15212 (686487), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Дані таблиці 2.8 свідчать про те, що валовий збір зерна в звітному році в порівнянні з 2006 роком зменшився на 7316 ц або майже на 18,8 %. Зменшення обсягів виробництва зерна у досліджуваному господарстві сталося в основному за рахунок зниження врожайності зернових культур. За два останні роки зменшився рівень товарності зерновиробництва на 8,9 відсоткових пункти.
За допомогою окремих показників розглянемо рівень розвитку зерновиробництва у досліджуваному господарстві (табл. 2.8).
Таблиця 2.8
Динаміка виробництва та реалізації зерна в ТОВ «Райдолина»
| Показники | 2006 р. | 2007 р. | 2008 р. | 2008 р. у % до 2006 р. |
| Посівна площа, га | 820 | 1461 | 1447 | 99,0 |
| Урожайність, ц з 1 га | 15,7 | 26,5 | 21,7 | 81,8 |
| Валовий збір зерна, ц | 12874 | 38716 | 31400 | 81,1 |
| в тому числі: - озима пшениця | 10086 | 29621 | 24366 | 82,2 |
| Кількість реалізованого зерна, ц | 7161 | 38887 | 28880 | 74,2 |
| Рівень товарності, % | 71,0 | 100,4 | 91,9 | - |
Використовуючи прийом розрахунку різниць, вивчимо фактори, що зумовили зміни валового виробництва зерна по досліджуваному господарству у звітному році проти базисного (табл.2.9).
Таблиця 2.9
Валове виробництво зерна і фактори, які на нього впливають
| Показники | 2006 р. | 2008 р. |
Валове виробництво зерна, цПлоща посіву, гаУрожайність, ц з 1 га | 38716 1461 26,5 | 31400 1447 21,7 |
Зменшення обсягу виробництва зерна в звітному році в порівнянні з базисним на 7316 ц відбулось за рахунок зміни
а) площі посіву – (1447 – 1461) х 26,5 = - 371 ц;
б) урожайності – (21,7 – 26,5) х 1447 = - 6945 ц.
Таким чином, на 94,9 % валовий збір зерна у звітному році зменшився за рахунок зниження урожайності.
На обсяги виробництва зерна в цілому по господарству впливають такі фактори, як склад зернових культур та їх структура. В умовах Півдня України доцільно збільшувати посіви високоврожайних зернових культур, якими, за даними науково-дослідних установ, є озимі зернові культури, і в першу чергу озима пшениця. За допомогою даних статистичної звітності за останні три роки ( форма 29 –сг.) розглянемо, які відбувалися зміни з цього питання в ТОВ «Райдолина» (табл. 2.10).
Таблиця 2.10 Структура посівів зернових культур в ТОВ «Райдолина»
| Культури | Питома вага окремих зернових культур у % | ||
| 2006 р. | 2007 р. | 2008 р. | |
Озимі зернові – всьогоз них : пшениця ячмінь жито | 48,0 12,3 4,3 1,4 | 61,0 56,0 3,0 2,0 | 59,0 53,0 3,3 2,7 |
Ярі зернові – всьогоз них: ячмінь овес кукурудза інші ярові | 52,0 18,2 18,5 12,1 3,2 | 39,0 24,0 10,4 - 4,6 | 41,0 24,5 10,0 - 6,5 |
Разом | 100,0 | 100,0 | 100,0 |
Аналіз структури зернового клину, як свідчать дані таблиці 2.10, показує, що на долю озимих зернових за останні два роки у господарстві в середньому приходилося шість з кожних десяти гектарів посівів зернових культур. В цієї групі зернових культур домінує пшениця якою засівали кожен другий гектар. Майже кожен п’ятий гектар ріллі за останні три роки відводився під посіви ярого ячменю. На нашу думку, враховуючи, що Веселинівський район відноситься до зони ризикового землеробства, доцільним було б розширити посіви озимого ячменя, зменшивши площу посіву ярого ячменя. На нашу думку, слід було би засівати певну площу посіву під зернобобовими культурами, які дозволяють збалансувати корми для тваринництва за перетравним протеїном.
Обсяги валових зборів зерна значною мірою залежать від селекції, тобто використання перспективних сортів зернових культур, які в умовах господарства дозволять одержувати високі врожаї. У господарстві використовується кілька сортів озимої пшениці та ярого ячменю і по одному сорту інших зернових культур, охарактеризуємо деякі з них (табл. 2.11).
Таблиця 2.11
Сортовий склад за видами зернових культур в ТОВ «Райдолина»
| Найменування культур і сортів | 2006 р. | 2007 р. | 2008 р. | |||||
| площа посіву, га | урожайність, ц/га | Площа посіву,га | урожайність, ц/га | Площа посіву, га | урожайність, ц/га | |||
| Озима пшениця – всього: | 200 | 37,6 | 818 | 27,2 | 767 | 31,7 | ||
| в тому числі: Одеський Альбатрос | 100 | 38,1 | 289 | 24,1 | 200 | 28,4 | ||
Одеськая 265 | 100 | 31,6 | 264 | 26,7 | 260 | 27,8 | ||
| Озимий ячмінь – Росава | 35 | 25,0 | 412 | 25,4 | 48 | 26,6 | ||
| Ярий ячмінь - Одеський – 151 | 450 | 20,4 | 80 | 16,0 | 120 | 17,1 | ||
| сорт Росава | 79 | 25,6 | 80 | 18,0 | 230 | 19,9 | ||
| Овес – сорт Скакун | 56 | 17,6 | 51 | 16,0 | 145 | 17,1 | ||
Як свідчить аналіз даних таблиці 2.11, серед сортів озимої пшениці перевагу має районований з давнішніх пір сорт Одеський Альбатрос, під яким в останній рік було засіяно 12,2% всіх посівів озимої пшениці. На наш погляд, сорт озимої пшениці Одеський Альбатрос, який в останні роки займав майже кожен четвертий гектар всієї площі посівів озимої пшениці, необхідно виводити та змінювати більш врожайними новими сортами селекційно-генетичного інституту УААН (м. Одеса). Майже кожен четвертий гектар у 2008 році в досліджуваному господарстві засівався ячменем ярим., дві третини якого це сорт “Россава”.
Для одержання врожаю озимого ячменю застосовують сорт “Россава” двуручка. Це середньостиглий сорт, вегетаційний період якого 244 – 278 днів. Він середньостійкий проти вилягання, має вище середньої зимостійкість. Вологолюбивий, в засушливі роки помітно знижує врожай. Гельмінтоспоріозом вражається слабо, мучнистою росою та головнею порошнистою – вище середнього.
Сорти ярого ячменю, які використовуються при посіві в ТОВ Райдолина, - це “Одеський – 151” та “Росава” двуручка. Останній сорт кормового напрямку, має добрі круп’яні якості. Середньостиглий. По стійкості проти посухи перевищує інші районовані сорти на Півдні України.
Слід відмітити, що досить значна частина посівів зернових – до однієї третини, розміщується після невдалих попередників –по стерневим колосовим. Це призводить до накопичення шкідників та хвороб рослин, що в свою чергу, не сприяє одержанню високих врожаїв.
В той же час у районах Південного Степу, до яких відноситься і Веселинівський район, кращим попередником озимої пшениці є чорний пар, який сприяє нагромадженню і збереженню вологи в ґрунті, очищенню від бур'янів, зокрема від кореневищних і коренепаросткових, збільшенню запасу можливих речовин у ґрунті. Так більше використання парів якості попередники доцільно на теперішній час, коли різко змінюється постачання сільському господарству мінеральних добрив, хімічних засобів, боротьби з бур'янами, шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур, коли з року в рік знижується культура землеробства.
Під озиму пшеницю, як найбільш цінну зернову культуру, доцільно відводить і інші попередники. На нашу думку, одним з таких попередників можуть бути багаторічні трави, зокрема люцерна, яку в господарстві висівають дуже мало – лише 100 гектарів або 4–5%. Як свідчить дослідження наукових установ, ця культура сприяє накопиченню азоту та підвищенню родючості ґрунтів, і приріст врожайності, в порівнянні із стерневими попередниками, складає 4- 5 ц з кожного гектара. У ТОВ “Райдолина” у минулому році 350 га озимої пшениці було посіяно після збирання врожаю зернових колосових, тобто не самих найкращих попередників.
Галузь зерновиробництва - великий споживач матеріально-технічних засобів і обов’язковою умовою його успішного ведення є своєчасне забезпечення всіма необхідними засобами виробництва.
За даними первинного обліку та нормативними даними проаналізуємо забезпеченість зерновиробництва ТОВ “Райдолина” основними видами техніки (табл.2.12).
Таблиця 2.12
Рівень забезпеченості зерновиробництва ТОВ “ Райдолина” технічними засобами
Найменування техніки | 2006 р. | 2008 р. | ||||
| потреба за нормативами, шт. | Наявність на 1.01., шт. | рівень забезпеченості, % | потреба за нормативами, шт. | Наявність на 1.01., шт. | Рівень Забезпеченості,% | |
| рактори | 28 | 17 | 60,7 | 28 | 17 | 60,7 |
| Комбайни | 12 | 5 | 41,6 | 12 | 4 | 33,3 |
| Сівалки | 7 | 5 | 71,4 | 7 | 5 | 71,4 |
Як свідчить аналіз даних таблиці 2.12, господарство лише на 60,7 % забезпечено тракторами в порівнянні з нормативними даними. Ще гірше виглядає показник забезпеченості досліджуваного господарства комбайнами.
В останні два роки навантаження на один зернозбиральний комбайн складала 323 га, що майже в три рази більше, ніж за нормативами. У зв’язку з цим господарство вимушено було залучати комбайни для збирання врожаю зернових культур зі сторони – користуючись послугами комерційних структур. Недостатня забезпеченість технікою зерновиробництва призводило до порушення оптимальних строків виконання польових робіт, що в свою чергу впливало на врожайність зернових культур.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
