13640 (685867), страница 6

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

Аналізуючи дану таблицю, можна сказати, що у 2006 році порівняно з 2004 збільшилася площа посіву пшениці (на 11%, або на 35 га),ячменю (на 25%, або на 10 га), окрім гречки (площа посіву якої зменшилася на 7%, або на 3 га), площа посіву вівсу не змінилася. У 2006 році під зернові культури було відведено 88% усієї посівної площі, у 2005 на зернові припадало 90%, у 2004 – 89%, отже бачимо, що площа, відведена під зернові культури протягом трьох років, не зазнала істотних змін.

Аналізуючи врожайність, можна стверджувати, що врожайність культур по господарству спадає. Так, урожайність озимої пшениці зменшилась на 34,1%, або на 23ц\га, а врожайність гречки зросла на 69%, або на 7,8ц\га (з 11,3 до 19,1ц\га), урожайність ячменю і вівса теж знизилась: на 17,1% (або на 10,3 ц\га) та на 14% (або на 7,9 ц\га) відповідно. Необхідно зазначити, що тільки врожайність гречки щорічно зростала : порівнюючи 2006 рік із 2004 та 2005, врожайність зросла на 69% (або на 7,8 ц\га) та на 44,7% (або на 5,9 ц\га).

Хоча площа посіву під більшість культур збільшується, їхня врожайність зменшується, що є негативним явищем.

Враховуючи потенційні можливості культур стосовно урожайності, можна сказати, що підприємство недостатньо уваги приділяє таким питанням, як поліпшення насінництва, зменшення втрат урожаю при вирощуванні, зберіганні та переробці зерна, впровадження нових організаційних форм господарювання, оптимізація умов вирощування на всіх етапах росту й розвитку культур, розміщенні після кращих попередників, вирощування інтенсив­них сортів, застосування добрив з розрахунку на підвищену заплановану урожайність, використання інтегрованої системи захисту рослин від бур’янів, шкідників та хвороб.

Враховуючи динаміку зміни посівних площ та урожайності культур по господарству, можна проаналізувати динаміку валового збору, який залежить від обох вище згаданих показників.

Валовий збір протягом трьох років коливався. Зменшився валовий збір озимої пшениці – на 27% (56,79 ц), і зріс лише валовий збір гречки і ячменю на 57,4% (на 278 ц) і на 3,5% (або на 85 ц) відповідно ,збільшення валового збору ячменю спричинено незначним збільшенням посівних площ під цю культуру (на 25%),а збільшення валового збору гречки спричинено зростанням урожайності даної культури (на 69%).

Вцілому валовий збір пшениці, під яку відведено найбільшу площу, зменшуються. Так у 2004 році він становив 21228 ц, у 2005 році – 21116 ц, у 2006 році – лише 15549 ц. Тож, валовий збір пшениці щорічно зменшується, як за рахунок збільшення валового збору гречки та ячменю, зменшення посівної площі під пшеницю, так і за рахунок збільшення кількості культур, що висіваються, та їх валового збору.

1. Економічна ефективність виробництва зерна

Економічна ефективність показує кінцевий корисний результат від застосування всіх виробничих ресурсів й визначається порівнянням одержаних результатів і витрат виробничих ресурсів. У сільському господарстві — це одержання максимального обсягу продукції з 1га землі з найменшими витратами засобів і предметів праці. Підвищення ефективності виробництва означає, що на кожну одиницю витрат і застосованих ресурсів одержують більше продукції і доходу.

Економічна ефективність визначається відношенням результату до понесених витрат на його досягнення і характеризується системою натуральних та вартісних показників.

Система показників економічної ефективності виробництва зерна включає такі показники, як урожайність, продуктивність праці, собівартість, ціна реалізації, рівень рентабельності. Водночас при визначенні економічної ефективності виробництва продовольчого та фуражного зерна є певні особливості.

Система показників економічної ефективності продовольчого зерна включає:

• урожайність,

• собівартість 1 ц зерна,

• затрати праці на 1 ц зерна або виробництво зерна з розрахунку на 1 люд.-год,

• ціна реалізації 1 ц,

• прибуток з розрахунку на 1 ц,

• рівень рентабельності;

Система показників економічної ефективності фуражного зерна включає:

• урожайність,

• вихід кормових одиниць та перетравного протеїну з 1 га посіву,

• собівартість 1 ц зерна, 1 ц корм, од., перетравного протеїну,

• затрати праці на 1 ц зерна, 1 ц корм, од., перетравного протеїну,

• ціну реалізації, прибуток з розрахунку на 1 ц,

• прибуток з розрахунку на 1 ц,

• рівень рентабельності.

Кількісне співвідношення валового збору зерна до понесених

витрат на його виробництво, або урожайності до витрат на 1 га посіву визначають рівень економічної ефективності виробництва зерна.

Таблиця 2.11. Динаміка виробничої собівартості 1 ц зернових культур у СВК “Пинчуки” Васильківського району Київської області

Аналізуючи таблицю 2.11., варто відмітити, що виробнича собівартість 1 ц усіх зернових культур зросла. Так, виробнича собівартість 1 ц пшениці порівняно з 2004 роком збільшилася на 40,3%, або на 9,1 грн., порівняно з 2005 роком – на 35,5%, або на 8,3грн. ; виробнича собівартість 1 ц гречки порівняно з 2004 роком збільшилася на 5,2%, або на 2,4 грн.; виробнича собівартість 1 ц ячменю порівняно з 2004 роком збільшилася на 10,9%, або на 2,9 грн.; вівсу – на 38,7%, або на 7,4 грн.

Дана таблиця показує очевидну тенденцію у зменшенні затрат праці при виробництві зерна. У 2006 р. порівняно з 2004 р. затрати праці зменшилися на 39%, або на 17 тис. люд.-год. (з 27000 до 44000 люд.-год.). Відповідно це спричинило зростання продуктивності праці та зменшення трудомісткості продукції. Якщо у 2004 р. продуктивність праці, яка розраховується як відношення вартості валової продукції до затрат праці, становила 24,5 грн. на 1 люд.-год., то у 2006 році даний показник становив 31,2 грн. на 1 люд.-год., тобто, зріс на 6,7 грн. на 1люд.-год., або на 27,3%. У свою чергу, трудомісткість зерна у 2004 р. становила 1,8 люд.-год. на 1ц, то у 2006 році даний показник вже становив 1,4 люд.-год. на 1ц, тобто, зменшився на 0,4 люд.-год. на 1ц, або на 22%.

Дана тенденція є надзвичайно позитивною. Підприємство повинне постійно намагатися знижувати затрати праці, що у свою чергу призведе до зростання продуктивності праці та зменшення трудомісткості продукції

Таблиця 2.13. Економічна ефективність виробництва зерна на СВК “Пинчуки” Васильківського району Київської області

Аналізуючи економічну ефективність виробництва зерна, потрібно зазначити, що кількість реалізованої продукції у 2006 році зросла на 63% (або на 8906ц), порівняно з 2004 роком, так, у 2004 році було реалізовано 14152 ц зерна, у 2005 році – 24343 ц, у 2006 – 23058 ц.

Щодо повної собівартості виробництва, то вона щорічно зростає. Найвищою повна собівартість була у 2006 році –863000 грн. Це на 120% більше, ніж у 2004 році, або на 470900 грн., та на 30% більше, ніж у 2005 році, або на 198300 грн. Тобто, значно зросли витрати, пов’язані з реалізацією продукції.

Повна собівартість 1ц зерна варіювала протягом трьох років. Найвищою вона була у 2006 році – 37,4 грн., що на 35% більше, ніж у 2002 році, або на 10грн., а також збільшилась, порівняно з 2005 роком на 37%, або на 10,1грн.

Варто відмітити і позитивні зрушення у показниках економічної ефективності. Так, виручка від продажу зросла на 23,1%, або на 223600 грн. (з 1191700 до 968100 грн.) порівняно з 2004роком.

Проте прибуток від реалізації зменшувався стабільно з кожним роком. У 2006 р. прибуток від реалізації зерна становив 328700 грн. Це на 43% менше, ніж у 2004 році, або на 247300 грн., порівняно з 2005 роком прибуток зменшився на 27%, або на 119100 грн. Прибуток в розрахунку на 1ц аналогічно стабільно зменшувався, у 2004 році цей показник становив 40,7 грн. на 1 ц, у 2005 році – 18,4 грн. на 1 ц, у 2006 показник склав 14,3 грн. на 1 ц, що на 75% менше, ніж у 2004 році (або на 26,4 грн. на 1 ц).

Характеристики

Список файлов курсовой работы