41679 (686897), страница 2
Текст из файла (страница 2)
В іншу групу виділяються варваризми, тобто перенесені на російський ґрунт іноземні слова, уживання яких носить індивідуальний характер. На відміну від інших лексичних запозичень варваризми не зафіксовані словниками іноземних слів, а тим більше словниками російської мови. Варваризми не освоєні мовою, хоча згодом можуть у ньому закріпитися. Таким чином, практично всі запозичення, перш ніж увійти в постійний склад лексики, якесь час були варваризмами. Наприклад, В. Маяковський ужив як варваризм слово кемп (Я лежу,- намет у кемпе), пізніше надбанням російської мови став запозичення кемпінг.
До варваризмів примикають іншомовні вкраплення в російську лексику: о'кей, мерсі, happy end, pater famіlіas. Багато хто з них зберігають неросійське написання вони популярні не тільки в нашому, але й в інших мовах. Крім того, уживання деяких з них має давню традицію, наприклад alma mater.
Для них не характерно чітке національно-територіальне закріплення. Вони можуть бути або передані засобами мови, що запозичить, або вжиті без перекладу. Причому їх первісна язикова закріпленість стирається, тобто вона легко відновлюється етимологічно, але не є розпізнавальною ознакою тільки тієї лексичної системи, у якій вони споконвіку вживалися, наприклад денді, мадам, синьйор, сер, хоббі й ін.
І ті, і інші запозичення, крім функції називання, виконують особливі стилістичні функції. Екзотизми найчастіше надають "місцевий колорит" опису або є засобом мовної характеристики: У великому аулі, під горою, біля сакль димні й простих, черкеси позднею порию сидять... (Лермонтов). Варваризми використаються для передачі дослівно неперекладних на російську мову лексичних одиниць і оборотів або як засіб створення іншомовної характеристики. Нерідко вони надають гумористичний, іронічний або сатиричний відтінок тексту: Скільки щирих-звідницьких здатностей виявив він, перебігаючи з одного табору в інший і встигаючи пошептатися a parte із усяким з ворогуючих членів! [33,с.122], де a parte, ит.- букв. "убік (театр.), обособленно".
Таким чином, процес освоєння іншомовних слів російською мовою збагачує наша рідна мова, робить його ще більш ємним, виразним і розвиненим. Це не тільки сприйняття слів з інших мов, а їхнє творче освоєння на всіх рівнях язикової системи, формальне й семантичне перетворення відповідно до самобутніх, споконвічних особливостей російської мови й високим ступенем його розвитку.
2. ПРОЦЕС ОСВОЄННЯ ЗАПОЗИЧЕНИХ СЛІВ НАПРИКІНЦІ ХХ СТОРІЧЧЯ
2.1 МОРФЕМІЗАЦИЯ ЯК СУЧАСНИЙ СПОСІБ ОСВОЄННЯ ЗАПОЗИЧЕНИХ СЛІВ
Сучасний стан мови характеризується надзвичайно активними процесами запозичення великих шарів лексики, що ставляться до різних областей нашого життя: економіці, політиці, спорту, мистецтву й т.д. Часом запозичаться цілі лексичні ряди, оформлені однотипно (наприклад, гамбургер, чисбургер, копбургер; йогурт, фругурт, апигурт, эмигурт; клипмейкер, іміджмейкер, ньюсмейкер, хитмейкер, плеймейкер). Такий достаток запозичених слів неминуче приводить до того, що кількість переростає в якість: у таких рядах слів починають виділятися певні структурні елементи й паралельно із цим формуватися більш-менш конкретне значення виділюваних відрізків. Таким чином, відбувається становлення іншомовних структурних елементів як самостійних морфем у російській мові, іншими словами, здійснюється процес морфемізації. Якщо яка-небудь мова запозичить ряд слів, членують морфологічно в язиці-джерелі й приналежних у ньому до одного словотворчого типу, то при певній типологічній близькості мов досить імовірно, що й носіями мови, що запозичить, ці слова будуть усвідомлені не як моноліти, але як слова, що розпадаються на частині [35, с. 116]. Зрозуміло, що це процес довгостроковий, поступовий, що передбачає ряд етапів і стадій придбання іншомовним структурним елементом морфемних властивостей у російській мові.
На першої, початкової, стадії іншомовні елементи виділяються лише як регулярно повторювані відрізки в ряді слів. Наприклад, російською мовою останнім часом запозичиться великий потік англійських слів із суфіксом -инг- (маркетинг, кинднэппинг, холдинг, кастинг, боулінг, лізинг і т.д.). Однак на російському ґрунту цей відрізок ще не сформувався як повноцінний суфікс, тому що слова, у яких він виділяється, позбавлені словотворчої структури; у російській мові відсутня виробляюча основа, на базі якої утворене дане слово, що є необхідною умовою становлення структурного елемента як самостійної морфеми. Словотворчий афікс сам по собі не може бути вичленований із запозичених слів, якщо в ньому не вичленована утворююча основа, не тільки формально, але й семантично. Для активізації далекого афікса необхідно, щоб на новий ґрунт мови, що запозичить, минулого перенесені не ізольовані слова, а похідні разом з виробляючими, що становить основу для прояву словотворчої моделі. У лінгвістичній літературі слова зі структурним елементом -инг- кваліфікуються як "слова з инговым елементом".
Фактором, що сприяє розвитку здатності деяких таких слів до членування в російській мові, служить запозичення співвідносних пар слів: скайсерфинг - скайсерфер, кикбоксинг - кикбоксер, бодибилдинг - бодибилдер. Однак говорити в цьому випадку про наявність словотворчої структури слова не доводиться, тому що в російській мові відсутня виробляюча база для цих слів.
Лише в одиничних випадках на основі запозичення ряду однокорінних слів слова з іншомовним елементом починають розвивати свою словотворчу структуру. Наприклад, у слові тренінг уже виділяється суфікс -инг-, тому що слово сприймається як похідне від дієслова тренувати(ся) і включається в ряд однокорінних слів тренер, тренуватися, тренування, тренаж. Тут суфікс ще не має чітко оформлене значення в силу одиничності прикладів, коли словотворча структура слова з іншомовним елементом складається вже в російській мові; цей структурний елемент трактується як "нерегулярна словотворча одиниця, що виділяється в імені іменнику чоловічого роду, що позначає дію по дієслову, названому мотивуючим словом " [14, с.357].
На окказіональному рівні слова з подібними структурними елементами також можуть сприйматися як утворені по певній моделі зі значенням дії по дієслову. Так, слова лізинг і маркетинг, характеризуючи людини, що заклеює конверти й наклеює марки, у жартівливому контексті "А це наш провідний спеціаліст по лізингу й маркетингу" сприймаються як похідні від дієслова лизати й іменника марка за допомогою суфікса -инг-. А окказіоналізм жабинг, утворений по моделі "основа іменника + суфікс -инг-", характеризує витрати процесу омолодження особи. Поки ще невеликий матеріал окказіонального характеру надає можливість спостерігати, як відбувається розширення сфери дії іншомовного словотворчого елемента, що приєднується вже до російських основ, і не тільки дієслівним, але й субстантивним.
У такий спосіб відбувається перший "прорив" іншомовного структурного елемента в систему російської мови, завоювання собі місця в ній як самостійної морфеми.
На другому етапі іншомовний структурний елемент уже починає формуватися як самостійна морфема в російській мові, тому що слова, що включають даний компонент, уже чітко усвідомлюються в мові з погляду їхнього складу, структури. Вони ще не одержали широкого поширення в російській мові, але проте вже сформувалося їхнє словотворче значення, виділяється й чітко усвідомлюється в російській мові виробляюча база. Крім цього, вони починають деякою мірою розвивати свою словотворчу активність, що вважається важливим фактором засвоєння іншомовних морфем мовою, що запозичить. Наприклад, суфікс -аж- характеризується як "досить регулярна, але непродуктивна словотворча одиниця, що виділяється в іменах іменників чоловічого роду, які позначають дію, названа мотивуючим дієсловом, як процес" (дубляж, зондаж, інструктаж, масаж, монтаж, пілотаж, саботаж, фіксаж) [14, с.356]. Чітку структурну виділимість і значення одержав і іншомовний елемент -мейкер- (плеймейкер (у футболі), ньюсмейкер, хитмейкер, клипмейкер, іміджмейкер), хоча в ряді слів у російській мові відсутня виробляюча база для створення похідного слова (плеймейкер, ньюсмейкер).
Структурний елемент -гейт- уже починає затверджуватися в російській мові як самостійна морфема - суфікс, оскільки має структурну виділимість і чітко оформлене значення "скандал, пов'язаний з якою-небудь особою або державою" (Уотергейт, Ирангейт, Кремлегейт, Кучмагейт, Моникагейт, Путингейт, Панамагейт).
У російській мові досить часто й легко утворяться нові слова зі структурним елементом -манія-, що має значення "надмірне шанування кого-небудь або чого-небудь або прихильність до кого-небудь, чому-небудь" (битломания, курникомания, спайсогерломания, шпиономания, покемономания, "горбомания", леонардомания, евромания).
Однак словотворча функція таких елементів ще недостатня, вони приєднуються по перевазі до іншомовних основ. Перехідними випадками варто вважати утворення похідних слів на базі російських прізвищ, але й воно відбувається за зразком словотвору на базі іншомовних основ.
Третій етап характеризується подальшим функціонуванням іншомовної морфеми в російській мові. На цьому етапі морфема є багатозначною. Як ілюстрація можна привести іншомовний суфікс -ант-, що у російській мові функціонує в декількох значеннях: 1) особа по виробленій дії або за родом діяльності (адресант, диверсант, квартирант), 2) особа по об'єкті занять або володіння (дипломант, дисертант, музикант, фабрикант), 3) особа - об'єкт дії (арештант), 4) особа - учасник спільної дії (конкурсант, концертант, екскурсант), 5) особа стосовно місця роботи або навчання (курсант, лаборант), 6) особа - член колективу (оркестрант, сектант), 7) особа стосовн тому, кого воно готується стати (докторант, магістрант). Але сфера дії таких морфем обмежується поки тільки іншомовними основами (за винятком одиничних випадків окказионального характеру - содержант).
Четвертий щабель освоєння іншомовних структурних елементів характеризується певною словотворчою активністю іншомовних морфем у російській мові, коли стають можливими одиничні утворення на ґрунті російської мови за участю російських виробляючих основ, нерідко окказионального характеру. Так, елемент -дром- приєднуючись до іншомовних основ (велодром, танкодром, космодром), почав проявляти свою активність і на російському ґрунту (смеходром, стиходром, скачкодром, скалодром). Також іншомовний суфікс -бельн-/-абельн-/-ибельн- приєднується переважно до іншомовних основ (комфортабельний, контактабельный, презентабельний, рентабельний, транспортабельний, диссертабельный), однак останнім часом сфера дії даного структурного елемента розширилася: виник ряд похідних слів на базі російських дієслівних основ (решабельный, смотрибельный, промокабельный, рисовабельный, читабельний). Так само "поводяться " і деякі інші іншомовні морфеми: -фоб- (урбанофоб - женофоб, человекофоб); -фил- (англофіл, неофил - русофіл, слов'янофіл).
На п'ятої стадії іншомовний структурний елемент уже міцно завойовує свої позиції в системі російської мови. Це повноцінна морфема, що чітко виділяється в російській мові як структурний елемент слова, має цілком певне значення й функціонує в мові як продуктивний словотворчий формант, образуя нові слова й на базі російських основ. Насамперед це ставиться до деяких приставок, оскільки саме приставкам властив здатність легко приєднуватися до різних основ, не викликаючи яких-небудь змін. Так, приставка анти- уважається у російській мові регулярною і продуктивною морфемою, вона утворить нові слова як з іншомовними, так і з російськими основами з значенням протилежності, протидії або ворожості тому, що названо мотивуючим словом (антитерор, антигуманн, антивірус - антиречовин, антимистецтв, антиструм). Те ж саме можна сказати й про приставку супер- (суперефективний, супереластичний, супернегативний, суперрепортаж, супераншлаг, суперкомп'ютер - супернова, суперпотужний, супержуйка, супермама, супербомба, суперособистість, супергерой). Особливо активізувалася дія цієї приставки в російській мові у зв'язку з розвитком реклами: Супержевачка по суперціні.
На шостому етапі морфеми іншомовного походження починають розвивати свою словотворчу активність, ставати усе більше продуктивними, притягаючи до себе все більше число основ для утворення нових слів, у тому числі й на російському ґрунту, тим самим розширюючи своє значення й розвиваючи багатозначність. Наприклад, суфікс -ист- міцно затвердився в російській мові, оскільки є надзвичайно продуктивною словотворчою одиницею, за допомогою якої утворяться назви осіб, характеризуемые з різних сторін, що послужило основою для розвитку багатозначності морфеми. Також у сферу дії даної морфеми активно включаються російські основи. Ця морфема характеризується як регулярна й продуктивна словотворча одиниця, що утворить імена іменники чоловічої статі із загальним значенням особи, що характеризується відношенням до певної сфери занять, суспільно-політичному, ідеологічному, науковому напрямку, а також до предмета, абстрактному поняттю, побутовому явищу, підприємству або установі. Утворення із суфіксом -ист- позначають: 1) особа стосовно об'єкта занять або знаряддю діяльності (гітарист, гуслист, журналіст, металіст, нарисовець, танкіст), 2) особа по сфері діяльності (вокаліст, гигиенист, масажист, зв'язківець, шахіст), 3) особа по дії або схильності (бойкотист, скандаліст, службист, шантажист), 4) особа стосовно суспільно-політичного, наукового або релігійного навчання (дарвініст, ідеаліст, комуніст, марксист), 5) особа по приналежності до установи, навчальному закладу (гімназист, курсист, ліцеїст, семінарист), 6) особа по приналежності до угруповання осіб (квартетист, хорист), 7) особа по об'єкті вивчення (болгарист, іраніст, пушкініст, шекспирист) [28, с.186].
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
