42641 (687190), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Мовленнєву творчість дітей доречно поєднувати з ігровою, що допоможе в умовах, наближених до реальних ситуацій спілкування, практично засвоїти правила мовленнєвої етикетної поведінки, значення етикетного виразу.

Учням пропонуються такі завдання:

1. Прочитайте текст. Випишіть речення, яке передає головну думку тексту. Прочитайте та запам'ятайте стійкі сполучення слів, якими твердо обіцяють здійснити щось. Заприсягніть товаришу в правдивості своїх слів, дій. Яку із запропонованих форм краще вибрати? Чому?

ВИСОКІ СЛОВА ПРИСЯГИ, СОКРОВЕННІ СЛОВА ЧЕСТІ

Однаково важливими й дорогими вважають українці і високі слова присяги, і сокровенні слова честі. Слово честі, чесне слово – своєрідне мірило людських чеснот. Вони не для слабкодухих, безвідповідальних. Ними не можна легковажити. Дав слово другові, склав присягу рідному народові –будь господарем своїм словам. Так споконвіку вчить твій народ: даю слово честі – урочисто клястися, присягати; слово честі – запевняти в істинності сказаного, обіцяного; чесне слово - запевняти в правдивості сказаного (За С.К. Богдан).

2. Прочитайте дитячу лічилку-присягалочку. Як ви вважаєте, чи доречно так присягатися? Прочитайте і запам'ятайте традиційні стійкі словосполучення присягання. Потрудіться вдома: складіть з ними речення.

ЛІЧИЛКА-ПРИСЯГАЛОЧКА

Повір -– перепровір!

Якщо я неправду кажу,

То нехай вберуся в сажу,

Нехай стану кособока,

Кривов'яза, кривоока,

І гладка, і лупата,

Ще й ніс як лопата!

А як брешеш, далебі,

То так буде і тобі!

Запам'ятайте! Вважається, що присяга – це водночас і самозакляття, відоме українцям з давніх часів. Вважалося, що людина врочисто й при свідках сама кличе на себе нещастя, коли не виконає обіцяного.

1. Запишіть у зошити стійкі сполучення слів. У яких ситуаціях спілкування ми їх використаємо? Чим відрізняються вирази одного стовпчика від іншого? Що їх об'єднує?

Іди здоров!	Дай Боже здоров'я!
Щасти доле!	Хай Вам щастить!
Не поминай лихом!	Ховай Боже!

4. Прочитайте текст. Прислухайтеся до порад видатного українського педагога В.О. Сухомлинського. Відповідно до ситуацій, запропонованих автором, подякуйте, скориставшись стійкими сполученнями слів: щире спасибі; спасибі за вашу ласку; спасибі і простимі; щиро дякую; не надякуюсь Вам. А як краще відповісти на слова подяки? Попрацюйте в парі.

УМІЙ ДЯКУВАТИ...

Умій дякувати старшим за те, що вони повчають тебе. Почувши похвалу, дякуй і обіцяй жити по-людському. Почувши докір, несхвалення твого вчинку, дякуй за те, що тебе вчать жити по-людському. Умій дякувати вчителеві. Вислухавши слова похвали, дякуй за науку. Вислухавши гіркі, суворі слова, теж дякуй за науку. І ти будеш людиною (В.О. Сухомлинський).

1. Прочитайте слова подяки і слова відповіді на них. Пам'ятайте, той, до кого звернені слова вдячності, вислухавши їх повинен відповісти. Попрацюйте у парі з товаришем, розподіливши ролі: я дякую - я вдячний за подяку.

Подяка	Відповідь на подяку
Спасибі за хліб за сіль!	Чим багаті, тим і раді
Дякую за гостинність!	Що хата має, тим і приймає
Спасибі за вашу ласку!	Спасибі й вам!
Щиро дякую!	Богу дякуйте!

6. Прочитайте текст. Випишіть святкові привітання. Поясніть, у яких ситуаціях спілкування їх потрібно використовувати. Назвіть традиційні привітання на Великдень.

Висновки

Українська фразеологія як важлива складова української мови і мовлення є водночас складовою культури українського народу, її вивчення нерозривно пов'язане з етнокультурознавчими знаннями, формує сукупність знань про побут, звичаї, традиції українців.

У фразеологічному багатстві української мови відображено мудрість народу, його історичний досвід, світогляд, систему моралі, своєрідність народної матеріальної культури, через це фонд етнофразем українців є індивідуальним і неповторним. Уживані в сучасній українській мові фразеологізми етнокультурознавчого змісту є яскравим свідченням різносторонніх зв'язків української мови з іншими мовами світу; вони відбивають зв'язок українського народу з багатьма народами.

Фразеологічні словосполучення є найважливішим засобом мовної образності та виразності. Розмовна фразеологія української мови різноманітна, яскраво експресивна та емоційно насичена. Доречно вжиті, фразеологізми етнокультурознавчого змісту впливають на слухача або читача, допомагають виразніше передати думку, роблять розповідь яскравішою, надають мові емоційного забарвлення.

У мовленні (усному й писемному) фразеологізми етнокультурознавчого змісту виконують функцію образної характеристики конкретного об'єкта, суб'єкта, дії, ситуації, але, на відміну від прислів'я, не формують в образній формі певної життєвої закономірності чи правила.

Використання в навчальному процесі фразеологізмів етнокультурознавчого змісту сприяє опануванню молодшими школярами української мови як засобу спілкування та пізнання, прилученню до скарбниці духовної та матеріальної культури українського народу та народів світу, забезпечує відповідний обсяг знань про фразеологію як складову української мови і мовлення, формує уміння і навички використовувати їх у мовленнєвій діяльності.

Створення ефективної методики роботи над збагаченням мовлення учнів початкових класів українською фразеологією повинно спиратися на: 1) здобутки сучасної лінгвістичної науки в галузі фразеології; 2) дослідження проблем вітчизняної історії, витоків національної культури, непересічних досягнень минулого у сфері традиційно-побутової культури, яка створювалася протягом століть творчим генієм багатьох поколінь, розвивалася й удосконалювалася; 3) дослідження етнографії в культурологічній проблематиці: вивчення етнічної функції мови та її взаємозв'язку з іншими компонентами етносу; специфіки різних форм народної художньої творчості; усної народної творчості, що тісно зв'язана з іншими ділянками традиційно-побутової культури і несе велике етновизначальне навантаження; таких компонентів традиційно побутової культури, як народне звичаєве право, основи народних знань, морально-етичні стереотипи поведінки, етичні норми; 4) досягнення сучасної методики навчання молодших школярів української мови: уміння знаходити потрібні мовні засоби; 5) психологічні особливості засвоєння фразеологізмів учнями початкових класів, що передбачає: а) сприймання учнями початкових класів нових фразеологізмів (знаходження нових фразеологізмів, усвідомлення нових фразеологізмів); б) засвоєння учнями початкових класів нових фразеологізмів (особливості вживання нових фразеологізмів; активізація фразеологічного запасу); в) добір учнями початкових класів фразеологізмів, робота над активним фразеологічним словником учнів (добір фразеологізмів стилістично нейтральних і стилістично забарвлених; добір фразеологізмів-синонімів; добір фразеологізмів-антонімів; добір фразеологізмів, співвідносних з різними частинами мови).

Список використаної літератури

1. Білоус М.П. Мовленнєвий етикет українського народу // Мова і духовність нації: Тези доп. Регіон, наук.-практ. конфр. – Л., 1989. – С.98-99.

2. Бугай Н.І. Український етикет: Посібник для дітей та дорослих. – К.: Бібліотека українця, 2000.

3. Буш В.В. Памятники стариннаго русскаго воспітанія / Кь історій древне-русской письменности и культури. – Петроградь: Типографія Кюгельгенъ и К⁰, 1918.

4. Великий тлумачний словник сучасної української мови / В.Т.Бусел. – Київ – Ірпень: Перун, 2001. – 1426с.

5. Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис: [У 2 кн.] – Факс. вид. – К.: МВП «Оберіг», 1991. Т.І. – 455с.

6. Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова школа. – 2002. – №1. – С.28-54.

7. Етнографія України: Навч. посібник/ За ред. С.А.Макарчука. – Львів: Світ, 1994. – 520с.

8. Історія української культури / За загал, ред. І.Крип'якевича. – К.: Либідь, 1994. – 656с.

9. Килимник С Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: [У 3 кн., 6 т.] – Факс. Вид. – К.: AT «Обереги», 1994. Кн.I, т.I. – 400с.

10. Коваль А.П. Слово про слово. – К.: Рад. шк., 1986. – 384с.

11. Кожуховська Л.П. Збагачення мовлення учнів 5-7 класів українською фразеологією: Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук. – Інститут педагогіки АПН України. – К., 1999.

12. Корніяка О.М. Мистецтво ґречності: Чи вміємо ми себе поводити? – К.: Либідь, 1995.

13. Ларин Б.А. Очерки по фразеологии // История русского языка и общее языкознание: Избранные работы. – М., Высшая школа, 1997. – 437с.

14. Літопис руський / За Іпатським списком переклав Л.Махновець. – К.: Дніпро, 1990. – XIV.

15. Мокиенко В.М. В глубь поговорки. – К.: Рад. шк., 1989. – 221с.

16. Мокиенко В.М. Загадки русской фразеологии. – М.: Высшая школа, 1990. – 260с.

17. Плющ Н.П. Формули ввічливості в системі українського етикету. – К., 1991. – С.92.

18. Програми для середньої загальноосвітньої школи. – К.: Початкова школа, 2001.

19. Прокопович Ф. Філософські твори: В 3-х т.- К.: Наук, думка, 1979.- Т.I.

20. Руска письменність // Твори Маркіяна Шашкевича і Якова Головацького.– Вид. 2, – Л., 1913.

21. Свидницький А. фольклорно-етнографічні нариси та статті / В кн.: А. Свидницький. Роман. Оповідання. Нариси. – К.: Наукова думка, 1985. – С.406-518.

22. Скуратівський В. Берегиня. – К.: Рад. письменник, 1987.

23. Скуратівський В.Т. Український рік: Розповіді. – К.: Веселка, 1996. – 238с.

24. Словник іншомовних слів. – К.: Довіра.

25. Стельмахович М. Український мовленнєвий етикет // Урок української. – 2001. – №3. – С.14-15.

26. Супруненко В.П. Народини: Витоки нації: символи, вірування, звичаї та побут українців. -Запоріжжя: МП «Берегиня» – СП «ФАЄЗ», 1993. – 136с.

27. «Українська література в загальноосвітній школі». Науково-методичний журнал – 2003. – №5. – 64с.

28. «Українська література в загальноосвітній школі». Науково-методичний журнал – 2003 (листопад). – №8. – 64с.

29. «Українська література в загальноосвітній школі». Науково-методичний журнал – 2003 (листопад). – №8. – 64с.

30. «Українська література в загальноосвітній школі». Науково-методичний журнал – 2004 (лютий). – №2. – 64с.

31. «Українська література в загальноосвітній школі». Науково-методичний журнал – 2004 (серпень). – №8. – 64с.

32. Формановская Н.И. Речевой этикет // Лингвистический энциклопедический словарь. – М.: Сов. энциклопедия, 1990. – С.413-414.

33. Формановская Н.И. Русский речевой этикет: лингвистические й методические аспекты. – 2-е изд. – М.: Русский язык, 1987.

34. Щерба Л. Избранные работы по русскому языку. – М.: Учпедгиз, 1957.

Характеристики

Список файлов курсовой работы