42113 (687025), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Результати дослідження характеру переакцентуації й аналіз кількісних параметрів ретроспективних відрізків газетного тексту дозволили диференціювати стислу й розгорнуту ретроспекцію. У першому випадку ретроспекція не виходить за межі речення, вона формується окремим словом або словосполученням, наприклад:

She remembered again that the doctor was completely candid and honest, so frank that she and her husband — usually the husband wants to pound the guy — that all the anger was gone.(The New York Times, 2008)

Розгорнута ретроспекція не обмежується рамками одного речення. Нижня границя розгорнутої ретроспекції — одна сверхфазова єдність, верхню границю важко визначити, тому що ретроспективна частина може включати у себе трохи надфазових єдностей, абзац або кілька абзаців.

Висновки

У результаті проведеного дослідження можна зазначити, що ретроспекція в структурі тексту має різні форми презентації. Розрізняються два типи ретроспекції: композиційно-текстова й відсильна. Наявність у тексті композиційно-текстової ретроспекції веде до утворення відрізка тексту, який можна назвати ретроспективною частиною оповідання. Дія відсильної ретроспекції проявляється в тім, що в тексті виникають ретроспективне посилання.

Функція ретроспекції розглядається з точки зору її ролі в передачі змістовно-фактуальної та змістовно-концептуальної інформації, організації цілісності художнього твору і її значення в розвитку сюжету твору.

Можна виділити дві основні функції ретроспекції:

1. функція просування сюжетного розвитку;

2. функція вповільнення сюжетного розвитку.

Ретроспекція як текстова категорія зв’язана з іншими категоріями, такими як інтеграція, проспекція, континуум, інформативність, підтекст.

Категоріальне поняття ретроспективності не ототожнюється з використанням певних граматичних форм. Сама по собі граматична форма виявляється недостатньою для того, щоб здійснити часове зрушення. Категоріальне поняття ретроспективності не ототожнюється з використанням певних граматичних форм. Сама по собі граматична форма виявляється недостатньою для того, щоб здійснити часове зрушення.

Результати дослідження характеру переакцентуації й аналіз кількісних параметрів ретроспективних відрізків газетного тексту дозволили диференціювати стислу й розгорнуту ретроспекцію. У першому випадку ретроспекція не виходить за межі речення, вона формується окремим словом або словосполученням. Розгорнута ретроспекція не обмежується рамками одного речення. Нижня границя розгорнутої ретроспекції — одна сверхфазова єдність, верхню границю важко визначити, тому що ретроспективна частина може включати у себе трохи надфазових єдностей, абзац або кілька абзаців.

Бібліографія

1. Антипова Д.Д. Категории ретроспекции и проспекции в научном тексте (на материале английской лингвистической литературы): Автореф. дис… канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. ин-т иностр. яз. им. М. Тореза. – М., 1988.– 23с.

2. Арнольд И.В. Семантическая структура слова в современном английском языке и методика её исследования (на материале имени существительного). М., 1991. –117с.

3. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка. – М., 1990. – 266с.

4. Брускова Н.В. Лингвистические аспекты ретроспекции и проспекции в художественном тексте (постановка вопроса) // Сб. науч. тр. МГПИИЯ им. М. Тореза. – М., 1982. – Вып. 189. – 114-132с.

5. Богданов В.В. Семантико-синтаксическая организация предложения.– Л.: Изд- во ЛГУ, 1977. –143с.

6. Васильева А.Н. Газетно-публицистический стиль речи. – М., Изд-во «Русский язык», 1982. –134 с.

7. Виноградов В.В. Итоги обсуждения вопросов стилистики // Вопросы языкознания. 1955. № 1. – 73-79с.

8. Гальперин И.Р. Информативность единиц языка. – М., 1974. –201с.

9. Гальперин И.Р. К проблеме дифференциации стилей речи. // Проблемы современной филологии. – М., 1965. –87-103с.

10. Гальперин И.Р. Очерки по стилистике английского языка. М., 1958. –332с.

11. Загнітко А.П. Сучасні лінгвістичні теорії. – Донецьк: ДонНУ, 2006. –338с.

12. Загнітко А.П. Теорія сучасного синтаксису. – Донецьк: ДонНУ, 2006. –378с.

13. Колшанский Г.В. О природе контекста // Вопросы языкознания. – 1969. №1. – 48-52с.

14. Крушельницкая К.Г. О разграничении синтаксических и стилистических значений. // Проблемы синхронного изучения грамматического строя языка. –1983. –176-179с.

15. Лотман Ю.М. Структура художественного текста // Лотман Ю. М. Об искусстве / Ю.М Лотман. – СПб., 1998. – 14-288с.

16. Наер В.Л. Об одной грамматической тенденции в языке газетной информации. 1989. – 40-45с.

17. Николаевская Р.Р. О функционировании существительного широкой семантики в современном английском языке// Иностранные языки в школе. – М., 1981. – №2 – 23-25с.

18. Орлов Г.А. Современная английская речь. – М., 1991. – 101с.

19. Пахуткин П.И. Функциональные особенности речевой образности в научном стиле. Автореф. дис.... канд. филол. наук – М., 1973. – 23с.

20. Разинкина Н.М. Стилистика английской научной речи. – М.: Наука, 1972. – 304с.

21. Разинкина Н.М. Функциональная стилистика. – М., 1989. – 211с.

22. Сизов М.М. Краткость как дифференцирующий признак газетного стиля в газетных информационных сообщениях // Вопросы стилистики английского языка. – М., 1980. – 166-169с.

23. Телень Э.Ф. Дифференциация языковых и стилистических средств в газетах Великобританки // Функциональная стилистика и лингводидактика. – МГУ, 1988. – 24-29с.

24. Трофимова Э.А. Синтаксические конструкции английской разговорной речи. – Ростов, 1972. – 221с.

25. Трофимова Э.А. Структурные особенности английской разговорной речи. – Ростов, 1972. – 198с.

26. Теория функциональной грамматики: Темпоральность. Модальность/ А.В. Бондаренко, Е.И. Беляева, Л.А. Бирючин и др. – Л.: Наука, 1990. –264с.

27. Уфимцева А.Н. Слово в лексико-семантической системе язика. – М., 1968. – 12-15с.

28. Федорова Л.Н. Основные параметры категории ретроспекции в художественном тексте // Новая советская литература по языкознанию. – М., 1982. – №10. – 45-51с.

29. Федорова Л.Н. Реализация категории ретроспекции в художественном тексте. Автореф. дис…кандидат филол. Наук: 10.02.15/ Моск. гос. ин-т иностр. яз. им. М. Тореза. – М., 1982. – 13-15с.

30. Чахоян Л.П. Синтаксис диалогической речи современного английского языка. – М., 1979. – 295с.

31. Шевелева, Е.Ю. Некоторые особенности языка средств массовой информации: на основе заголовков англ. газет // Единство системного и функционального анализа языковых единиц. – Белгород, 1996. – Вып. 2. – 201-204с.

32. Шостак Г.И. Функционально-стилистические особенности заголовков в английских газетах // Проблемы литературных жанров: материалы IX Междунар. науч. конф., посвящ. 120-летию со дня основания Том. гос. ун-та, 8-10 дек. 1998 г. – Томск, 1999. – Ч. 2. – 297-304с.

33. Юрасова Н.А. Роль обстоятельств и обстоятельств с дополнением вместе взятых в решении многозначности английского глагола // Вопросы грамматики германских и романских языков / Под ред. С.Б. Гринберг. – Иркутск, 1975. – 105-112с.

34. For a Change (1992-1993)

35. Randolf Quirk. The Use of English, London, 1963. – 276 p.

36. Readings in Modern English Lexicology// Под ред. С.С. Хидекль,

Р.З. Гинзбург. Л., 1969. –С.238

37. The New York Times(2007)

1. The New York Times(2008)

Характеристики

Список файлов курсовой работы