15150 (686454), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Сівозміни застосовують для збереження та підвищення родючості ґрунту, покращити його фізичні властивості, поповнити його структуру, очищення поля від бур'янів, шкідників та хвороб.
Сівозміна - це науково обґрунтована зміна культур і парів у часі і просторі. Сівозміна є основою високої культури землеробства, вона нерозривно пов'язана з агротехнікою вирощування садивного матеріалу, та сприяють раціональному використанню продуктивних площ розсадника.
6.1 Господарські вимоги до сівозмін
Для забезпечення родючості ґрунту в розсадниках виконують комплекс організаційно-господарських агротехнічних заходів, які включають меліорацію земель, якщо та потрібна, застосування науково обґрунтованих систем сівозмін, добрив, основного та попереднього обробітку ґрунту стосовно конкретного стану ґрунту, систематичну боротьбу із шкідниками, збудниками грибкових хвороб, бур'янами.
Сівозміни у шкільному і посівному відділеннях підбираються відповідно до природних умов, стану ґрунтів. Господарські вимоги до сівозмін полягають в тому, що вони повинні забезпечувати створення сприятливих умов для вирощування першокласного садивного матеріалу.
Крім сівозміни існує таке поняття, як культурозміна - чергування різних порід на одному полі. Спочатку садять більш вибагливі породи.
Ротація сівозмін - це період, впродовж якого всі культури і пар проходять через кожне поле в певний час і в певній послідовності
Основними вимогами до сівозмін у степу, за характерними рисами є недостатнє зволоження, висока інтенсивність природного випаровування та часті посухи, що обумовлюють значний дефіцит вологи, який ускладнює вирощування садивного матеріалу, є накопичення вологи та ощадливе її використання. Вирішальним значенням при використанні цих вимог є чорний пар (сухе зрошування). Тому в сівозмінахнезрошуваних розсадників на чорноземах звичайних, як попередник використовують чорний пар.
6.2 Схема прийнятих сівозмін та їх обґрунтування
Згідно методичних вказівок в умовах лісостепу для посівного відділення, де будуть вирощувати 2-річні сіянці ялини звичайної,1-річні сіянці туї, 2 -рчні сіянці липи і клена . Приймаємо наступну сівозміну.
Пар чорний Сіянці 1 Сіянці 2
Щоб зберегти та накопичити вологу на ділянці вводять в сівозміну чорний пар також для покращення властивостей ґрунту і для боротьби з бур'янами.
Для шкільного відділення, де будемо вирощувати 2-річні саджанці Ялини звичайної та 1-річні саджанці Туї, прийнято наступні сівозміни.
Таблиця 6.
Перехідна таблиця проведення полів посівного відділення розсадника до прийнятої сівозміни. Для ялини і туї
| Номер поля Рік | I | II | III |
| 2009 | ПЧ | Я1Т1 | Я1Т1 |
| 2010 | Я1Т1 | Я2Т1 | ПЧ |
| 2011 | Я2Т1 | ПЧ | Я1Т1 |
| 2012 | ПЧ | Я1Т1 | Я2Т1 |
Вихід на прийняту сівозміну на четвертий рік після попередника.
Табл 7.
Перехідна таблиця проведення полів шкільного відділення (деревної школи) розсадника до прийнятої сівозміни. Для клена і липи
| Роки | Номера | полів | ||||||
| вирощування | І | II | III | IV | ||||
| 2009 | П.ч. | Сж.1 | Сж.2 | З | Сж. | |||
| 2010 | Сж.1 | Сж.2 | Сж.З | . | П.ч | |||
| 2011 | Сж.2 | Сж.З | П.ч. | 1 | Сж. | |||
| 2012 | Сж.З | П.ч. | Сж.1 | 2 | Сж. | |||
Вихід на прийняту сівозміну на четвертий рік після попередника.
Табл.8.
Ротаційна таблиця нормальної сівозміни шкільного відділення (деревної школи) розсадника.
| Роки вирощування | Номера полів | ||
| І | II | III | |
| 2009 | Задернілий зруб | ||
| 2010 | П.ч. | П.ч. | Сж.1 |
| 2011 | П.ч. | Сж.1 | Сж.2 |
| 2012 | Сж.1 | Сж.2 | Сж.3 |
7 Обробка ґрунту
7.1 Первинне освоєння площі
В умовах створення лісового розсадника значне місце відводиться обробітку ґрунту під час освоєння площ, відведених під розсадник та в полях прийнятих сівозмін.
Первинний обробіток ґрунту виконується у відповідності з категоріями площ, відведених під розсадник і перехідною сівозміною.
Первинний обробіток на пустирях (землі - сильно засмічені бур'янами) застосовують обробіток ґрунту за системою чорного пару з внесенням гербіцидів і добрив.
В кінці літа лущать зернину в двох напрямках на глибину 7-10 см. З появою бур'янів (приблизно через 2 тижні) проводять оранку на глибину до 30 см, а наступного року весною, проводять закриття вологи (боронування), поле утримують під сорним паром. Влітку проводять культивацію для боротьби з бур'янами та для накопичення вологи, вносять добрива.
Восени проводять переорювання пару, а наступної весни знову боронування, і тоді вже можна висівати насіння під сінці або садити сіянці в шкільному відділенні.
Система чорного пару є найефективнішим засобом покращення властивостей ґрунту.
7.2 Обробіток ґрунту в полях сівозмін
Цей обробіток ґрунту займає важливе місце та забезпеченні господарства високим виходом садивного матеріалу. Він включає основний і передпосівний обробіток ґрунту.
На родючих ґрунтах, в умовах недостатнього, або постійного зволоження з метою збереження вологи та на ділянках засмічених бур'янами застосовують систему чорного пару, яка була описана вище.
Передпосівний обробіток ґрунту призначений для створення рівної, добре розпушеної поверхні ґрунту і врахуванням глибини загортання насінняабо посадка сіянців, способу сівби чи посадки.
Восени приблизно за 20 днів до висіву насіння чи садіння рослин проводять глибоке розпушування ґрунту плугами, боронування. Безпосередньо перед посівом чи посадкою по можливості культивують на глибину та боронують.
Доцільно поєднувати обробіток ґрунту Із заходами по снігозатриманню. Якісний обробіток ґрунту в полях сівозмін сприяє формуванню оптимальних умов росту для рослин.
7.3 Система застосування добрив
Крім води для утворення органічних сполук рослинам потрібні мінеральні речовини. Вважають, що для мінерального живлення рослин необхідно понад 10 хімічних елементів.
Вуглець, водень, кисень отримують з С02 і Н20 та частково з атмосфери і ґрунту.
Елементи мінерального живлення, які деревні рослини поглинають з ґрунту, ділять на 2 групи:
1 .Макроелементи - N, P, K, S, Ca, Mg, Fe - які використовуються рослиною в значній кількості. 2. Мікроелементи - Мп, В, Cn, Zn, Ma, Ca, інші.
Забезпечення рослин поживними речовинами в лісових розсадниках регулюють внесенням добрив. Внесення необхідне тому,що в ґрунті розсадника або первісно не вистачає поживних речовин, або він постійно знаходиться в процесі експлуатації.
Добрива поповнюють запас поживних елементів мінерального живлення в ґрунті, покращують його фізичні властивості, нейтралізують реакцію ґрунтового середовища, підвищують життєдіяльність корисних мікроорганізмів.
У деревних розсадниках використовують всі види добрив: органічні, мінеральні, органо-мінеральні, бактеріальні.
Вносити добрива на поля сівозмін потрібно за певною системою, яка б забезпечила високий рівень живлення рослин в продовж всього вегетаційного періоду.
Основою для розробки системи застосування добрив є особливості росту та живлення окремих видів рослин на різних станах їх розвитку. Ефективність добрив багато в чому залежить від строків та способу їх внесення.
Добриво відіграє важливу роль в живленні рослин. Взагалі ще більше загальної дози, добрива, необхідні для створення сприятливих умов живлення тієї чи іншої культури.
Основне органічне і мінеральне добриво вносять до посіву або посадки під глибоку оранку. Органічні добрива, які вносять в поле сівозміни найчастіше представлені гноєм. Його вносять під пар один раз, за ротацію сівозміни. Мінеральні добрива при вирощуванні однорічних сіянців вносяться у полі чорного пару і у наступному полі після викорчування однорічних сіянців.
Фосфорні та калійні добрива можна вносити восени, азотні - навесні.
Виходячи з прийнятої для сівозміни системи добрив, добираємо види добрив, визначаємо їх дози.
Доза внесення в штуках (кг/га) обчислюється за формулою: Х=Н* 100/В де Н - норма внесення діючої речовини кг/га; В - вміст діючої речовини в мінеральному добриві, %.
Таблиця 9
Дози внесення добрив у полях сівозмін.
| Порода | Кі-сть діючої речовини в добривах, % | Норма внесення за діючою речовиною в полях сівозміни. | Доза внесення в туках кг/га. | Площа внесення, га | Потреба добрива на всю площу, кг. | |||||||
| I | II | III | IV | Разом | ||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | |||
| Посівне відділення | ||||||||||||
| Ялина зв.2р. | ||||||||||||
| Гній, т. | 100 | 25 | 25 | 25 | 3,14 | 78,5 | ||||||
| Аміачна селітра | 35 | 20 | 20 | 40 | 114 | 3,14 | 358 | |||||
| Суперфосфат гранул. | 45 | 75 | 75 | 150 | 333 | 3,14 | 1045,6 | |||||
| Хлористій калій | 40 | 25 | 25 | 50 | 125 | 3,14 | 392,5 | |||||
| Клен | ||||||||||||
| Гній, т. | 100 | 25 | 25 | 25 | 2,85 | 71.3 | ||||||
| Аміачна селітра | 35 | 20 | 20 | 57 | 2,85 | 162.5 | ||||||
| Суперфосфат гранул. | 45 | 75 | 75 | 167 | 2,85 | 475.9 | ||||||
| Хлористій калій | 40 | 25 | 25 | 62 | 2,85 | 176.7 | ||||||
| Туя | ||||||||||||
| Гній, т. | 100 | 25 | 25 | 25 | 2.25 | 56.3 | ||||||
| Аміачна селітра | 35 | 20 | 20 | 40 | 14 | 2.25 | 256.5 | |||||
| Суперфосфат гранул. | 45 | 75 | 75 | 150 | 333 | 2.25 | 749.3 | |||||
| Хлористій калій | 40 | 25 | 25 | 50 | 125 | 2.25 | 281.2 | |||||
| Ліпа | ||||||||||||
| Гній, т. | 100 | 25 | 25 | 25 | 1.21 | 30.3 | ||||||
| Аміачна селітра | 35 | 20 | 20 | 40 | 114 | 1.21 | 137.9 | |||||
| Суперфосфат гранул. | 45 | 75 | 75 | 150 | 333 | 1.21 | 402.9 | |||||
| Хлористій калій | 40 | 25 | 25 | 50 | 125 | 1.21 | 151.2 | |||||
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
