227176 (686028), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Щоб зняти ступицю шківа вентилятора,потрібно, після того як буде знятий вентилятор та вивернута фіксуюча гайка, встановити знімач на ступицю з допомогою гвинтів, пропущених через отвори в диску 3.Диск приварений до стакана2. Потім,обертаючи силовий гвинт 1, спресувати ступицю.

5. Охорона праці та навколишнього середовища

5.1 Розробка міроприємств, що забезпечують нормальні умови праці

Розрахунок вентиляції

Вентиляція може бути природна і механічна. Природна вентиляція застосовується в приміщеннях, для яких норми кратності обліку повітря К ≤ 3. Це такі приміщення, в яких на 1 робітника приходиться 50 м³ повітря; для цього досить мати наскрізне провітрювання. Площа кватирок повинна становити 2÷ 4 % від площі підлоги. Для решти приміщень застосовується механічна вентиляція.

Порядок розрахунку.

Розраховуємо кубатуру відділку по формулі

Vвід. = F від · h; куб.м. (5.1) 3 стр, 26

де, F від - площа відділку в 26 кв. м.;

h - висота приміщення, 4,8 м;

Vвід = 26*4,8 = 124,8 = 125 м³.

Визначаємо продуктивність припливно-витяжного вентилятора

W від. = V від · К; (5.2) 3 стр, 26

W від. = 125*5 = 625

Опираючись на розрахунки обираємо вентилятор і дані записуємо втаблицю 5.1

Таблиця 5,1 ХАРАКТЕРИСТИКА ВЕНТИЛЯТОРА

Розрахунок освітлення.

Розрахунок природного освітлення полягає в визначенні світлової площі вікон і їх кількості. Площа освітлення визначається за формулою:

F осв. = F від · L, 5,2 кв.м. (5.3) 3 стр, 26

F від - площа підлоги,кв.м;

L – коефіцієнт природнього освітлення

F осв = 26*0,20 = 5,2 м²

Для виробничих приміщень беремо вікно.

F 1 = а х в кв.м.; (5.4) 3 стр, 26

F 1 = 1,5 х 2,4 = 3,6 м²

Кількість вікон визначаємо за формулою:

п = F _осв / F ₁; (5.5) 3 стр, 26

п = 5,2/3,6 = 1,44 Приймаємо 1

Розрахунок штучного освітлення

Визначаємо потужність штучного освітлення за формулою:

W від. = F від Nп; Вт, (5.6) 3 стр, 27

де, Nп - гранична потужність штучного освітлення площі підлоги, Вт;

W від. = 26*8 = 208

Кількість ламп визначаємо по формулі:

m = W від \ N1 (5.7) 3 стр, 27

де, N1 - потужність однієї лампи, і дорівнює 150... 300 Вт.

m = 208/200 = 1

Приймаємо 1

Розрахунок опалення.

Річну потребу в паливі визначаємо за формулою:

Q = g н · t о · V від. \ g і; кг, (5.8) 3 стр, 27

де, g н - норма витрат калорій за годину на 1 кв.м. приміщення

t о - кількість годин опалення в годинах

V від - кубатура відділку

g і - тепловіддача 1 кг палива,

Q = 15*1113*125/10000 = 208

Для ковальського відділку необхідно 208 кг мазуту на рік.

5.2 Охорона праці в заданій дільниці

Перед технічним оглядом машини необхідно очистити та помити. Ці операції виконують у певній послідовності за допомогою спеціального обладнання.

Мити машину слід на естакадах або майданчиках зі стоком води в закриті водозбірники. Естакаду по всій довжині слід обладнати колесо відбійними брусками, а похил для в’їзду і спуску з естакади не повинен перевищувати 10 градусів.

Очищати мийні машини від забруднення дозволяється тільки після відключення їхніх електродвигунів від електромережі і вивішування попереджувального знаку «Не включати! Працюють люди!».

Перед включенням компресора необхідно перевірити справність і надійність кріплення всіх його вузлів, наявність щитків і захисного заземлення;продукти, манометри і запобіжні клапани, які повинні бути відрегульованими і опломбованими.

Деталі перед занурюванням у соляну ванну слід прогріти протягом двох-трьох хвилин і старанно перевірити, щоб на них не було води.

При виконанні ковальських робіт допускаються робітники, не молодші 18 років,які пройшли медичну комісію, спеціальне технічне навчання і що склали іспит. Допуск до самостійної роботи оформляється письмово в журналі інструктажа на робочому місці. Перед допуском до роботи коваль-молотобоєць повинен пройти ввідний інструктаж і інструктаж на робочому місці. Надалі він зобов'язаний проходіть повторні інструктажі не рідше за один раз в 3 місяці.

Персонал при виконанні ковальських робіт повинен знати:

• основні види і принципи неполадок устаткування, способи їх усунення;

• безпечні прийоми при виконанні операцій;

• небезпечні чинники при виконанні ковальських робіт.

Під час роботи на коваля впливають наступні шкідливі виробничі чинники:

• підвищена температура заготовок, інструменту; -

• відлітаючі осколки окалина металу;

• наявність окалини на розжарених заготовках;

• відкрите полум'я.

Коваль в своїй роботі повинен використовувати наступні Засоби особистого захисту:

• костюм бавовняний з вогнестійким просоченням;

• ботинки шкіряні з гладким верхом і металевою шкарпеткою;

• рукавиці брезентові;

• окуляри захисні;

• фартук брезентовий.

6. Економічна частина

6.1 Розрахунок собівартості відновлення деталі

Визначаємо собівартість ремонту по формулі:

С = С о + С д + С пн + Сз + С м + С оп. + С ох(6,1) 3 стр, 27

де, С о - основна заробітна плата;

С д - додаткова заробітна плата;

С пн – відрахування на соціальне страхування;

С з – вартість нових запасних частин;

С м – вартість основного та ремонтного матеріалів;

С оп – загальновиробничі витрати;

С ох – загальногосподарські витрати.

Визначаємо основну заробітну плату виробничих робітників.

Таблиця 6.1. Заробітну плату виробничих робітників

С₀ =3,58 грн

Визначаємо додаткову заробітну плату виробничих робітників:

С д = 0,1 х Со, грн (6,2) 3 стр, 27

Сд = 0,1*3,58 = 0,35 грн

Відрахування на соціальне страхування визначаємо за формулою:

Свс = 0, 49 х (Со + Сд), грн. (6,3) 3 стр, 27

Свс = 0,49*(3,58 + 0,35) = 1,92 грн

При ремонті нові запасні частини не використовуються Сз = 0.

Вартість основних та ремонтних матеріалів.

Таблиця 6.2 Вартість основних та ремонтних матеріалів

См = 2,5 грн. Визначаємо загальновиробничі витрати:

С_оп = R_оп х (С_о + С_д + С_вс) / 100, (6,4) 3 стр, 27

де, R_оп - відсоток загальновиробничих витрат від основної заробітної

плати з нарахуваннями на неї

С_оп = 82,7*(3,58+0,35+1,92)/100 = 4,83 грн

Визначаємо загальногосподарські витрати:

С_ох = R_ох x (С_о + С_д + С_вс) / 100, (6,5) 3 стр, 27

де, R_ох - відсоток загальногосподарських витрат від основної заробітної плати

С_ох = 18,5*(3,58+0,35+1,92)/100 = 1,08 грн

Собівартість відновлення деталі дорівнює:

С = 3,58+0,35+1,92+0+2,5+1,08=14,26 грн

6.2 Економічна доцільність відновлення деталі

Економічна доцільність відновлення деталі визначаємо шляхом порівняння собівартості відновлення деталі з вартістю нової деталі, при цьому необхідно витримати умову:

С \ η ≤ Цп; (6,6) 3стр, 28

де, С - собівартість відновлення деталі, грн;

η - коефіцієнт довговічності приймаємо

Цп – вартість нової деталі, грн.

14,26/0,7≤20

6.3. Річний економічний ефект від розробленої технології відновлення визначаємо по формулі:

Е = (Сп – С) х П, грн. (6,7) 3 стр, 28

де, П - програма ремонту,шт;

Е =(20-14,26) * 35 = 200

7. Висновки та пропозиції

В цьому курсовому проекті я спроектував план ковальського відділку ЦРМ ТОВ «Біо – Лат», а також розробив технології ремонту рейки шатуна жатки ЖВН-6.

Крім цього розробив кількість ремонтів і ТО тракторів, автомобілів, комбайнів та сільськогосподарських машин. Визначив фронт часу, штат майстерні та кількість робітників ковальського відділку, розробив план та графік завантаження ЦРМ. Графік завантаження майстерні. Також визначив такт виробництва та ремонту машин, площу ковальського відділку, правильний вибір обладнання для виконання ремонтних робіт у ковальському відділку, та вибір вентилятора з проектуванням заходів, щодо охорони праці, та охорони навколишнього середовища, розробив заходи що забезпечують нормальні умови праці робітникам даної майстерні.

Також були здійснені розрахунки природного та штучного освітлення, а також провів розрахунок опалення і визначення собівартості відновлення даної деталі на території господарства. Та проводилось визначення вартості нової деталі.

Список використаної літератури

1.Афанасьев А.А. Обродувонание и оснастка для ремонтных мастерских совхозов и колхозов/ М.:Колос, 1975 ст.384

2. Гряник Г.М. Охорона труда. – К.: Урожай., 1994 – 272 ст.

3.Методичні вказівки з курсового проектування по технічному обслуговуванню та ремонту машин. – Боярка, 1991- 77ст.

4.Лауш П.В. і др. Експлуатація ремонт МТП- К.: Высшая школа., 1984- 205 ст.

5.Незнайко М.Ф. методические указания по курсовому проектированию.- К. обл..,Боярка 1984- 79 ст.

6.Семенов В.М. Нестандартный инструмент для розборочно-сборочных работ. После работ.-М.: Агропромиздат 1985-287 ст.

Характеристики

Список файлов курсовой работы