумовлюється розбіжностями в системі понять ІЯ і ПЯ, а виникає на рівні мовного вираження понять.

3. "Тимчасово безеквівалентні" терміни ІЯ. Явище безеквівалентності виникає унаслідок відсутності або недиференційованості того або іншого поняття, що позначається терміном ІЯ, в терміносистемі ПЯ. Аналіз цього явища проведений за допомогою зіставлення понятійних систем, закладених в основі терміносистем ІЯ і ПЯ. Основна причина безеквівалентності — розбіжності в реаліях наукової дійсності, що призводять до відсутності в ПЯ тих або інших понять ІЯ. При перекладі безеквівалентої лексики ми пропонуємо використовувати наступні прийоми:

1. Калькування із застосуванням граматичних і лексичних трансформацій (заміна частин мови, лексична заміна).

2. Описовий переклад.

3. Транскрипція і транслітерація в тих випадках, коли можливе органічне включення запозичення в систему понять відповідної сфери.

Таким чином, нами проведено аналіз епонімів-термінів у медичній термінології англійської мови і показано можливості досягнення еквівалентності при перекладі термінології науково-технічних текстів.

Труднощі під час перекладу термінології є одним з головних перешкод для комунікації у сфері науки. Ми сподіваємося, що дане дослідження дозволить уникнути проблем і помилок при перекладі. Також дана робота може бути використана як матеріал для навчальних посібників і для підготовки рефератів і курсових робіт студентів, що вивчають науково-технічний переклад.

Список використаної літератури

1. Андрианов С.Н. Некоторые вопросы построения словарей специальной терминологии// Тетради переводчика. - Вып. 2. - М.: Международные отношения, 2004. - 78-91 c.

2. Аполова М.А. Specific English//грамматические трудности перевода. – М.: Международные отношения, 2001. – 134с.

3. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. — М.: Высш. шк., 2003. - 302 с.

4. Арнольд И.В. Стилистика. Современный английский язык: Учебник для вузов. - М.: Флинта: Наука, 2002. - 384 с.

5. Бархударов Л.С., Рецкер Я.И. Курс лекций по теории перевода. - М., 2001.-263 с.

6. Бархударов Л.С. Язык и перевод: Вопросы общей и частной теории перевода. - М.: Международные отношения, 2002. - 240 с.

7. Борисова Л.И. Лексические трудности перевода научно-технической литературы с английского языка на русский. - М.: ВЦП, 2001. - 135 с.

8. Борисова Л.И. Лексико-стилистические трансформации в англо-русских научно-технических переводах. — М.: ВЦП, 2001. — 168 с

9. Борисова Л.И. Перевод неологизмов с английского языка на русский в научно-технических текстах. - М.: ВЦП, 2007. - 114 с.

10. Борисова О.В. Трансформація вербалізації в англо-українському перекладі:Дис.канд.філ.наук: 10.02.05. - К.,2005-279 с.

11. Бреус Е.В. Основы теории и практики перевода с русского языка на английский: Учебное пособие. - М.: Изд-во УРАО, 2000. - 208 с.

12. Бреус Е.В. Теория и практика перевода с английского языка на русский: Учебное пособие. - М.: Изд-во УРАО. - Ч. I. - 2001. - 104 с.

13. Бурак А.Л. Введение в практику письменного перевода с русского языка на английский. Этап 1: уровень слова. - М.: МГУ им. М.В. Ломоносова -Intrada, 2002. - 176 с.

14. Ванников Ю.В. Типы научных и технических текстов и их лингвистические особенности. - М.,1984. - 240 с.

15. Воробьева М.Б. Особенности реализации эпонимов-терминов в научном тексте // Научная литература / Язык, стиль, жанры. - М.: Наука, 2005. - 33-47 с.

16. Гудманян А.С. Практика перекладу з основної іноземної мови науково-технічної літератури. Хрестоматія. – К.: НАУ, 2005 – 24 с.

17. ДаниленкоВ.П. Лингвистический аспектстандартизации терминологии. - М., 2003.-280 с.

18. Даниленко В.П. Русская эпонимотерминология: Опыт лингвистического описания. - М.: Наука, 2007. - 246 с.

19. Канделаки Т.Л. Семантика и мотивированность эпонимов-терминов. - М.: Наука, 2007.-168 с.

20. Каде О. Проблемы перевода в свете теории коммуникации// Вопросы теории перевода в зарубежной лингвистике: Сборник статей. — М.: Международные отношения, 2008. - 69-90 с.

21. Кожина М.М. О речевой системности научного стиля сравнительно с некоторыми другими. - Пермь, 2002. - 325 с.

22. Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты): Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. - М.: Высшая школа, 1990. - 253 с.

23. Комиссаров В.Н., Рецкер Я.И., Тархов В.И. Пособие по переводу с английского языка на русский. - Часть II - М.: Высшая школа, 2001. - 287с.

24. Кутина Л.Л. Языковые процессы, возникающие при становлении терминологической системы// Лингвистические проблемы научно- технической терминологии. - М: Наука, 2000. - 82-94 с.

25. Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты): Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. - М.: Высшая школа, 1990. - 253 с.

26. Латышев Л.К. Курс перевода: Эквивалентность перевода и способы ее достижения. - М., 2001-300 с.

27. Лотте Д.С. Основы построения научно-технической терминологии. - М, 2001.-158 с

28. Митрофанова О.Д. Язык научно-технической литературы как функциионально-стилевое единство: Автореф. дис. ... д-ра филол. наук. — М., 2005.-47 с.

29. Нелюбин Л.Л. Толковый переводоведческий словарь. - М.,2001.-260 с

30. Новиков А.И Семантика текста и ее формализация. - М.: Наука, 2003. -215 с

31. Новикова Л.Н. Выявление стилеобразующих возможностей творческих элементов научного текста // Теория и практика английской научной речи. Под ред. М.М. Глушко. - М.: Изд-во Моск. ун-та. - 2007. - 27-36 с.

32. Олікова М.О. Теорія і практика перекладу. Навч. Посібник. – Луцьк. Вежа, 2000 – 170 с.

33. Перебийніс В.В. Стилізація методи для лінгвістів – Винніца: Нова книга. 2001 – 168 с.

34. Разинкина Н.М. Функциональная стилистика. - М.: Высшая школа, 1989.-180 с.

35. Разинкина Н.М. Функциональная стилистика (на материале английского и русского языков): Учеб. пособие / Н.М. Разинкина. - М.: Высшая школа, 2004. - 271 с.

36. Рейман Е.А. О нетерминологической лексике научных текстов // Особенности стиля научного изложения. - М., 2006. - 178-191 с.

37. Рябцева Н.К. Научная речь на английском языке. Руководство по научному изложению. Словарь оборотов и сочетаемости общенаучной лексики: Новый словарь-справочник активного типа (на английском языке). - М.: Флинта. - Наука, 2000. - 600 с

38. Толстой С.С.Основы перевода с английского на русский язык. – М.:Наука, 1999. – 178с.

39. Страхова B.C. Грамматическое описание как вид текста // Язык как коммуникативная деятельность человека: Сб. науч. тр./ МГПИИЯ им. М.Тореза. - Вып. 284. - М: Изд-во МГПИИЯ им. М. Тореза, 1987. - 42-48 с.

40. Салимовский В.А. Семантический аспект употребления слов в функциональных стилях речи. - Иркутск, 1991. - 134 с.

41. Суперанская А.В. и др. Общая терминология: Вопросы теории. - М.: Наука, 1989.-243 с

42. Тер-Минасова С.Г. Язык и межкультурная коммуникация. - М., 2000.- 123 с.

43. Федоров А.В. Основы общей теории перевода (лингвистический очерк).-М., 1968-225с.

44. Филатова Л.А. О явлениях универсализации в научном стиле // Научные доклады высшей школы. Филологические науки. - 1991. - № 2. - 78-86 с.

45. Щерба Л.В. Опыт общей теории лексикографии// Щерба Л.В. Языковая система и речевая деятельность. - Л., 1974. — 265-304 с.

46. Leech G.N. Principles of pragmatics. L., N.Y.Longman Inc., 1983-190 р..

47. http:// www.medstudents.com.br.

Характеристики

Список файлов курсовой работы