13397 (685783), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Загальна сума витрат, що відносять на собівартість продукції, в період 2004 – 2008 рр. зросла на 4297 тис. грн., що перевищує показник базового року майже вдвічі. Таке зростання викликане економічним становищем господарства.

2.2 Поголів’я, продуктивність та виробництво продукції

Тваринництво - важлива галузь сільського господарства, основною метою якої є забезпечення потреб населення у продуктах харчування. До продукції тваринництва відносять по птахівництву - яйця, приріст молодняку птиці.

Аналіз виконання завдання з виробництва продукції тваринництва починають з аналізу чисельності, складу птиці та її продуктивності.

При плануванні й обліку, тварин класифікують за видами, за статтю і віком, господарському використанню, породністю та виробничо-економічному призначенню.

При вивченні складу тваринницьких галузей, а саме птахівництва, розглядають: чисельність поголів'я, віковими і виробничими групами, питому вагу окремих видів в загальному фізичному і умовному поголів'ї господарства.

Таблиця 2.9

Чисельність і склад поголів’я, тис. голів

За період, що розглядається, поголів'я дорослого стада курей в господарстві зросло на 1,1% при зменшенні поголів'я батьківського стада на 2,9 %. Поголів'я ж промислового стада навпаки збільшилося за рік на 3,7 %.

Таблиця 2. 10

Приблизна структура стада птиці на початок року, %.

Для визначення виробничої програми та напряму розвитку розміру господарства розраховують показники структури поголів'я. Так, у галузі дорослого стада курей питома вага промислового стада більша 50 % (60,7 %) - характеризує напрямок виробництва харчових яєць, середній (35-50%) – виробництво як інкубаційних, так і харчових яєць. За даними аналізу основну увагу в господарстві приділяють розвитку виробництва харчових яєць.

Покращання відтворення стада і збереження поголів'я - найбільш важливі завдання, що стоять перед птахівництвом. Відтворення стада - це постійний процес заміни птиці, яка вибула за рахунок одержання приплоду, вирощування та придбання молодняку.

Таблиця 2.11

Виконання завдання по поголів’ю

Як видно з таблиці, завдання по поголів'ю батьківського стада перевиконане на 1,5 % або 1 тис. голів. Однак не виконане завдання по поголів'ю промислового стада (- 2,6 %) і молодняку на вирощуванні і відгодівлі (- 10,3 %). Для того, щоб вивчити рух птиці, необхідно проаналізувати оборот стада. Під оборотом стада розуміють кількісну і якісну зміну поголів'я птиці за статевими і віковими групами протягом певного періоду. Він визначається балансовим методом і є основним документом при проведенні аналізу (табл. 2.12).

Таблиця 2.12

Рух поголів’я птиці, яка знаходиться на відгодівлі

Як свідчать дані таблиці, у господарстві завдання за кількістю поставлених і знятих з відгодівлі курей виконане. При запланованих 84тис. поставлено протягом року на відгодівлю 93 тис. голови птиці. Знято з відгодівлі 99 тис. голів проти планового завдання 91 тис. Але разом з тим, у звітному періоді спостерігаємо падіж двох тисяч і вимушений забій п'яти тисяч голів птиці через хворобу (через недотримання профілактичних, ветеринарних і зоотехнічних вимог).

Підвищення продуктивності тварин - один з основних факторів збільшення виробництва продукції тваринництва.

Основними показниками продуктивності птиці є: середня несучість на 1 курку; середньодобовий приріст живої маси по молодняку тварин на відгодівлі; середній обсяг виробництва (вирощування) певного виду в розрахунку на одну голову та ін.

Аналіз продуктивності проводять у розрізі основних видів тварин, окремих бригад, груп робітників, за якими ці тварини закріплені. Це дозволяє вивчити передовий досвід та найбільш повно виявляти внутрішні резерви підвищення продуктивності птиці.

Продуктивність вивчають у динаміці, що дозволяє виявити тенденції її зміни (табл. 2.13).

Таблиця 2.13

Показники продуктивності птиці

Продуктивність птиці порівняно з базовим періодом зросла.

Велику увагу приділяють аналізу і контролю показників середньодобових приростів живої маси птиці, середньої ваги живої маси реалізованої голови птиці. На загальну вагу птиці, яка знята з відгодівлі, впливає не лише середньодобовий приріст, але і тривалість відгодівлі або дорощування. Для розрахунку впливу цих факторів використовують прийом ланцюгових підстановок (табл. 2.14).

Таблиця 2.14

Вплив факторів на середній приріст живої ваги однієї голови птиці

Завдання з приросту живої ваги однієї голови птиці недовиконане на 11г. Одночасно, за рахунок збільшення періоду відгодівлі на 20 днів одержали приріст живої ваги у розмірі 70 г, а за рахунок недовиконання завдання з середньодобового приросту недоодержали 81 г на кожну голову. Подовження строку відгодівлі птиці на 20 днів і не виконання завдання з середньодобового приросту в подальшому призведе до збільшення витрат, а отже і до зростання собівартості приросту живої ваги птиці.

Виявлення впливу вищезгаданих факторів на продуктивність проводять і за окремими групами. Середньодобовий приріст однієї голови птиці вивчають в помісячному розрізі, виявляють причини відхилень за кожен місяць з тим, щоб не допустити зниження приросту у майбутньому. Такий аналіз проводять за результатами щомісячного вибіркового контрольного зважування птиці.

Характеристики

Список файлов курсовой работы