181022 (685705), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Приклад 2.4. У ході опитування, проведеного Гостроєм України, серед підрядних фірм і фірм-замовників (див. дані в таблиці 2.4) визначений вплив факторів на ступінь ризику. По ступені впливу на показник рівня ризику фактори розташувалися в такий спосіб: на першому місці – вартість проекту, на другому – обсяги робіт, потім – терміни виконання робіт і т.д.

У більшості випадків реалізації проектів виникаючі чи перерви зміни у виконанні робіт приводять до підвищення витрат і додатковому часу на їхнє виконання. Що згодом викликає додаткові витрати і додаткову заборгованість.

На основі аналізу. Приведеного в таблиці 2.4, надалі можна побудувати модель, що дозволяє аналізувати наслідку нагромадження ризикових ситуацій.

У цій моделі ризики розділені на 3 категорії, що впливають на обсяг робіт, терміни і вартість їхнього виконання. Ці категорії ризиків представлені в 3-х матрицях. Модель досліджує комбінований вплив цих ризиків на фінансове положення учасників проекту у формі одержання доходу, збільшенні позик і ін. (мал. 2.4).

Таблиця 2.4 Аналіз суб'єктивних факторів

Матриця обсягів робіт містить варіантний ряд робіт із проекту. Які можуть мінятися в залежності від застосування умов реалізації проекту.

Матриця тривалостей робіт містить варіантний ряд даних про тривалість робіт із проекту в залежності від зміни умов.

Матриця вартості містить ймовірні позови підрядчика, що можуть виникати через зміни в обсягах робіт і затримок їхнього виконання з урахуванням умов контракту. Інформаційних процесів і т.д.

Блок розрахунку критичного шляху визначає можливі затримки в завершенні окремих робіт, фронтів робіт і проекту в цілому.

Метод дозволяє розділити дуже складний комплекс ризиків на керовані складові і зробити висновки про імовірність прояву і ступеня наслідків досліджуваних ризиків.

Г. Аналітичний метод

Центральний Банк України установив норматив, що характеризує максимальний розмір ризику на один позичальника. Він розраховується по формулі:

, (2.15)

де – розмір ризику банку (сукупна сума зобов'язань позичальника банку по кредитах, а також 90% забалансових зобов'язань, виданих банком у відношенні даного позичальника, що передбачають виконання в грошовій формі);

– капітал банку.

При цьому із сукупної суми зобов'язань позичальника виключається: заборгованість за позикою під заставу державних цінних паперів – 90% від суми залишку, а також різної іншої заборгованості за позикою, оформленим заставними зобов'язаннями під матеріальні цінності, акції підприємств і банків – 40%-70% від суми залишку.

Максимально припустиме значення нормативу встановлене:

• по комерційних банках, створених на базі спеціалізованих банків – 1,0;

• по банках, створеним у плині 1998–1999 р.м. – 0,75;

• по банках, організованим у плині 1996–1997 р.м. – 0,5.

При цьому розмір ризику банку на один позичальника не може перевищувати 10% суми активів банку, а сума кредиту, представленого одному позичальнику, не повинна перевищувати суму власних засобів позичальника.

Формула 2.15 є абстрактною величиною, що при виборі проекту не враховує безліч об'єктивних факторів – політичну й економічну обстановку в країні, інфляцію, суперечливість законодавчих актів і ін.

Правилом класичної ринкової економіки вважається, що проектам, що припускають найбільш високий очікуваний доход, супроводжує також і найбільший ризик. При підготовці даних для аналізу фінансової заможності проекту принципово важливим є вибір розрахункової грошової одиниці.

У світовій практиці в цій якості виступає, як правило, «постійний долар» чи інша стабільна грошова одиниця таких країн як ФРН, Швейцарія, Франція, Японія, Великобританія.

Інфляція в Україні стала невід'ємним елементом економічної дійсності. Облік інфляції необхідний при розрахунку нарощеної суми грошей і визначення дійсної ставки при одержанні кредитів:

, (2.16)

де – нарощена сума до кінця терміну закінчення кредиту з урахуванням інфляції;

– сума отриманої позички;

– ставка відсотків;

– темп інфляції,

– тривалість позички в літах.

Проблема ризику є однієї з основних при порівнянні і виборі варіантів інвестицій. Для зменшення ризику прибігають до різних методів, що дозволяють підвищити надійність результатів інвестицій: аналіз чутливості, метод математичної статистики, економіко – математичне моделювання. Передбачається, що ризик може бути зменшений при більш чіткому розумінні дії механізму формування прибутку з урахуванням різних залежностей, факторів і т.д. У фінансовому аналізі ефективності інвестицій в основному використовуються 4 показники: період окупності – , чистий приведений доход – , внутрішня норма прибутковості – і рентабельність – .

Для фірм т підприємств передбачається вибрати кожної з перерахованих показників при виборі варіанта інвестиційного проекту. Багато фірм для підвищення надійності при виборі варіантів проекту орієнтуються не на один, а на два і більш вимірники. У приведеній нижче таблиці 2.5 містяться дані про частоту застосування тих чи інших вимірників ефективності в США.

Таблиця 2.5 Частота застосування показників

Нижче приводиться приклад порівняння варіантів, при виборі проекту будівництва об'єкта.

Приклад 2.5. Будівельній фірмі необхідно вибрати проект будівництва об'єкта.

По проекті необхідно вкласти 60 млн. дол. США.

По проекті необхідно вкласти 65 млн. дол. США.

Норматив рентабельності (ставка порівняння) %. Тривалість процесу інвестицій – 2 роки.

Вихідні дані див. табл. 2.6.

Рішення. 1. Показник – період окупності інвестицій найбільш близький по своєму змісті до традиційного в Україні показнику «Строк окупності» капітальних вкладень. Відмінність між ними полягає в тому, що при підрахунку враховують усі первісні інвестиції (капітальні витрати й експлуатаційні витрати), а при підрахунку «Строку окупності» тільки первісні капітальні вкладення. Під періодом окупності ( ) розуміють тривалість періоду, у плині якого сума чистих доходів, дісконтированих (визначення будь-якої вартісної величини на деякий момент часу) на момент завершення інвестицій, дорівнює сумі інвестицій.

а) – спрощений показник періоду окупності (без обліку фактора часу).

Характеристики

Список файлов книги