41741 (686913), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Висновки
В даній курсовій роботі розглянуто певний пласт характеру паремійного фонду англійського, німецького та українського народів. Специфічні англійська та німецька лексика, граматика та ідіоматика, що інколи кардинально відрізняються від українських фольклорних еквівалентів, дають змогу відчути історико-лексичний набір відмінностей, що існує між даними народами. Проведений аналіз дозволив дізнатися більше про систему їх моральних цінностей, менталітет та національний характер. Це дає можливість пізнати дійсність, специфічну й унікальну для кожного з цих народів.
Аналіз міжкультурних особливостей паремій показав, що інформація, взята зі спеціальних лінгвокультурологічних, довідкових, лексикографічних джерел, а також сучасних двомовних фразеологічних, тлумачних словників дає достатні аргументи для ґрунтовного дослідження загальнолюдських особливостей, ідентифікації притаманних їм спільних та відмінних рис.
Оскільки мета нашої роботи – підібрати рівні за семантикою еквіваленти, ми провели детальний аналіз всередині окремих тематичних груп паремій. Порівнюючи деякі прислів’я та приказки, дійшли висновку, що зрозуміти загальний зміст паремій можна лише після переосмислення окремих їх компонентів. Це яскраво ілюструють наступні приклади: англійське прислів’я «Each bird loves to hear himself sing» та німецький аналог «Jedem Narren gefällt seine Kappe», що звучать в українській мові як «Гречана каша сама себе хвалить».
Спираючись на форму та зміст прислів’їв та приказок, знайдені міжмовні еквіваленти англійської, німецької та української мов у різних тематичних групах. Також розглянуто специфіку безеквівалентних (індивідуальних) паремій.
В ході роботи виявлені семантичні особливості організації прислів’їв, проведений порівняльний аналіз моделей прислів’їв, виділені основні функції паремійних одиниць та семантичні паралелі і синонімію між паремійними шарами різних мов, відслідковано специфіку прагматичної функції.
Робота є актуальною, бо вперше використовує апарат аналізу паремій, побудований на співставленні окремих тематичних груп в різних мовах, що, як наслідок, ілюструє специфіку психології народу, його культури і мови.
Прислів’я та приказки, наділені експресивністю, вельми важливі у виконанні комунікативних функцій. Вони широко віддзеркалюють різноманітні сфери життя, такі як сучасні суспільні перетворення, проблеми у колективі, сім’ї.
Ретельно відібрана лексика і структура висловлювання дозволяють зазирнути у внутрішній психічний світ зображуваної особистості з її настроями та переживаннями і змалювати міжкультурну специфіку англійської, німецької та української мов.
Список використаних джерел
Теоретична література
1. Архангельський В.Л. Устойчивые фразы в современном русском языке. –Ростов-на-Дону: Научная литература, 1964. – 216 с.
2. Баранцев К.Т. Англійські прислів’я та приказки. – К.: Радянська школа, 1973. – 176 с.
3. Гаврин С.Г. Фразеология современного русского языка: Учебное пособие по спецкурсу для филологов. – Пермь: Русский дом, 1974. – 158 с.
4. Голубовська І.О. Етнічні особливості мовних картин світу. Монографія. – К.: Логос, 2004. – 71 с.
5. Горький М.О том, как я учился писать. Збірник статей «О литературе». – М.: Высшая школа, 1955. – 331 с.
6. Ґудзик К. Про що говорить мова? – К.: «День» №161, 2004. – 50 с.
7. Иванчикова Е.А. Лексический повтор как экспрессивный прием синтаксического распространения. // Мысли о современном русском языке. – М.: Просвещение, 1969. – 256 с.
8. Кириллова Н.Н. О денотате фразеологической семантики.// Вопросы языкознания №1, 1986. – 318 с.
9. Корень О.В. Коммуникативно-прагматические аспекты английских пословиц. // Методологічні проблеми перекладу на сучасному етапі. Збірник наукових праць. – Суми: Ризографія СумДУ, 1999. – 219 с.
10. Корень О.В. Системно-функціональні особливості англійських прислів’їв. Автореферат. – Суми: Ризографія СумДУ, 2000. – 22 с.
11. Кунин А.В. Английская фразеология. – М.: Русс. яз., 1970. – 218 с.
12. Кунин А.В. Курс фразеологии современного английского языка: Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. – 2-е изд., перераб. – М.: Высш. шк., Дубна: Феникс, 1996. – 381 с.
13. Кузько П.В. До питання про перспективність дослідження паремій. –Мелітополь: видавництво Мелітопольський державний педуніверситет, 2003. – 140 с.
14. Молотков А.И. Основы фразеологии русского языка. – Л.: Госкнига, 1977. – 109 с.
15. Пазяк М.М. Нові видання в пареміології: Народна творчість та етнографія. – К.: Наукова думка, 1989. – 206 с.
16. Пермяков Г.Л. Основы структурной паремиологии. – М.: Наука, 1988. – 237 с.
17. Пирогов В.Л. Структура і семантика паремійних одиниць японської, англійської, української та російської мов: типологічний та лінгвокультурологічний аспекти. Автореф. – К.: Київський Національний Лінгвістичний Університет, 2003. – 22 с.
18. Тарланов З.К. Русские пословицы: синтаксис и поэтика. – Петрозавод: Петрозаводский государственный університет, 1999. – 248 с.
19. Тарланов З.К. Становление типологии предложения в русском языке в ее отношении к этнофилософии. – Петрозавод: Петрозаводский государственный університет, 1999. – 208 с.
20. Телия В.Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвокультурологический аспекты. – М.: Школа “Языки русской культуры”, 1996. – 288 с.
21. Телия В.Н. Что такое фразеология. – М.: Высш.шк., 1966. – 278 с.
22. Типология и взаимосвязи фольклора народов СССР. Поэтика и стилистика.– М.: Наука, 1980. – 343 с.
23. Фелицина В.П., Прохоров Ю. Е. Русские пословицы, поговорки и крылатые выражения. – М.: Русский язык, 1979. – 182 с.
24. Шанский Н.М. Очерки по русскому словообразованию Изд. 2-е, доп. – М.: УРСС Комкнига, 2005. – 336 с.
25. http://www.rusnauka.com/13.DNI_2007/Philologia/21224.doc.htm
26. http://portfolio.1september.ru/?p=work&id=555639
27. http://www.tolz.ru/library/?id=397&print=1
Список словників
1. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка: В 4 т. – М.: Рус. Яз.,1999. – 574 c.
2. Дубровин Н.И. и русско-английский словарь: А-Я: более 8000 слов и выр.: пособие для учащихся. – М.: Просвещение, 1997. – 446 с.: ил.
3. Кунин А В. Англо-русский фразеологический словарь/лит. ред. – М.: Просвещение, 1995. – 281 с.
4. Литвинова М.Д. Англо-русский словарь. 4-е изд. перераб. и доп. – М.: Русс. яз., 1984. – 486 с.
5. Минаева Л.В., Нечаев И.В. Англо-русский словарь – 2-е изд., стер. – М.: Рус. яз., 1997. – 632 с.
6. Мюллер В.К. Modern English-Russian Dictionary.-12-е изд., стер. – М.: Рус. яз., 2005. – 701 с.
7. Немецко-русский (основной) словарь: 5-е изд., стереотип. – М.: Рус. яз., 1998. – 1040 с.
8. Немецко-русский словарь : 20 000 слов/ 33-е изд., стереотип. – М.: Рус. яз., 1987. – 562 с.
9. Новий англо-український та українсько-англійський словник. – Х.: Друкарський центр «Єдінорог», 2000. – 576 с.
10. Оксфордский англо-русский и русско-английский словарь. – М.: А/О издательство «Радуга», 1995. – 623 с.
11. Цвиллинг М.Я. Русско-немецкий словарь: Ок. 150 000 слов и словосочетаний – М.: Рус. яз., 1997. – 686 с.
12. Электронный словарь «Lingvo 10».
13. Longman Dictionary of Contemporary English – Addison Wesley Longman China Limited, 1998. – 2023 p.
14. Pocket German Dictionary German-English & English-German – Harper Collins Publisher, 2002. – 621 р.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
