14955 (686365), страница 6
Текст из файла (страница 6)
Крр = (0,4 л/га / 300 л/га) 100=0,13%
4. Топсин М 70%, норма витрати препарату 0,8-1,5 л/га(1,2)
Крр = (1,2 л/га / 300 л/га) 100=0,4%
5. Ф’юрі 10% к.е., норма витрати препарату 0,07-0,3 л/га(0,1)
Крр = (0,1 л/га / 300 л/га) 100=0,03%
6.Золон 30% к.е., норма витрати препарату 1-4кг/га(3)
Крр = (3 кг/га / 300 л/га) 100=1%
-
За концентрацією робочої рідини за препаратом
Концентрація – відсотковий вміст пестициду в робочій рідині(суспензії, емульсії, розчині)
Якщо концентрація робочої рідини вказується за препаратом, то необхідну кількість пестициду визначають:
Qп=(Нврр*Крр/100)*S
Qп – необхідна кількість пестициду; кг, л
Нврр – норма витрат робочої рідини; л/га
Крр – концентрація робочої рідини; %
S – площа, на якій будуть проводити обприскування даним пестицидом;га
-
2,4-Д амінна сіль 40% в.р., концентрація робочої рідини 0,43 %
Qп=(300*0,43/100)*450=580 л
-
Банвел 4Ск.е.,48%, концентрація робочої рідини 0,1%
Qп=(300*0,1/100)*450=135 л
-
Дерозал 50%, концентрація робочої рідини 0,13%
Qп=(300*0,13/100)*450=175 л
-
Топсин М 70%, концентрація робочої рідини 0,4%
Qп=(300*0,4/100)*450=540 л
-
Ф’юрі 10% к.е., концентрація робочої рідини 0,03%
Qп=(300*0,03/100)*450=40 л
-
Золон 30% к.е., концентрація робочої рідини 1%
Qп=(300*1/100)*450=1450 л
-
За концентрацією робочої рідини за діючою речовиною
Якщо концентрація робочої рідини вказується за діючою речовиною, то необхідну кількість пестициду визначають за формулою:
Qп=(Нврр*Крр за д.р./Кп)*S
Qп – необхідна кількість пестициду; кг,л
Нврр – норма витрат робочої рідини; л/га
Крр за д.р – концентрація робочої рідини за діючою речовиною;%
Кп – вміст діючої речовини в препараті;%
S – площа, на якій будуть проводити обприскування даним пестицидом;га
-
2,4-Д амінна сіль 40% в.р.,концентрація робочої рідини за діючою речовиною 0,1%
Qп=(300*0,1/40)*450=337л
-
Банвел 4Ск.е.,48%,концентрація робочої рідини за діючою речовиною 0,016%
Qп=(300*0,016/48)*450=45л
-
Дерозал 50%, концентрація робочої рідини за діючою речовиною 0,05%
Qп=(300*0,05/50)*450=135л
-
Топсин М 70%, концентрація робочої рідини за діючою речовиною 0,16%
Qп=(300*0,16/70)*450=308л
-
Ф’юрі 10% к.е.,концентрація робочої рідини за діючою речовиною 0,01%
Qп=(300*0,01/10)*450=135л
-
Золон 30% к.е.,концентрація робочої рідини за діючою речовиною 0,08%
Qп=(300*0,08/30)*450=360л
-
За нормою витрат діючої речовини
Нвп=(Нв за д.р./Кп)*100
Нвп – норма витрат пестициду
Нв за д.р – норма витрат діючої речовини;л/га,кг/га
Кп – вміст діючої речовини в препараті;%
-
2,4-Д амінна сіль 40% в.р., норма витрати препарату за д.р. 0,8 л/га
Нвп=(0,8/40)*100=2л/га
-
Банвел 4Ск.е.,48%, норма витрати препарату за д.р. 0,1 л/га
Нвп=(0,1/48)*100=0,2 л/га
-
Дерозал 50%, норма витрати препарату за д.р. 0,3 л/га
Нвп=(0,3/50)*100=0,6 л/га
-
Топсин М 70%, норма витрати препарату за д.р. 0,7 л/га
Нвп=(0,7/70)*100=1 л/га
-
Ф’юрі 10%, норма витрати препарату за д.р. 0,7 л/га
Нвп=(0,7/10)*100=7 л/га
-
Золон 30%, норма витрати препарату за д.р. 0,8 л/га
Нвп=(0,8/30)*100=2,6 л/га
Розрахунки наведені у табл.4.2
Таблиця 4.2
Потреба в пестицидах
| Назва пестициду, препаративна форма | Вміст діючої речовини, % | Норма витрати, л, кг/га, л, кг/т | Обсяг роботи, га, т | Потреба, кг, л | |
| За препартом | За діючою речовиною | ||||
| 2,4-Д амінна сіль водний розчин | 40% | 300 | 450 га | 0,9-1,7л/га | 2л/га |
| Банвел 4С концентрат емульсії | 48% | 300 | 450 га | 0,1л/га | 0,2л/га |
| Дерозал концентрат емульсії | 50% | 300 | 4150 га | 0,3-0,5 л/га | 0,6л/га |
| Топсин М концентрат емульсії | 70% | 300 | 450 га | 0,8-1,5 л/га | 1л/га |
| Ф’юрі,концентрат емульсії | 10% | 300 | 450 га | 0,07-0,3л/га | 7л/га |
| Золон, концентрат емульсії | 30% | 300 | 450га | 1-4кг/га | 2кг/га |
Розділ 5. Охорона навколишнього природного середовища при застосуванні пестицидів
Бурхливий розвиток промисловості в період науково-технічного прогресу поставив питання охорони навколишнього середовища, під яким розуміють Землю з усіма видами життя на ній. Навколишне середовище – це земна кора, біосфера і космічний простір навколо земної кулі, який впливає на життєві процеси.
Пестициди застосовуються в основному на сільськогосподарських угіддях і в невеликих кількостях в лісах помірного поясу.Внаслідок циркуляції в повітрі і водоймищах, переносу живими організмами по ланцюгу живлення, вони можуть значно поширюватися у природних ландшафтах, пртрапляти у продукти харчування і завдавати шкоди тваринному світу і здоров`ю людини.
Глобальний характер антропогенного впливу на природу вимагає иіжнародних зусиль для успішної охрони навколишнього середовища.Завдання сучасного періоду полягає у свідомому регулюванні якості навколишнього середовища.
Завдяки появі у післявоєнні роки органічних інсектицидів, фунгіцидів і гербіцидів різко підвищилась ефективність хімічного захисту врожаїв.
Висока економічна ефективність хімічного захисту рослин зумовила швидке зростання виробництва і застосування пестицидів, причому в кінці 50-х років особливо ентенсивно розвавалось застосування гербіцидів.
Кількість і вартість продукції, збереженої всіма способами боротьби із шкідниками, хворобами рослин і бур`янами, нерідко досягає величезних цифр, і значно перевищує втрати на її захист.
Сучасні пестициди - це складні органічні сполуки, що належать до ксенобіотики. Вони забруднюють навколишне середовище.
Потенційна небезпека застосування пестицидів зумовлена їх токсичністю для людини і тварин, а в деяких випадках і для рослин. Небезпечність пестициду як забруднювача біосфери характеризується такими показниками: стійкістю в об`єктах середовища (грунт, вода, рослини), рухомістю речовини, здатністю до нагромадження в біологічних системах, токсичністю для організмів теплокровних, корисної флори і фауни. Основним джерелом поширення пестицидів є сільськогосподарські угідя. В процесі застосування значна частина пестицидів потрапляє на повержню грунту, що створює передумови до їх міграції по грунтово – водно- повітряних і живильних ланцюгах. Застосування пестицидів залежить від просторового і часового розподілу по грунтовому профілю. Перебуваючи в поверхневому шарі грунту, пестициди активніше мігрують у повітря, з поверхневим стоком надходять у водоймище, через кореневу систему потрапляють у рослину нагромаджуючись у глибоких шарах, забруднюють грунтові і підземні води. Вода у водоймищах природних ландшафтів може забруднюватися пестицидами внаслідок безпосереднього потрапляння високодисперсних токсичних часточок.
Небезпека отруєння людей виникає не тільки при безпосередньому контакті із засобами хімічного захисту рослин, але й при виконанні робіт по догляду за посівами, обробленими пестицидами. Найчастіше інтоксикація відбувається при перебуванні людей у полі протягом першого тижня після застосування хімічних засобів захисту рослин.
Пестициди можуть проникати в організм людини через органи дихання і відкриті ділянки шкіри. В реальних умовах застосування пестицидів їх дія на організм працюючих може посилюватись або послаблюватись фізичними факторами навколишнього середовища. З пестицидами контактують не тільки люди, а й ті, що вживають їжу, яка містить залишкові кількості токсичних речовин. Про небезпеку виникнення хронічного отруєння можно судити за величиною коефіцієнта кумуляції – відношення сумарної дози речовини, що викликає загибель 50% піддослідних тварин при багаторазовому введенні, до ЛД 50 при одноразовому введенні.
При плануванні та проведенні заходів хімічної боротьби із шкідниками, хворобами рослин та бур`янами необхідно забезпечити профілактику негативних наслідків. Для цього доцільно керуватися об`єктивними крітеріями оцінки небезпечності препаратів, що застосовуються.
Пестициди мають особливості, які потребують розробки спеціальних заходів для оцінки їх небезпечності. Безпосередньо пестициди можуть застосовуватись у різних товарних формах, які відрізняються за фізичними властивостями препарату і концентрацією активного інгрідієнту. З урахуванням цих особливостей Всесвітньої організації охорони здоров`я запропонована така класифікація:
-
особливо небезпечні
-
дуже небезпечні
-
помірно небезпечні
-
малонебезпечні.
Хімічні засоби захисту рослин можуть негативно впливати не тільки на працюючих з ними, але й на людей, що вживають продукти і воду, вдихають атмосферне повітря, забруднені залишковими кількостями пестицидів.
Розділ 6. Охорона праці і техніка безпеки при роботі з пестицидами
Хімічний метод захисту рослин — простий, доступний, надійний та ефективний. Однак, при його невмілому застосуванні, можна завдати значної шкоди не тільки навколишньому середовищу, але й здоров’ю людини. Куплені в неспеціалізованих магазинах та на ринках хімпрепарати бувають малоефективні, не рідко — непридатні, а іноді шкідливі для здоров’я людини і рослин. Як свідчить досвід попередніх років, основними причинами виникнення отруєнь у сільському господарстві є:
-
проведення робіт із застосуванням хімічних засобів захисту рослин без дотримання затверджених регламентів їх безпечного застосування: дози препаратів, кратність оброблень, умов застосування тощо (регламенти застосування обов’язково вказують на етикетці);
-
Роботи із застосуванням хімічних засобів захисту рослин на ділянках необхідно проводити з дотриманням затверджених регламентів їх безпечного застосування (дози препаратів і кратність оброблень та ін., які обов’язково вказують на етикетці).
-
Під час роботи з пестицидами заборонено приймати їжу та курити. Після проведення робіт необхідно ретельно вимити з милом руки, інші відкриті ділянки тіла та змінити одяг.
-
Отруєння супроводжується такими загальними симптомами, як-от: запаморочення, головний біль, загальна слабкість, втрата апетиту, нудота, блювання тощо.
-
При перших ознаках отруєння слід негайно припинити роботу і звернутись у найближчу лікувальну установу для отримання медичної допомоги або викликати «швидку допомогу».
-
До приїзду «швидкої допомоги» потерпілого треба вивести із зони, яку обробляли пестицидами, зняти засоби індивідуального захисту, звільнити від одягу, який здушує.
-
Пестицид, який потрапив на шкіру, слід змити струменем води, краще — з милом або видалити за допомогою тканини чи ватного тампона, а потім промити шкіру великою кількістю води.
-
При надходженні у шлунок потерпілому потрібно дати випити декілька склянок води або розчину марганцевокислого калію слабо-рожевого кольору і викликати блювоту. Процедуру необхідно повторити 2—3 рази. (Заборонено викликати блювоту у хворого, котрий перебуває у непритомному стані або за наявності судом).
-
При послабленні дихання потерпілому дають нюхати нашатирний спирт. У випадку припинення дихання необхідно негайно приступити до штучної вентиляції легень.
Дотримання регламентів застосування пестицидів, особистої гігієни та заходів безпеки при проведенні робіт з ними гарантує безпечність для вашого здоров’я.
За призначенням засоби індивідуального захисту поділяються на такі:
- спецодяг (комбінезони, штани, куртки, кожухи, костюми, халати, скафандри, фартухи, нарукавники);
- засоби захисту органів дихання (протигази, респіратори);
- спеціальне взуття (чоботи, напівчоботи, черевики, калоші,);
- засоби захисту рук (рукавиці, рукавички);
- засоби захисту голови (шоломи, берети, капелюхи);
- засоби захисту обличчя (захисні маски, захисні щитки);
- засоби захисту органів зору (захисні окуляри);















