Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Цей суфікс залишається продуктивним і в цей час при утворенні неологізмів і окказионализмов, наприклад: гуморист, иронист, сарказмист, ехиднист, степист, сумоист, брэйнрингист, галерист (художник, що виставляється в галереї), пофигист, вуайерист, прогнозист.

2.2 ГРАФІЧНЕ ОФОРМЛЕННЯ НОВІТНІХ ЗАПОЗИЧЕНЬ

Графічне оформлення новітніх запозичень являє собою одну із самих складних проблем сучасного російського правопису, хоча в деяких випадках для її рішення досить скористатися морфемним (морфологічним) принципом російської орфографії: необхідно з'ясувати всі існуючі значення терміна, а також установити його етимологію. Наприклад, слово, що позначає локомотив (електровоз), переустаткований для перевезення працівників залізничного транспорту, з можливістю зупинки в будь-якім необхідному місці на залізничній колії, уживається в літературі в декількох варіантах написання: матриса, матрисса, мотриса, мотрисса. Цим терміном позначається якийсь тип локомотива: спеціальний автоматизований вагон на рейках; пасажирська дрезина; швидкісний поїзд. Дане слово утворене від латинського motor 'приводящий у рух' за допомогою приєднання до кореня (у якому відбувається регулярне чергування об / нуль звуку) суфікса -ис-, що виділяється в іменах іменників жіночого роду (акторка, директриса, бісектриса). Крім того, існує також похідне слово автомотриса - залізничний (пасажирський або службовий) вагон із власним двигуном (франц. automotrіce) [Розенталь, Теленкова, 1999]. Отже, єдино вірним потрібно визнати написання мотриса.

Однак набагато частіше морфемного принципу росіянці й української орфографій виявляється недостатньо, щоб вирішити проблему, що виникла при оформленні запозичених слів засобами росіянці й української орфографій. Наприклад, при графічному оформленні назв кавових напоїв нерідко виникає проблема поліваріантності: кофе-гляссе, кава глясе, глясе, глиссе; кофе-экспрессо, кава экспрессо, эспрессо, эспресо. Проблем із правописом подібних запозичень виникає відразу трохи: 1) з адекватною передачею голосних і згодних звуків, 2) з відбиттям довготи згодних звуків, 3) зі злитістю/роздільністю написання частин слова.

Рішенню першої проблеми можуть допомогти відомості з області етимології. Так, джерелом для назви напою, що являє собою кава з додаванням морозива, послужило французьке слово glace (крижаний, заморожений), де після м'якого л звучить голосний а - що й передається російською буквою я. Елемент глиссе має зовсім інше значення (від фр. Glіsser - сковзати) і зустрічається в російській мові лише як корінь у таких запозичених словах, як глиссада, гліссандо, глісер, глиссировать. Однак питання про те, одну або дві згодні варто писати в слові гляс(с)е до кінця не вирішений: "Тлумачний словник іншомовних слів" Л.П. Крысина (1998) пропонує написання глясе, а "Словник іноземних слів" Н.Г. Комлева (2000) - гляссе. Зв'язано ці різночитання з можливістю застосування різних графічних принципів при освоєнні запозиченого слова. Коли яке-небудь іноземне слово входить у росіянин і українська мови, ми вправі скористатися або методом транслітерації, або методом транскрипції. Написання глясе відповідає першому принципу, а написання гляссе - другому.

Зі словом эспрессо можливий тільки один варіант написання, оскільки саме такий варіант відповідає й транскрипції, і транслітерації (від італійського espresso - видавлений). У російській і українській мовах словом эспрессо називають і кава, приготовлена під тиском за допомогою спеціального кофеварочного апарата, і кафі, де готовлять такий напій.

Питання про роздільний або дефисном оформленні елементів гляс(с)е й эспрессо зі словом кава є джерелом споровши між лінгвістами. Так, у словнику Б.З. Букчиной і Л.П. Калакуцкой "Разом або роздільно?" (1982) пропонується писати через дефіс кофе-гляссе (хоча роздільно кава арабика й кава мокко), а в останніх виданнях орфографічного словника В.В. Лопатина (Росіянин орфографічний словник. - М.: Азбуковник, 1999) - кава глясе.

Злиті, дефисные й роздільні написання значимих елементів мови регулюються лексико-морфологічним принципом росіянці й української орфографій: роздільно повинні писатися різні слова, а разом - частини одного слова, тобто морфеми. Напівзлитого ж написання являють собою якийсь своєрідний компроміс: через дефіс пишуться такі елементи мови, у яких можна доглянути як лексичне (властиве слову), так і граматичне (властиве морфемі) значення.

Це особливо помітно при оформленні запозичень. Тому при коливаннях між злитим, дефисным і роздільним написанням частин запозичених складних слів слід віддати перевагу злитому в тому випадку, якщо на сучасному етапі життя мови в цьому слові не можна виділити самостійного кореня, дефисное - якщо відносною самостійністю володіє лише одна із частин такого слова, і роздільне - якщо обидві частини такого слова вже придбали повну лексичну й граматичну самостійність. Так, наприклад, слово яхтсмен пишеться разом - тому, що його неможливо разъять на окремі частини, а слово яхт-клуб пишеться через дефіс - тому, що частина клуб відомий у російській мові як самостійне слово, а от окремої частини яхт не існує. Якщо написати яхт клуб роздільно, то в цього сполучення виявиться вже зовсім інше значення: клуб (чого?) яхт (родовий відмінок множини іменника яхта). Із часом написання таких запозичень може принципово змінюватися: назва спортивної гри ватерполо, наприклад, раніше рекомендувалося писати тільки разом, однак з появою слова поло в окремому вживанні (водне порожно, гра порожня, стиль поло) з'явилася можливість дефисного написання ватер-поло.

У сучасній мові спостерігається тенденція до роздільного написання сполучень: кава гляс(с)е, кава эспрессо, кава мокко й т.п. - тому що ці слова нерідко вживаються самостійно як назви сортів напою: пити (що?) гляс(с)е, эспрессо, мокко й т.п. , а, отже, гляс(с)е, эспрессо, мокко й т.п. уже сприймаються як невідмінювані прикметники.

Процес освоєння іншомовних структурних елементів у російській і українській мовах у кінці 20 століття- процес тривалий і багатоступінчастий. Йому сприяє цілий ряд лінгвістичних факторів: 1) наявність "порожнього осередку" для вираження певного значення (як приклад можна привести морфеми -дром- зі значенням "площадка для проведення змагань або випробувань", -гейт- зі значенням "скандал, пов'язаний з якою-небудь державою або особою" і під.); 2) необхідність синонимичного вираження певних відносин (порівн., наприклад, суфікси зі значенням відверненої дії -н(я), -б(а) і -инг-, приставки зі значенням протилежності, протидії противо- і анти- і під.); 3) наявність ряду однокорінних слів як основи для формування в запозиченого слова словотворчої структури; 4) розвиток словотворчої активності іншомовного елемента за участю як іншомовних, так і російських і українських виробляючих основ; 5) розвиток багатозначності іншомовних морфем у російській і українській мовах як результат їх високої словотворчої продуктивності.

Однієї зі найскладніших проблем сучасного російського й українського правопису є графічне оформлення новітніх запозичень. Існує кілька проблем із правописом іншомовних слів: 1) адекватність передачі голосних і згодних звуків, 2) відбиття довготи згодних звуків, 3) злитість/роздільність написання частин слова. Вищевказані проблеми регулюються методами встановлення етимологічного походження запозичених слів і транслітерації, у той час як злиті, дефисные й роздільні написання значимих елементів мови визначаються лексико-морфологічним принципом росіянці й української орфографій: разом повинні писатися частини одного слова, тобто морфеми, а роздільно - різні слова. Що стосується напівзлитих написань: через дефіс пишуться такі елементи мови, у яких можна доглянути як граматичне, так і лексичне значення.

Очевидно, що для більше повного розуміння деяких фактів мови необхідний вихід за рамки лінгвістики в сферу тих психічних процесів індивіда, за допомогою яких мовний матеріал організується в людському мозку й у потрібний момент витягає. Про освоєння іншомовних слів у свідомості індивіда й піде мова в наступній главі.

3. АНГЛІЙСЬКІ ЗАПОЗИЧЕННЯ В МОЛОДІЖНОМУ СЛЕНГУ НА СТОРІНКАХ МОЛОДІЖНИХ ВИДАНЬ

Сьогодні для розмовної мови серед молоді характерна погоня за модою: модними ж зараз є далеко не кращі елементи мови: жаргонізми, максимальна сниженність мови й насиченість іноземними словами . Останній елемент є актуальною язиковою проблемою, оскільки відбувається заповнення запозиченнями мовних шарів, не тільки в розмовній мові, але й у друкованих виданнях. Існує кілька крапок зору дослідників по цьому питанню. Наприклад, Л.П.Крысін уважає: "...для розвитку майже кожної мови процес запозичення слів з інших мов цілком природний і звичайний, як приподні й звичайні контакти між народами - політичні, торговельні, культурні ". Академік же Челишев, член президії РАН, заявляє: "Одна справа - економічно виправдані, природні запозичення, поступово засвоюються мовою й не руйнуючі його національної основи, і зовсім інше - агресивна, тотальна його "американізація ".

Гіпотеза нашої роботи полягає в тім, що запозичення, проникаючи в російську мову й пристосовуючись до нього, стають матеріалом для відновлення й розширення язикового фонду.

Актуальність досліджуваного питання підтверджується не тільки інтересом до нього дослідників і журналістів, незвичайною активністю використання в живій мові модифікацій запозичень. Це спостерігається як у молодіжному сленгу, на сторінках молодіжних видань, так і в мові політиків, бізнесменів, телеведучих. З розвитком мережі Інтернет запозичення стали розповсюдженим компонентом мови комп’ютерщиків і великого числа просунутої молоді.

Російська мова не вперше зіштовхується з необхідністю сприймати з міжнародного досвіду корисну інформацію у вигляді іноземних слів. Згодом з'ясовується, які з них залишаються, а які безвісти зникають. Наприклад, в епоху Петра I у російську мову ввійшло 1500 слів з голландської мови. З них у сучасній мові збереглося приблизно 250. Російська мова не втратила своєї національної особи й незважаючи на тривалий вплив на нього французької мови.

Нерідко іншомовне слово асоціюється із чимсь ідеологічно або духовно далеким, навіть ворожим, як це було, наприклад, наприкінці 40-х років під час боротьби з "низькопоклонством перед Заходом": грейдер терміново перейменували в струг, бульдозер - у тракторний відвал.

Розпад Радянського Союзу означав, зокрема, і руйнування більшої частини перешкод, що стояли на шляху до спілкування із західним миром. Активізувалися ділові, наукові, торговельні, культурні зв'язки, розцвів закордонний туризм; звичайною справою стала тривала робота наших фахівців за кордоном; створення в Росії та Україні спільних підприємств. Зросла необхідність в інтенсивному спілкуванні з людьми, які користуються іншими мовами. А це - важлива умова не тільки для безпосереднього запозичення лексики із цих мов, але й для прилучення носіїв російської мови до інтернаціонального (а частіше - створеним на базі англійської мови) термінологічним системам - наприклад у таких областях, як обчислювальна техніка, спорт, мода, журналістика й інші.

Наприкінці 80-х - 90-і роки помітно збільшився приплив іноземних слів у російську мову у зв'язку зі змінами в сферах політики, економіки, культури й моральної орієнтації суспільства.

Бувають в історії суспільства часи, коли переважає більше терпиме відношення до зовнішніх впливів, зокрема до запозичення нових іншомовних слів. Таким часом можна вважати те, у якому ми живемо, - кінець XX століття й рубіж двох сторіч, коли виникли такі умови, які визначили схильність російського суспільства до прийняття нової й до широкого вживання раніше існуючої, але відомої головним чином фахівцям іншомовної лексики.

От деякі із цих умов:

· усвідомлення частиною населення своєї країни як частини цивілізованого миру;

· ослаблення тенденцій, що відбивають протиставлення радянського способу життя західним зразкам;

· переоцінка соціальних і моральних цінностей у зв'язку із соціальними процесами в суспільстві;

· зсув акцентів із класових і партійних пріоритетів на загальнолюдські;

· відкрита орієнтація на Захід.

Всі ці процеси й тенденції, характерні для російського суспільства другої половини 80-х - почала 90-х років послужили важливим стимулом , що полегшив уживання іншомовної лексики. Використання іноземних слів у сучасному російському житті абсолютно закономірно й пов'язане із прогресом.

Щоб вільно говорити на тему, що цікавить нас,, ми повинні визначити основні визначення й поняття:

Запозичення, перехід елементів однієї мови в іншій як результат взаємодії мов або самі елементи, перенесені з однієї мови в іншій. Запозичення пристосовуються до системи мови, що запозичить, і найчастіше настільки їм засвоюються, що іншомовне походження таких слів не відчувається носіями цієї мови й виявляється лише за допомогою етимологічного аналізу.

Іншомовні вкраплення в російську лексику, які часто зберігають неросійське написання. Іншомовні вкраплення звичайно мають лексичні еквіваленти в складі російської лексики, але стилістично від них відрізняються й закріплюються в тій або іншій сфері спілкування як спеціальні найменування або як виразний засіб, що надає мови особливу експресію. Їхньою характерною рисою є поширення не тільки в російському, але й в інших європейських мовах.

Варваризми (від грец. barbaros - чужоземний) перенесені на російський ґрунт іноземні слова, уживання яких носить індивідуальний характер. Про варваризми не можна сказати, що вони входять до складу російської лексики, вони ще не освоєні мовою, не є їхньою приналежністю, це "не одиниці, що закріпилися в загальнолітературній мові," 1. На відміну від всіх лексичних запозичень варваризми не зафіксовані словниками іноземних слів, а тим більше словниками російської мови. Від інших іншомовних запозичень варваризми відрізняються й тим, що мають "іноземний" вигляд, що різко виділяється на тлі російської лексики. Вони позбавлені стилістичного фарбування книжності й науковості.

Варваризми тільки умовно можна віднести до запозичений ний лексиці, що має обмежену сферу вживання; насправді ж вони залишаються за межами російського словника. Нам здалося, що такий процес несправедливий, і ми вирішили скласти свій власний словник, куди ввійшли не тільки запозичення, але й інші сленгові одиниці молодіжної мови, знайдені нами на сторінках молодіжних видань. Предметом вивчення стали газети, співробітники яких використаю сленг нечасто, як експресивний засіб і виразний прийом. Як об'єкт дослідження ми взяли друковане видання "Я Молодий" (див. Додаток - Словник), що є представником центральної молодіжної преси в Росії.

Як утворяться й звідки беруться ці "модні молодіжні слівця"? При роботі над створенням словника сленгових одиниць, що зустрічаються на сторінках молодіжних видань, ми спробували знайти відповідь на це питання.

За основу класифікації формування молодіжного сленгу ми взяли деякі прийоми, розроблені дослідником Э.М.Береговскою, проілюструвавши їхніми прикладами з нашого словника. От що в нас вийшло:

1) на перше місце по продуктивності утворення виходять іншомовні запозичення , причому в основному англомовні. Звичайно слова приходять до нас у вживання відразу в русифікованій формі. Як правило, це парадійно русифікована форма. Наприклад - бэнд (група), фейс (особа), тинейджер (підліток), хэппи-энд (щасливий кінець) і т.д.

2) аффіксація як засіб досить продуктивний, утворення сленгових одиниць відбувається за допомогою суфіксів: "моднявый" - від слова модний; "показушно" - прислівник від слова показуха; "блатота" - від слова блат.

Характеристики

Список файлов курсовой работы