Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Слід розрізняти поняття ефекту та економічної ефективності. Ефект являє собою наслідок, результат тих чи інших заходів, що проводяться у сільському господарстві. Так, у зерновиробництві ефект від використання добрив виступає у вигляді приросту урожаю. Але отриманий ефект не дає уявлення про вигідність застосування добрив. Лише по одному ефекту недостатньо судити про доцільність здійснюваних заходів. Для цього існує показник економічної ефективності, який вказує на кінцевий якісний ефект від застосування засобів виробництва та живої праці, віддачу сукупних вкладень. У зерновиробництві це одержання максимального обсягу продукції з 1 га посіву при найменших витратах праці. Слід мати на увазі, що ефективність – не лише співвідношення витрат на результати виробництва, але і якість, корисність продукції для споживача. Підвищення економічної ефективності виробництва сприяє зростанню доходів господарства, отриманню додаткових засобів для оплати праці та покращення соціальних умов. Кінцевий економічний ефект залежить від раціонального використання земельних, матеріальних і трудових ресурсів, від економії та ощадливості, зниження собівартості продукції і підвищення продуктивності праці.

Для оцінки економічної ефективності виробництва зерна використовують як натуральні, так і вартісні показники. Вихідною є їх натуральна форма і, насамперед, це урожайність, яка відображує ступень та ефективність використання землі, результат інтенсифікації виробництва. Величина урожайності безпосередньо впливає на величину інших показників і визначається як відношення обсягу отриманої продукції до зібраної площі. Слід відмітити, що при визначенні економічної ефективності продовольчого та фуражного зерна є деякі особливості. У першому випадку ефективність виробництва показують з врахуванням його якості, вмісту клейковини, витрати праці в розрахунку на 100 грн. валової продукції. Для зернофуражних культур необхідно показати і їх кормову цінність.

Натуральні показники (урожайність, вихід клейковини з 1 га, вихід кормових одиниць та перетравного протеїну з 1 га) відображають лише одну сторону досягнутої ефективності.

Для виявлення економічного ефекту необхідне знання сукупних витрат праці, що забезпечили отриманий рівень урожайності. Для цього при визначенні ефективності виробництва продовольчого зерна розраховують розмір праці на 1 ц зерна і на 100 грн. валової продукції, фуражного зерна – витрати праці на 1 ц зерна і на 1 ц кормових одиниць. Під витратами праці розуміють кількість витрачених людино-годин на виробництво даного обсягу валової продукції, яка є результатом основної виробничої діяльності господарства. Оцінка валової продукції проводиться по фактичним цінам реалізації, по собівартості виробництва, але для дослідження динаміки – за порівняними цінам.

Ефективність використання трудових ресурсів виявляється у продуктивності праці: чим більше виробляється валової та чистої продукції за 1 люд.– рік., тим вище ефективність зерновиробництва, яку характеризують слідуючи показники:

Е = ВП/t (1)

де ВП – валова продукція, грн.

t – час, витрачений на виробництво продукції, люд.-год.

Е = ЧП/t (2)

де ЧП – чиста продукція, грн.

Е = П/t (3)

де П – прибуток, грн.

Чиста продукція має особливе значення для розвитку сільського господарства, розширення виробництва, він є джерелом фонду споживання і прибутку, визначається вирахуванням з вартості валової продукції матеріальних витрат на її виробництво.

Чистий дохід являє собою різницю між вартістю валової продукції та витратами виробництва. Розрізняють створений і реалізований чистий дохід. Останній відповідає прибутку.

Наступним показником економічної ефективності виробництва зерна є собівартість 1 ц продукції. Собівартість – це грошове вираження витрат на виробництво і реалізацію одиниці продукції. На практиці розрізняють виробничу і собівартість реалізованої продукції. У виробничу включають всі витрати, пов’язані з отриманням і транспортуванням продукції до місця зберігання, і собівартість реалізованої продукції, крім виробничої собівартості, входять витрати по реалізації.

Виробнича собівартість 1 ц зерна визначається відношенням виробничих витрат до обсягу виробленого зерна, а собівартість реалізованої продукції – відношенням виробничих та реалізаційних витрат до кількості реалізованого (товарного) зерна. На собівартості відображаються результати діяльності всього підприємства. Для виявлення дохідності собівартість порівнюють з виручкою від реалізації.

Для всебічної характеристики економічної результативності зерновиробництва вивчають і ефективність використання земельних ресурсів, для цього визначають відношення валової і чистої продукції, чистого доходу (прибутку) до площі посіву зернових:

Е = ВП/ S (4)

де S – площа посіву, га

Е = ЧП/S (5)

Е = ЧД/S (6)

Е = П/S (7)

де П – прибуток, грн.

Заключним етапом характеристики економічної ефективності виробництва є визначення його рівня рентабельності, під яким розуміють відсоткове співвідношення прибутку до суми витрат, пов’язаних з виробництвом та реалізацією продукції:

Рр = П/Ср х 100 % (8)

де Рр – рівень рентабельності, %;

П – прибуток, грн.;

Ср – собівартість реалізованої продукції, грн.

або

Рр = (Ц – Ср)/ Ср х 100% (9)

де Ц – ціна реалізації 1 ц зерна, грн.

Перший варіант розрахунку дозволяє розрахувати рівень рентабельності зерновиробництва в цілому, а другий по окремих видах зернових і одночасно аналізувати головні фактори – собівартість і реалізаційні ціни. Рівень рентабельності показує ефективність виробництва з точки зору отримання прибутку на одиницю матеріальних та трудових витрат по виробництву та реалізації продукції.

Сукупність всіх вищезазначених показників відображує вплив різних факторів на процес виробництва зерна, дозволяє провести комплексний аналіз і зробити достовірні висновки про основні напрямки підвищення економічної ефективності.

Розділ 2. Cучасний стан зерновиробництва в товаристві з обмеженною відповідальністю «Райдолина» Веселинівського району

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

ТОВ «Райдолина» розташоване в Південній частині Веселинівського району Миколаївської області, на відстані в 100 км від м. Миколаєва і відноситься до зони Південного Степу України.

Територія господарства розташована в основному на рівнинному плато. Загальна земельна площа, за даними на 1.11.2008 року складає 2835 га, в тому числі сільськогосподарські угіддя - 2730 га, з них 2600 га ріллі. Ґрунтовий покрив в основному складається з південних чорноземів звичайних середньо і малогумусних, місцями зустрічаються засолені ґрунти.

Товщина профілю незмитих чорноземів складає 80-85 см, вміст гумусу в орному шарі - від 4,1 до 5,3%. Змиті ґрунти потребують протиерозійного захисту. Родючість орних земель господарства характеризується в основному 56 балами.

Згідно агрокліматичному районуванню території Миколаївської області Веселинівський район відноситься до західних регіонів Миколаївської області, які характеризуються континентальним, теплим, помірно засушливим кліматом, середньорічна температура повітря яких + 10 ºС. Для цих районів характерно: тривале, жарке, мало дощове літо, пізня, коротка, тепла осінь, коротка малосніжна зима, рання, тепла, коротка весна. Пересічна температура повітря січня - 4,5 º морозу, липня - 21,2º тепла. Абсолютний максимум +38-39º С, абсолютний мінімум -29 - 33º С. Тривалість без морозного періоду - 160-185 днів.

Велику шкоду господарству наносять повітряні та ґрунтові посухи, так як підприємство розміщене в посушливій агрокліматичній зоні. Посухи спостерігаються весною, влітку і восени. Для комплексної оцінки тепла і вологозабезпеченості використовуються гідротермічний коефіцієнт. В господарстві він знаходиться нарівні 0,9-1. Для одержання високих врожаїв повинен бути 1,2-1,4.

Природні умови досліджуваного господарства сприятливі для виробництва продукції зернових культур та соняшнику.

За даними на 1.01.2008 року склалася наступна організаційна структура господарства: у рослинництві функціонує механізований загін, за яким закріплено 2600 га ріллі і працюють 21 механізаторів; є зернотік; є у господарстві невеликі молочнотоварна ферма на 200 голів великої рогатої худоби, з них 120 корів та свиноферма на 15 голів, з них основне стадо складають 5 свиноматок; авто гараж, де в наявності 5 вантажних автомобілів.

Для більш детальної характеристики ТОВ “Райдолина" доцільно визначити розмір сільськогосподарського виробництва і порівняти його з середньо районними показниками (табл.2.1).

Аналізуючи дані таблиці 2.1, можна зробити висновок, що ТОВ «Райдолина» - це середнє за розміром серед господарств Веселинівського району. Про це свідчать дані таких показників, як грошова виручка від реалізації сільськогосподарської продукції та середньорічна чисельність працівників і середньорічне умовне поголів’я худоби і птиці. Однак, деякі показники, зокрема, площа сільськогосподарських угідь перевищує середні показники по господарствах району на 290 га або на 10,7%.

Таблиця 2.1Розміри виробництва у ТОВ «Райдолина»

Для подальшої характеристики якісного боку сільськогосподарського виробництва ТОВ “Райдолина” доцільно проаналізувати його виробничу спеціалізацію, що дасть можливість виявити розвиток окремих галузей у виробництві товарної продукції.

Найбільш раціональною спеціалізацією для господарства є та, яка дозволяє за даних конкретних умов виробляти максимальну кількість продукції з найменшими витратами праці та коштів і ефективно використовувати наявні виробничі ресурси.

Виробничу спеціалізацію досліджуваного підприємства визначимо, проаналізувавши розмір та структуру грошових надходжень від реалізації товарної сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, робіт, послуг за видами, що надаються, та в цілому по господарству за останні 3 роки (табл. 2.2 ).

Аналізуючи дані таблиці 2.2. за останні три роки, слід зазначити про те, що ТОВ “Райдолина” кожну другу гривну від реалізації сільськогосподарської продукції та чотири з кожних десяти гривень отриманих від продажу продукції власного виробництво одержує від зерновиробництва. Також слід зазначити, що досліджуване господарство від продажу насіння соняшнику та молока одержує відповідно більш ніж кожну восьму гривню та десяту грошових надходжень від реалізації сільськогосподарської продукції.

Таблиця 2.2 Склад та структура грошової виручки від реалізації сільськогосподарської продукції у ТОВ «Райдолина»

В цілому ТОВ “ Райдолина ” спеціалізується на виробництві зерна, насіння соняшнику та молока.

Характеристики

Список файлов курсовой работы