13397 (685783), страница 7

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 7)

Зміна форми власності поступово відбувається, вирішується проблема формування реальних власників. Птахівницькі підприємства приватизовано, на їх основі створено акціонерні товариства відкритого і закритого типів, а в перспективі, шляхом купівлі-продажу акцій, формуватимуться великі ефективні власники, заінтересовані спрямовувати свої зусилля та кошти на підвищення ефективності виробництва в галузі. Показники розвитку птахівництва в Україні за останні роки свідчать, що позитивні зрушення у ньому є результатом приватизації та формування реальних власників, а конкуренція між виробниками приведе до зниження цін на птахівницьку продукцію, підвищення її якості, розширення внутрішнього та зовнішнього ринків.

Одним з важливих факторів зростання ефективності птахівництва є використання досягнень селекційної науки, яка стає складовою даної галузі. Це слугує запорукою того, що ефект не втрачатиметься через використання дешевшої, але менш продуктивної птиці. Практикою доведено, що втрати від використання птиці низьких кондицій є у десятки разів більшими, ніж економія на придбанні такого її поголів'я. Тому в перспективі слід широко використовувати світові досягнення в селекції, встановлюючи стабільні зв'язки з світовими селекційними центрами, організовуючи спільні підприємства, комплектуючи птахофабрики продуктивним поголів'ям птиці, більш стійким до хвороб. З появою вітчизняних кросів птиці, пристосованих до місцевих умов утримання і годівлі, передбачається підвищити ефективність вітчизняного птахівництва. Насамперед, належить створити незалежні станції з випробування порід і кросів птиці - з тим, щоб виробництво у галузі могло використовувати її найпродуктивніше поголів'я з високою віддачею від корму.

Важливим фактором, який забезпечує зростання попиту на продукцію птахівництва, а звідси - і збільшення її виробництва, залишається зниження її собівартості. Воно, у свою чергу, значною мірою залежить від якості обладнання для утримання птиці яєчного і м'ясного напрямів. Слід зробити порівняння ефективності різних видів імпортного та вітчизняного обладнання і використовувати ті з них, які забезпечують вищу продуктивність птиці при скороченні затрат корму, тепла та електроенергії, сприяючи тим самим зниженню собівартості кінцевої продукції.

Значних зрушень можна добитися від використання прогресивних досягнень світової та вітчизняної науки у годівлі птиці. Так, за рахунок науково обгрунтованого застосування ефективних антиоксидантів у складі комбікормів не тільки зростає віддача від корму (на 5-10%), але й значно підвищується якість яєць і м'яса птиці.

У перспективі велику увагу буде зосереджено на вдосконаленні спеціалізації та концентрації виробництва у птахівництві, які відіграють і відіграватимуть вирішальну роль у підвищенні його ефективності. Наші дослідження і світовий досвід показали, що до територіальної спеціалізації цієї галузі необхідно внести корективи, після чого її загальна схема матиме такий вигляд: племінні репродуктори розміщуватимуться у центральних і північних регіонах з суворим кліматом, у локалізованих підприємствах (з ветеринарних міркувань) і у районах, віддалених від інших підприємств галузі; товарні птахівницькі підприємства найкраще розміщувати у південних регіонах, де значно менші затрати на будівництво приміщень та їх опалення, а також зосереджено кормову базу галузі. Економія від такого розміщення буде у 3-4 рази вищою, ніж затрати на перевезення яєць і м'яса птиці. Використання повного потрошіння, розбирання та глибокої переробки тушок разом з технологічним заморожуванням дасть можливість налагодити стабільні цілорічні виробництво та поставку м'яса птиці на ринок до всіх регіонів України. Крім того, нарощування виробничих потужностей підприємств з переробки яєць дозволить стабілізувати галузь яєчного птахівництва.

Найбільш ефективне виробництво забезпечується на птахофабриках, де утримується не менш як 250-300 тис. курей-несучок і вирощується 500 тис. бройлерів на рік. З огляду на це, назріла необхідність удосконалити управління у птахівництві у напрямі демонополізації виробництва як основної умови ринкової економіки. Враховуючи світовий досвід, слід розглянути питання про створення різноманітних асоціацій виробників яєць і м'яса птиці для вироблення ними загальної політики щодо птахівництва! вдосконалення його законодавчої бази.

Крім того, світовий досвід чітко показує, що для забезпечення ефективного функціонування підприємств у птахівництві необхідно створювати замкнутий цикл у такому ланцюгу - виробництво корму, його переробка, вирощування яєчної та м'ясної птиці, переробка яєць і м'яса птиці, а також торгівля птахівницькими продуктами кінцевого споживання. Тому в Україні слід було б мати ряд потужних приватних корпорацій з виробництва продуктів птахівництва, які б працювали за моделлю "селекція -> споживач кінцевої продукції".

Проте, поряд з організацією виробництва у птахівництві, необхідно вирішити питання вдосконалення цінової та податкової політики - з тим, щоб поставити в рівні економічні умови всіх учасників ринкових відносин у галузі, а також саме птахівництво порівняно з іншими галузями не тільки сільського господарства, але й усього народногосподарського комплексу України.

Висновки

Метою даної роботи стало обґрунтування основних шляхів підвищення економічної ефективності виробництва продукції птахівництва, зокрема яєць.

Відповідно до поставленої мети в роботі була дана загальна характеристика теоретичних основ досліджуваної теми, проаналізовані законодавчі акти та вимоги щодо регулювання поставленого питання, зроблена оцінка природноекономічних умов підприємства, на основі аналізу висвітлені проблеми підвищення економічної ефективності агротехнічних заходів на підприємстві.

Виробництво валової продукції в господарстві за п’ять років зросло на 132 %.

Найбільшу питому вагу в структурі товарної продукції господарства займає виробництво і реалізація яєць - майже 90 %. Значно менша частка припадає на реалізацію м’яса птиці.

В даному господарстві основним резервом збільшення виробництва продукція птахівництва можливо вважати підвищення продуктивності птиці. Він може відбуватися за рахунок збільшення годівлі, підвищення їхньої окупності, впровадження більш продуктивних порід курей, скорочення втрат продукції, поліпшення структури годівлі.

Щодо реформування в аграрному секторі економіки в цілому по Україні, то економічний стан в аграрному секторі на кінець 2004 року залишаються складними.

Не вирішено цілу низку економічних проблем, що не дозволяє повною мірою вирішити соціальні проблеми.

Кризова ситуація охопила всі галузі агропромислового комплексу. Загрозливого характеру набули тенденції спаду виробництва. Погіршується загальний фінансовий стан господарств. Так, зниження обсягів виробництва продукції сільського господарства Сумської області у 2008 році проти 2006 року становило 40,8%. Затрати на виробництво продукції істотно перевищують ціну попиту.

Основними причинами такого становища є послаблення державної підтримки сільськогосподарських виробників, відсутність необхідних кредитних внесків, порушення паритетності міжгалузевого обміну, поглиблення диспаритету цін на промислову продукцію, звуження внутрішнього ринку внаслідок зниження платоспроможності населення.

Сьогодні фактично немає контролю за тим, що відбувається на селі.

Однак навіть найефективніші заходи не дадуть належних результатів без кардинальних аграрних реформ у всіх напрямах: від матеріально-технічного забезпечення до реальної приватної власності на землю

Процеси якісного реформування сільськогосподарських підприємств ускладнюється їхнім скрутним становищем, розвалом системи матеріально-технічного постачання, а також тим, що основні засоби виробництва, в першу чергу, сільськогосподарські машини, трактори, комбайни, автомобілі, в основному, вже давно відпрацювали свій амортизаційний термін і потребують відновлення. У більшості сільськогосподарських підприємств капітального ремонту потребують приміщення для утримання худоби та птиці.

Список використаної літератури

1. Указ Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки”; - К., 2004

2. Бакланов М.Н., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. – М: финансы и статистика, 1995

3. Балабанов И.Т. Анализ и планирование финансов хозяйствующего субъекта. – М: финансы и статистика, 1994

4. Кудрявцев А.А. Анализ хозяйственной деятельности кооперативных организаций. – М.: Экономика, 1990

5. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий АПК. – Мн.: ИП Экоперспектива, 1998

6. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий . – Мн.: ИП Экоперспектива, 2004

7. Хомин П.Я., Лисий Г.А. Облік у сільському господарстві. – К.: Вища шк., 1993

8. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. – М.: ИНФРА – М, 1996

9. Экономіка, Фінанси, Право. №8, 2004 .: К: Аналітик, 2004.

Характеристики

Список файлов курсовой работы