181258 (685712), страница 2
Текст из файла (страница 2)
На підприємствах, де зовнішньоекономічна діяльність становить вагому частку, аналіз набуває пріоритетного значення. Тому на основі результатів аналітичної діяльності укладають міжнародні комерційні угоди, проводять комерційні операції на світовому ринку.
Укладання комерційних угод та здійснення операцій передбачають відпрацювання певних принципів та правил, застосування нових методів роботи на ринку. Виробникові необхідно заздалегідь визначити можливості ринку за номенклатурою конкретних видів продукції. При цьому він не може обмежитися дослідженнями та розробками сьогоднішнього дня, виробник мусить визначити перспективу, зорієнтувати дослідження в наиперспективніших напрямках розвитку науки та техніки і пропонувати споживачам найперспективніші види продукції. Практика свідчить, якщо аналіз затверджується на завданнях вирішення поточного ринкового попиту, то він, по суті, втрачає свої переваги. Його головне призначення - вивчати тенденціїта резерви розвитку потреб споживачів і здійснювати певний вплив на формування цих потреб, конкретного ринкового попиту.
Тому аналіз - це діяльність, перш за все, зорієнтована на перспективу. У цьому зацікавлені споживач, і виробник.
Думаємо, що в процесі вибору партнерів на зовнішньому ринку необхідне скрупульозне вивчення їх організаційної структури управління, розташування та функціонування маркетингових служб, характеру маркетингової діяльності, внутрішньофірмового планування та контролю. Це однаковою мірою стосується експортної та імпортної діяльності.
Відзначаючи специфіку комерційної справи та її зв'язок з аналізом, важливо підкреслити, що аналіз включає в себе розробку збутової політики, яка визначає канали та методи збуту кожного конкретного виду продукту на певному ринку; підрахунок можливих витрат на організацію збуту, рекламу, транспортування та на доставку.
У сучасних розвинених капіталістичних фірмах, що мають децентралізовану структуру управління, апарат, який здійснює діяльність, як правило, включає відділ маркетингу на виробничих дільницях та центральну службу маркетингу.
Відділ маркетингу у виробничому відділенні здійснює координацію всіх аспектів виробничо-збутової діяльності відділення за кожним товаром або групою закріплених за ним товарів. Як правило, він має в своєму складі такі сектори: комплексного вивчення ринку, розробки програм маркетингу, організації збуту, реклами, технічного обслуговування. Діяльність цих секторів спрямована на максимальну орієнтацію продукції, яку пускають виробничі відділення, на вимоги конкретних ринків та запити споживачів і виконання встановлених показників з прибутку.
Функції відділу маркетингу тісно пов'язані з функціями інших підрозділів виробничого відділення: відділами внут-рішньофірмового планування, фінансування та цін, а також з центральною службою маркетингу, що здійснює координаційну діяльність усіх виробничих відділень фірми. Центральна служба маркетингу є основним органом, через який реалізується ця функція управління.
Центральна служба маркетингу розробляє мету та стратегію фірми на основі програм маркетингу щодо кожного продукту, одержаного від виробничих відділень. Ця служба тісно пов'язує свою діяльність з центральними службами планування, фінансів, контролю, що забезпечує комплексний підхід при вирішенні питань, які стосуються організації виробничо-збутової діяльності фірми. Рішення щодо найважливіших питань маркетингової діяльності приймає вища ланка управління-рада директорів або правління за участю провідних фахівців у галузі підприємництва.
На невеликих фірмах, що мають центральну структуру управління, апарат, який здійснює маркетингову діяльність, як правило, обмежується службою маркетингу, що координує діяльність самостійно виділених відділів або секторів з вивчення ринків, відділів реклами, а також відділів планування, забезпечення, виробництва та інших підрозділів. Таку службу очолює керуючий з маркетингу або віце-президент компанії. Вони, як правило, несуть відповідальність за такі напрямки діяльності компанії, як розробка програм маркетингу щодо продукту, дослідження ринку, розробка нових видів продукції та товарних запасів, визначення цін на продукцію, проведення реклами та обслуговування споживачів, організація збуту, транспортування товарів, загальне керівництво маркетинговою діяльністю.
2. Предметі основні завдання економічного аналізу
Кожна наука має сівй предмет дослідження, який вона вивчає цілеспрямовано, використовуючи методи і технічні прийоми, властиві лише їй.
Економічний аналіз належить до економічних наук, його основна мета – вивчення результатів господаорювання. Його предметом може бути діяльність конкретних підприємств та її ефективність, яка відображається в системі плану, обліку, звітності та в інших джерелах інформації.
У спеціальній економічній літературі з економічного аналізу можна зустріти різні вивчення предмета економічного аналізу . тому поряд з даним визначенням можливі інші.
Різні точки зору з приводу визначення предмета економічного аналізу подані вченими-економістами (табл. 1).
| Джерело | Визначення |
| Анализ хозяйственной деятельности / И.А.Белобжецкий, М.Ф.Дьячков и др. / Под ред. В.А.Белобородовой. М., Финансы и статистика, 1985 | Предметом дослідження даного курсу є господарські процеси та явища в межах підприємств, виробничих об’єднань. Аналіз базується на комплексі цифрових даних – облікових та звітних і системі методичних прийомів їх вивчення, що забезпечує взаємопов’язану характеристику різних сфер діяльності підприємств в її числовому вираженні (с. 4) |
| Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. М., Финансы и статистика, 1997 | Під предметом економічного аналізу розуміють господарські процеси підприємств, об’єднань, асоціацій, соціальну-економічну ефективність та кінцеві фінансові результати їх діяльності, які складаються під впливом об’єктивних та суб’єктивних факторів, що відображаються через систему економічної інформаці (с. 22) |
| Ковина М.Б., Майданчик Б.И. Внутриотраслевой анализ эффективности работы предприятий и объеденений. М., Финансы, 1977 | Предметом економічного аналізу є економіка госпрозрахункових ланок народного господарства, що розглядаються під кутом зору процесу взаємодії умов і факторів виробництва, їх сукупний та окремий вплив на досягнення максимальних результатів при найменших ресурсах (с. 4) |
| Савицкая Г.Ф. Теория анализа хозяйственной деятельности. М., Институт современных знаний, 1996 | Предметом економічного аналізу господарської діяльності є причинно-наслідкові зв’язки економічних явищ та процесів (с. 20) |
| Теория экономического анализа хозяйственной деятельности / Под ред. А.Д.Шеремета. М., Прогресс, 1982 | Безпосереднім предметом економічного аналізу є економіка виробництва, що розглядається у взаємодії з технічною стороною виробництва, природними умовами, розвитком виробничих колективів (с. 15) |
| Функционально-стоимостной анализ издержек производства / Под ред. Б.И.Майданчика. М., Финансы и статистика, 1985 | Предмет аналізу – діяльність госпрозрахункових ланок суспільного виробництва, що розглядається як процес взаємодії факторів і умов виробництва: їх сукупний та окремий вплив на досягнення заданих результатів при найменших ресурсах. Ця діяльність досліджується комплексно з урахуванням безпосереднього й опосередкованого впливу з фінансово-економічних і техніко-економічних позицій (с. 6) |
| Шеремет А.Д., Протопопов В.А. Анализ экономики промышленного производства. М., Высш.шк., 1984 | Предметом економічного аналізу є економічно сторона господарської діяльності (с. 20) |
| Экономический анализ хозяйственной деятельности предприятий и объеденений / Под ред. С.Б.Барнгольц и Г.М.Тация. М., Финансы и статистика, 1986 | Предметом економічного аналізу є Діяльність конкретних підприємств та її ефективність, що відображається в системі плану, обліку та звітності й інших джерелах інформації (с. 11) |
Питання про завдання економічного аналізу широко висвітлене у всіх підручниках і навчальних посібниках з економічного аналізу, однак задачі наведені загальні, не конкретні, які необхідно здійснювати при аналізі результатів діяльності підприємства.
Основна мета економічного аналізу, як відомо, - це пошук можливостей (резервів) підвищення ефективності виробництва на основі вивчення передових досягнень науки та практики, структури ринку, а також детального вивчення попиту й пропозиції на продукцію підприємства. Для її досягнення економічний аналіз, який здійснюється на підприємстві, вирішує задачі, які можуть бути й етапами аналізу, а саме:
2. Фактори і резерви виробництва
В економічному аналізі одне з центральних місць посідають такі терміни, як „фактори” і „резерви”.
Під терміном „фактор” розуміють причину, яка впливає на певний результат. Класифікація факторів має велике значення в процесі аналізу господарської діяльності. Вона дозволяє більш детально розібратися в причинах зміни явищ, що досліджується, точніше оцінити місце і роль кожного фактора в формуванні величин результативних показників (табл.. 1.2).
Таблиця 1.2. КЛАСИФІКАЦІЯ ФАКТОРІВ
| Напрями | Зміст |
| За природою | природно-кліматичні, соціально-економічні виробничо-економічні |
| За ступенем впливу на результати | основні , другорядні |
| Залежно від волі людини | об’єктивні, суб’єктивні |
| За місцем виникнення (центром відповідальності) | Внутрішні, зовнішні |
| За ступенем розповсюдження | Загальні, специфічні |
| За часом дії | Постійні, змінні |
| За характером дії | Інтенсивні, екстенсивні |
| За якостями явищ | Кількісні, якісні |
| За складом | Прості, Складні |
| За можливістю виміру впливу | явища, які можна виміряти, явища, які не можна виміряти |
| Зі ієрархією | першого порядку другого порядку.... |
Відомо, що фактори, які діють на процес виробництва, можуть бути позитивними та негативними. Дія негативних факторів свідчить, що на підприємстві є невикористані можливості, різного роду втрати та перевитрати ресурсів, їх неефективне використання тощо. Тому основною метою економічного аналізу є виявлення цих невикористаних можливостей подальшого поліпшення показника, що аналізується. Невикористані можливості в економічному аналізі називаються резервами підвищення економічної ефективності виробництва, тому науково обґрунтована класифікація таких резервів має важливе значення для визначення конкретних шляхів мобілізації виявлених резервів і запровадження їх у практику роботи підприємств. Систематизована класифікація резервів має такий вигляд (табл.. 1.3). Наведена класифікація факторів і резервів виробництва не є остаточною.
Таблиця 1.3. Класифікація резервів підвищення ефективності виробництва
| Напрями | Зміст |
| За місцем виникнення | внутрішньовиробничі галузеві регіональні загальнодержавні |
| За факторами процесу праці | поліпшення використання трудових ресурсів поліпшення застосування засобів праці поліпшення використання предметів праці |
| За способами виявлення | явні (негативні відхилення та втрати, відображені у звітності) приховані (виявлені шляхом зіставлення з іншими об’єктами) |
| За напрямами мобілізації на підставі вдосконалення | якості продукції на стадії її проектування та виготовлення підготовки виробництва технології виробництва техніки виробництва організації управління виробництва та праці |
| За ознакою часу | невикористані поточні перспективні |
| За стадіями процесу відтворення | у сфері обігу у сфері виробництва |
| За впливом на результати виробництва | екстенсивні інтенсивні |
| За стадіями життєвого циклу виробів | на перед виробничій стадії на стадії виробництва на стадії експлуатації на стадії утилізації виробів |
3. Види економічного аналізу та основні напрями його здійснення
Питання про види і напрями економічного аналізу має важливе значення для правильного розуміння його змісту та задач. До того ж у літературі з економічного аналізу наводяться різні думки авторів щодо питання, особливо відносно до видів економічного аналізу. Так, виділяють переважно напрями аналізу, які називаються видами аналізу (табл.. 1.4).
Таблиця 1.4. Класифікація видів економічного аналізу
| Напрями | Зміст |
| За напрямами дослідження | фінансово-економічний функціонально-вартісний техніко-економічний |
| За обсягами питань, що вивчаються | повний / комплексний тематичний / локальний |
| За об’єктами, що аналізується | внутрішньо цеховий / бригадний внутрішньозаводський / по підрозділах та службах міжзаводський / між фабричний міжгалузевий і галузевий |
| За періодичністю проведення | щоденний / щозмінний щодекадний / щотижневий щомісячний, щоквартальний щорічний |
| За характером рішень (ознакою часу) | попередній оперативний ретроспективний перспективний |
| За застосуванням технічних засобів | немеханізований механізований автоматизований |
| За методикою вивчення об’єктів | порівняльний факторний діагностичний маржинальний економіко-статистичний економіко-математичний |
Відома, що ринкова економіка характеризується різноманітними економічними ситуаціями: виробничими, комерційними, фінансовою діяльністю. Це потребує більш чіткого виділення видів економічного аналізу, які врахували б зміни, що відбулися з зв’язку з переходом економіки України на ринкові відносини.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
