13880 (685950), страница 3
Текст из файла (страница 3)
Після вижереблення кобили приходять в охоту на 6- 10-й день з коливаннями від 5 до 15 діб. Перша охота підсисних кобил, як правило, скорочена, але сильна й парування їх у цей період найефективніше. За даними таблиці, половина запліднених кобил мала сервіс-період до 20 днів. Це свідчить, що їх парували в першу охоту після вижереблення. Якщо в першу охоту після вижереблення кобила залишилась холостою, то наступна охота (друга, третя) часто проходить непомітно або її зовсім не буває протягом 2-3 міс. Це зумовлено тим, що материнський інстинкт та лактація домінують над статевими рефлексами. Через 10 днів після закінчення охоти всіх спарованих кобил знову перевіряють пробником (через добу) доти, поки не буде виявлено жеребність або наступну охоту. Якщо спарована кобила не підпускає жеребця, то перевірку пробником продовжують ще 35-45 днів для того, щоб остаточно переконатися в її жеребності. .Якщо ж буде виявлена друга охота, то режим проб і парувань організовують такий, як і в першу охоту [20].
Кобилам, що тривалий час не були в охотe або мають аномальну циклічність, поліпшують годівлю, подовжують моціон. Якщо при цьому не одержують бажаного ефекту, застосовують лікування чи вдаються до стимуляції її біологічно активними речовинами. Так, на Дубровському кінному заводі семи кобилам, що тривалий час не приходили в охоту, згодовували концентрат мікробіального лізину. Через 10-48 днів усі кобили прийшли в охоту, а шість із них стали жеребними. В організмі лізин у поєднанні з біотином (вітамін Н) утворює біологічно активну речовину - біоциніт. Нестача його в організмі негативно впливає на відтворну здатність тварин, статеву циклічність та якість сперми. Хороші результати дало застосування Для кобил орловської рисистої породи (Московський кінний завод) оваріотропіну, виділеного з сироватки жеребних кобил.
Запліднення та міграція зиготи. Яйцеклітина, що вийшла з фолікула, зберігає здатність до запліднення лише 5-6 год., після чого гине. Під час парування сперма жеребця виділяється в матку кобили й дуже швидко досягає кінця її рогів. Цьому сприяє скорочення поздовжньої та кільчастої мускулатури матки і збільшення головки статевого органа жеребця, що призводить до розширення шийки матки й нагнітання в неї сперми. Крім того, під час парування в матці кобили створюється понижений тиск, внаслідок чого в неї може всмоктатися до 80 мл сперми.
Запліднення відбувається у верхній частині яйцепроводу, де починається утворення багатоклітинного організму - зиготи. Приблизно через 6 діб після запліднення вона потрапляє у порожнину рога матки, а пізніше - в матку. Спочатку зародок живиться за рахунок цитоплазми і секрету матки (маточного молочка), а згодом - через плаценту. У 7-тижневому віці зародок знаходиться в порожнині матки. Його імплантація (прикріплення до слизової оболонки рога матки) відбувається в період 8-14 тижнів. З цього часу ембріон живиться через плаценту. Запліднена яйцеклітина (зигота) у статевих органах кобили мігрує. Дозрівши, наприклад, у лівому яєчнику, вона після запліднення (у 60 % випадків) імплантується в правому розі. Роги матки (за Віттом В.О., 1954) також гетерохронні - нерівноцінні в різні вікові періоди. У молодих кобил менш активно функціонує лівий ріг (а яєчник - правий).
Парувальний сезон. Кобили місцевих порід, а також коні, яких розводять на північних островах, мають чіткі сезонні статеві цикли, що припадають на весняну пору року. При утриманні в стайнях у кобил протягом року буває кілька статевих циклів, але краще вони виражені у квітні - червні. Тому парування кобил організовують так, щоб вижереблення припадало на ранні весняні місяці. Це дає ряд переваг: до початку зими ранні лошата розвиваються краще, ніж пізні; до початку весняно-літніх робіт закінчується вижереблення у кобил, тому їх можна ефективніше використовувати у запряжці; більш стислі строки народження лошат сприяють кращій організації відлучення їх і дальшого вирощування, а також постачанню іподромів молодняком більш вирівняного віку. На іподромах вік коней визначають без урахування дня і місяця народження [20]. Тому в господарствах, де коней утримують в стайнях, рекомендовано парувати кобил у період з 1 лютого по 15-20 липня. В господарствах України парувальний сезон в робочому конярстві доцільно розпочати 1 березня й закінчити 1 липня.
2.2 Підготовка і проведення парувальної компанії
До загальних питань організації парувальної кампанії відносять: складання плану парувань з обґрунтованим підбором кобил до жеребців, вибір господарств для організації парувальних пунктів, визначення необхідної кількості жеребців, підготовка кобил, облік результатів роботи, підготовка спеціалістів та обслуговуючого персоналу до виконання визначених завдань.
Для парувальних пунктів в першу чергу виділяють жеребців планових порід. Вони мають бути вищого класу, ніж кобили, за породністю, екстер'єром, роботоздатністю та промірами. Перед початком парувального сезону перевіряють плодючість жеребців, досліджують стан їх статевих органів, здатність до парування та якість сперми. Відтворна здатність жеребців характеризується кількістю запліднених кобил та одержаного за минулі роки приплоду. Періодично проводять клінічний огляд жеребців: сім'яники та придатки мають бути пружними, рухливими, з рівною поверхнею, не зростатися з мошонкою. На статевому органі жеребця, який краще оглядати під час ерекції, не повинно бути крововиливів, червоних плям, виразок, пухлин. Якість сперми жеребців перевіряють перед початком парувальної кампанії протягом трьох суміжних днів при умові однієї садки за день. Остаточне рішення про її якість приймають за показниками третього дня. Протягом парувального сезону якість сперми перевіряють щомісячно [18].
За результатами оцінки сперми жеребця, якщо це необхідно, проводять заходи щодо поліпшення годівлі й утримання, збільшення тривалості перебування на свіжому повітрі та виконання фізичних навантажень (робота в запряжці чи під сідлом). Відтворна здатність жеребців зумовлена генотипом і типом нервової системи, станом здоров'я та віком, якістю годівлі й утримання, режимом статевого використання, порушення якого призводить до імпотенції. За 1 -1,5 місяця до початку парувальної кампанії жеребцям-плідникам збільшують норми годівлі. На кожному парувальному пункті утримують жеребця-пробника, за станом здоров'я, вгодованості та статевої активності якого необхідно ретельно стежити.
Перед початком парувального сезону зоотехніки і ветеринарні працівники господарства проводять огляд всього наявного поголів'я кобил 3-річного віку і старше, складають їх список, зазначаючи кличку й вік, вгодованість, походження [18]. При підборі кобил до жеребців слід дотримувати таких правил: жеребець має бути вищого класу, ніж кобила; кращих кобил слід парувати з кращими жеребцями, щоб посилювати у потомків їхні корисні ознаки; не допускати спорідненого парування, яке призводить до зменшення виходу лошат і підвищення їх смертності. Протягом парувального періоду необхідно ретельно вести облік дат перевірки охоти пробником, парування, результатів ректального дослідження кобил. Всі ці дані записують у журнал проби та парування. За ними визначають дату жереблення кобил та походження їх приплоду.
Осіменіння кобил. Строки осіменіння кобил залежать від періоду охоти, який визначають за їх поведінкою, станом статевих органів, ректальним дослідженням яєчників, реакцією на жеребця-пробника.
Осіменіння кобил краще проводити за допомогою дзеркала-розширювача й твердого ебонітового або еластичного гумового катетера зі шприцом. Складові штучного осіменіння та їх послідовність такі: фіксація кобил у станку чи парувальними путами; обмивання статевих органів теплою водою; бинтування хвоста; промивання катетера й шприца ізотонічним розчином глюкози, після чого набирають сперму в шприц; зволожування розчином глюкози поверхні катетера і дзеркала; введення дзеркала у статеві органи кобили та фіксація його; введення катетера у шийку матки на 10-12 см; приєднання шприца до катетера й введення сперми в матку. Доза разового введення сперми становить: для кобил верхових і рисистих порід - 25-30 мл, ваговозних і після вижереблення - 35-40, мінімальна доза - 20 мл.
У другому випадку технік по штучному осіменінню вводить в статеві органи кобили руку з гумовим катетером, вказівним пальцем знаходить шийку матки і спрямовує катетер на глибину 10-12 см. Осіменіння повторюють через кожні 24 год періоду охоти. Якщо кобила залишається холостою, то з настанням наступного статевого збудження її осіменяють в тій же послідовності. Облік осіменіння кобил ведуть за встановленою формою.
Діагностика жеребності. Досягнення високих показників відтворення поголів'я коней значною мірою зумовлено збереженням жеребності кобил. Це досягають створенням спеціальних умов годівлі, утримання, догляду та використання їх на роботах. Щоб створити такі умови, необхідно якомога раніше встановити факт жеребності кобили [19].
Першою ознакою жеребності є припинення тічки (охоти) й намагання кобили під час проби «відбити» жеребця - не допустити його до себе. Помічено, що вже на 20-40-й день жеребні кобили стають спокійнішими, мають порівняно з холостими підвищений апетит і краще засвоюють корми, внаслідок чого у них поліпшується вгодованість. Деякі з них в табуні «жеребцюють» і навіть «сідають» на холостих кобил. При зовнішньому огляді у жеребних кобил спостерігають асиметрію - збільшення об'єму одного з боків черевної порожнини. Це більш чітко помітно у кобил при першій жеребності, починаючи з 5 міс.
З 6-7 міс і пізніше жеребність можна встановити за рухами плода (прослуховування). Вони найбільш помітні вранці, до годівлі кобил, відразу після водопою. Спостерігати їх можна так: на кобилу надівають недоуздок з довгим поводом, підходять до неї з лівого боку, в ліву руку беруть повід і жмут волосся гриви в межах холки, а долонею правої руки легко надавлюють трохи вперед і догори від вим'я. Через деякий час відчувається рух плода, тобто легкі поштовхи об стінку черева. На 9-му місяці западають м'язи крижів, помітно збільшується вим'я й черево, зростає асиметрія.
Методи ранньої діагностики жеребності кобил поділяють на лабораторні (дослідження маточного слизу, сечі, крові, застосування ультразвуку та рентгенографія) й клінічні. Хоча вони і дають позитивні результати, проте широкого, застосування не знайшли. Методи внутрішніх досліджень - вагінальний та ректальний - засновані на морфологічних і топографічних змінах статевих органів - їх розміру, конфігурації, положення й стану матки, яєчників, маточних артерій. Це визначають оглядом шийки матки, слизових оболонок піхви, консистенцією маточного слизу та дослідженнями через пряму кишку (ректально) [20]. У практиці кінних заводів, деяких племінних ферм колгоспів і радгоспів найчастіше використовують ректальний метод, який дає можливість спеціалісту виявляти жеребність з 20-30-го дня. Він був запропонований О.Ю. Тарасевичем у 1924 р. і запроваджений у практику вітчизняними спеціалістами І.X. Животковим, С.М. Бєляєвим, В.Т. Кобцевим, В.Г. Тоглієвим та ін. Проте ректальна діагностика у другій половині жеребності не бажана: вона турбує кобил і нерідко дає неправильні результати, оскільки під впливом маси плода, плаценти та навколоплідної рідини матка істотно зміщується. Ректальне дослідження повинні проводити ветеринарні спеціалісти.
2.3 Підготовка до жеребіння
Практика передових колгоспів, радгоспів та кінних заводів свідчить про те, що поряд з правильною організацією парувальної кампанії повноцінна годівля жеребних кобил та раціональне використання їх на роботах є запорукою одержання здорового приплоду.
Протягом пасовищного періоду жеребні кобили повинні споживати по 10-12 кг зеленої трави на 100 кг живої маси. З погіршенням пасовищ в осінній період необхідно збільшити кількість концкормів, вводити в раціон сіно, вітамінну та мінеральну підгодівлю. Перехід від пасовищного до стійлового утримання у більшості кобил збігається з другою половиною жеребності, коли досить інтенсивно збільшується маса плода. Тому в цей період не слід допускати перебоїв у забезпеченні кобил поживними речовинами. Саме в цей час зареєстровано найбільшу кількість абортів - 60- 70 % їх загальної кількості.
З переходом на стійлове утримання жеребним кобилам виділяють кращі корми, що є в господарстві - якісне злаково-бобове сіно, суміш концкормів, в т. ч. овес чи спеціальний комбікорм, моркву, буряки, якісний силос (5-10 кг на добу), трав'яне та м'ясо-кісткове борошно, мінерально-вітамінні добавки.
Частину зернових кормів згодовують в пророщеному вигляді. До цього вітамінного корму кобил слід привчати поступово, починаючи з 50 г і лише через 6-8 днів згодовувати оптимальну кількість - 300-50Р г на добу.
Дуже корисною для жеребних кобил є каша з висівок,, вівса та насіння льону. її готують так: в дерев'яний ящик чи бочку засипають третину або чверть добової потреби вівса, заливають його гарячим відваром насіння льону, ретельно перемішують, засипають зверху пшеничними висівками й добре вкривають. Через 5-6 год. кашу знову перемішують додають кухонну сіль і згодовують по ,1,5-2,0 кг на голову. Взимку жеребних кобил треба напувати тільки у стайні. Не можна випасати їх на засніжених посівах озимих культур або згодовувати мерзлі корми [20].
Жеребних племінних кобил розміщують в стайнях денникового типу, а на кумисних підприємствах та конефермах робочого призначення - в стайнях секційного або стійлового типу. В останніх обладнують денники для утримання жеребців-плідників і вижереблення кобил (15-20% від наявної кількості конемісць у стайні).
Забезпечення достатнього моціону в стійловий період - необхідна умова одержання від кобил здорових лошат. У цей час слід регулярно організовувати їм прогулянку на відстань 10-12 км в обидва кінці, рухатись вони повинні кроком та риссю. У другій половині дня протягом 3-4 год. кобил доцільно утримувати в загонах біля стайні, де вони споживають грубі корми. З наближенням вижереблення кобил, особливо ваговозних порід, треба примушувати рухатися (водити), оскільки вони майже весь час Стоять.
Більш ефективним є використання жеребних кобил на легких і середніх сільськогосподарських й транспортних роботах по обслуговуванню тваринницьких бригад чи ферм і польових станів, на заготівлі й перевезенні кормів, для роз'їздів тощо. Використання жеребних кобил на роботах протягом 220-230 днів за рік слід вважати оптимальним.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
